Моніторинг фітосанітарного стану баштанних культур
Останніми роками значно ускладнилась фітосанітарна ситуація на посівах баштанних культур. Слід визнати, що причиною цього стало недотримання сівозмін, а то й нехтування основними вимогами технології вирощування баштанних культур. У гонитві за кон’юнктурною вигодою науково обгрунтовані сівозміни замінили чергуванням баштану із соняшником і одержали результат, протилежний очікуваному. В такій ситуації весь арсенал хімічних засобів захисту рослин виявився неефективним навіть за ігнорування вимог регламенту їх застосування. І річ тут не в якості пестицидів, а у вкрай занедбаній і неконтрольованій фітопатологічній ситуації. Дефіцит знань неможливо компенсувати надлишком хімікатів. До того ж, у застосуванні пестицидів ігнорують системний підхід і профілактичне їх використання в системі захисту рослин. Та сама система захисту баштанних культур немовби випала з технології їх вирощування й існує сама по собі. Посилання на фінансову скруту, економію ресурсів тощо підпадають під давно відому істину — скупий двічі платить, а ледачий двічі робить.
Велике значення в досягненні ефективності застосовуваних препаратів має вчасне їх застосування, на що й хочу звернути увагу виробничників. Запізніле застосування пестицидів значною мірою зумовлює низьку їх ефективність. Тому систематичне обстеження й спостереження (моніторинг) посівів баштанних культур на предмет вчасного виявлення шкідників і хвороб є невід’ємною частиною роботи агронома. Вчасне виявлення на посівах баштанних культур пошкоджених шкідниками або уражених хворобами рослин на початкових стадіях розвитку фітопатогенів дає можливість звести нанівець їхню шкодочинність. За умови вчасного й правильного застосування будь-який препарат буде ефективним. Запізніле надання допомоги подовжить період відновлення (реабілітації) потенціалу розвитку рослин і спричинить фізіологічні збої, що неминуче вплине на врожайність і якість продукції. Тож проведення моніторингу хвороб і шкідників баштанних культур повинне посісти чільне місце в будь-якій системі захисту рослин, а в інтегральних системах захисту рослин стати постійно діючою складовою. У табл.1, 2 наведено просту й доступну для користування схему моніторингу появи хвороб і шкідників на посівах баштанних культур, вказано економічні пороги шкодочинності, рекомендовано методику визначення шкідників та хвороб баштанних культур. Слід тільки зауважити: якщо агрономові в процесі моніторингу доведеться зіткнутись з невідомими шкідником або захворюванням баштанних культур, то в цьому разі слід буде відібрати зразок ушкодженої рослини та кілька шкодочинних комах і передати на лабораторне дослідження в найближчі науково-дослідний заклад чи станцію захисту рослин. Нині, коли насіння баштанних культур завозять звідусіль і кому не ліньки, потрібно бути готовим до всіляких сюрпризів. І що раніше ми схаменемося, то краще буде для нас.
Економічні пороги шкодочинності (ЕПШ)
Дротяники — 3 ос./м
Хрущі (личинки) — 0,5–1 ос./в 20 см шарі грунту
Полівки — 5 кол./га
Піщаний мідяк — 3 ос./м
Паросткова муха — 5 лич./рослину
Баштанна попелиця — заселено 5% рослин
Совки підгризаючі — З ос./м
Лучний метелик — 10 ос./м
Методика визначення ушкодження баштанних культур хворобами
Перший облік ушкоджень баштанних культур бактеріозом, фузаріозом і кореневими гнилями проводять за появи повних сходів. Облік ушкоджень баштанних культур антракнозом і борошнистою росою проводять у фазі утворення огудин. Для цього за двома діагоналями поля площею близько 50 га в 20 пунктах обстежують по п’ять рослин. На кожні подальші 10 га понад 50 га оглядають додатково в двох місцях ще по п’ять рослин. Отримані дані заносять у табл. 1. Хімічну обробку фунгіцидами проводять у разі ураження 1% рослин.
“Ключ” визначення шкідників баштанних культур
1 (5) Пошкоджено висіяне в грунт насіння, коренева шийка або коріння.
2(3) Пошкодження від невеликих (до 7 мм) брудно-білих, безногих личинок без відокремленої головної капсули. Паросткова муха.
3(4) Пошкодження, завдані видовженими з жовтуватим тілом і твердими покривами личинками жуків. Личинки вигризають заглиблення в підземних частинах рослин. Дротяники, несправжні дротяники.
4(3) Пошкодження, завдані землисто-сірими або бурими 16-ногими гусеницями. Підгризена коренева шийка... Підгризаючі совки.
5(1) Пошкоджені листя або плоди.
6(23) Пошкоджене листя.
7(14) Листя грубо об’їдене або скелетоване.
8(11) Шкодять 16-ногі гусениці.
9(10) Гусениці з тонким тілом (до 35 мм), сірувато-зелені з темними та світлими повздовжніми смугами, чорною головою. Лучний метелик.
10(9) Гусениці великі (до 55 мм), м’ясисті, землисто-сірі або бурі. Наземні совки.
11(8) Шкодять жуки або їхні личинки. Листочки скелетовані.
12(13) Шкодять жуки короткоовальної форми з дуже вигнутою спиною, жовто-червоного кольору, на кожному з надкрилець по 6 чорних плям, довжина тіла — 7–9 мм. Баштанна корівка.
13(12) Шкодять жовтуваті личинки із 6 рядами гіллястих шипів, розміщених на спині. Довжина тіла — близько 9 мм. Баштанна корівка.
14(7) Листочки не об’їдені, але знебарвлені, мармурового відтінку або жовті.
15(16) Шкідник від 0,3 до 4 мм завдовжки, тіло овальне, жовтуватого кольору з двома темними плямами по боках. На листках із верхнього боку світлі плями, за значних пошкоджень — мармурові. Павутинний кліщ.
16(15) Шкодять сисні комахи із 3 парами ніг.
17(20) Шкодять малорухливі комахи із соковими трубочками на спині та шприцеподібним хвостиком, живуть колоніями.
18(19) Комахи жовті, зелені або темно-зелені. Вусикові горби розвинуті слабо, трубочки не розширені до верхівки, чорні. Довжина однієї комахи майже 2,1 мм. Баштанна попелиця.
19(18) Комахи зелені, жовті або рожеві. Вусикові горби дуже розвинені, трубочки у верхній частині роздуті. У крилатих особин голова та груди чорні. Персикова попелиця.
20(17) Шкодять комахи з іншими ознаками.
21(22) Шкодять комахи завдовжки до 0,8 мм з вузьким тілом жовтого кольору, дуже рухливі. Дві пари вузьких крилець оточені бахромою з вій. Тютюновий трипс.
22(21) Комахи завдовжки майже 1,5 мм, личинки блідо-зелені, плоскі, дорослі особини з 2 парами білих крилець. Теплична білокрила.
23(6) Пошкоджені плоди.
24(25) Шкірку плодів об’їдають буруваті личинки з чорними гіллястими або жовто-червоними шипами на спині. Жуки короткоовальної форми із 6 чорними плямами на кожному надкрильці. Баштанна корівка.
25(24) У м’якоті плодів зроблені ходи. Шкодять молочно-білі, безногі, з невираженою головою, звужені до переднього краю личинки завдовжки близько 10,5 мм. Динна муха.
“Ключ” визначення хвороб баштанних культур
1(28) Пошкоджені надземні частини рослин.
2 (7) Пошкоджена вся рослина.
3(6) Рослина в’яне без гниття тканини.
4 (5) Листя мозаїчного забарвлення, уражені рослини пригнічені, міжвузля вкорочені, рослини в’януть. Мозаїчне в’янення.
5(4) Мозаїчного забарвлення листків немає. На поперечних зрізах стебел видно побурілі стінки судин, в яких є грибниці. Фузаріозне в’янення.
6(3) Тканини стебла біля грунту або вище загнивають і вкриваються білим пухнастим нальотом із чорними склероціями, рослини в’януть. Біла гниль.
7(2) Уражені окремі частини рослин.
8(2) Уражені листочки.
9(10) На листі білий або рожево-жовтий наліт із плодовими тілами у вигляді чорних цяток. Борошниста роса.
10(9) На листках плями.
11(12) Листки мозаїчно забарвлені. Мозаїка.
12(11) Плями не мозаїчні.
13(18) Плями з нальотом, плодовими тілами або подушечками.
14(15) Плями дрібні, вкриті слабким оливковим коричневим з оксамитовим відтінком нальотом. Оливкова плямистість.
15(14) Плями з плодовими тілами або подушечками.
16(17) Плями дуже великі, розпливчасті, в центрі біліють, на краях — коричнево-червоні, вкриті численними пікнідами. Аскохітоз.
17(16) Плями середніх розмірів, круглі, світло-коричневі з дрібними жовтувато-рожевими подушечками. Інколи пошкоджена тканина розтріскується. Антракноз.
18(13) Плями без нальоту і плодових тіл.
19(20) Плями неправильної форми, біляві, досить великі. Димовий опік.
20(19) Плями дрібні або середні, кутастої форми, коричневі з жовтуватими крапельками або плівкою на нижньому боці листка. Пошкоджена тканина випадає. Бактеріоз.
21(8) Пошкоджені плоди.
22(27) На плодах плями з плодовими тілами грибів.
23(24) Плід всихає з квіткового кінця і густо вкривається пікнідами, поступово чорніє й засихає. Аскохітоз.
24(23) Плями вдавлені в тканину з подушечками або нальотом.
25(26) Плями вдавлені в тканину, світло-коричневі, вкриті рожевими подушечками, розміщеними хаотично або концентричними колами. Антракноз.
26(25) Плями вкриті значним нальотом оливкового кольору з коричневатим відтінком, уражена тканина у виразках. Оливкова плямистість.
27(22) Плями без плодових тіл, водянисті, втиснуті, з жовтуватими крапельками ексудату, плоди деформуються. Бактеріоз.
28(1) Пошкоджено коріння: буріє, загниває, трухлявіє. Коренева гниль.
П. Костін,
старший наук. співробітник Інституту південного овочівництва і баштанництва