СОРГО: вкотре про важливе
Нинішній, 2020-й, був одним із тих непростих років, які останнім часом спостерігаються в Україні. Безсніжна та тепла зима, рання й затяжна весна зі зворотними заморозками, прохолодне літо та тепла довга осінь. Аграрії поступово змінюють звичний підхід до вирощування ярих зернових культур — сьогодення потребує використовувати адаптивні технології.
Вже за традицією, по завершенні сезону, ми вкотре підводимо підсумки збиральної кампанії. І, як зазвичай, порівнюємо врожайність таких посухостійких культур, як сорго, кукурудза, соняшник і соя.
Згідно зі статистикою, непогані врожаї кукурудзи цього року (від 7 до 8,5 т/га) отримали на Волині, Житомирщині, Чернігівщині та у Львівській області. В Запорізькій, Харківській і Херсонській областях врожайність качанистої становила близько 5 т/га. Миколаївська, Луганська та Донецька області зібрали від 3 до 4 т/га. Особливо низькі показники за врожайністю мала Одеська область — до 2,8 т/га.
Середня врожайність соняшнику та сої в Україні була близько 2 т/га, проса — 1,9 т/га.
Щодо сорго картина врожайності досить строката. В розрізі областей урожайність сорго в Центральній Україні становила від 6 т/га й вище, а південні області зібрали від 4 до 6 т/га. Але були й такі, що не отримали очікуваних урожаїв.
Складнощі, з якими зіткнулися виробники цього року:
• затяжна весна зі зворотними заморозками та тривалі пониження температури знищили або суттєво пошкодили сходи ранніх (квітневих) посівів сорго;
• дощовий травень змістив оптимальні строки висіву сорго на червень;
• низькі запаси вологи в метровому шарі ґрунту, що вже характерні не лише для південних областей, а й для центральних.
З урахуванням цих несприятливих факторів виробникові довелося вирішувати питання зі строками й нормою висіву, правильно добирати гібрид залежно від зони вирощування та запасів вологи в ґрунті. Виробничі помилки могли б обернутися для господарства значними збитками й навіть втратою врожаю.
Протягом двадцяти років ДП «Рейлін» робить усе можливе, щоб виробник міг отримати вичерпну інформацію стосовно вельми перспективної культури — сорго. Зокрема, надає виробникам підтримку в його вирощуванні та професійний агросупровід, а ще — високоякісний посівний матеріал.
Багато з виробників були новачками у вирощуванні сорго. І як би це парадоксально не звучало — подекуди початківці справилися з новою для них справою краще, аніж ті, хто вже мав досвід. Чому так? Вони приділяли підвищену увагу культурі та чітко виконували рекомендації стосовно вирощування. А «професіонали» нерідко працювали за звичним сценарієм, який цього року виявився хибним.
Аналізуючи кліматичні умови останніх років, можна зробити висновок, що природа все більше вимагає від агрономів дисципліни та уважного ставлення до будь-якої культури. Послідовні й зважені дії забирають багато часу та коштують виробникам нервів, але й винагороджуються успіхом. Натомість помилки та прорахунки коштують дорого...
Аграрії здебільшого допускають одні й ті самі прорахунки, а саме:
• невдалий вибір гібрида відповідно до зони вирощування, наявних запасів вологи та родючості ґрунту;
• хибно розрахована норма висіву згідно із запасами вологи в метровому шарі ґрунту та зроблено неправильний акцент на характеристики гібрида;
• занадто ранній висів;
• пізній висів без адаптованої технології.
Не зайвим буде ще раз нагадати, що все починається з технологічної карти. Для цього потрібно знати тип ґрунту, провести його аналіз, розрахувати систему живлення та правильно підібрати гібриди сорго.
Цікавим був досвід ТОВ «Терра», що на Київщині. Ще взимку господарство прийняло рішення вперше сіяти сорго на площі 340 га. Зі спеціалістами ДП «Рейлін» була відпрацьована технологія з урахуванням того, що ґрунти в господарстві піщані та малородючі. За аналізом ґрунту прорахували відповідну систему живлення та дібрали гібриди: ранньостиглий Юкі та середньоранній Ютамі. З урахуванням запасів вологи в метровому ґрунтовому шарі було визначено оптимальну норму висіву для кожного гібрида. В середньому це 140 тис. схожих насінин на гектар.
Але погодні умови склалися так, що висіяти сорго змогли лише в червні. Зокрема, Ютамі, який має довший вегетаційний період, висіяли 12 червня, а Юкі — майже наприкінці місяця, 29-го. Дружні сходи отримали вже через тиждень. Але через місяць виробники забили тривогу — сорго «сиділо на місці». І зрозуміло — чому. Адже протягом близько 40 днів після появи сходів сорго розвиває кореневу систему та повільно набирає вегетативну масу. З урахуванням того, що посіви пізні, для прискорення розвитку рослин виробникам було рекомендовано зробити позакореневі обробки з використанням амінокислот, гуматів, мікроелементів і азоту. Також для пізніх посівів у фазі кущення можна використати стимулятор цвітіння, який прискорює формування волоті. Що й було зроблено в господарстві. Тож у результаті на посівах гібрида Юкі волоть отримали через 50–55 днів після появи сходів, а на посівах Ютамі — через 60–65 днів. На початок жовтня сорго було вже готове до збирання — вологість зерна становила 20–25%. Біологічна врожайність: Юкі — 6 т/га, Ютамі — 8 т/га.
Шановні виробники, ДП «Рейлін» працює для вас! Ми відкриті для спілкування й готові розробити оптимальну для ваших умов технологію вирощування, а також надати якісний посівний матеріал, якісний супровід і висококваліфіковані консультації.
Щедрих вам урожаїв!
Ганна Луцько,
експерт із агрономічних питань ДП «Рейлін»