Спецможливості
Новини

Десь ми вже це чули — «развернуть реки вспять»… А навіщо?

20.07.2020
814
Десь ми вже це чули — «развернуть реки вспять»… А навіщо? фото, ілюстрація
Ірина Кравець
Ініціатива тотального штучного зрошення на півдні України — черговий політ фантазії з катастрофічними наслідками для екології. 
 
Своєю думкою із propozitsiya.com поділилася Ірина Кравець, експерт із інновацій, член експертного комітету з розвитку штучного інтелекту Міністерства цифрової трансформації України, керуючий партнер CleverAgri, щодо ініціативи зрошення півдня України.
 
Посуха… Так це біда для аграріїв українського півдня. Просять державу компенсувати втрати врожаю… А держава пропонує розвиток штучного зрошення. А хтось на національному рівні згадав про такі нині модні Цілі Сталого Розвитку, про які всі говорять.
 
Давайте розбиратися. Отже, ЦСР 6.4.2 «Рівень навантаження на водні ресурси: забір прісної води у відсотковому відношенні до наявних запасів прісної води» — інструменти, методи і процеси для підтримки країн у моніторингу звітності. Критичне значення показника — 70%. Найбільше навантаження створює саме сільське господарство.
 
Інформація, представлена показником Цілей Сталого Розвитку 6.4.2. може стати основою для прийняття рішень на Національному рівні та визначати політику розвитку.
 
На сільське господарство приходиться майже 70% водозабору прісної води в світі, в деяких країнах цей показник вже досяг 95%.
Надмірне навантаження на водні ресурси перешкоджає сталості природних ресурсів та економічно-соціальному розвитку.
 
Показник Цілей Сталого Розвитку 6.4.2 — це співвідношення між загальним водозабором прісної води (річки, озера, водоносний горизонт), спожитої всіма секторами економіки та загальною кількістю поновлюваних водоносних ресурсів (це сума зовнішніх та внутрішніх поновлюваних водних ресурсів) з врахуванням потреб екологічного стоку.
 
Цей показник використовують на субнаціональному, національному, регіональному, глобальному рівнях. Відповідні дані щодо навантаження на водні ресурси повинні збиратися на цих самих рівнях. І от виникає питання щодо посухи на півдні України: нам для запропонованого на державному рівні штучного зрошення полів потрібно вщент знищити водоносні горизонти (ґрунтові води, річки) так щоб вже раз і назавжди і щоб пити було нічого? Чи може, літературу полистаємо до прийняття доленосного рішення?
 
Потрібна національна координація на рівні міністерств та відомств, яких в нас наразі вже нема — міністерства статистики та аграрного міністерства.
 
Щоб не наламати дров із черговими невиваженними ініціативами і не залишитися без прісної води, на державному рівні потрібно:
  1. Зібрати актуальну інформацію на субнаціональному рівні;
  2. Правильно інтерпретувати та обробити її в програмному забезпеченні;
  3. Прийняти рішення, скоординоване між регіонами та відомствами;
  4. І тільки потім щось робити, аби зберегти водоносні горизонти.

Інтерв'ю
У серпні одна з провідних світових агрохімічних і селекційних компаній Corteva Agrisciences провела масштабне опитування підлітків та їхніх батьків у 6 країнах Східної Європи. В ході опитування тих, хто тільки визначається з вибором... Подробнее
Максим Мартинюк  Держгеокадастр
За посадою Максимові Мартинюку належить опікуватися усіма землями держави. Тому перше запитання до голови Держгеокадастру цілком зрозуміле...  

1
0