Напівпричіпні роз­ки­дачі міне­раль­них до­б­рив

Ре­зуль­та­ти те­с­ту­вань

Мінеральні добрива є одним із найважливіших засобів інтенсифікації сільського господарства. Удобрення у поєднанні з іншими прийомами агротехніки (чергування культур у сівозміні, обробіток грунту, догляд за посівами тощо) є, беззаперечно, дієвим заходом підвищення врожайності всіх сільсько­господарських культур, а також поліпшення родючості грунтів.

потрібно знати

Мінеральні добрива за вмістом основних елементів живлення поділяють на однокомпонентні (містять один елемент живлення, наприклад азот, фосфор або калій) і комплексні (містять не менше двох елементів). Комплексні добрива,  своєю чергою, поділяються на складні та змішані. Складні добрива в однорідних частинках містять два і більше поживних елементів. Наприклад, калійна селітра містить калій і нітроген, нітрофоска — нітроген, фосфор, калій і т. д.
Змішані добрива — це механічні суміші різних видів добрив — простих, складних або тих і інших. Вони часто називаються тукосумішами.

В. Вой­новсь­кий, зав. ла­бо­ра­торії,
А. Вой­новсь­ка, аг­ро­ном,
І. Ко­ломієць, інже­нер,
УкрНДІПВТ ім. Л. По­горіло­го

Зі зро­с­тан­ням на­се­лен­ня Землі го­ло­вною про­бле­мою люд­ст­ва стає за­без­пе­чен­ня йо­го про­до­воль­ст­вом. Для по­вноцінно­го за­до­во­лен­ня хар­чо­вих по­треб у на­ступні два де­ся­тиліття кіль­кість ви­роб­ле­них про­дуктів хар­чу­ван­ня потрібно под­воїти. У зв’яз­ку з об­ме­женістю площ, при­дат­них для сільсь­ко­го­с­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва, пріори­тет­ним на­пря­мом за­ли­шається пи­тан­ня підви­щен­ня про­дук­тив­ності куль­тур. Най­мо­гутнішим ва­же­лем збільшен­ня уро­жаїв є поліпшен­ня жив­лен­ня рос­лин. Підви­щен­ня про­дук­тив­ності сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур за ос­танні со­рок років бу­ло до­сяг­ну­то шля­хом збільше­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня до­б­рив: азот­них — у 6,9 ра­за, фо­с­фор­них — у 3,5. І ли­ше в 1,1 ра­за — за­вдя­ки зро­с­тан­ню посівних площ. Як по­ка­зу­ють роз­ра­хун­ки, ви­ко­ри­с­тан­ня до­б­рив до 2030 р. збільшить­ся до
200 млн т, тоді як 1993 р. во­но ста­но­ви­ло 183 млн т. Надмірне не­кон­тро­ль­о­ва­не за­сто­су­ван­ня до­б­рив, своєю чер­гою, мо­же при­зве­с­ти до зро­с­тан­ня на­ван­та­жен­ня на на­вко­лишнє се­ре­до­ви­ще.
Пи­тан­ня прак­тич­но­го за­сто­су­ван­ня до­б­рив у світлі оп­тимізації жив­лен­ня рос­лин і охо­ро­ни на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща на­бу­ва­ють все більшої ак­ту­аль­ності. Стрімке зро­с­тан­ня цін на енер­го­носії по­тре­бує ди­намічно­го впро­ва­­джен­ня пер­спек­тив­них, ре­сур­со­ощад­них тех­но­логій, без яких жор­ст­ка кон­ку­ренція на світо­во­му рин­ку мо­же спри­чи­ни­ти не­ба­жані (іноді навіть ка­та­ст­рофічні) яви­ща.
Ма­ши­ни для вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив ма­ють різні фор­ми кон­ст­рукційно­го ви­ко­нан­ня. Во­ни за­ле­жать від при­зна­чен­ня ма­шин, ти­пу їхньо­го аг­ре­га­ту­ван­ня з енер­ге­тич­ни­ми за­со­ба­ми, тех­но­логічних схем, об’ємів і кон­ст­рукції тех­но­логічних містко­с­тей, типів ро­бо­чих ор­ганів то­що. За спо­со­бом аг­ре­га­ту­ван­ня найбільшо­го за­сто­су­ван­ня на­бу­ли навісні та напівпричіпні ма­ши­ни.

Пе­ре­ва­ги напівпричіпних ма­шин
Ос­нов­ною пе­ре­ва­гою напівп­ричіп­них ма­шин є те, що во­ни ма­ють ширші мож­ли­вості що­до ви­ко­ри­с­тан­ня. З їхньою до­по­мо­гою мож­на не тільки вно­си­ти міне­ральні до­б­ри­ва, а й про­во­ди­ти ро­бо­ти із вап­ну­ван­ня грун­ту, во­ни здатні розсіва­ти різні до­б­ри­ва за їхньої ви­со­кої во­ло­гості та навіть засмічен­ня. Та­кож за­вдя­ки ве­ли­ко­му об’єму бун­ке­ра для до­б­рив та змен­шен­ню ча­су на за­ван­та­жен­ня напівпричіпні роз­ки­дачі ма­ють ви­щу змінну про­дук­тивність порівня­но із навісним ти­пом. Про­те слід за­зна­чи­ти, що ці ма­ши­ни ма­ють складнішу кон­ст­рукцію і ко­ш­ту­ють до­рож­че від навіс­них, то­му за­сто­со­ву­ють їх на своїх по­лях здебільшо­го ве­ликі підприємства та аг­ро­хол­дин­ги.
Своєю чер­гою, го­ло­вна пе­ре­ва­га навісних ма­шин — ут­во­рен­ня мен­шої тех­но­логічної колії під час вне­сен­ня до­б­рив на полі, яка ут­во­рюється
тільки про­хо­д­жен­ням коліс транс­порт­но­го за­со­бу.

Кон­ст­рукційні особ­ли­вості
Кон­ст­рукція ма­ши­ни вклю­чає тех­но­логічну ємність, верх­ня ча­с­ти­на якої відкри­та і ви­ко­нує функцію за­ван­та­жу­валь­ної гор­ло­ви­ни. Дни­щем тех­но­логічної місткості у напівпричіпних ма­шин слу­гує жи­виль­ник (цю кон­ст­рук­тив­ну скла­до­ву най­частіше ви­ко­ну­ють у ви­гляді кон­веєра із за­мк­ну­тим ро­бо­чим кон­ту­ром лан­цю­го­во-план­ча­с­то­го або стрічко­во­го типів, хо­ча мож­ли­ве ви­ко­ри­с­тан­ня і шне­ко­во­го жи­виль­ни­ка).
Лан­цю­го­во-план­часті транс­пор­те­ри ма­ють низь­ку зно­состійкість, особ­ли­во в умо­вах ро­бо­ти із пе­ре­зво­ло­же­ни­ми до­б­ри­ва­ми. Ос­новні відмо­ви та­ко­го транс­пор­те­ра пов’язані із де­фор­мацією пла­нок та спра­цю­ван­ням привідних зіро­чок, у ре­зуль­таті чо­го відбу­вається пе­рекіс транс­пор­те­ра. Іноді спо­с­тері­гається на­ли­пан­ня до­б­рив на дно роз­ки­да­ча, що спри­чи­нює надмірний на­тяг транс­пор­те­ра, а за без­відповідаль­ної ек­сплу­а­тації — і роз­ри­ван­ня лан­цю­га транс­пор­те­ра.
Стрічкові транс­пор­те­ри є аль­тер­на­ти­вою лан­цю­го­во-план­ча­с­тим. Транс­пор­тер­на стрічка ви­го­тов­ле­на із тка­нин­но-гу­мо­вих ма­теріалів. Стрічкові транс­пор­те­ри різнять­ся між со­бою діаме­т­ра­ми ро­ликів, ку­том об­хва­ту привідно­го ро­ли­ка (від 180 до 210°) і фор­мою підтри­му­ю­чих ро­ликів (циліндричні гладкі, циліндричні із флан­ця­ми, про­фільо­вані із флан­ця­ми то­що).
Ці транс­пор­те­ри та­кож ма­ють свої не­доліки, оскільки в ре­аль­них умо­вах тиск ма­си до­б­рив на стрічку транс­пор­те­ра під час ро­бо­ти жи­виль­ни­ка не­од­на­ко­вий, а са­ме: пе­рекіс стрічки, особ­ли­во за з’єднан­ня кінців стрічки ста­ле­ви­ми пет­ля­ми. Для за­побіган­ня цьо­му провідні ви­роб­ни­ки за­сто­со­ву­ють си­с­те­му ке­ру­ван­ня транс­пор­те­ром, що за­без­пе­чує йо­го цен­т­раль­не по­ло­жен­ня та по­пе­ре­д­жує про­ков­зу­ван­ня у разі нерівномірно­го за­ван­та­жен­ня. Та­кож ця си­с­те­ма дає змо­гу уник­ну­ти бук­су­ван­ня стрічки (яка є од­но­час­но і дном ку­зо­ва, як­що привід стрічки фрикційно­го ти­пу), внаслідок чо­го по­ру­шу­ють­ся ре­гу­лю­вальні па­ра­ме­т­ри вне­сен­ня до­б­рив, крім то­го, змен­шується термін служ­би са­мої стрічки.
Для ро­бо­ти із тех­но­логічним ма­теріалом низь­кої об’ємної ва­ги, здат­ним до за­ви­сан­ня, ви­ко­ри­с­то­ву­ють шне­кові жи­виль­ни­ки. Ро­бо­та шне­ко­во­го жи­виль­ни­ка по­ля­гає у пе­реміщенні тех­но­логічно­го ма­теріалу до до­зу­валь­но­го при­ст­рою, за­вдя­ки чо­му й удається уник­ну­ти йо­го за­ви­сан­ня.
Жи­виль­ни­ки при­во­дять­ся в дію обер­тан­ням опор­но­го ко­ле­са напівпри­че­па або від ВВП енер­го­за­со­бу. Ре­гу­лю­ван­ня об’єму до­б­ри­ва, що транс­пор­тується до до­зу­валь­них при­ст­роїв, відбу­вається шля­хом зміни пе­ре­да­точ­но­го чис­ла у ре­дук­торі.
За­га­лом ці ма­ши­ни пред­став­ля­ють со­бою тех­но­логічну ємність із жи­виль­ни­ком, що закріплені на рамі, яка, своєю чер­гою, вста­нов­ле­на на хо­довій си­с­темі. У зад­нь­о­му бор­ту тех­но­логічної ємності розміщені за­со­би до­зу­ван­ня тех­но­логіч­но­го ма­теріалу у ви­гляді ви­пу­ск­ної щіли­ни, про­дук­тивність якої ре­гу­люється ши­­бер­ною заслінкою. Під ви­ван­та­жу­валь­­­ною ча­с­ти­ною жи­виль­ни­ка вста­нов­ле­но ту­ко­с­пря­мо­ву­вач, ос­на­ще­ний ко­ри­гу­валь­ним при­ст­роєм, а ниж­че від ньо­го — відцен­т­ро­вий ро­бо­чий ор­ган, що скла­дається із дис­ка, на верхній пло­щині яко­го закріплені ло­пат­ки. Ма­ши­ни за­леж­но від їхньо­го при­зна­чен­ня, як пра­ви­ло, ос­на­щу­ють­ся од­ним або дво­ма ро­бо­чи­ми ор­га­на­ми. Ос­танні за­без­пе­чені при­во­дом обер­таль­но­го ру­ху, що має кіне­ма­тич­ний зв’язок із дви­гу­ном енер­ге­тич­но­го за­со­бу, із яким аг­ре­га­тується ма­ши­на.
У про­цесі ро­бо­ти ма­ши­ни до­б­ри­ва із тех­но­логічної місткості відповідно до до­зи їхньо­го вне­сен­ня ви­но­сять­ся верх­нь­ою гілкою жи­виль­ни­ка крізь ви­пу­ск­ну щіли­ну. Під дією си­ли тяжіння во­ни над­хо­дять на ту­ко­с­пря­мо­ву­вач, який по­дає їх на ро­бочі ор­га­ни, що обер­та­ють­ся, а далі до­б­ри­ва за­хоп­лю­ють ло­пат­ки ро­бо­чо­го ор­га­на.

Технічні за­со­би та умо­ви те­с­ту­вань
Напівпричіпні роз­ки­дачі міне­раль­них до­б­рив на­бу­ли знач­но­го по­ши­рен­ня для ви­ко­нан­ня опе­рацій із піджив­лен­ня посівів сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур. По­яс­нюється це, перш за все, універ­сальністю та про­сто­тою кон­ст­рукції їхніх дис­ко­вих ро­бо­чих ор­ганів, за­вдя­ки чо­му мож­на до­сяг­ти оп­ти­маль­них по­каз­ників якості роз­поділен­ня до­б­рив за ши­ри­ною роз­ки­дан­ня зі збе­ре­жен­ням ви­со­кої про­дук­тив­ності аг­ре­га­ту.
По­даль­ший ма­теріал статті сто­су­ва­ти­меть­ся особ­ли­во­с­тей (табл. 1) та ре­зуль­татів те­с­ту­вань п’яти роз­ки­дачів до­б­рив із різни­ми ти­па­ми дис­ко­вих ро­бо­чих ор­ганів і об’ємом бун­ке­ра від 6000 до 8200 кг, ме­тою яких бу­ла оцінка рівномірності роз­поділен­ня до­б­рив за ши­ри­ною за­хва­ту.
   Ви­про­бу­ван­ня про­во­ди­ли за рег­ла­мен­то­ва­них умов та ре­жимів ро­­бо­ти: швидкість вітру — від 0 до 3 м/с, вал відбо­ру по­туж­ності — 540 об./хв, су­цільне вне­сен­ня аміач­ної селітри та нітро­а­мо­фо­с­ки у полі з нор­мою від 160 до 350 кг/га.
Мо­делі роз­ки­дачів до­б­рив, які те­с­ту­ва­ли:
   Amazone мо­делі ZG B 8200, ви­роб­ництва фірми Amazonen-Werke, Німеч­чи­на;
   AGREX мо­делі MAXI 4000ХОМ, ви­роб­ництва фірми AGREX S.p.A, Італія;
   Willmar мо­делі S 600, ви­роб­ництва фірми AGRO CORPORATION, США;
   BREDAL мо­делі K 85 LB, ви­роб­ництва фірми BREDAL Maskinfabrikan A/S, Данія;
   Kverneland мо­делі RS-M 7000 HD, ви­роб­ництва фірми Kverneland Group, Нідер­лан­ди.
Ос­нов­ни­ми по­каз­ни­ка­ми, що ха­рак­те­ри­зу­ють якість ви­ко­нан­ня тех­но­логічно­го про­це­су роз­поділен­ня міндо­б­рив, є рівномірність їхньо­го вне­сен­ня за ши­ри­ною за­хва­ту аг­ре­га­ту та уз­довж ру­ху аг­ре­га­ту, відхи­лен­ня фак­тич­ної нор­ми ви­т­ра­ти від за­да­ної. Відповідно до ви­мог міжна­род­них стан­дартів, що гар­монізо­вані в Ук­раїні, ці по­каз­ни­ки ма­ють відповіда­ти вста­нов­ле­ним ви­мо­гам.
Аг­ро­технічну оцінку роз­ки­дачів про­во­ди­ли на ділян­ках з од­на­ко­ви­ми ха­рак­те­ри­с­ти­ка­ми ме­ханічно­го скла­ду грун­ту, рельєфу, по­каз­ни­ка­ми во­ло­гості грун­ту та якості йо­го об­робітку. До те­с­ту­вань ма­ши­ни відпра­цю­ва­ли понад три зміни.
Нерівномірність вне­сен­ня до­б­рив на за­гальній та ро­бочій ши­рині
за­хва­ту роз­ки­дачів за­ле­жить від ко­ефіцієнта варіації ма­си до­б­рив, які по­тра­пи­ли в ок­ремі де­ка, вста­нов­лені на за­галь­ну ши­ри­ну за­хва­ту в
суцільний ряд пер­пен­ди­ку­ляр­но
ру­ху ма­шин.
Нерівномірність вне­сен­ня до­б­рив за на­прям­ком ру­ху ма­шин виз­на­ча­ють за ко­ефіцієнтом варіації ма­си до­б­рив, які по­тра­пи­ли в ок­ремі де­ка, вста­нов­лені у ря­ди за на­прям­ком ру­ху ма­шин на до­вжині не мен­ше ніж 10 м. Нерівномірність вне­сен­ня
до­б­рив уз­довж ру­ху ма­ши­ни оціню­ють ана­логічно до виз­на­чен­ня
нерівномірності вне­сен­ня до­б­рив за ши­ри­ною за­хва­ту.
Оцінку якості ро­бо­ти роз­ки­дачів до­б­рив на­ве­де­но в таб­л. 2.
Під час те­с­ту­вань напівпричіпних роз­ки­дачів міне­раль­них до­б­рив ре­зуль­та­ти всіх ма­шин що­до якості ви­ко­нан­ня тех­но­логічно­го про­це­су за­до­воль­ни­ли ви­мо­ги нор­ма­тив­них до­ку­ментів, але по­каз­ни­ки різнять­ся між со­бою, то­му що під час ви­про­бу­вань ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли різні ти­пи до­б­рив, з різни­ми по­каз­ни­ка­ми на­сип­ної щільності, нор­ми вне­сен­ня та ши­ри­ни за­хва­ту.