Пільгове оподаткування АПК: залишити не можна змінити
Верховна Рада відправила на доопрацювання бюджетну резолюцію на 2016 рік — проект Основних напрямів бюджетної політики, представлений парламенту міністром фінансів Наталією Яресько. Одна з причин — у документі передбачено перехід на загальний режим оподаткування АПК уже з наступного року. Болісні для сільського господарства урядові пропозиції активно обговорювали й у парламентському Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин.
Верховна Рада відправила на доопрацювання бюджетну резолюцію на 2016 рік — проект Основних напрямів бюджетної політики, представлений парламенту міністром фінансів Наталією Яресько. Одна з причин — у документі передбачено перехід на загальний режим оподаткування АПК уже з наступного року. Болісні для сільського господарства урядові пропозиції активно обговорювали й у парламентському Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин.
Г. Квітка
Спеціально для журналу «Пропозиція»
Як ішлося під час комітетських слухань, збереження пільгового оподаткування сільгоспвиробників — це питання не лише розвитку аграрного сектору, а й економічної безпеки України. Незважаючи на важку фінансову ситуацію в державі, в умовах падіння промисловості, скорочення роздрібної торгівлі, колапсу фінансової системи країни сільськогосподарська галузь ще донедавна демонструвала позитивні показники розвитку. Так, за даними Держстату, за підсумками 2014 року частка аграрного сектору у ВВП України становила 17%, тобто кожна шоста одиниця виробленої у країні продукції є результатом сільськогосподарської діяльності.
Водночас ситуація в агросекторі непроста, особливо у тваринництві. Майже 90% продукції нині реалізується на внутрішньому ринку, а низька купівельна спроможність населення призвела до того, що знижуються обсяги виробництва. Так, за інформацією Держстату, в січні-травні нинішнього року виробництво яєць, порівняно з аналогічним періодом попереднього року, зменшилось на 12,9%, м’яса — на 3,3, молока — на 4,2, поголів’я ВРХ скоротилося на 8% (майже на 400 тис. голів).
Що стосується рослинництва, то тут ситуація цьогоріч погіршилася також. Практично відсутнє кредитування, тому на весняно-польові роботи не вистачило ресурсів. Як результат — Держстат констатує скорочення посівних площ під цукровими буряками на 28,7%, кукурудзою — на 13,5, ранніми ярими зерновими і зернобобовими — на 10, овочами — на 7,2, картоплею — на 5,4%. Щоправда, посіви сої збільшилися на 16,3%.
За п’ять місяців, порівняно із січнем-травнем торік, обсяги виробництва валової сільгосппродукції знизилися на 5,4%.
Водночас у схваленому урядом проекті Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік усупереч п. 2.1. (розділ XI Реформа сільського господарства) Коаліційної угоди, яка є визначальною складовою програми уряду, пропонується скасувати спеціальний режим оподаткування ПДВ для сільгоспвиробників уже із 1 січня 2016 року.
У нинішніх умовах відміна дії спецрежиму ПДВ та переведення аграрного сектору на загальну систему оподаткування, вважають у профільному комітеті, прискорить темпи падіння обсягів виробництва валової сільськогосподарської продукції. З урахуванням кумулятивного ефекту дії всіх негативних факторів падіння обсягів виробництва валової сільгосппродукції уже в 2016 році може перевищити 15,2% в агропідприємствах та 10,6 — у цілому по галузі. Зокрема, за прогнозами експертів, лише у тваринницькій галузі 30% підприємств стануть збитковими, що призведе до скорочення, за попередніми підрахунками, від 60 до 100 тис. робочих місць у сільській місцевості. Постраждає соціальна сфера — це і дитячі садки, школи, клуби, дороги тощо.
А це, відповідно, спричинить скорочення та припинення сільськогосподарської діяльності, зростання безробіття як у сільській місцевості, так і в цілому в країні, що підвищить і без того відчутне наростання соціальної напруги в суспільстві.
А МВФ — проти
У Міжнародному валютному фонді стосовно скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільгоспвиробників іншої думки. Постійний представник МВФ в Україні Жером Ваше одразу попередив народних обранців: місія не проводить обговорення, а зобов’язана переконати, що таке рішення є правильним.
«У нас є поточний проект меморандуму, який є основою для другого траншу. Це ті зобов’язання, які взяв на себе уряд. Одне з них стосується системи ПДВ у сільському господарстві... Це зобов’язання передбачає, що до вересня до парламенту буде подано проект змін до Податкового кодексу, який передбачає переведення сектору сільського господарства на загальний режим оподаткування із 1 січня 2016 року», — повідомив Жером Ваше.
Представник фонду наголосив: ця вимога не є новою — вона була в попередніх варіантах меморандуму, які слугували підставою для затвердження кредитної програми МВФ.
Запроваджувати такі заходи потрібно через складну ситуацію в українській економіці та необхідність наповнювати державний бюджет. Адже сільське господарство генерує 10% українського ВВП і лише 1% податкових надходжень. А додаткові пільги, передбачені сектору, сягають 30 млрд грн, половина яких пов’язана із ПДВ. Причому найбільшу вигоду від цих пільг отримують великі виробники.
Водночас Жером Ваше запевнив: скасування податкових пільг для аграріїв не призведе до втрати їхньої конкурентоспроможності на світовому ринку. Адже «є країни, в яких сільське господарство не субсидується взагалі або субсидується незначною мірою, приміром Чилі, Нова Зеландія, є достатньо країн, де субсидії менші».
Агропром може і «потонути»
Водночас більшість присутніх були кардинально іншої точки зору. За словами заступника голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександра Бакуменка, позиція уряду, якому диктує умови основний кредитор України — МВФ, є згубною для галузі і суперечить нашим баченням подальшого розвитку економіки країни.
У макроекономічному сенсі це означає втрату валютного виторгу, що призведе до додаткового тиску на курс гривні. Тобто скасування податкової підтримки негативно позначиться на торговельному балансі, що, природно, не кращим чином вплине й на без того нестабільну ситуацію на валютному ринку.
Давайте спробуємо розібратися, що означає скасування дії спецрежиму ПДВ і переведення аграрного сектору на загальну систему оподаткування у поточних умовах.
Для початку про очевидне.
Нині тільки сільськогосподарська галузь залишається «на плаву», демонструючи більш-менш позитивні показники розвитку. За підсумками 2014 року, як свідчить офіційна статистика, внесок АПК у ВВП країни — 31,4 млрд дол. (17%), частка АПК у державних доходах — 4,8 млрд дол. (11%).
Особливо важливим є експортний потенціал галузі. Частка АПК у загальному обсязі експорту України становить 31,5% (17 млрд дол.), при цьому вже понад 10 років зберігається позитивне сальдо зовнішньої торгівлі продукцією АПК: за підсумками 2014 року — понад 10 млрд дол.
Загалом за період із 2002-го по 2014 роки експорт продукції АПК збільшився у сім разів, а позитивне сальдо зовнішньої торгівлі — більше ніж на вісім. За останні три роки за кордон реалізовано сільгосппродукції на загальну суму майже 52 млрд дол.
У разі скасування спецрежиму ПДВ експортний потенціал АПК, за різними оцінками, втрачатиме 1–1,5 млрд дол. щороку. У макроекономічному аспекті це означає втрату валютного виторгу, що призведе до додаткового тиску на курс гривні. Тобто скасування податкової підтримки негативно позначиться на торговельному балансі й динаміці валютного курсу.
Ризикуємо одержати збитки
Олександр Бакуменко зазначив, що сьогодні Україна є одним і лідерів експорту аграрної продукції у світі:
№ 1 — експортер соняшникової олії у світі (4,3 млн т)
№ 3 — експортер кукурудзи у світі (18 млн т)
№ 4 — експортер ячменю у світі
(2,7 млн т)
№ 6 — експортер пшениці у світі
(11 млн т)
№ 7 — експортер сої у світі (2 млн т)
№ 8 — експортер курятини у світі (170 тис. т)
Мабуть, тому в підписаному меморандумі України із МВФ про економічну і фінансову політику знаходимо тезу про те, що сільське господарство перетворилося на найприбутковіший сектор економіки України. Розберімося, чи це насправді так.
Збільшення єдиного податку 4-ї групи (фіксований сільгоспподаток) у 21 раз (понад 2 млрд грн фінансових ресурсів), девальвація національної грошової одиниці, відсутність реальних програм державної підтримки АПК різко збільшили витрати сільгоспвиробників із початку нинішнього року.
За даними Держстату, індекс витрат на виробництво сільгосппродукції із січня по травень 2015 року значно прискорився, досягнувши показника 63,5% до аналогічного періоду 2014-го. Очевидно, що збільшилися витрати на засоби захисту рослин, мінеральні добрива, пальне, насіння, ветеринарні препарати, техніку. Отже, падіння обсягів сільгоспвиробництва за п’ять місяців становить 5,4%. Ми ризикуємо, що сільськогосподарська галузь за підсумками 2015 року може стати збитковою.
Прорахунки покриє споживач
На сьогодні жодна програма державної підтримки АПК не працює. Спецрежим оподаткування ПДВ є єдиною реальною підтримкою сільського господарства. За різними оцінками, частка спецрежиму в ціні сільгосппродукції становить від 7 до 15%. Тобто у разі його скасування продукція для споживачів подорожчає на ці самі 7-15%.
Світ живе із субсидіями
Практично в усьому світі сільське господарство є реципієнтом, тобто одержує державну підтримку. А в Україні (та ще в Аргентині) — виступає донором: за рахунок АПК дотується бюджет (до 40 млрд грн щорічно).
Обсяг підтримки аграрного сектору (субсидування) у різних країнах Європейського Союзу в 2013 — 2014 рр. становив майже 60 млрд євро щорічно, а це майже 526 євро/га (або 20% валової продукції АПК). Ось дані у розрізі країн серед найбільших бенефіціарів:
Греція — 709 євро/га;
Нідерланди — 529 євро/га;
Бельгія — 504 євро/га;
Італія — 456 євро/га та ін.
В Україні цей показник балансує у межах 20–30 євро/га. Тобто скасування такого ефективного механізму підтримки, як спеціальний режим оподаткування ПДВ, ще більше погіршить і без того нерівне положення порівняно із товаровиробниками об’єднаної Європи.
У Японії 50% валової сільгосппродукції компенсується державою шляхом дії різних програм держпідтримки, у Туреччині — 28%, Канаді — 18, США — 7% і т.д.
Обережно, підприємства закриваються!
Сьогодні доводиться констатувати, що значно знизилася капіталізація великих агрокорпорацій, які котируються на міжнародних фондових біржах.
Якщо говорити про малі й середні сільгосппідприємства, то деякі вже змушені скорочувати виробництво, а то і закриватися. Причина — втрата інвестиційної привабливості.
У 2014 році обсяги капіталовкладень у сільське господарство з урахуванням дефляції, тобто коректування вартості активів порівняно із 2013-м, упали на понад 15%. За попередніми оцінками, у першому кварталі 2015 року обсяги капіталовкладень скоротилися вже на 18%.
У разі скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ на тлі зростання податкового тиску поточні негативні тенденції скорочення капіталовкладень у сільське господарство будуть тільки прискорюватися, що може призвести не тільки до ослаблення експортних позицій України на зовнішніх ринках, а й створить цілком реальні загрози для продовольчої безпеки держави по окремих видах продукції, насамперед тваринницької. За різними оцінками, інвестиційна привабливість АПК знизиться до 30%.
Не варто руйнувати фундамент...
У разі скасування спецрежиму ПДВ наслідком скорочення і припинення сільгоспдіяльності стане зменшення кількості зайнятих у сільгосппідприємствах до 60–100 тис. осіб. А це означає, що безробітні прийдуть на біржу праці, і держава змушена буде виплачувати їм допомогу.
Отже, у разі скасування дії спецрежиму ПДВ із 2016 року сільгосппідприємства будуть позбавлені, за різними оцінками, більш як 19 млрд грн додаткових фінансових ресурсів.
При цьому, наголосив Олександр Бакуменко, важливо розуміти: сільське господарство — це не тільки сектор економіки (з доходів якої, очевидно, доведеться повертати міжнародні кредити), але насамперед — фундамент продовольчої безпеки країни. Важливо розуміти, що у разі рецесії в АПК доведеться імпортувати продовольство за зовсім іншими цінами.
За необачним кроком — скорочення робочих місць
і поголів’я
«Скасувати пільгове оподаткування для аграріїв — це катастрофа для всього тваринництва, — вважає президент асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” Алекс Ліссітса. — Якщо по рослинництву на сьогодні ситуація у цілому не така ганебна, бо воно повністю сконцентроване на експорт, то для тваринництва це, по суті, знищення робочих місць і всієї галузі. Якщо взяти “молочку”, то вже із 2017 року Україна стане нетто-імпортером молокопродукції. Майже третину внутрішнього ринку буде зайнято імпортом. Для галузі це виллється у скорочення поголів’я худоби вже із наступного року на два мільйони. І це означає, що 30 тис. робочих місць буде просто зруйновано найближчим часом. Такі наслідки можуть бути після того, як Україна змінить систему оподаткування для аграріїв. Це — лише по молочному скотарству, а якщо порахувати збитки для всіх інших галузей — це будуть мільярди.
Фактично чого ми просимо від нашого Кабінету Міністрів — залишити діючу систему оподаткування до 2018 року, як і прописано в чинному законодавстві. Тому питання, як для мене, зрозуміле: це вимога не Кабінету Міністрів, а саме Міністерства фінансів — воно хоче забрати в аграрного сектора, який більш-менш іще живе, останні кошти, щоб він “завалився”.
В коаліційній угоді чітко прописано, що діюча система оподаткування агросектору залишається в незмінному стані до 2018 року. Як на мене, взагалі немає жодних правових умов для того, щоб змінювати правила гри під час фіскального року. Тим більше, що все вирішено і все прописано.
Аргументи “проти” будуть із різних галузей — від дрібних, від середніх, від великих господарств. Аргументи від птахівників, від представників молочного скотарства, від виробників овочів та фруктів, тобто від тих галузей, які сконцентровані на внутрішньому ринку, та від тих, які без експорту не виживуть. А оскільки у нас зараз і експорту немає, тому що кордон із Росією перекрито для більшості галузей, то фактично врятувати українське сільське господарство можуть або пільги, або прямі дотації. А якщо забирають одне і не пропонують іншого, то я, щиро кажучи, не знаю, для чого це робиться. Або для того, щоб зруйнувати агропромисловий сектор, або для того, щоб якимось чином комусь довести, що ми проводимо начебто реформи, а насправді — крадемо гроші», — припустив Алекс Ліссітса.
У Комітеті попереджають: скасування спецрежиму шкідливе для нашої економіки
«Ми насправді перебуваємо в ситуації, коли певні домовленості вже відбулися, а фактичне рішення по цих домовленостях і обговорення повинні прийматися Верховною Радою по факту, — наголосив голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Тарас Кутовий. — Я вважаю, що було б набагато ефективніше і чесніше, в тому числі щодо наших іноземних партнерів, які надають фінансову допомогу, обговорювати ці питання на рівні Верховної Ради заздалегідь. На слуханнях ми почули думку не тільки народних депутатів, а й публічних компаній, громадських організацій, і вона полягає в тому, що це рішення може бути шкідливим і для економіки України, і для держави в цілому, я вже не говорю про самих представ-
ників агросектору…».
Результатом комітетських слухань щодо збереження пільгового оподаткування ПДВ для сільгоспвиробників стала резолюція, листи — звернення з проханням не допустити скасування спецрежиму, які будуть надіслані Президенту України, уряду, керівникам депутатських фракцій та коаліційної групи в парламенті.
Водночас голова комітету запропонував провести регіональні круглі столи за участю депутатів, представників уряду, сільгоспвиробників, науковців та експертів аграрної сфери, а у вересні — парламентські слухання на тему збереження спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільгоспвиробників.