Одномоментний виплеск чи ринок майбутнього?

Експорт поросят до Східної Європи переживає бум. Це сприяє стабільності цін у Німеччині. Журнал top agrar дослідив, які саме перспективи відкривають ці нові ринки. 

Минулого року в різні країни з Німеччини, Данії і Нідерландів було експортовано 5 млн голів свиней - багато як ніколи. Це відчутно пожвавило внутрішній ринок племінних свиней.
У пошуках ринку збуту експортери дедалі більше проникають у Східну Європу. Через це розвантажується ринок племінних тварин, так що німецькі племінні ферми нарешті можуть трохи перепочити. Але чи довго буде відкритою ця лазівка?
Політичні рамкові умови і бідні земельні ресурси змушують Данію та Нідерланди і далі займатися вирощуванням племінних свиней. Навіть якщо поголів'я свиноматок загалом є стабільним, зростання продуктивності свиноферм дає змогу отримати більше поросят. Навіть ласі до зовнішніх ринків німецькі тваринники більше не можуть повністю утримувати ініціативу. Тому в 2009 році загалом було експортовано в інші країни 5,3 млн голів - див. огляд 1 (карта). Також і Німеччина в цьому бере активну участь зі своїми 1,5 млн голів свиней. Але де саме залишаються ці тварини?
У "старій Європі" надійними партнерами у торгівлі поросятами є, зокрема, Бельгія й Італія. Обидві країни нині щорічно потребують додатково від 700 до 800 тис. голів. Нещодавно також велике значення мала Іспанія. Просто дивно, коли подумаєш, що ще кілька років тому потреба в імпорті становила ще 1,3 млн голів.
І ось уже два роки особливого значення набувають Східна і Південна Європа. Тим часом майже дві третини "надлишкового поголів'я" надходять у ці регіони. Особливим чином у 2009 році виділилася Польща із загальним обсягом закупівель в 1,1 млн гол. поросят. За нею йде Румунія - 750 тис.  Також і Хорватія відіграє важливу роль у зростанні європейської торгівлі поросятами - із загальною кількістю 500 тис. гол. поросят. Навіть Чехія і Угорщина сьогодні потребують уже більше свиней, аніж Іспанія.

Скорочення поголів'я
у Східній Європі
Аналіз розвитку поголів'я у східноєвропейських державах показує причину нашого експортного буму. Поголів'я свиноматок у цих країнах зазнало сильного скорочення - особливо у 2007 і 2008 роках (див. огляд 2): протягом двох років Польща втратила п'яту частину своїх свиноматок. Більш суттєвим було скорочення у Чехії. Стримати скорочення поголів'я свиноматок не змогла досі також і Румунія (див. вставку).
Пояснити це можна незначною рентабельністю у часи високих цін на корми з літа 2007 року. Як остання ланка у ланцюгу, це особливо сильно вдарило по тваринниках. Щоправда, на відміну від своїх західноєвропейських колег, ці ферми відзначались низьким рівнем продуктивності праці та бідним власним фінансовим покриттям. У цій фазі кредити були або майже недоступні, або надавались за дуже несприятливих умов. Під час кризи з ринку остаточно зникли саме свинарські комплекси невеликого розміру. І навіть середні племінні свиноферми на 100-150 голів часто не мали іншого виходу, як відвезти своїх свиноматок на бойню.

Поросята в дефіциті
Тільки з середини 2008 року разом із падінням цін на корми і збільшенням числа свиноматок на забій галузь почала оговтуватися. В зазначених країнах від цього отримати зиск могли передусім відгодівельні підприємства.
Особливу принаду для тваринників придумав румунський уряд. Кожен фермер, який здавав відгодованих свиней на румунські бойні, отримував винагородження у розмірі € 30 на здану голову. Єдина умова - тварини мають бути певної ваги і відповідати мінімально допустимій межі якості. Через це у Румунії було зведено останнім часом більше товарних свиноферм, аніж племінних. Результатом стала низька забезпеченість племінними поросятами.
Кмітливі тваринники з Нідерландів і Німеччини відчули свої шанси і забезпечили відгодівельні ферми достатньою кількістю поросят. Також і в Угорщині та Чехії мало місце укладання відповідних контрактів між місцевими товарними фермами і представниками із Західної Європи - Німеччини та Нідерландів.
Тільки один тваринницький філіал підприємства Westfleisch поставив минулого року до Східної Європи 215 голів свиней. При цьому виявилось, що експортні контори фірми у нових країнах ЄС є ідеальними посередниками. З місцевими товарними фермами швидко було налагоджено ділові стосунки. Установити контакт уже не було жодною проблемою. "Високі ціни піднімають товар. Контакти виникають самі собою!", - висловився якось один тваринник із Нижньої Саксонії.

"Найкраще - партії
по 1000 голів!"
Вимоги щодо якості і величини групи у східноєвропейських ферм дуже різняться.
Наприклад, перед Різдвом і Великоднем спостерігається пожвавлення попиту на поросят безпосередньо на забій. У країнах Східної Європи молода поросятина вважається делікатесом. Це можуть бути вибракувані поросята або невеличкі групи, які важко продати через непевний  стан їхнього здоров'я. "Можна відмовитися від прищеплень, при цьому частково можна придбавати навіть некастрованих тварин", -  розповів один тваринник. Щоправда, ці напрями торгівлі діють уже давно і дуже мало впливають на нещодавнє зростання експорту.
Нові клієнти зі Східної Європи мають схожі уявлення щодо німецьких (великих) відгодівельних комплексів. "Вони надають перевану, у найліпшому випадку, партії на 1000 голів з однієї ферми, і щоб вона була з високим станом здоров'я та сучасною генетикою", - пояснює один торговець тваринами. "Звичайно, торгівля поросятами ведеться дуже різними підприємствами. Але непевний стан здоров'я тварин тягне відразу за собою декілька євро штрафу на голову", - таку інформацію для роздумів дає один нідерландський тваринник. Багатьом місцевим товарним фермам ще бракує досвіду роботи з новою генетикою у відгодівлі свиней. Тому для впевненості ставлять радше на кількість, намагаючись таким чином обійти проблеми зі здоров'ям.

Східнонімецькі поросята в ціні!
Винятком є польський ринок. Порівняно із Румунією чи Угорщиною, підприємства тут усе ще дуже малі і менш професіональні. "Під час купівлі поляки дивляться більше на ціну!", -  каже один торговець. Хорвати, натомість, мають свої специфічні уявлення і вимагають від австрійського ринку тварин певного типу.
Великі групи поросят поставляють часто з східнонімецьких свинарських ферм. Серед основних переваг тут, окрім величини групи, і те, що звідти до будь-якої ферми у будь-якій країні Східної Європи можна доїхати за 24 години. Ось чому й Німеччина могла отримати свої величезні вигоди від цього буму.
Один нідерландський експортер, який минулого року, за власними даними, експортував до Румунії багато сотень тисяч поросят, навіть придбав один старий колгосп в Угорщині і перебудував його. Там поросята отримують передбачений законами відпочинок протягом 24 годин перед своєю подальшою подорожжю. Таким чином поросята з Західної Німеччини або з Нідерландів можуть доїхати у найвіддаленіші ферми Румунії.

Експорт підтримує ринок
В основній зоні європейського виробництва свиней (Німеччина, Нідерланди, Данія) виробляється за цілий рік майже 100 млн голів поросят. Тож 5 млн експортованих тварин із цієї причини виглядають як цілком керована кількість з обмеженим впливом на ринок.
Але це не так! У ситуації, коли існує надлишок, навіть невелика кількість тварин може значно вплинути на великий ринок. Поросят, яких на "ринку наявного товару" вже більше не можна розміщувати, швидко починають пропонувати у багатьох місцях, таким чином збільшуючи тиск на ринок. При цьому, в принципі, байдуже, чи ці поросята, що шукають свого покупця, німецькі, чи данські або нідерландські.
Торгівля зі Східною Європою, щоправда, розвивається циклами (див. огляд 3). На прикладі даних із Нідерландів стає ясно, що експорт на Схід особливо процвітає тоді, коли в Німеччині сезонна пропозиція є найбільшою. Тобто наприкінці літа  та восени. Зате експорт з Німеччини коливався незначним чином, хоча й спостерігається тенденція до зростання. Це вказує лише на стабільність цін у східних європейців. Вартість перевезення поросят різниться залежно від відстані - від 5 до 10 євро на голову. Поряд із самим транспортом на бюджет впливають витрати на ветеринарні сертифікати, а також втрати ваги. При транспортуванні понад 24 години також з'являються ще й "витрати на нічліг". Східноєвропейська відгодівельна ферма не завжди готова понести ці додаткові витратні кошти, і в такому разі вона ліпше не заповнюватиме свої свинарники тваринами. Отже, справа рухається з місця тільки тоді, коли ціни на поросят у нас перебувають під тиском. Це діє, наче буфер, на котирування як у разі їхнього підняття, так і опускання.
Експортні можливості Східної Європи поки що настільки широкі, що вони являють стійку величину на ринку племінних свиней. Щотижня в інші країни ЄС треба відправляти в середньому 100 тис. поросят. Тривале зростання цін на племінних поросят у другому півріччі 2008-го року, таким чином, можна списувати більшою мірою на користь розпаду східноєвропейського виробництва свинини. Якби експорт загальмувався, в нас би виник невідворотний ціновий тиск!

Поголів'я свиноматок
знову зростає!
Попит на свинину в східноєвропейських країнах залишається на високому рівні, щодо цього всі експерти однієї думки. Адже мешканці цих країн традиційно споживають багато свинини. Чи ж удасться втримати експорт на досягнутому рівні - невідомо. У цьому пункті думки експертів дуже різняться.

Про падіння експорту племінних свиней свідчить....
n Після цінового шоку 2007/08 років поголів'я свиноматок стабілізується і частково вже починає знову збільшуватися. Тому вже незабаром слід очікувати збільшення пропозиції поросят на місці.   
n Уряди країн намагатимуться в інтересах своїх держав просувати вперед своє виробництво за допомогою різних інвестиційних програм підтримки.
n Програма підтримки в Румунії добігла кінця станом на початок року. Під час наступних інвестиційних програм обіцянки "ділитимуться на два". Скоріш за все, експорт до Румунії триватиме й далі, але може й зменшитися.
Про зростання експорту племінних свиней свідчить....
n Транспортні витрати не відіграють у торгівлі племінними свиньми вирішальної ролі. Східноєвропейські племінні свиноферми здебільшого ще не призвичаїлися до суворої конкуренції на європейському ринку племінних тварин.
n Рівень продуктивності в середньому перебуває значно нижче того, що мають західноєвропейські підприємства.
n Почасти високі відсотки за кредитами від 15 до 20 % і частково непевні політичні рамкові умови гальмують інвестування з боку тих, хто тримає свиноматок.
n Данці і голландці очікують у наступні роки ще більше зростання надлишку племінних поросят. І тваринам "прийдеться" шукати свого шляху.

Підсумуємо
Дефіцит племінних свиней у Східній Європі стрімко збільшився внаслідок драматичного скорочення поголів'я свиноматок останніми роками. Німецькі виробники племінних тварин також мають з цього зиск, покриваючи своїми поросятами цей дефіцит. Дедалі більше питань викликають саме великі групи з добрим станом здоров'я. Східна Європа нині вже не є "ринком відходів" для надлишкової кількості тварин. Навпаки, такі країни, як Хорватія, Румунія, Польща й Угорщина, - сталі величини в європейській торгівлі племінними свинями. Вони є важливим стабілізуючим фактором для центральноєвропейського ринку племінних свиней не лише в періоди високої пропозиції.
Щоправда, від цих нових ніш збуту тепер залежать інші. Що станеться, коли експорт призупиниться? На думку експертів, найвищої точки рівня експорту вже досягнуто. Адже поголів'я свиноматок у Східній Європі нині знову частково поповнюється. Але багато речей говорить про те, що суттєвий експорт на Схід не припиниться.
Одначе експортні можливості залежать від політичних рамкових умов, які важко передбачити. Національні програми підтримки у Східній Європі або обмеження транспортних перевезень можуть похитнути наявну на ринку рівновагу. Тоді розбудовані потужності у Данії і Нідерландах можуть швидко стати бумерангом для німецького ринку племінних свиней.
А. Бекгове