Патологія насіння озимої пшениці: Частина 2.

Чорний зародок насіння
Чорний зародок насіння пшениці та інших злакових культур є хворобою комплексного характеру. Серед збудників захворювання поширені гриби Alternaria alternata (Fries) Keissl. та Bipolaris sorokiniana (Sacc.) Shaem.
   Альтернаріозний чорний зародок характеризується потемнінням насінини в районі зародка або безпосередньо зародкового щитка. Воно може поширюватись на будь-яку частину насінини, при цьому її колір змінюється від темно-коричневого до оливкового, а виповненість зернівки може зберігатись. Грибниця А. alternata зосереджується в плодовій оболонці зерна, частіше під зародком і тільки зрідка проникає в ендосперм. При проростанні хворого насіння спостерігаються такі симптоми: деформація проростка, з'явлення повітряного міцелію (сірого, мишачого або попелястого кольору), потемніння первинних корінців, кореневої шийки і основи стебла.
Під час інфікування насіння В. sorokiniana спостергіається характерна темна пігментація в зоні зародка. Грибниця патогену проникає в перикарп, ендосперм і часто в зародок. Уражене зерно плюскле.
   Здебільшого насіння з чорним зародком є фізіологічно недорозвинутим і має низькі енергію проростання та схожість. Рослини, що формуються з таких насінин, відстають у рості та розвитку і часто є причиною виникнення кореневої гнилі, що суттєво знижує врожай.
Гриб А. аlternatа здатний розвиватися на відмерлих рослинних рештках і паразитувати на багатьох видах рослин.
Гриб В. sorokinianа паразитує на рослинах різних систематичних груп - злакових, бобових, пасльонових, складноцвітих та ін. У гриба також формується телеоморфа Cochliobolus sativus (Ito et Kuribauashi) Drechles ex Dastur.
Під час вегетації пшениці збудники чорного зародку насіння поширюються конідіями. Сильного розвитку хвороба набуває у роки з високою температурою в період цвітіння рослин, а також за умов високої відносної вологості повітря на початку молочної стиглості зерна.
Основне джерело інфекції - уражене насіння і рештки, в яких збудники захворювання зберігаються у вигляді грибниці та конідій на його поверхні.
Для виявлення насіння, ураженого чорним зародком, використовують біологічний метод (пророщування насіння у вологій камері, аналіз його в рулонах фільтрувального паперу, висівання на живильне середовище) з наступним мікроскопічним аналізом структур грибів.
За зовнішнього огляду в ураженому зерні можна виявити зміну забарвлення в районі зародка. Однак зазначені симптоми не є специфічними тільки для чорного зародка. Тому для точної діагностики потрібно застосовувати біологічний метод аналізу насіння.

Оливкова пліснява
Хвороба проявляється в період дозрівання пшениці в умовах вологої погоди. Уражуються стебла, листки, колосся та зерна, що вкриваються оливково-чорним бархатистим нальотом, який ущільнюється і набуває вигляду дернинок.
Недобір урожаю може досягати 10% і більше. Уражене зерно плюскле та має знижену схожість.
Збудником хвороби є гриб Cladosporium graminum Cdа. Це напівпаразит з переважаючими властивостями сапротрофізму.
   За запізнення із збиранням пшениці озимої та за умов дощової погоди оливкова пліснява швидко поширюється, спричинюючи почорніння всієї надземної маси рослин.
Основне джерело інфекції - уражені рослинні рештки і насіння, де гриб зберігається у вигляді грибниці та конідій.
Для виявлення насіння, ураженого оливковою пліснявою використовують біологічний метод аналізу (пророщування насіння у вологій камері) з наступним мікроскопічним аналізом спороношення гриба.
Заходи щодо контролю насіннєвої інфекції
Для захисту насіння озимої пшениці від хвороб застосовують комплекс агротехнічних і спеціальних заходів, спрямованих на попередження зараження рослин і заспорення насіння в період вегетації і зберігання. Зокрема, вони включають в себе: культивування стійких сортів; правильно організоване насінництво; застосування комплексу агроприйомів, направлених на підвищення стійкості рослин; обов'язкового знезараження посівного матеріалу, сільськогосподарських машин і інвентарю; добору препаратів-протруйників на основі апробації насіннєвих посівів і фітопатологічної експертизи насіння; фунгіцидний та інфектицидний захист рослин у період їхньої вегетації. Дотримання науково обгрунтованої сівозміни та агротехніки культури і сорту - важливий фітосанітарний чинник, що попереджає розвиток захворювань. Високоякісний обробіток грунту, оптимальні терміни і глибина висіву насіння, внесення органічних і мінеральних (фосфорно-калійних) добрив за наслідками агрохімічного аналізу грунту - знижують ураженість насіння хворобами.
Велике значення в обмеженні розвитку хвороб має підвищення якості насіннєвого матеріалу. Тому ретельна підготовка насіння до сівби, сортування, очищення його від смітної домішки знижують ураженість рослин. Важливо також проводити повітряно-теплове, або сонячне, обігрівання насіння. При цьому важливим заходом в обмеженні хвороб є знезараження насіння хімічним або термічним способами. Останній використовують для контролю летючої сажки. Хімічне знезараження здійснюється з використанням препаратів для протруювання насіння. Згідно з "Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні"

М. Кирик,
д-р біол. наук,
М. Піковський,
канд.біол. наук,
Ю. Таранухо,
наук. співробітник,
НУБіП України