Спецможливості
Технології

Сівба і удобрення кукурудзи: корисні деталі

09.04.2021
5152
Сівба і удобрення кукурудзи: корисні деталі фото, ілюстрація

На кінцеву врожайність «цариці полів» впливає багато факторів. Серед них — правильний вибір параметрів процесу сівби: строків, густоти і навіть швидкості. Причому оптимальні значення цих показників відрізняються для різних типів гібридів і груп стиглості.

Крім того, кліматичні зміни та подорожчання добрив, особливо азотних, змушують аграріїв переглянути традиційні підходи і до удобрення кукурудзи. Насамперед змінюється підхід до розрахунку норми внесення добрив. Найбільш адекватним способом її обчислення досі вважається розрахунок за винесенням елементів живлення з урожаєм. Але якщо раніше врожайність планували виходячи з потенціалу сорту, родючості ґрунту і амбіцій власника господарства, то зараз відштовхуватися слід виключно від зволоження.

 

Строки сівби

Посухи останніми роками привчили аграріїв намагатися сіяти ярі культури якомога раніше, щоб «спіймати» вологу в ґрунті. Однак, як нагадує менеджер з технологічного супроводу кукурудзи та сорго компанії «Євраліс» Ігор Ямковий, в подібному прагненні не слід забувати про температуру ґрунту, яка на час сівби повинна бути оптимальною.

Хоча кукурудза починає проростати за середньодобової температури ґрунту 8–10°С, оптимальною температурою вважається 13°С. В останньому випадку сходи з’являються через 20 днів після сівби, тоді як у першому — мінімум через 25 днів. За середньодобової температури ґрунту 15°С сходи з’являються вже через 10 днів, а за температури 19°С — через 6–7 днів.

Як приклад пан Ямковий наводить досвід минулого року, коли посіви, виконані 9–14 і 20–25 квітня, зійшли практично одночасно. А згодом ще й сталося похолодання, через що пізніші посіви перебували в кращому стані. Адже, як нагадав Ігор Ямковий, чим розвинутіша кукурудза, тим важче вона переносить похолодання: так, для рослин у фазі 6–7 листків критичною є вже температура +10°С. Водночас він додав, що подібну змерзлу кукурудзу вигідніше залишити, ніж пересівати.

При цьому гібриди з кременистим і кременисто-зубовидним типом зерна більш холодостійкі, ніж зубовидні. Так, дослід, поставлений торік на півдні Тернопільської області, показав, що за сівби на початку оптимальних строків (у тому році — 16 квітня) гібрид ЕС Креатив з кременисто-зубовидним типом зерна і ФАО 300 дав урожайність приблизно на 15–20% вищу, ніж цей самий гібрид, посіяний наприкінці оптимальних строків (24 квітня в тому році). Причому така картина спостерігалася незалежно від густоти сівби (досліджувалося 4 варіанти густоти — від 65 до 80 тис. насінин/га з кроком 5 тис. шт./га). Натомість гібрид Гармоніум зубовидного типу з ФАО 380 продемонстрував вищу врожайність (приблизно на третину) за сівби наприкінці оптимальних строків. Відтак І. Ямковий порадив починати сівбу кукурудзи з більш ранньостиглих гібридів і з гібридів з кременистим типом зерна.

 

Густота сівби

Також минулий рік яскраво продемонстрував негативний вплив загущення посівів на врожайність. «На загущених посівах спостерігалася втрата врожайності на рівні 10–20%», — розповів І. Ямковий. Він нагадав, що оптимальні показники густоти відрізняються для різних природних зон, груп стиглості, строків сівби і навіть гібридів. Так, гібрид ЕС Креатив у вищезгаданому досліді показав невелику залежність від густоти посіву за ранніх строків сівби (від 99,3 до 102,8 ц/га), а за пізніх строків за мінімальної густоти (65 тис. шт./га) спостерігався 10%-вий недобір урожайності порівняно з більш густими посівами. При цьому максимальною (87 і 87,4 ц/га) була врожайність за максимальної густоти (відповідно 75 і 80 тис. шт./га). Гібрид Гармоніум незалежно від строку сівби продемонстрував мінімальну врожайність за густоти 65 тис. шт./га (92 і 123 ц/га відповідно на початку і в кінці оптимальних строків), а максимальну — за густоти 70 тис. шт./га (відповідно 102 і 136,8 ц/га).

Залежність оптимальної густоти (в тис. насінин/га) від групи стиглості і природної зони виглядає наступним чином:

ФАО

Степ

Лісостеп

Полісся

150–200

65–70

80–85

90­–95

200–300

60–65

75–80

85–90

300–400

55–60

70–75

 

400 і більше

50–55

 

 

 

При цьому Ігор Ямковий додав, що якщо запаси вологи в метровому шарі ґрунту становлять 120–160 мм, то норму висіву слід зменшити на 5–10%, а якщо 90–120 мм — то на 10–15%. А за перезволоженого ґрунту (коли запаси перевищують 160 мм, бо наші аграрії вже починають забувати, що це таке) — знизити норму висіву на 5%.

 

Рівномірність сходів

І. Ямковий нагадав також про важливість отримання рівномірних сходів, причому — в оптимальні терміни. Він пояснив, що навіть за дружних сходів, але отриманих із запізненням на 10 днів, потенціал урожайності знижується на 5%, а з запізненням на 20 днів — на 12%. Якщо ж сходи нерівномірні і чверть кукурудзи зійшла з запізненням у 10 днів, то навіть якщо решта три чверті насінин зійшли вчасно, то господар недорахується 6% урожаю. Якщо ж половина сходів зійшла з запізненням на 10 днів або чверть кукурудзи зійшла з запізненням на 20 днів, то недобір урожайності складе близько 10%. Якщо ж на 20 днів відстають у розвитку половина сходів, то потенціал урожайності буде реалізований у кращому разі на 79%.

Головною причиною нерівномірності сходів кукурудзи в нашій країні, як показує практика, стає перевищення механізатором оптимальної швидкості сівби. У зв’язку з цим І. Ямковий нагадав, що вакуумна сівалка найбільш рівномірно сіє на швидкості 7–9 км/год. На більших швидкостях порушується рівномірність не тільки розкладки, а й глибини загортання насіння. І тільки пневматичні сівалки з надлишковим тиском можуть рівномірно сіяти на високих швидкостях (порядку 16 км/год).

 

Азот — почастково

Кліматичні зміни стали додатковим аргументом на користь почасткового внесення азоту поруч зі специфікою споживання азоту кукурудзою (найбільша потреба в цьому елементі спостерігається після фази 10-го листка). Адже якщо добрива одноразово вносять, розраховуючи на 10 т/га, а посуха не дає зібрати більше 6 т/га, то удобрення вже не додає врожайності, а, навпаки, її зменшує. Як розповіли фахівці фірми «Агротерра», хто в минулому році вніс багато добрив, у того через занадто високий сольовий індекс у кореневій зоні посіви згоріли, коли прийшла посуха.

Минулий рік продемонстрував і інший недолік внесення всієї норми азотних добрив за один раз. Добре зволоження в першій половині вегетації стало стимулом для активного поглинання культурою цього елементу. В результаті, особливо на легких ґрунтах, кукурудза повиростала ледь не до 4 метрів, а в другій половині відчувала дефіцит азоту, навіть якщо цього елементу вносилося багато. Фахівці фірми «Агротерра» пояснюють це промиванням азоту через велику кількість вологи і легкі ґрунти а також тим, що багато азоту пішло на ріст вегетативної маси. Вони додали, що почасткове підживлення азотом у другій половині вегетації дало змогу отримати повноцінний качан. Представники фірми «Агротерра» наголошують, що в зоні нестійкого зволоження азот слід вносити почастково. А до цієї зони Україна останніми роками увійшла повністю.

Цей підхід у своїй практиці реалізовує агрофірма «Рост-Агро». «Навесні я вношу 60 кг/га д. р. азоту в складі КАС та сульфату амонію (можна дати лише КАС). Цієї кількості азоту в середньостатистичний рік вистачає на врожайність у 6–7 т/га. Коли є волога для засвоєння більшої кількості азоту, я додаю ще 30–40 кг/га д. р. в фазі 8–12 листків, якщо можна зайти в поле. Тоді гарантовано отримую 8 т/га. А взагалі азотом я користуюсь дуже обережно, тому що на богарі очікувати більше 10 т/га в моїх умовах не варто. В один рік було більше 11 т/га, але тоді з 20 червня по 5 липня випало 275 мм дощів», — розповідає директор агрофірми Максим Бернацький.

 

І все — локально

Ще однією сучасною тенденцією удобрення кукурудзи є локальне внесення добрив. Це стосується перш за все фосфорних добрив, які засвоюються тільки якщо молекула фосфору знаходиться не далі, ніж 1–2 мм від кореневого волоска. Річ у тім, що фосфор активно зв’язується в ґрунті кальцієм, магнієм, алюмінієм і залізом, особливо за внесення добрив урозкид.

Тому, як зауважують фахівці фірми «Агротерра», за популярного способу внесення добрив «5+5» (за 5 см вниз і вбік від насінини) культура починає споживати фосфор набагато (на тиждень-два) пізніше, ніж за внесення в зону борозни. Відтак вони рекомендують внесення під кукурудзу рідкого стартового добрива — N8P24 нормою 35–40 кг/га з доданням хелатованого цинку і гуматів. В фірмі «Агротерра» додали, що прибавка врожайності завдяки таким добривам становила 3–8 ц/га залежно від температури і стану ґрунту. Вони пояснюють, що рідкі стартові добрива забезпечують «цариці полів» кращий старт, особливо в прохолодну погоду, і стимулюють формування потужнішої кореневої системи, а гумати активізують мікрофлору в ґрунті і позитивно впливають на ріст коріння.

Також фахівці фірми «Агротерра» рекомендують додавати до рідких стартових добрив фосформобілізуючі бактерії та стабілізатор фосфору на основі двох органічних кислот, який захищає фосфор від зв’язування металами. Дослід із застосуванням цих речовин у Полтавській області показав прибавку врожайності у 5 ц/га. Як додали представники фірми «Агротерра», рослини були на 10–15 см вищими, ніж на контролі, і сформували більші качани. Вони додали, що локальне живлення дає змогу ефективніше використовувати і азот, бо кукурудза споживає його з радіусу 20–25 см від стебла. Але цей елемент краще споживається під коренем, тому що рослина кукурудзи, як лійка, збирає вологу під корінь. Тому підживлювати кукурудзу азотом радять під корінь.

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Rebiyar1
Сьогодні наш співрозмовник — Антуан Ребійар, бізнес-директор New Holland Agriculture в Україні, Молдові, країнах Балтії та Фінляндії. Він живе та працює в Україні вже понад чотири роки, втім, для
брак ЗЗР
Засоби захисту рослин — одна з дефіцитних позицій серед ресурсів для проведення посівної та отримання якісного врожаю. Про це зазначає керівник ФГ «Агрофірма Базис» (5 тис. га у Черкаській області) Володимир Осадчий, пише УНІАН. «Ми... Подробнее

1
0