Микола Присяжнюк: «Податкові пільги скасовувати не можна»

Сьогодні гостем нашого журналу є головний аграрій України — міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк. Про перспективи розвитку агросектору та про зміни, яких найближчим часом очікують в українському агробізнесі, — на ці та інші запитання Микола Володимирович відповів у інтерв’ю журналістові «Пропозиції».

Інна Бірюкова
i.birykova@univest-media.com

«Державні дотації продовжує отримувати тваринництво»
Миколо Володимировичу, судячи зі статистики, аграрний сектор України сьогодні стрімко набирає обертів. Але найболючішим питанням для українських аграріїв залишається державна підтримка галузі. Про це, зокрема, йшлося і у виступі Президента України Віктора Януковича під час відкриття агропромислової виставки «Агро-2013». То на що можна розраховувати цього року?
— Обсяг бюджетних асигнувань безпосередньо залежить від обсягу бюджетних надходжень та пріоритетності галузі. Аграрний сектор із його 25% експорту і завданнями щодо забезпечення продовольчої безпеки — безумовний пріоритет. Але я б не робив прив’язки до сум, які, наприклад, виділяють на розвиток виробництва і які наразі є предметом обговорення. Адже поряд із прямими бюджетними асигнуваннями є ще й пільги, що за обсягом перевищують державні вливання. Виробники, приміром, залишають у себе ПДВ. А це майже 13 млрд грн на рік. Молочарі акумулюють ПДВ обсягом 2 млрд грн на рік. Погодьтеся, це — значні кошти.
Повертаючись до бюджетного фінансування, скажу, що поряд із питанням, скільки потрібно грошей, виникає інше — куди їх спрямувати. І ось тут треба подякувати нашим великотоварним виробникам, які не претендують на бюджетне фінансування. Вони залучають кошти із зовнішніх джерел. Приватникам і фермерам — середньому класу — це поки не вдається. І в цьому сегменті ми вже другий рік поспіль упроваджуємо фінансові стимули для створення сімейних ферм із виробництва свинини, молока, овочів та фруктів. Тому одним із пріоритетів бюджетного фінансування цього року буде тваринництво. Саме на цьому наголосив Президент України під час відкриття «Агро-2013». Зокрема, створення тваринницьких ферм сімейного типу та кооперативів. Крім того, істотною статтею витрат стане покриття відсотків за кредитами і фінансування агролізингу, необхідного для технічного переоснащення села.

Звичайно, податкові пільги — велика перевага для аграріїв. Але от чи будуть вони збережені, поки що невідомо. У Верховній Раді України зареєстровано законопроект про мораторій на скасування спеціального режиму оподаткування до 2018 р. Які ваші прогнози щодо цього?
— Наші аналітики підрахували, що за час дії податкових пільг Україна змогла подвоїти виробництво валової продукції сільського господарства, зайняти провідне місце на світових аграрних ринках. Тому, на мою думку, сьогодні скасовувати податкові пільги не слід, адже це може звести нанівець усю ту роботу, яку держава провела останнім часом, аби підняти з колін аграрний сектор. Вважаю, розглядати питання реформування фіксованого сільгоспподатку варто вже після завершення земельної реформи. Сподіваюся, народні депутати з розумінням поставляться до ситуації та підтримають наших аграріїв.

«Іноземного інвестора найбільше приваблює
рослинництво»
Миколо Володимировичу, повернімося до фінансового питання. Цього року Україна розширила посівні площі, і на посівну кампанію аграрії витратили майже 39 млрд грн. В основному, це власні та запозичені кошти. Але ж попереду — збирання врожаю, і знову виникає проблема: де брати гроші?
— Держава постійно працює над розширенням фінансових стимулів для вітчизняних виробників зерна. Так, із травня цього року Державна продовольчо-зернова корпорація України суттєво збільшила розмір попередньої оплати за форвардними контрактами. Зокрема, аграрії отримують за тонну зерна не 700, а 1000 грн. Таке рішення прийняли у Корпорації, аби збільшити фінансування сільгоспвиробників на етапі вирощування врожаю, а також залучити ще більше аграріїв до участі у програмі форвардних закупівель.
І, звичайно ж, залишаються банківські кредити. Вже на сьогодні понад сто банків України кредитують підприємства агропромислового комплексу, переважно на короткострокову перспективу, на різних умовах та під різні відсотки. Проте вартість кредитів залишається доволі високою. Так, відсоткові ставки, під які залучали кредити у 2012 р., в Україні у середньому становили 22–24% річних. При цьому вартість кредитів іноземних банків виявилася всього на два відсоткових пункти нижчою, ніж вітчизняних. Керівники комерційних банків, на жаль, ніяк не можуть зрозуміти, що знизити відсоткові ставки за кредитами для аграріїв їм дуже вигідно. Адже таким чином вони могли б отримати стабільних партнерів серед сільгосппідприємств, для яких кредитні кошти, своєю чергою, дали б змогу збільшити виробництво.
Але поки що цього не сталося. Тож, узявши до уваги міжнародний досвід, Державний земельний банк уже цього року планує надавати кредити вітчизняним сільгоспвиробникам під 10–12% річних та виконувати функцію спеціалізованої установи з іпотечного кредитування. На тимчасовий рахунок у Національному банку України вже переказано бюджетні кошти обсягом 120 млн грн.

На Світовому зерновому форумі, який проходив під час Міжнародної агропромислової виставки «Агро-2013», ви прогнозували протягом найближчого року зростання іноземних інвестицій в аграрний сектор України. На вашу думку, які галузі українського АПК будуть найпривабливішими для інвестора?
— Обсяг іноземних інвестицій постійно зростатиме і вже за рік може подвоїтися. У 2012-му в сільськогосподарський сектор України нам вдалося залучити понад 3 млрд дол. іноземних інвестицій, і я переконаний, що цьогоріч буде не менше. Це включає як прямі інвестиції, так і кредити, а також інвестиції шляхом приходу нових компаній на український ринок і виходу наших компаній на фондові ринки. Найбільш активна співпраця в українських аграріїв склалася з іноземними інвесторами з Китаю, Близького Сходу, Євросоюзу та США.
На сьогодні для іноземного інвестора більш привабливим залишається рослинництво, зокрема виробництво зерна і, насамперед, кукурудзи, серед олійних культур — соняшнику, оскільки Україна була, є і буде лідером на світовому ринку з експорту соняшникової олії. Що стосується інших галузей, то продовжуватиме розвиватися тваринництво. Під час переговорів між Міністерством аграрної політики та продовольства України та ЄБРР досягнуто домовленості, що буде продовжено співпрацю щодо розвитку проектів в українському агросекторі, зокрема у виробництві зернових, птахівництві та машинобудуванні. Окрім того, обговорено впровадження спільних проектів у цукроварінні, агролізингу, а також тваринництві, зокрема молочарстві.

«Найголовніше наше завдання — зберегти зовнішні ринки»
Згідно з прогнозами мінсільгоспу США, врожай зерна в Україні нинішнього року становитиме 56,5 млн т, що лише трохи менше, ніж було зібрано у рекордному 2011 р. Що кажуть з цього приводу аналітики міністерства?
— Враховуючи, що з осені закладена непогана основа для врожаю зернових культур, а також спостерігається зростання рівня впровадження інтенсивних технологій, є підстави прогнозувати, що валове виробництво зерна в 2013 р. становитиме близько 54 млн т. Звичайно, якщо на заваді не стануть погодні умови.
Такий урожай потрібно вдало реалізувати. Яка сьогодні ситуація на зерновому ринку? Чи будуть якісь новації в найближчій перспективі?
— Аграрна галузь завжди прославляла нашу державу. І ми очікуємо, що така сама тенденція буде продовжуватися. Наразі Україна входить до п’ятірки світових лідерів за експортом зерна. І в найближчому майбутньому ми можемо посісти другу сходинку. Нині маємо достатньо ресурсів для активного експорту зернових. Хочу відзначити, що сьогодні нам удалося досягнути порозуміння із зернотрейдерами. Це, мабуть, уперше за останні 20 років. Зерноторгові компанії мають бути впевнені, що радикальних і непрогнозованих рішень без обговорень із ними не буде прийнято.
Тепер найголовніше наше завдання — не обмежувати експорт, а зберегти зовнішні ринки. Водночас не можемо не дбати про продовольчу безпеку держави. Тому і надалі відстежуватимемо обсяги експорту, щоб потім не ходити з простягнутою рукою по світу. До речі, минулого року уряд сформував рекордний запас зерна продовольчої пшениці в Аграрному фонді — 2 млн т. Це дасть змогу здійснювати цінові та товарні інтервенції, щоб уникнути зростання цін і дефіциту пшениці.

Що нового передбачається у Меморандумі про взаєморозуміння між Мінагрополітики та зернотрейдерами на 2013/14 маркетинговий рік?
— Проект Меморандуму на 2013/14 маркетинговий рік відпрацьовують та узгоджують з усіма учасниками. Хочу сказати, що цей документ стане ще більш відкритим і прозорим як для держави, так і для зернотрейдерів. Він, зокрема, базується на принципах втілення механізму електронних складських свідоцтв на зерно. У разі успішної реалізації цього задуму будуть закладені основи створення повноцінної біржової торгівлі цінними паперами на зерно всередині країни. Сьогодні в арсеналі українських аграріїв є чорноморський ф’ючерс і складські розписки. Утім, ці два механізми ще не набули активного використання, тому нові механізми залучення фінансування для АПК вельми прогресивні. Співпраця та системний діалог між Міністерством аграрної політики та продовольства України і зерноторговими компаніями дає змогу зберігати імідж України як стабільного гравця на світовому ринку зерна та водночас забезпечити внутрішню продовольчу безпеку.
«Час переходити
на виробництво біоетанолу»
А що цього року буде з ринком цукру і чи варто очікувати підвищення ціни на нього? Адже затяжна зима негативно вплинула на строки сівби цукрових буряків.
— За нашим прогнозом, цього року очікується скорочення виробництва цукру в 1,5–1,6 раза — до 1,4–1,45 млн т у 2013/14 маркетинговому році (вересень 2013 р. — серпень 2014 р.). Це пов’язано з великими перехідними запасами цукру, які на початок сезону виробництва цукру становитимуть близько 900 тис. т. Це, зокрема, спричинено перевиробництвом цукру минулого року та його низькою ціною, отож цукровиробники зазнали збитків.
Ще одне актуальне завдання на сьогодні — як наростити експорт цукру. Ми розпочали цю роботу минулого року: експортували близько 70 тис. т, цього року намагатимемось продати на експорт близько 120 тис. т. Коли буде налагоджено зовнішній ринок, ця галузь розвиватиметься успішно.
А ще ми рекомендуємо цукровим заводам облаштувати своє виробництво установками із виробництва біоетанолу. Це дасть можливість диференціювати ризики за собівартістю та ціновою політикою. Щодо ціни, то на поточний рік я не бачу перспективи різкого подорожчання цього продукту. Загалом, за нашими прогнозами, впродовж наступних кількох років ринок цукру буде стабільним.

До речі, парламент підтримав ініціативу про використання біоетанолу в бензинах. Як вважаєте, його виробництво має стати державною монополією, чи цим має займатися приватний сектор?
— Біоетанолом повинен займатися приватний капітал, а не держава. На мій погляд, із 76 державних спиртових заводів для виробництва спирту має лишитися 30, а решту 46 — слід продати приватному бізнесу для переоснащення під виробництво біоетанолу.