Рік 2018-й: новий рекорд і нові проблеми
Нещодавно 2018 рік попрощався з нами. Яким він видався для нас усіх, для нашої країни, її економіки в цілому та аграрної галузі зокрема?
На перший погляд, рік був дуже вдалий, адже у 2018-му вітчизняні аграрії оновили історичний рекорд валового збору зернових, підійшовши впритул до нового рубежу — 70 млн т. Відтак усе реальнішими стають прогнози, з яких ще 15 років тому сміялися й трейдери, й сам агробізнес — щодо можливості виробництва 100 млн т зерна.
І цей показник може бути досягнутий навіть швидше, ніж на разі стверджують найсміливіші прогнози. Адже саме життя змушує аграріїв форсувати врожайність: все менше прибутку дає тонна зерна, та й не тільки його. Навіть те, що «ожив» ринок пшениці, не особливо додає оптимізму. Бо разом із появою передумов для зростання цін на пшеницю… падають ціни на низку інших важливих культур.
Особливо підвели очікування аграріїв бобові. Так, ціни на горох уперше опустилися нижче від цін на пшеницю. В рази знизилася вартість нуту та сочевиці, завдяки реалізації яких багато вітчизняних аграріїв мріяли добре заробити. І надалі зростанню цін на бобові заважатиме демпінг із боку Казахстану, де, здається, всі нафтодолари вирішили витратити на сільське господарство: і половина витрат на пальне відшкодовується, і закупівля техніки, й багато іншого. Та ще й оренда землі коштує від п’яти доларів до півдолара за гектар на рік (!).
Цілком передбачуваним став і величезний урожай кукурудзи: і не лише з урахуванням збільшення посівних площ, а й завдяки зростанню врожайності у головних кукурудзосійних регіонах країни (там навіть за звичайних, не те що новітніх, технологій «на круг» збирали не менше як 10 т/га). Втім, неприємним сюрпризом стало зниження цін на качанисту, адже цілком логічно: що більше збираємо, то нижчі ціни пропонує ринок. Знижується прибутковість навіть таких культур, як соняшник і соя, котрі довгий час виступають «рятівним колом» для сільгоспвиробників. Як резюмував директор фірми «Украгроконсалт» Сергій Феофілов, рентабельність сільського господарства з 2015 року знизилася з 80 до 20%, а найближчими роками може зменшитися до 10% і навіть нижче.
Втім, вітчизняні аграрії звикли жити та працювати за таких цінових «гойдалок», тож господарювати для них з невеликою рентабельністю — не так уже й страшно. Тому освоюють вони нові культури, нові види бізнесу, як-от: глибока переробка сировини, органічне виробництво тощо, — що навіть за суттєвого коливання внутрішніх і світових цін на найприбутковішу продукцію дають змогу і самим заробити, і про державу подбати. І все це — завдяки ширшому застосуванню інноваційних підходів та технологій (позитивна динаміка продажів нової техніки, засобів захисту рослин та інтенсивність їхнього застосування у різних за формою власності господарствах свідчать на користь цього).
Все більше тривожить фермерів наближення запуску ринку землі. Звичайно, у латифундистів можуть бути свої «шкурні» інтереси. І полягають вони не в тому, щоб скупити землю, а, навпаки, щоб продовжити нинішній статус кво, адже орендувати землю значно дешевше, ніж купувати. Правила гри на ринку землі, які пропонує уряд, ніде правди діти, цілком цивілізовані й спрямовані на підтримку малих і середніх аграріїв. Однак останні бояться, що парламентські «наперсточники» (а про деяких нардепів ходять чутки, що вони й справді ними були в буремні 90-і) у своїх гірших традиціях під час другого читання «з голосу» вночі приймуть пару-трійку маленьких поправок, які перевернуть закон із ніг на голову.
Водночас легше стало протидіяти рейдерам. І нападів поменшало, а, головне, їхня успішність значно знизилася: фермерам порівняно швидко вдавалося повернути контроль над власними активами. Але й тут є своя ложка дьогтю, ще й добряча: рейдерством почали «балуватися» правоохоронці, блокуючи роботу господарств за допомогою таких самих сумнівних рішень судів із інших областей. Щоправда, й проти цієї схеми висококваліфіковані юристи, здається, знайшли прийом: так, наприклад, компанії «Ільяшев і партнери» вдалося розблокувати роботу «Росток Холдингу», заблоковану саме поліцією. Втім, чи по кишені такі юристи звичайному фермерові?
Рік 2018 для всіх і кожного запам’ятається перебігом подій, які так чи інакше вплинули на особисте життя кожного українця та в цілому на розвиток країни. Поганий він був чи хороший — залежить від суб’єктивного сприйняття дійсності, бо наше життя — це чергування чорних і білих смуг, і для кожного переважає той чи інший колір. Та як би там не було, давайте з оптимізмом дивитися в майбутнє! І нас дуже тішить той факт, що під час зустрічей із сільгоспвиробниками в їхніх господарствах, на виставках чи інших галузевих заходах, ми повсякчас переконуємося в тому, що, попри все, вітчизняні аграрії не втрачають оптимізму і твердо стоять біля керма «локомотива» української економіки. Адже хоча сільське господарство й справді надто непередбачуване, та все ж серед несподіванок, на щастя, є й приємні.
Закінчення природного й виробничого річного циклу — це завжди підсумки та уроки, аналіз яких хоч на дещицю має допомогти нам наступного року долати негаразди, менше робити помилок і цілеспрямованіше йти до успіху. Тому ми попросили представників ряду компаній висловитися про те, яким став для них 2018 рік. Отже, в спецпроекті «Підсумки 2018 року» читайте оцінки минулого року від представників компаній: Alfa Smart Agro, Lemken, Monsanto, «Полетехніка», «БТУ-Центр», Veles Agro, «Тетра Агро» і «РОПА Україна».