Кому потрібне індексне страхування?

За даними Міжнародної фінансової корпорації (IFC), лише упродовж останніх 10 років в Україні було 3 роки з катастрофічними погодніми умовами для сільського господарства. Через таку системність ризиків зазнати збитків може одночасно велика кількість сільгоспвиробників.

Розвинуті країни мають власний досвід запобігання таким втратам. Значною мірою уникати їх вдається завдяки агрострахуванню. Так, Канада, США та Іспанія запровадили системи страхування,які дозволяють аграріям захистити врожай від погодніх ризиків. І хоча страхування у цих країнах є цілком добровільним, держава спонукає сільгоспвиробників використовувати страхування через можливість отримання дотацій на вирощування певних культур. Завдяки такому стимулюванню у цих країнах щорічно страхується 50% - 80%  посівів (агрострахування).

В Україні ринок страхування впродовж останніх років скорочується. За статистикою, зменшується як кількість підписаних оговорів, так і об’єм застрахованих площ та зібраних страхових премій. Станом на лютий 2016 року, лише 20% усіх страхових компаній здійснюють страхування сільськогосподарських ризиків. На українському ринку використовується невеликий перелік страхових продуктів, майже не покривається такий системний ризик, як посуха. Майже не використовується страхування врожаю на весь цикл вирощування. І це при тому, що ризики впливають не лише на кінцеву ціну продукції, але й на можливість отримання додаткового фінансування для аграріїв (агрострахування в Україні).  

Зростання ринку агрострахування потребує здійснення системних зусиль. Одним із кроків у цьому напрямку можна вважати пілотний проект індексного страхування сільгоспвиробників від погодних ризиків в Україні. Такий проект у лютому 2016 року було запущено за ініціативи Міжнародної фінансової корпорації (IFC) у партнерстві із компанією «Сингента» та  PZU (агрострахування в Україні).

Про цей страховий продукт та перспективи його ширшого впровадження в Україні propozitsiya.com розповів координатор напрямку агрострахування проекту Міжнародної Фінансової корпорації (IFC)  «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії» Андрій Заріпов.

Від часу запуску індексного страхування ще не минуло і року. Яка практична цінність і доцільність індексного страхування для аграріїв?

У цьому проекті (агрострахування в Україні) страхувалося дві культури – озима пшениця і кукурудза. Ризики – це посуха, тобто відсутність або мала кількість опадів чи екстремально високі температури упродовж 5 днів. І саме для кукурудзи по половині цих договорів, які були застраховані, агровиробники отримали виплати. Це кожен другий агровиробник, який отримав виплату від 25 до 65%  від страхової суми.

Треба сказати, що індексне страхування працює в залежності від якогось параметру. При цьому виді страхування страхова компанія не виїжджає в поля. Ми домовляємося, що, скажімо, для озимої пшениці є критичний період часу – це цвітіння та налив зерна. Це період тривалістю 30-40 днів.  Ми маємо такий проміжок часу,  залежно від того, коли відновила вегетацію  культура. Цей період часу визначається у кожному регіоні окремо. Для озимої пшениці такий критичний період  – це, зазвичай, червень. Потрібна  нормальна кількість опадів для того, щоб зерно набрало вологу і дуже важливо, щоб не було екстремально високих температур у час цвітіння (індексне страхування врожаю).

Коли ці два фактори або один з двох присутній, автоматично агровиробник отримує відшкодування. Навіть звертатись нікуди не треба. Але тут є нюанс – так званий ризик базису. Якщо страховики не виїжджають у поля, може статися така ситуація, коли у фермера на полі все погано, а він не отримав виплату. Повністю прибрати цей ризик не можна, але мінімізувати його можемо саме такими налаштуваннями. Ми їдемо  на поля, коли розробляємо цей продукт, збираємо інформацію про те, які періоди є критичними, які параметри, що є катастрофою для агровиробників. Цю інформацію ми перевіряємо і додаємо у продукт. Ми використовуємо агрономічну експертизу наших партнерів, свої знання, міжнародну експертизу – і так отримали продукт, який має виплачувати відшкодування внаслідок  катастрофічних подій (індексне страхування врожаю). В даному випадку йдеться не про незначне зменшення опадів, а про посухи, які значно вплинуть на врожай.

Це актуально, бо є деякі зміни погоди. Ми це бачимо. Певні тренди існують, погода часто стає нетиповою. Страхування говорить про очікування ризиків. Треба замислитись, як змінити вподобання аграріїв щодо вирощування тієї чи іншої культури у певних регіонах. Адже страхові компанії не будуть застраховувати те, що зі 100-вісотковою вірогідністю загине.  Має бути системне планування (індексне страхування врожаю).

Наскільки індексне страхування є доступним для дрібних фермерів?

Будь яка дія страхової компанії має бути економічно доцільною для бізнесу. Страховій компанії виїжджати у поля, робити огляд, проводити оцінку – це також коштує грошей. Якщо йдеться про площі від 100 га, то це економічно доцільно. Для дрібних виробників є інші продукти. І ми це робимо по світу – і у Африці, і у Тихоокеанських країнах. Там дуже маленькі агровиробники – у них пів гектара землі чи гектар. Там ми також пропонуємо індексне страхування, коли страховій компанії не потрібно виїжджати у поля, не треба робити оцінку, скільки врожаю  постраждало. Ми знаємо, що якщо немає опадів - це посуха, відповідно, є негативний ефект для агровиробників (індексне страхування врожаю).

Тобто, у такому випадку  достатньо фактичних даних. Щоб розрахувати ризики і виплати, ми досліджуємо історичні дані, і потім перевіряємо, чи були фактично опади у цей критичний період. Але у цьому виді страхування (індексне страхування врожаю) дуже важливо знайти залежність між параметром, тобто опадами, температурою  та між впливом. Скажімо, якщо є посуха у період цвітіння, то однозначно знизиться врожайність (страхування врожаю сільськогосподарських культур).

Наскільки успішним є проект? Чи багатьом довелося робити виплати?

Цього року ми зробили дуже інноваційний продукт разом із Сингентою. Усі ризики перестраховані у Німеччині. Продукт дуже класний, є вже результат, є дуже багато виплат. І це підтвердження того, що система працює. Цей пілотний проект представлений у Кіровоградській, Дніпропетровській та Харківській  областях. Ми запустили продукт у лютому місяці.  Під час пілотного запуску  Сингента за власним бажанням планувала сплачувати премію за виробника. Цікаво, що бажаючих долучитися до програми було у 4 рази більше, ніж планувалося. Тобто запит і потреба у таких продуктах є (індексне страхування врожаю).

Ми розуміємо, що нам потрібно навчати агровиробників. Це дуже складне питання. Ми повинні мати позитивні приклади страхування (страхування врожаю сільськогосподарських культур).  На цьому етапі нам потрібно робити це не для прибутку.  І наші партнери це розуміють – і страхові компанії, і перестрахові компанії. Ми запускаємо систему. Всі бачать, який є потенціал бізнесу в Україні, але є недовіра (агрострахування в Україн). І саме прозорими продуктами, у яких немає ніяких недомовок,  можна змінити ситуацію.  

Чи реально буде у найближчому майбутньому обходитись без страхування?

Навряд чи це реально. Агрострахування – це лише один із інструментів  управління ризиками.  Якщо у виробника є потужні резерви, які можуть покрити ці несприятливі піки -  це добре. Але якщо таких ресурсів немає, то страхова премія в разі настання страхового випадку допоможе не зазнати збитків. Правда, спрогнозувати, коли настане такий випадок – у перший рік чи у десятий – я не можу.

Є деякий контекст. Аграрії часто кажуть, що страхування - це дорого і незрозуміло.  Тому страховим компаніям треба йти в поля, розмовляти з агровиробниками, дізнаватись, чому вони не використовують такий інструмент. Адже цей інструмент дозволяє сплатити  використання кредитних ресурсів (страхування врожаю сільськогосподарських культур). Страхові компанії сьогодні також розуміють, що треба змінюватись. Це наша спільна справа і завдання. Агробізнес - це ж не лише про гроші, це про життя. Для дуже багатьох фермерів страхування дає відчуття впевненості і захищеності. А це вже дуже важливий  соціальний аспект.

Ольга Бабчук, o.babchuk@univest-media.com