Спецможливості
Новини

Десь ми вже це чули — «развернуть реки вспять»… А навіщо?

20.07.2020
807
Десь ми вже це чули — «развернуть реки вспять»… А навіщо? фото, ілюстрація
Ірина Кравець
Ініціатива тотального штучного зрошення на півдні України — черговий політ фантазії з катастрофічними наслідками для екології. 
 
Своєю думкою із propozitsiya.com поділилася Ірина Кравець, експерт із інновацій, член експертного комітету з розвитку штучного інтелекту Міністерства цифрової трансформації України, керуючий партнер CleverAgri, щодо ініціативи зрошення півдня України.
 
Посуха… Так це біда для аграріїв українського півдня. Просять державу компенсувати втрати врожаю… А держава пропонує розвиток штучного зрошення. А хтось на національному рівні згадав про такі нині модні Цілі Сталого Розвитку, про які всі говорять.
 
Давайте розбиратися. Отже, ЦСР 6.4.2 «Рівень навантаження на водні ресурси: забір прісної води у відсотковому відношенні до наявних запасів прісної води» — інструменти, методи і процеси для підтримки країн у моніторингу звітності. Критичне значення показника — 70%. Найбільше навантаження створює саме сільське господарство.
 
Інформація, представлена показником Цілей Сталого Розвитку 6.4.2. може стати основою для прийняття рішень на Національному рівні та визначати політику розвитку.
 
На сільське господарство приходиться майже 70% водозабору прісної води в світі, в деяких країнах цей показник вже досяг 95%.
Надмірне навантаження на водні ресурси перешкоджає сталості природних ресурсів та економічно-соціальному розвитку.
 
Показник Цілей Сталого Розвитку 6.4.2 — це співвідношення між загальним водозабором прісної води (річки, озера, водоносний горизонт), спожитої всіма секторами економіки та загальною кількістю поновлюваних водоносних ресурсів (це сума зовнішніх та внутрішніх поновлюваних водних ресурсів) з врахуванням потреб екологічного стоку.
 
Цей показник використовують на субнаціональному, національному, регіональному, глобальному рівнях. Відповідні дані щодо навантаження на водні ресурси повинні збиратися на цих самих рівнях. І от виникає питання щодо посухи на півдні України: нам для запропонованого на державному рівні штучного зрошення полів потрібно вщент знищити водоносні горизонти (ґрунтові води, річки) так щоб вже раз і назавжди і щоб пити було нічого? Чи може, літературу полистаємо до прийняття доленосного рішення?
 
Потрібна національна координація на рівні міністерств та відомств, яких в нас наразі вже нема — міністерства статистики та аграрного міністерства.
 
Щоб не наламати дров із черговими невиваженними ініціативами і не залишитися без прісної води, на державному рівні потрібно:
  1. Зібрати актуальну інформацію на субнаціональному рівні;
  2. Правильно інтерпретувати та обробити її в програмному забезпеченні;
  3. Прийняти рішення, скоординоване між регіонами та відомствами;
  4. І тільки потім щось робити, аби зберегти водоносні горизонти.

Інтерв'ю
Валентина Болоховська, лауреат Державної премі України в галузі науки й техніки, один із засновників "БТУ-Центр"
«БТУ-Центр» — один із найвідоміших в Ук­раїні вітчиз­ня­них ви­роб­ників біологічних про­дук­тів для сільсько­го гос­по­дар­ст­ва. Ком­панія пра­цює з 1999 ро­ку, й звідтоді на ри­нок ви­ве­де­но чи
Вже третій рік поспіль у квітні починається масова загибель бджіл. Цього року бджолярі влаштували низку акцій протесту і написали чимало звернень до органів влади. Організатором трьох акцій протесту і автором звернення до президента... Подробнее

1
0