Спецможливості
Технології

На старті сорго!

12.04.2019
558
На старті сорго! фото, ілюстрація

Вес­на розпочалася, а значить — і но­вий ви­робни­чий се­зо­н. Попереду — наполеглива та непроста праця, нові виклики та перемоги, багато цікавого та неочікуваного. Це стосується вирощування всіх сільгоспкультур, і сорго — не виняток. Ця культура — порівняно нова в Україні, тому потребує вдоско­на­лення на­явних та розробки но­вих техно­логій ви­ро­щу­вання, ак­тивного  впро­ва­дження йо­го у вітчиз­няні кормо­ви­робництво та харчо­ву промисловість.

 

Поява сорго в Україні у багатьох асо­ціює­ться з ДП «Рейлін», яке вже протя­гом 25 років залишається ліде­ром сорго­во­го ру­ху в Україні, маючи величезний досвід популяризації та вирощування цієї культури. Нам є, що показати і про що розповісти. Тому пропонуємо цей рік прове­сти ра­зом з на­ми, слідкую­чи за виїзними ек­спе­диціями у госпо­дарст­ва, які вирощують сорго. Це бу­де надзвичайно ціка­во та пізнаваль­но, ад­же в пе­ребігу за­ходів висвітлю­ва­ти­муть­ся ак­ту­альні те­ми та інноваційні рішення, а та­кож ви ма­ти­ме­те на­го­ду безпо­се­редньо оз­найоми­ти­ся із їхнім вп­ро­ва­дженням у ви­робництво. Ми по­бу­ваємо в господарст­вах, які ви­ро­щу­ють амери­канські гібриди сорго за техно­логіями no-till, простежимо за ви­ро­щу­ванням зерно­во­го та цу­кро­во­го сорго в ор­ганічних техно­ло­гіях, а ще — ви­пробуємо техно­логію, яка пе­­редба­чає підсів си­лосних гібридів сорго до озимих кормо­вих культур, по­ка­же­мо прак­тичні рішення що­до згодо­ву­вання сорго різним ви­дам тварин і ба­га­то іншого. А на­прикінці ро­ку підведе­мо підсум­ки спільної ро­бо­ти, проаналізуємо по­милки, зроби­мо висновки. Разом із на­ми ви здобу­де­те на­укові знан­ня та от­ри­маєте прак­тичний досвід у ви­ро­щу­ванні та ви­ко­ри­станні сорго.

До ме­не, як до прак­ти­ку­ю­чо­го аг­ро­но­ма, за консуль­тацією що­до сорго звер­та­ють­ся господарни­ки з усіх регіонів України, а та­кож — Казахстану, Біло­русі, Польщі та інших країн. Хоча з 2014 р. площі під сорго в Ук­раїні знач­но скоро­ти­ли­ся (на що впли­ну­ли ос­танні події, пов’язані з політичною си­ту­ацією в країні та окупацією те­ри­торій, які ак­тивно займали­ся ви­ро­щу­ванням цієї куль­ту­ри), але інтерес до сорго як до куль­ту­ри з ви­со­ким експорт­ним по­тенціалом, цінної в сівозміні та важли­вої для збере­ження й по­кращення родючості ґрунту, а та­кож перспек­тивної для внут­рішньо­­го ринку — зріс.

За да­ни­ми Міністер­ст­ва аг­рарної політи­ки та продо­воль­ст­ва України, сорго займає четверту позицію в ек­спорті зерно­вих після ку­ку­рудзи, пшениці та ячме­ню, а за врожайністю во­но не поступається ку­ку­рудзі, яка є пря­мим конку­рентом сорго, а в зо­нах ри­зи­ко­во­го землеробст­ва — навіть у декілька разів пе­ре­ви­щує її. Так, 2018 ро­ку врожай зерно­во­го сорго амери­канської селекції стано­вив у се­реднь­ому 60–80 ц/га. А найвищі йо­го по­казни­ки бу­ли отри­мані в с. Макіївка Рокитнянсько­го р­ну Київської об­ласті — 144,3 ц/га зерна, що зафіксова­но в Книзі ре­кордів України. До речі, за да­ни­ми Міністер­ст­ва сільсько­го господарст­ва США, в 2016–2017 рр. на­ша країна увійшла у де­сятку світо­вих лідерів за врожайністю сорго.

Нові су­часні техно­логії да­ють змогу знизи­ти ви­тра­ти на ЗЗР удвічі, тим са­мим змен­ши­ти собівартість ви­ро­ще­ної продукції та підвищи­ти її рента­бель­ність.

Сор­го є важли­вою фу­ражною та харчо­вою і, що важли­во, безглю­те­но­вою куль­ту­рою Аме­ри­ки, Авст­ралії та Афри­ки. Якщо в Ук­раїні це ще ніше­ва куль­ту­ра, то для Афри­ки сорго — провідна харчо­ва та кормо­ва куль­ту­ра.

Сор­го вирізняється ви­со­кою пластичністю та пристосо­ваністю до ґрунто­вих і кліматичних умов. Це тепло­любна і по­су­хостійка росли­на, яка до­бре ви­три­мує підвище­ну концентрацію со­лей у ґрунті (за­со­лення), зростає на те­ри­торіях із низь­кою во­логістю та еродо­ва­них, малоро­дю­чих ґрунтах.

Найбільші площі під сорго відведені в Аме­риці та Авст­ралії. Зокре­ма, в Авст­ралії, де 95% території — пу­сте­ля, ця куль­ту­ра є, фактично, єди­ною, здат­ною успішно рости в та­ких умовах. Те са­ме можна сказа­ти й про по­су­шли­ві штати США, такі як Техас, де не росте кукурудза і не завжди ви­жи­ває со­няшник: сорго там займає ве­ликі площі і є ос­новною культурою в ви­робництві. Завдя­ки цьому в Техасі до­бре розви­не­не тваринництво, ад­же 80% раціону ВРХ там становить са­ме сорго.

Для вітчиз­ня­них аг­раріїв, особ­ли­во Мико­лаївської, Одесь­кої, Хер­сонської, Дніпропетровської, Запо­різь­кої, Кіро­во­градсь­кої, Луганської та Донець­кої об­ла­стей, де отриму­ють низькі врожаї кукурудзи та ячме­ню, сорго є надійним альтерна­тивним варіан­том цим куль­ту­рам. Цукрові гібриди сорго амери­канської се­лекції іде­ально придатні для по­треб тваринництва і є пред­ме­том інтере­су для тих, хто ціка­вить­ся віднов­лю­валь­ни­ми джере­ла­ми енергії. Рос­ли­ни ся­га­ють ви­со­ти 4 м, форму­ють по­тужну ве­ге­та­тивну ма­су (1500 ц/га), а ті гібриди, що ма­ють низь­кий вміст лігніну (силосні), до­бре придатні для за­готівлі си­ло­су.

У світо­во­му масштабі зерно сорго стоїть на треть­ому місці після пшенично­го та рисового у харчу­ванні лю­ди­ни. В Україні та­кож на по­ли­цях крам­ниць уже можна зустріти па­кунки з крупою та бо­рошном сорго з марку­ванням «безглю­те­но­вий продукт». Із сорго­вих круп го­ту­ють плов, су­пи, каші та навіть не­традиційні для України суші, а з бо­рошна за особли­ви­ми ре­цепта­ми випіка­ють хліб, млинці та всілякі смако­ли­ки, зо­кре­ма тістеч­ка. Зер­но сорго містить вітаміни групи В, С, Е, РР, біотин (вітамін Н), калій, магній, каль­цій, фо­сфор, тощо. А як ан­ти­ок­си­дант і проти­за­паль­ний засіб во­но чи не ко­рисні­ше, аніж чорни­ця й гранат, ад­же в 1 г зерна сорго міститься до 62 мг поліфеноль­них сполук, які ма­ють проти­за­пальні власти­вості.

Калорійність сорго різниться, але в се­реднь­ому крупа має близько 350 ккал. Що ціка­во, із зерна сорго ви­хо­дить чу­до­вий поп­корн, що за смаком не по­ступається ку­ку­рудзя­но­му. Також популярністю ко­ри­стується й сорго­вий крох­маль, яко­го от­ри­му­ють 650-700 кг із однієї тонни зерна.

Крім то­го, з зерна сорго ви­робля­ють харчо­вий і технічний спирт. Вихід спир­ту стано­вить 300–350 л з 1 т зерна сорго, що на 35 л більше, ніж вихід спир­ту з 1 т ку­ку­рудзи. В Бра­зилії та Африці добре на­ла­го­дже­не ви­робництво пи­ва із сорго. За смаком во­но ма­ло відрізняється від ячмінного, але собівартість йо­го на 85% нижча. Нині сорго­ве пи­во за­войовує ринки Аме­ри­ки, де броварі зі США свого ча­су за­по­зи­чи­ли цю ідею від мекси­канців. Із со­лодко­го со­ку цукрового сорго ва­рять си­ро­пи та па­то­ку, ви­го­товля­ють спирт, а з плівок зерно­во­го сорго отри­му­ють стійкі на­ту­ральні барв­ни­ки для ткани­ни.

Отже, сорго — надзвичайно ви­три­ва­ла куль­ту­ра, не­замінна у сівозмінах із со­няшни­ком, по­живний корм для ху­до­би, птиці й ри­би, цінна енер­ге­тична куль­ту­ра, а та­кож важли­ва в харчо­во­му раціоні лю­дей. Ради­мо уважніше приди­ви­ти­ся до нього й за­кликаємо ак­тивно виро­щу­ва­ти сорго та ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ве­ли­кий по­тенціал куль­ту­ри за­для влас­но­го зи­ску!

Хоро­ших вам урожаїв!

 

Г. Луцько, експерт із агрономічних питань ДП «Рейлін»

Ключові слова: Інші зернові, сорго

https://mzuri.in.ua/

https://mzuri.in.ua/

Інтерв'ю
Максим Мартинюк  Держгеокадастр
За посадою Максимові Мартинюку належить опікуватися усіма землями держави. Тому перше запитання до голови Держгеокадастру цілком зрозуміле...  
Гу­с­та­во Джан­кей­ра, пре­зи­дент Бра­зильсь­ко­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го то­ва­ри­ст­ва
Один із факторів успіху аг­росек­то­ру Бразилії — агра­ні роз­пи­ски. Детальніше про їх впровадження роз­повідає пре­зи­дент Бра­зильсь­ко­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го то­ва­ри­ст­ва Гу­с­та­во

1
0