Спецможливості
Технології

Моніторинг фітосанітарного стану баштанних культур

15.07.2008
835
Моніторинг фітосанітарного стану баштанних культур фото, ілюстрація
Сподіваємося, що наведена схема моніторингу баштанних культур стане в нагоді виробничникам під час боротьби зі шкідниками та хворобами за високі врожаї якісної продукції.

Останніми роками значно ускладнилась фітосанітарна ситуація на посівах баштанних культур. Слід визнати, що причиною цього стало недотримання сівозмін, а то й нехтування основними вимогами технології вирощування баштанних культур. У гонитві за кон’юнктурною вигодою науково обгрунтовані сівозміни замінили чергуванням баштану із соняшником і одержали результат, протилежний очікуваному. В такій ситуації весь арсенал хімічних засобів захисту рослин виявився неефективним навіть за ігнорування вимог регламенту їх застосування. І річ тут не в якості пестицидів, а у вкрай занедбаній і неконтрольованій фітопатологічній ситуації. Дефіцит знань неможливо компенсувати надлишком хімікатів. До того ж, у застосуванні пестицидів ігнорують системний підхід і профілактичне їх використання в системі захисту рослин. Та сама система захисту баштанних культур немовби випала з технології їх вирощування й існує сама по собі. Посилання на фінансову скруту, економію ресурсів тощо підпадають під давно відому істину — скупий двічі платить, а ледачий двічі робить.
Велике значення в досягненні ефективності застосовуваних препаратів має вчасне їх застосування, на що й хочу звернути увагу виробничників. Запізніле застосування пестицидів значною мірою зумовлює низьку їх ефективність. Тому систематичне обстеження й спостереження (моніторинг) посівів баштанних культур на предмет вчасного виявлення шкідників і хвороб є невід’ємною частиною роботи агронома. Вчасне виявлення на посівах баштанних культур пошкоджених шкідниками або уражених хворобами рослин на початкових стадіях розвитку фітопатогенів дає можливість звести нанівець їхню шкодочинність. За умови вчасного й правильного застосування будь-який препарат буде ефективним. Запізніле надання допомоги подовжить період відновлення (реабілітації) потенціалу розвитку рослин і спричинить фізіологічні збої, що неминуче вплине на врожайність і якість продукції. Тож  проведення моніторингу хвороб і шкідників баштанних культур повинне посісти чільне місце в будь-якій системі захисту рослин, а в інтегральних системах захисту рослин стати постійно діючою складовою. У табл.1, 2 наведено просту й доступну для користування схему моніторингу появи хвороб і шкідників на посівах баштанних культур, вказано економічні пороги шкодочинності, рекомендовано методику визначення шкідників та хвороб баштанних культур. Слід тільки зауважити: якщо агрономові в процесі моніторингу доведеться зіткнутись з невідомими шкідником або захворюванням баштанних культур, то в цьому разі слід буде відібрати зразок ушкодженої рослини та кілька шкодочинних комах і передати на лабораторне дослідження в найближчі науково-дослідний заклад чи станцію захисту рослин. Нині, коли насіння баштанних культур завозять звідусіль і кому не ліньки, потрібно бути готовим до всіляких сюрпризів. І що раніше ми схаменемося, то краще буде для нас.
 Економічні пороги шкодочинності (ЕПШ)
Дротяники — 3 ос./м
Хрущі (личинки) — 0,5–1 ос./в 20 см шарі грунту
Полівки — 5 кол./га
Піщаний мідяк — 3 ос./м
Паросткова муха — 5 лич./рослину
Баштанна попелиця — заселено 5% рослин
Совки підгризаючі — З ос./м
Лучний метелик — 10 ос./м


Методика визначення ушкодження баштанних культур хворобами
Перший облік ушкоджень баштанних культур бактеріозом, фузаріозом і кореневими гнилями проводять за появи повних сходів. Облік ушкоджень баштанних культур антракнозом і борошнистою росою проводять у фазі утворення огудин. Для цього за двома діагоналями поля площею близько 50 га в 20 пунктах обстежують по п’ять рослин. На кожні подальші 10 га понад 50 га оглядають додатково в двох місцях ще по п’ять рослин. Отримані дані заносять у табл. 1. Хімічну обробку фунгіцидами проводять у разі ураження 1% рослин.
“Ключ” визначення шкідників баштанних культур
1 (5) Пошкоджено висіяне в грунт насіння, коренева шийка або коріння.
2(3) Пошкодження від невеликих (до 7 мм) брудно-білих, безногих личинок без відокремленої головної капсули. Паросткова муха.
3(4) Пошкодження, завдані видовженими з жовтуватим тілом і твердими покривами личинками жуків. Личинки вигризають заглиблення в підземних частинах рослин. Дротяники, несправжні дротяники.
4(3) Пошкодження, завдані землисто-сірими або бурими 16-ногими гусеницями. Підгризена коренева шийка... Підгризаючі совки.
5(1) Пошкоджені листя або плоди.
6(23) Пошкоджене листя.
7(14) Листя грубо об’їдене або скелетоване.
8(11) Шкодять 16-ногі гусениці.
9(10) Гусениці з тонким тілом (до 35 мм), сірувато-зелені з темними та світлими повздовжніми смугами, чорною головою. Лучний метелик.
10(9) Гусениці великі (до 55 мм), м’ясисті, землисто-сірі  або бурі. Наземні совки.
11(8) Шкодять жуки або їхні личинки. Листочки скелетовані.
12(13) Шкодять жуки короткоовальної форми з дуже вигнутою спиною, жовто-червоного кольору, на кожному з надкрилець по 6 чорних плям, довжина тіла — 7–9 мм. Баштанна корівка.
13(12) Шкодять жовтуваті личинки із 6 рядами гіллястих шипів, розміщених на спині. Довжина тіла — близько 9 мм. Баштанна корівка.
14(7) Листочки не об’їдені, але знебарвлені, мармурового відтінку або жовті.
15(16) Шкідник від 0,3 до 4 мм завдовжки, тіло овальне, жовтуватого кольору з двома темними плямами по боках. На листках із верхнього боку світлі плями, за значних пошкоджень — мармурові. Павутинний кліщ.
16(15) Шкодять сисні комахи із 3 парами ніг.
17(20) Шкодять малорухливі комахи із соковими трубочками на спині та шприцеподібним хвостиком, живуть колоніями.
18(19) Комахи жовті, зелені або темно-зелені. Вусикові горби розвинуті слабо, трубочки не розширені до верхівки, чорні. Довжина однієї комахи майже 2,1 мм. Баштанна попелиця.
19(18) Комахи зелені, жовті або рожеві. Вусикові горби дуже розвинені, трубочки у верхній частині роздуті. У крилатих особин голова та груди чорні. Персикова попелиця.
20(17) Шкодять комахи з іншими ознаками.
21(22) Шкодять комахи завдовжки до 0,8 мм з вузьким тілом жовтого кольору, дуже рухливі. Дві пари вузьких крилець оточені бахромою з вій. Тютюновий трипс.
22(21) Комахи завдовжки майже 1,5 мм, личинки блідо-зелені, плоскі, дорослі особини з 2 парами білих крилець. Теплична білокрила.
23(6) Пошкоджені плоди.
24(25) Шкірку плодів об’їдають буруваті личинки з чорними гіллястими або жовто-червоними шипами на спині. Жуки короткоовальної форми із 6 чорними плямами на кожному надкрильці. Баштанна корівка.
25(24) У м’якоті плодів зроблені ходи. Шкодять молочно-білі, безногі, з невираженою головою, звужені до переднього краю личинки завдовжки близько 10,5 мм. Динна муха.
 
“Ключ” визначення хвороб баштанних культур
1(28) Пошкоджені надземні частини рослин.
2 (7) Пошкоджена вся рослина.
3(6) Рослина в’яне без гниття тканини.
4 (5) Листя мозаїчного забарвлення, уражені рослини пригнічені, міжвузля вкорочені, рослини в’януть. Мозаїчне в’янення.
5(4) Мозаїчного забарвлення листків немає. На поперечних зрізах стебел видно побурілі стінки судин, в яких є грибниці. Фузаріозне в’янення.
6(3) Тканини стебла біля грунту або вище загнивають і вкриваються білим пухнастим нальотом із чорними склероціями, рослини в’януть. Біла гниль.
7(2) Уражені окремі частини рослин.
8(2) Уражені листочки.
9(10) На листі білий або рожево-жовтий наліт із плодовими тілами у вигляді чорних цяток. Борошниста роса.
10(9) На листках плями.
11(12) Листки мозаїчно забарвлені. Мозаїка.
12(11) Плями не мозаїчні.
13(18) Плями з нальотом, плодовими тілами або подушечками.
14(15) Плями дрібні, вкриті слабким оливковим коричневим з оксамитовим відтінком нальотом. Оливкова плямистість.
15(14) Плями з плодовими тілами або подушечками.
16(17) Плями дуже великі, розпливчасті, в центрі біліють, на краях — коричнево-червоні, вкриті численними пікнідами. Аскохітоз.
17(16) Плями середніх розмірів, круглі, світло-коричневі з дрібними жовтувато-рожевими подушечками. Інколи пошкоджена тканина розтріскується. Антракноз.
18(13) Плями без нальоту і плодових тіл.
19(20) Плями неправильної форми, біляві, досить великі. Димовий опік.
20(19) Плями дрібні або середні, кутастої форми, коричневі з жовтуватими крапельками або плівкою на нижньому боці листка. Пошкоджена тканина випадає. Бактеріоз.
21(8) Пошкоджені плоди.
22(27) На плодах плями з плодовими тілами грибів.
23(24) Плід всихає з квіткового кінця і густо вкривається пікнідами, поступово чорніє й засихає. Аскохітоз.
24(23) Плями вдавлені в тканину з подушечками або нальотом.
25(26) Плями вдавлені в тканину, світло-коричневі, вкриті рожевими подушечками, розміщеними хаотично або концентричними колами. Антракноз.
26(25) Плями вкриті значним нальотом оливкового кольору з коричневатим відтінком, уражена тканина у виразках. Оливкова плямистість.
27(22) Плями без плодових тіл, водянисті, втиснуті, з жовтуватими крапельками ексудату, плоди деформуються. Бактеріоз.
28(1) Пошкоджено коріння: буріє, загниває, трухлявіє. Коренева гниль.


П. Костін,
старший наук. співробітник Інституту південного овочівництва і баштанництва

Інтерв'ю
Про глобальне потепління говорять уже кілька десятиліть. Які конкретні практичні наслідки від нього вже відчуло сільське господарство України і на що ще очікувати розповідає найавторитетніший в
Во­ло­ди­мир Яков­чук, ге­не­раль­ний ди­рек­тор Євраліс Се­менс Ук­раї­на
Ге­не­раль­ний ди­рек­тор ТОВ «Євраліс Се­менс Ук­раї­на» Во­ло­ди­мир Яков­чук розповідає про новинки французького насінницького бренда сезону-2017 та «закулісне» життя компанії.

1
0