Спецможливості
Технології

Як по­во­диться пше­ни­ця у сівозміні?

17.11.2016
23819
Як по­во­диться пше­ни­ця у сівозміні? фото, ілюстрація
Озима пшениця

Із пе­ре­хо­дом на рин­кові за­са­ди ви­роб­ництва гос­по­дар­ст­ва збільши­ли посівні площі со­няш­ни­ку, ку­ку­руд­зи на зер­но, сої, що спри­чи­ни­ло по­ру­шен­ня сівозмін, де присутня пше­ни­ця ози­ма. Як підкоригувати ситуацію?

 

 

В ос­нов­но­му, нинішні сівозміни ко­рот­ко­ро­таційні, з чо­тир­ма-п’ять­ма по­ля­ми, і ма­ють ли­ше од­ну лан­ку. Од­нак потрібно вра­хо­ву­ва­ти, що вро­жайність пше­ниці ози­мої за­ле­жить більшою мірою від по­пе­ред­ни­ка в сівозміні, ніж від за­сто­су­ван­ня оп­ти­маль­ної си­с­те­ми удо­б­рен­ня. 
Че­рез ко­ли­ван­ня кліма­тич­них умов про­тя­гом ро­ку, у т.ч. від висіву куль­тур до їхньо­го зби­ран­ня, важ­ли­во, щоб пше­ни­цю ози­му бу­ло розміще­но після бо­бо­вих по­пе­ред­ників в сівозміні: ко­ню­ши­ни, лю­цер­ни, го­ро­ху, ви­ко-вівся­ної сумішки і сої (ран­нь­о­с­тиг­лих сортів). Ці бо­бові куль­ту­ри спри­я­ють азотфіксації та аку­му­ляції біологічно­го азо­ту у кількості від 180 до 60 кг/га, який має дов­гу про­лон­го­ва­ну дію, що дає мож­ливість змен­ши­ти ви­т­ра­ти азот­них до­б­рив і одер­жа­ти ви­со­ко­якісне зер­но озимої пшениці.
У західних рай­о­нах із до­стат­нь­ою кількістю опадів за за­сто­су­ван­ня оп­ти­маль­них норм до­б­рив ви­сокі вро­жаї мож­на одер­жа­ти в сівозміні після ба­га­торічних трав, ви­ко-вівса, го­ро­ху на зер­но, ку­ку­руд­зи на зе­ле­ний корм та ранній си­лос. Пше­ни­цю ози­му слід розміщу­ва­ти в сівозміні після най­е­фек­тивніших по­пе­ред­ників, зо­к­ре­ма бо­бо­вих куль­тур, го­ро­ху, ко­ню­ши­ни, ви­ко-вівса.
У зоні до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня на чор­но­зе­мах ти­по­вих ви­лу­гу­ва­них за ше­с­типільної сівозміни найбільший і вирівня­ний уро­жай зер­на пше­ниці ози­мої — в се­ред­нь­о­му за 12 років — одер­жа­но в лан­ках із ко­ню­ши­ною на один укіс і го­ро­ху — відповідно 5,02 і 5,11 т/га. За ви­ко­ри­с­тан­ня ко­ню­ши­ни на два уко­си уро­жай змен­шив­ся на 0,39 т/га порівня­но з йо­го по­каз­ни­ком після ко­ню­ши­ни на один укіс.
На Хмель­ницькій ДСГДС на чор­но­зе­мах опідзо­ле­них різни­ця у вро­жа­ях ози­мої пше­ниці в сівозміні після ба­га­торічних трав, ви­ко-вівся­ної сумішки і ку­ку­руд­зи на си­лос не пе­ре­ви­щу­ва­ла 0,36 т/га, а за сівби її після ози­мої пше­ниці вро­жай був ниж­чим на 1,17 т/га, ніж після ба­га­торічних трав на один укіс. У рівно­знач­них умо­вах най­вищі вро­жаї зер­на ози­ма пше­ни­ця фор­мує у ко­рот­ко­ро­таційних сівозмінах із 50%-м на­си­чен­ням зер­но­ви­ми куль­ту­ра­ми, у ланці із ко­ню­ши­ною луч­ною — 6,01 т/га, де вміст си­рої клей­ко­ви­ни ста­но­вив 19,4, а білка — 10,8%, що обу­мов­ле­но по­зи­тив­ним впли­вом біологічно­го азо­ту. В ланці сівозміни пше­ни­ця яра — го­рох на зер­но вро­жай зер­на ста­но­вив 5,91 т/га з умістом си­рої клей­ко­ви­ни та білка 20,1 і 10,5% відповідно. За на­си­чен­ня зер­но-про­сап­ної сівозміни зер­но­ви­ми куль­ту­ра­ми на рівні до 75%, у то­му числі яч­­ме­­­нем ярим — до 25%, у ланці греч­ка — ячмінь ярий — пше­ни­ця ози­ма спо­с­теріга­ли суттєве змен­шен­ня уро­жаю зер­на пше­ниці — до 4,99 т/га. За на­си­чен­ня сівозміни до 75% зер­но­ви­ми куль­ту­ра­ми та бо­бо­ви­ми — до 25% уро­жай зер­на пше­ниці ози­мої збільшується на 14,8–17,0% порівня­но із сівозміною без бо­бо­вих куль­тур.Горох - один із найкращих попередників під озиму пшеницю
У досліджен­нях, про­ве­де­них на Ула­до­во-Лю­ли­нецькій ДСС, уро­жай у се­ред­нь­о­му за п’ять років ста­но­вив у зер­но-бу­ря­ковій сівозміні із бо­бо­ви­ми куль­ту­ра­ми, ко­ню­ши­ною і го­ро­хом — 5,02 і 4,98 т/га, вівся­ни­цею луч­ною і яч­ме­нем — 4,99 і 4,65 т/га. 
Істот­ний вплив на вро­жай пше­ниці ози­мої має по­вер­нен­ня її на по­пе­реднє місце у сівозміну. Най­ко­рот­ший період мож­ли­во­го по­вер­нен­ня, за яко­го не зни­жується вро­жай, ста­но­вить два ро­ки, на­си­чен­ня по­льо­вих сівозмін пше­ни­цею ози­мою у підзоні до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня — 20–30%. За збільшен­ня цієї ча­ст­ки до 40% зро­с­тає уро­жай зер­на, але це мо­же зни­жу­ва­ти вро­жайність на­ступ­них куль­тур у сівозміні. 
За збільшен­ня ча­ст­ки посіву пше­ниці ози­мої до 40% її до­во­дить­ся в одній ланці сівозміни висіва­ти че­рез рік по зер­но­вих куль­ту­рах, та­ких як ячмінь, овес, що мо­же змен­шу­ва­ти вро­жай зер­на від 0,5 до 1,0 т/га. 
У підзоні нестійко­го зво­ло­жен­ня ва­гомі вро­жаї ози­мої пше­ниці мож­на одер­жа­ти в сівозміні після од­норічних трав на зе­ле­ний корм, го­ро­ху, сої, ко­ню­ши­ни, ес­пар­це­ту на один укіс, чор­но­го па­ру, менші вро­жаї — після ку­ку­руд­зи на си­лос і зер­но­вих — яч­ме­ню, ярої пше­ниці, ози­мої пше­ниці.
У досліджен­нях, про­ве­де­них на Біло­церківській ДСС на чор­но­зе­мах ти­по­вих ви­лу­гу­ва­них, у разі заміни в сівозміні ба­га­торічних трав го­ро­хом бу­ло одер­жа­но 4,84 т/га зер­на пше­ниці ози­мої, після ко­ню­ши­ни — 4,67, ку­ку­руд­зи на си­лос — 4,32 т/га.
За заміни чор­но­го па­ру го­ро­хом уро­жай пше­ниці ози­мої бу­ває май­же од­на­ко­вим. У досліджен­нях, про­ве­де­них на Верх­няцькій ДСС за 2006–
2010 рр., на чор­но­зе­мах опідзо­ле­них в сівозміні після го­ро­ху вро­жай пше­ниці ози­мої ста­но­вив 5,48 т/га, після ви­ко-вівся­ної сумішки на сіно і ку­ку­руд­зи на си­лос — 5,39 і 4,79 відповідно, після чи­с­то­го па­ру — 5,81 т/га; у найс­при­ят­ливіший 2008 рік після ви­ко-вівса — 7,21, го­ро­ху — 7,76, ку­ку­руд­зи на си­лос — 6,61, чи­с­то­го па­ру — 8,03 т/га, а най­менш спри­ят­ли­во­го 2007 ро­ку відповідно — 3,70, 3,61, 2,93, 4,79 т/га. В та­ких умо­вах хо­ро­шим по­пе­ред­ни­ком в сівозміні мо­же бу­ти соя ранніх сортів стиг­лості, що дає мож­ли­вість аку­му­лю­ва­ти в грунті до 60 кг/га біологічно­го азо­ту і сприяє одер­жан­ню вро­жаю на рівні го­ро­ху.
Під час пла­ну­ван­ня по­вер­нен­ня посіву пше­ниці ози­мої потрібно вра­хо­ву­ва­ти, що пе­ре­рва між нею і со­няш­ни­ком має бу­ти не мен­ше ніж два-три ро­ки. Тож, відповідно, лан­ка сівозміни мо­же бу­ти та­кою: со­няш­ник, ячмінь, го­рох, пше­ни­ця ози­ма. Це дає змо­гу ча­ст­ко­во відно­ви­ти ба­ланс во­ло­ги в грунті.
В умо­вах не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня не ре­ко­мен­до­ва­но в сівозміні висіва­ти пше­ни­цю по пізній ку­ку­рудзі на си­лос і ні в яко­му разі — по со­няш­ни­ку, оскільки за­па­си про­дук­тив­ної во­ло­ги в грунті фор­му­ють­ся у 150-сан­ти­ме­т­ро­во­му шарі, що не мо­же за­без­пе­чи­ти одер­жан­ня ви­со­ких уро­жаїв.
На­си­чен­ня пше­ни­цею ози­мою у сівозмінах із дов­гою ро­тацією мо­же ста­но­ви­ти 30–40% — за умо­ви, що її висіва­ють у третій ланці сівозміни че­рез рік після го­ро­ху або ви­ко-вівса. Вод­но­час слід зва­жа­ти на те, що за висіву після зер­но­вих уро­жай змен­шується на 0,5–1,0 т/га.
В умо­вах не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня найв­даліши­ми по­пе­ред­ни­ка­ми в сівозміні пше­ниці ози­мої є чор­ний пар, ви­ко-овес на зе­ле­ний корм, ес­пар­цет, соя (ран­нь­о­с­тиг­лих сортів). 
Де­що гірши­ми — ку­ку­руд­за на си­лос, зер­нові, ячмінь, овес.
На­явність чор­но­го па­ру як по­пе­ред­ни­ка в умо­вах Ве­се­ло­подільської ДСС, за да­ни­ми ба­га­торічних досліджень, дає мож­ливість аку­му­лю­ва­ти в грунті до 
231 мм про­дук­тив­ної во­ло­ги на час сів­би, після ку­ку­руд­зи на си­лос цей по­каз­ник ста­но­вить 153, а за висіву в сівозміні пше­­­ниці ози­мої по пше­ниці озимій — 174 мм. За 1998–2010 рр. най­ви­щий уро­жай зер­на пше­ниці ози­мої бу­ло одер­жа­но у па­­ро­вій ко­рот­ко­ро­таційній сівозміні у ланці із чор­ним па­ром — 4,73 т/га; у пло­до­змін­­ній сівозміні у ланці з ес­пар­це­том і ко­ст­ри­цею луч­ною — 4,0; у про­сапній сівозміні у ланці із ку­ку­руд­зою на си­лос — 3,83; у зер­новій сівозміні в ланці з го­ро­хом — 4,14; за висіву пше­ниці ози­мої по пше­ниці озимій — 3,56; за пло­с­корізно­го об­робітку — 3,53 т/га. 
Ріпак ози­мий, який до­сить ра­но звільняє по­ле, мо­же бу­ти за­довільним по­пе­ред­ни­ком для пше­ниці ози­мої, оскільки ви­со­ке ви­не­сен­ня по­жив­них ре­чо­вин із грун­ту збіднює йо­го. Внаслідок цьо­го вро­жай мо­же бу­ти ниж­чим че­рез за­над­то швид­ке фізіологічне дозріван­ня рос­лин. Крім то­го, за висіву по ріпа­ку у разі по­верх­не­во­го об­робітку грун­ту спо­с­терігається засміченість посівів пше­ниці ози­мої па­да­ли­цею, що по­тре­бує за­сто­су­ван­ня до­дат­ко­вої кількості гербіцидів.

Я. Цвей, д-р с.-г. на­ук, про­фе­сор,
Інсти­тут біое­нер­ге­тич­них куль­тур і цу­к­ро­вих бу­ряків НА­АН Ук­раїни

 

Інтерв'ю
Марина Чулаєвська, старший тренер Association4U
Нині Україна на шляху імплементації Угоди про асоціацію з Європейським союзом – документу, що визначає план реформ на найближчі 10 років. Ця угода - великий рамковий документ, що стосується різних
Керівник сектору продажів ГК "БІОНОРМА" Мирослава Мазур
Нещодавно в Києві пройшла виставка «АгроВесна-2019», в якій взяв участь провідний вітчизняний виробник біопрепаратів — група компаній «БІОНОРМА». Про масштаби участі у виставці, її результати та також про те, що викликало найбільший... Подробнее

1
0