Пільго­ве опо­дат­ку­ван­ня АПК: за­ли­ши­ти не мож­на зміни­ти

Верховна Рада відправила на доопрацювання бюджетну резолюцію на 2016 рік — проект Основних напрямів бюджетної політики, представлений парламенту міністром фінансів Наталією Яресько. Одна з причин — у документі передбачено перехід на загальний режим оподаткування АПК уже з наступного року. Болісні для сільського господарства урядові пропозиції активно обговорювали й у парламентському Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин.

Г. Квітка
Спеціаль­но для жур­на­лу «Пропозиція»

Як ішло­ся під час комітетсь­ких слу­хань, збе­ре­жен­ня пільго­во­го опо­дат­ку­ван­ня сільгоспви­роб­ників — це пи­тан­ня не ли­ше роз­вит­ку аг­рар­но­го сек­то­ру, а й еко­номічної без­пе­ки Ук­раїни. Не­зва­жа­ю­чи на важ­ку фінан­со­ву си­ту­ацію в дер­жаві, в умо­вах падіння про­мис­ло­вості, ско­ро­чен­ня роздрібної торгівлі, ко­лап­су фінан­со­вої си­с­те­ми країни сільсько­го­с­по­дарсь­ка га­лузь ще до­не­дав­на де­мон­ст­ру­ва­ла по­зи­тивні по­каз­ни­ки роз­вит­ку. Так, за да­ни­ми Держ­ста­ту, за підсум­ка­ми 2014 ро­ку ча­ст­ка аг­рар­но­го сек­то­ру у ВВП Ук­раїни ста­но­ви­ла 17%, тоб­то кож­на шо­с­та оди­ни­ця ви­роб­ле­ної у країні про­дукції є ре­зуль­та­том сільсько­го­с­по­дарсь­кої діяль­ності.
Вод­но­час си­ту­ація в аг­ро­сек­торі не­про­ста, особ­ли­во у тва­рин­ництві. Май­же 90% про­дукції нині ре­алізується на внутрішньо­му рин­ку, а низь­ка купівель­на спро­можність на­се­лен­ня при­зве­ла до то­го, що зни­жу­ють­ся об­ся­ги ви­роб­ництва. Так, за інфор­мацією Держ­ста­ту, в січні-травні нинішньо­го ро­ку ви­роб­ництво яєць, порівня­но з ана­логічним періодом по­пе­ред­нь­о­го року, змен­ши­лось на 12,9%, м’яса — на 3,3, мо­ло­ка — на 4,2, по­голів’я ВРХ ско­ро­ти­ло­ся на 8% (май­же на 400 тис. голів).
Що сто­сується рос­лин­ництва, то тут си­ту­ація цьо­горіч погірши­ла­ся та­кож. Прак­тич­но відсутнє кре­ди­ту­ван­ня, то­му на вес­ня­но-по­льові ро­бо­ти не ви­с­та­чи­ло ре­сурсів. Як ре­зуль­тат — Держ­стат кон­ста­тує ско­ро­чен­ня посівних площ під цу­к­ро­ви­ми бу­ря­ка­ми на 28,7%, ку­ку­руд­зою — на 13,5, ранніми яри­ми зер­но­ви­ми і зер­но­бо­бо­ви­ми — на 10, ово­ча­ми — на 7,2, кар­топ­лею — на 5,4%. Що­прав­да, посіви сої збільши­ли­ся на 16,3%.
За п’ять місяців, порівня­но із січнем-трав­нем торік, об­ся­ги ви­роб­ництва ва­ло­вої сільгосппро­дукції зни­зи­ли­ся на 5,4%.
Вод­но­час у схва­ле­но­му уря­дом про­екті Ос­нов­них на­прямів бю­д­жет­ної політи­ки на 2016 рік усу­пе­реч п. 2.1. (розділ XI Ре­фор­ма сільсько­го гос­по­дар­ст­ва) Ко­аліційної уго­ди, яка є виз­на­­чаль­­­­ною скла­до­вою про­гра­ми уря­ду, про­по­нується ска­су­ва­ти спеціаль­ний ре­жим опо­дат­ку­ван­ня ПДВ для сіль­госпви­роб­ників уже із 1 січня 2016 ро­ку.
У нинішніх умо­вах відміна дії спец­ре­жи­му ПДВ та пе­ре­ве­ден­ня аг­рар­но­го сек­то­ру на за­галь­ну си­с­те­му опо­дат­ку­ван­ня, вва­жа­ють у профільно­му ко­мі­теті, при­ско­рить тем­пи падіння об­сягів ви­роб­ництва ва­ло­вої сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції. З ура­ху­ван­ням ку­му­ля­тив­но­го ефек­ту дії всіх не­га­тив­них фак­торів падіння об­сягів ви­роб­ництва ва­ло­вої сільгосппро­дукції уже в 2016 році мо­же пе­ре­ви­щи­ти 15,2% в аг­ропід­приємствах та 10,6 — у ціло­му по га­лузі. Зо­к­ре­ма, за про­гно­за­ми ек­с­пертів, ли­ше у тва­рин­ницькій га­лузі 30% підприємств ста­нуть збит­ко­ви­ми, що при­зве­де до ско­ро­чен­ня, за по­пе­редніми підра­хун­ка­ми, від 60 до 100 тис. ро­бо­чих місць у сільській місце­вості. По­ст­раж­дає соціаль­на сфе­ра — це і ди­тячі сад­ки, шко­ли, клу­би, до­ро­ги то­що.
А це, відповідно, спри­чи­нить ско­ро­чен­ня та при­пи­нен­ня сільсько­го­с­по­дарсь­кої діяль­ності, зро­с­тан­ня без­робіття як у сільській місце­вості, так і в ціло­му в країні, що підви­щить і без то­го відчут­не на­ро­с­тан­ня соціаль­ної на­пру­ги в суспільстві.

А МВФ — про­ти
У Міжна­род­но­му ва­лют­но­му фонді сто­сов­но ска­су­ван­ня спеціаль­но­го ре­жи­му опо­дат­ку­ван­ня ПДВ для сільгоспви­роб­ників іншої дум­ки. Постійний пред­став­ник МВФ в Ук­раїні Же­ром Ва­ше од­ра­зу по­пе­ре­див на­род­них об­ранців: місія не про­во­дить об­го­во­рен­ня, а зо­бов’яза­на пе­ре­ко­на­ти, що та­ке рішен­ня є пра­виль­ним.
«У нас є по­точ­ний про­ект ме­мо­ран­ду­му, який є ос­но­вою для дру­го­го тран­шу. Це ті зо­бов’язан­ня, які взяв на се­бе уряд. Од­не з них сто­сується си­с­те­ми ПДВ у сільсько­му гос­по­дарстві... Це зо­бов’язан­ня пе­ред­ба­чає, що до ве­рес­ня до пар­ла­мен­ту бу­де по­да­но про­ект змін до По­дат­ко­во­го ко­дек­су, який пе­ред­ба­чає пе­ре­ве­ден­ня сек­то­ру сільсько­го гос­по­дар­ст­ва на за­галь­ний ре­жим опо­дат­ку­ван­ня із 1 січня 2016 ро­ку», — повідо­мив Же­ром Ва­ше.
Пред­став­ник фон­ду на­го­ло­сив: ця ви­мо­га не є но­вою — во­на бу­ла в по­пе­редніх варіан­тах ме­мо­ран­ду­му, які слу­гу­ва­ли підста­вою для за­твер­д­жен­ня кре­дит­ної про­гра­ми МВФ.
За­про­ва­д­жу­ва­ти такі за­хо­ди по­тріб­но че­рез склад­ну си­ту­ацію в ук­раїнській еко­номіці та не­обхідність на­пов­ню­ва­ти дер­жав­ний бю­д­жет. Ад­же сільське гос­по­дар­ст­во ге­не­рує 10% ук­раїнсько­го ВВП і ли­ше 1% по­дат­ко­вих над­хо­­джень. А до­дат­кові пільги, пе­ред­ба­чені сек­то­ру, ся­га­ють 30 млрд грн, по­ло­ви­на яких пов’яза­на із ПДВ. При­чо­му найбільшу ви­го­ду від цих пільг от­ри­му­ють ве­ликі ви­роб­ни­ки.
Вод­но­час Же­ром Ва­ше за­пев­нив: ска­­су­ван­ня по­дат­ко­вих пільг для аг­раріїв не при­зве­де до втра­ти їхньої кон­ку­рен­то­с­про­мож­ності на світо­во­му рин­ку. Ад­же «є країни, в яких сільське гос­по­дар­ст­во не суб­си­дується вза­галі або суб­си­дується не­знач­ною мірою, при­міром Чилі, Но­ва Зе­ландія, є до­стат­ньо країн, де суб­сидії менші».

Аг­ро­пром мо­же і «по­то­ну­ти»
Вод­но­час більшість при­сутніх бу­ли кар­ди­наль­но іншої точ­ки зо­ру. За сло­ва­ми за­ступ­ни­ка го­ло­ви Коміте­ту з пи­тань аг­рар­ної політи­ки та зе­мель­них відно­син Олек­сан­д­ра Ба­ку­мен­ка, по­зиція уря­ду, яко­му дик­тує умо­ви ос­нов­ний кре­ди­тор Ук­раїни — МВФ, є згуб­ною для га­лузі і су­пе­ре­чить на­шим ба­чен­ням по­даль­шо­го роз­вит­ку еко­номіки країни.
У ма­к­ро­еко­номічно­му сенсі це оз­на­чає втра­ту ва­лют­но­го ви­­тор­гу, що при­зве­де до до­дат­ко­во­го ти­с­ку на курс гривні. Тоб­то ска­су­ван­ня по­дат­ко­вої підтрим­ки не­га­тив­но по­зна­чить­ся на тор­го­вель­но­му ба­­лан­сі, що, при­род­но, не кра­щим чи­ном впли­не й на без то­го не­­стабільну си­ту­ацію на ва­лют­но­му рин­ку.
Да­вай­те спро­буємо розібра­ти­ся, що оз­на­чає ска­су­ван­ня дії спец­ре­жи­му ПДВ і пе­ре­ве­ден­ня аг­рар­но­го сек­то­ру на за­галь­ну си­с­те­му опо­дат­ку­ван­ня у по­точ­них умо­вах.
  
Для по­чат­ку про оче­вид­не.
Нині тільки сільсько­го­с­по­дарсь­ка га­лузь за­ли­шається «на пла­ву», де­мон­ст­ру­ю­чи більш-менш по­зи­тивні по­каз­ни­ки роз­вит­ку. За підсум­ка­ми 2014 ро­ку, як свідчить офіційна ста­ти­с­ти­ка, вне­сок АПК у ВВП країни — 31,4 млрд дол. (17%), ча­ст­ка АПК у дер­жав­них до­хо­дах — 4,8 млрд дол. (11%).
Особ­ли­во важ­ли­вим є ек­с­порт­ний по­тенціал га­лузі. Ча­ст­ка АПК у за­галь­но­му об­сязі ек­с­пор­ту Ук­раїни ста­но­вить 31,5% (17 млрд дол.), при цьо­му вже по­над 10 років зберігається по­зи­тив­не саль­до зовнішньої торгівлі про­дукцією АПК: за підсум­ка­ми 2014 ро­ку — по­над 10 млрд дол.
За­га­лом за період із 2002-го по 2014 ро­ки ек­с­порт про­дукції АПК збільшив­ся у сім разів, а по­зи­тив­не саль­до зовнішньої торгівлі — більше ніж на вісім. За ос­танні три ро­ки за кор­дон ре­алізо­ва­но сільгосппро­дукції на за­галь­ну су­му май­же 52 млрд дол.
У разі ска­су­ван­ня спец­ре­жи­му ПДВ ек­с­порт­ний по­тенціал АПК, за різни­ми оцінка­ми, втра­чатиме 1–1,5 млрд дол. щороку. У ма­к­ро­еко­номічно­му ас­пекті це оз­на­чає втра­ту ва­лют­но­го ви­тор­гу, що при­зве­де до до­дат­ко­во­го ти­с­ку на курс гривні. Тоб­то ска­су­ван­ня по­дат­ко­вої підтрим­ки не­га­тив­но по­зна­чить­ся на тор­го­вель­но­му ба­лансі й ди­наміці ва­лют­но­го кур­су.

Ри­зи­куємо одер­жа­ти збит­ки
Олек­сандр Ба­ку­мен­ко за­зна­чив, що сьо­годні Ук­раїна є од­ним і лідерів ек­с­пор­ту аг­рар­ної про­дукції у світі:
 № 1 — ек­с­пор­тер со­няш­ни­ко­вої олії у світі (4,3 млн т)
 № 3 — ек­с­пор­тер ку­ку­руд­зи у світі (18 млн т)
 № 4 — ек­с­пор­тер яч­ме­ню у світі
(2,7 млн т)
 № 6 — ек­с­пор­тер пше­ниці у світі
(11 млн т)
 № 7 — ек­с­пор­тер сої у світі (2 млн т)
 № 8 — ек­с­пор­тер ку­ря­ти­ни у світі (170 тис. т)
Ма­буть, то­му в підпи­са­но­му ме­мо­ран­думі Ук­раїни із МВФ про еко­номічну і фінан­со­ву політи­ку зна­хо­ди­мо те­зу про те, що сільське гос­по­дар­ст­во пе­ре­тво­ри­ло­ся на най­при­бут­кові­ший сек­тор еко­номіки Ук­раїни. Роз­бе­рімо­ся, чи це на­справді так.
Збільшен­ня єди­но­го по­дат­ку 4-ї гру­пи (фіксо­ва­ний сільгосппо­да­ток) у 21 раз (по­над 2 млрд грн фінан­со­вих ре­сурсів), де­валь­вація національ­ної гро­шо­вої оди­ниці, відсутність ре­аль­них про­грам дер­жав­ної підтрим­ки АПК різко збільши­ли ви­т­ра­ти сільгоспви­роб­ників із по­чат­ку нинішньо­го ро­ку.
За да­ни­ми Держ­ста­ту, індекс ви­т­рат на ви­роб­ництво сільгосппро­дукції із січня по тра­вень 2015 ро­ку знач­но при­ско­рив­ся, до­сяг­нув­ши по­каз­ни­ка 63,5% до ана­логічно­го періоду 2014-го. Оче­вид­но, що збільши­ли­ся ви­т­ра­ти на за­со­би за­хи­с­ту рос­лин, міне­ральні до­б­ри­ва, паль­не, насіння, ве­те­ри­нарні пре­па­ра­ти, техніку. От­же, падіння об­сягів сільгосп­ви­роб­ництва за п’ять місяців ста­но­вить 5,4%. Ми ри­зи­куємо, що сільсько­го­с­по­дарсь­ка га­лузь за підсум­ка­ми 2015 ро­ку мо­же ста­ти збит­ко­вою.
Про­ра­хун­ки по­криє спо­жи­вач
На сьо­годні жод­на про­гра­ма дер­жав­ної підтрим­ки АПК не пра­цює. Спец­ре­жим опо­дат­ку­ван­ня ПДВ є єди­ною ре­аль­ною підтрим­кою сільсько­го гос­по­дар­ст­ва. За різни­ми оцінка­ми, ча­ст­ка спец­ре­жи­му в ціні сільгосппро­дукції ста­но­вить від 7 до 15%. Тоб­то у разі йо­го ска­су­ван­ня про­дукція для спо­жи­вачів по­до­рож­чає на ці самі 7-15%.

Світ жи­ве із суб­сидіями
Прак­тич­но в усь­о­му світі сільське гос­по­дар­ст­во є ре­ципієнтом, тоб­то одер­жує дер­жав­ну підтрим­ку. А в Ук­раїні (та ще в Ар­ген­тині) — ви­с­ту­пає до­но­ром: за ра­ху­нок АПК до­тується бю­д­жет (до 40 млрд грн щорічно).
Об­сяг підтрим­ки аг­рар­но­го сек­то­ру (суб­си­ду­ван­ня) у різних країнах Євро­пейсь­ко­го Со­ю­зу в 2013 — 2014 рр. ста­но­вив май­же 60 млрд євро щорічно, а це май­же 526 євро/га (або 20% ва­ло­вої про­дукції АПК). Ось дані у розрізі країн се­ред найбільших бе­нефіціарів:
 Греція — 709 євро/га;
 Нідер­лан­ди — 529 євро/га;
 Бельгія — 504 євро/га;
 Італія — 456 євро/га та ін.
В Ук­раїні цей по­каз­ник ба­лан­сує у ме­жах 20–30 євро/га. Тоб­то ска­су­ван­ня та­ко­го ефек­тив­но­го ме­ханізму підтрим­ки, як спеціаль­ний ре­жим опо­дат­ку­ван­ня ПДВ, ще більше погіршить і без то­го нерівне по­ло­жен­ня порівня­но із то­ва­ро­ви­роб­ни­ка­ми об’єдна­ної Євро­пи.
У Японії 50% ва­ло­вої сільгосппро­дукції ком­пен­сується дер­жа­вою шля­хом дії різних про­грам держпідтрим­ки, у Ту­реч­чині — 28%, Ка­наді — 18, США — 7% і т.д.

Обережно, підприємства закриваються!
Сьо­годні до­во­дить­ся кон­ста­ту­ва­ти, що знач­но зни­зи­ла­ся капіталізація ве­ли­ких аг­ро­кор­по­рацій, які ко­ти­ру­ють­ся на міжна­род­них фон­до­вих біржах.
Як­що го­во­ри­ти про малі й се­редні сільгосппідприємства, то де­які вже зму­шені ско­ро­чу­ва­ти ви­роб­ництво, а то і за­кри­ва­ти­ся. При­чи­на — втра­та інве­с­тиційної при­ваб­ли­вості.
У 2014 році об­ся­ги капіта­ло­в­кла­день у сільське гос­по­дар­ст­во з ура­ху­ван­ням де­ф­ляції, тоб­то ко­рек­ту­ван­ня вар­тості ак­тивів порівня­но із 2013-м, упа­ли на по­над 15%. За по­пе­редніми оцінка­ми, у пер­шо­му квар­талі 2015 ро­ку об­ся­ги капіта­ло­в­кла­день ско­ро­ти­ли­ся вже на 18%.
У разі ска­су­ван­ня спеціаль­но­го ре­жи­му опо­дат­ку­ван­ня ПДВ на тлі зро­с­тан­ня по­дат­ко­во­го ти­с­ку по­точні не­га­тивні тен­денції ско­ро­чен­ня капіта­ло­­вкла­день у сільське гос­по­дар­ст­во бу­дуть тільки при­ско­рю­ва­ти­ся, що мо­же при­зве­с­ти не тіль­­ки до ос­лаб­лен­ня ек­с­порт­них по­­­зи­цій Ук­раїни на зовнішніх рин­ках, а й ство­рить цілком ре­альні за­гро­зи для про­­­до­воль­чої без­пе­ки дер­жа­ви по ок­ре­мих ви­дах про­дукції, на­сам­пе­ред тва­рин­ниць­кої. За різни­ми оцінка­ми, інве­с­тиційна при­ваб­ливість АПК зни­зить­ся до 30%.

Не варто руйнувати фундамент...
У разі ска­су­ван­ня спец­ре­жи­му ПДВ наслідком ско­ро­чен­ня і при­пи­нен­ня сіль­­госпдіяль­ності ста­не змен­шен­ня кіль­­кості зай­ня­тих у сільгосп­під­приєм­ствах до 60–100 тис. осіб. А це оз­на­чає, що без­ро­бітні прий­дуть на біржу праці, і дер­жа­ва зму­ше­на бу­де ви­­пла­чу­ва­ти їм до­по­мо­гу.
От­же, у разі ска­су­ван­ня дії спец­ре­жи­му ПДВ із 2016 ро­ку сільгосп­під­приємства бу­дуть поз­бав­лені, за різни­ми оцінка­ми, більш як 19 млрд грн до­дат­ко­вих фінан­со­вих ре­сурсів.
При цьо­му, на­го­ло­сив Олек­сандр Ба­ку­мен­ко, важ­ли­во ро­зуміти: сільське гос­по­дар­ст­во — це не тільки сек­тор еко­номіки (з до­ходів якої, оче­вид­но, до­ве­деть­ся по­вер­та­ти міжна­родні кре­ди­ти), але на­сам­пе­ред — фун­да­мент про­до­воль­чої без­пе­ки країни. Важ­ли­во ро­зуміти, що у разі ре­цесії в АПК до­ве­деть­ся імпор­ту­ва­ти про­до­воль­ст­во за зовсім інши­ми ціна­ми.

За необачним кроком — скорочення робочих місць
і поголів’я
 «Ска­су­ва­ти пільго­ве опо­дат­ку­ван­ня для аг­раріїв — це ка­та­ст­ро­фа для всьо­го тва­рин­ництва, — вва­жає пре­зи­дент асоціації “Ук­раїнський клуб аг­рар­но­го бізне­су” Алекс Ліссітса. — Як­що по рос­лин­ництву на сьо­годні си­ту­ація у ціло­му не та­ка га­неб­на, бо во­но повністю скон­цен­т­ро­ва­не на ек­с­порт, то для тва­рин­ництва це, по суті, зни­щен­ня ро­бо­чих місць і всієї га­лузі. Як­що взя­ти “мо­лоч­ку”, то вже із 2017 ро­ку Ук­раїна ста­не не­тто-імпор­те­ром мо­ло­ко­про­дукції. Май­же тре­ти­ну внутрішньо­го рин­ку бу­де зай­ня­то імпор­том. Для га­лузі це виллється у ско­ро­чен­ня по­голів’я ху­до­би вже із на­ступ­но­го ро­ку на два мільйо­ни. І це оз­на­чає, що 30 тис. ро­бо­чих місць бу­де про­сто зруй­но­ва­но най­б­лиж­чим ча­сом. Такі наслідки мо­жуть бу­ти після то­го, як Ук­раїна змінить си­с­те­му опо­дат­ку­ван­ня для аг­раріїв. Це — ли­ше по мо­лоч­но­му ско­тар­ст­ву, а як­що по­ра­ху­ва­ти збит­ки для всіх інших га­лу­зей — це бу­дуть мільяр­ди.
Фак­тич­но чо­го ми про­си­мо від на­шо­го Кабіне­ту Міністрів — за­ли­ши­ти діючу си­с­те­му опо­дат­ку­ван­ня до 2018 ро­ку, як і про­пи­са­но в чин­но­му за­ко­но­давстві. То­му пи­тан­ня, як для ме­не, зро­зуміле: це ви­мо­га не Кабіне­ту Міністрів, а са­ме Міністер­ст­ва фінансів — во­но хо­че за­бра­ти в аг­рар­но­го сек­то­ра, який більш-менш іще жи­ве, ос­танні ко­ш­ти, щоб він “за­ва­лив­ся”.
В ко­аліційній угоді чітко про­пи­са­но, що діюча си­с­те­ма опо­дат­ку­ван­ня аг­ро­сек­то­ру за­ли­шається в незмінно­му стані до 2018 ро­ку. Як на ме­не, вза­галі не­має жод­них пра­во­вих умов для то­го, щоб зміню­ва­ти пра­ви­ла гри під час фіскаль­но­го ро­ку. Тим більше, що все виріше­но і все про­пи­са­но.
Ар­гу­мен­ти “про­ти” бу­дуть із різних га­лу­зей — від дрібних, від се­редніх, від ве­ли­ких гос­по­дарств. Ар­гу­мен­ти від птахівників, від представників мо­лоч­но­го ско­тар­ст­ва, від ви­роб­ників овочів та фруктів, тоб­то від тих га­лу­зей, які скон­цен­т­ро­вані на внутрішньо­му рин­ку, та від тих, які без ек­с­пор­ту не ви­жи­вуть. А оскільки у нас за­раз і ек­с­пор­ту не­має, то­му що кор­дон із Росією пе­ре­кри­то для більшості га­лу­зей, то фак­тич­но вря­ту­ва­ти ук­раїнське сільське гос­по­дар­ст­во мо­жуть або пільги, або прямі до­тації. А як­що за­би­ра­ють од­не і не про­по­ну­ють іншо­го, то я, щи­ро ка­жу­чи, не знаю, для чо­го це ро­бить­ся. Або для то­го, щоб зруй­ну­ва­ти аг­ро­про­мис­ло­вий сек­тор, або для то­го, щоб яки­мось чи­ном ко­мусь до­ве­с­ти, що ми про­во­ди­мо на­чеб­то ре­фор­ми, а на­справді — кра­де­мо гроші», — при­пу­с­тив Алекс Ліссітса.

У Комітеті попереджають: скасування спецрежиму шкідливе для нашої економіки
«Ми на­справді пе­ре­бу­ваємо в си­ту­ації, ко­ли певні до­мо­вле­ності вже відбу­ли­ся, а фак­тич­не рішен­ня по цих до­мо­вле­но­с­тях і об­го­во­рен­ня по­винні прий­ма­ти­ся Вер­хов­ною Ра­дою по фак­ту, — на­го­ло­сив го­ло­ва Коміте­ту з пи­тань аг­рар­ної політи­ки та зе­мель­них відно­син Та­рас Ку­то­вий. — Я вва­жаю, що бу­ло б на­ба­га­то ефек­тивніше і чесніше, в то­му числі щодо на­ших іно­зем­них парт­нерів, які на­да­ють фінан­со­ву до­по­мо­гу, об­го­во­рю­ва­ти ці пи­тан­ня на рівні Вер­хов­ної Ра­ди за­зда­легідь. На слу­хан­нях ми по­чу­ли дум­ку не тільки на­род­них де­пу­татів, а й публічних ком­паній, гро­мадсь­ких ор­ганізацій, і во­на по­ля­гає в то­му, що це рішен­ня мо­же бу­ти шкідли­вим і для еко­номіки Ук­раїни, і для дер­жа­ви в ціло­му, я вже не го­во­рю про са­мих пред­став-
­ників аг­ро­сек­то­ру…».
Ре­зуль­та­том комітетсь­ких слу­хань що­до збе­ре­жен­ня пільгового опо­дат­ку­ван­ня ПДВ для сільгоспви­роб­ників ста­ла ре­зо­люція, листи — звернення з проханням не допустити скасування спецрежиму, які будуть надіслані Пре­зи­ден­ту Ук­раїни, уря­ду, керівни­кам де­пу­татсь­ких фракцій та ко­аліційної гру­пи в пар­ла­менті.
Вод­но­час го­ло­ва коміте­ту за­про­по­ну­вав про­ве­с­ти регіо­нальні круглі сто­ли за уча­с­тю де­пу­татів, пред­став­ників уря­ду, сіль­госпви­роб­ників, на­уковців та ек­с­пертів аг­рар­ної сфе­ри, а у ве­­рес­ні — пар­ла­ментські слу­хан­ня на те­му збе­­ре­жен­ня спеціаль­но­го ре­жи­му опо­дат­ку­ван­ня ПДВ для сільгоспви­роб­ників.