Спецможливості
Статті

Фо­то­син­тез та вро­жайність зер­но­вих куль­тур

15.05.2013
8361
Фо­то­син­тез  та вро­жайність  зер­но­вих куль­тур  фото, ілюстрація

Фо­то­син­тез є ос­нов­ним проце­сом ство­рен­ня ор­ганічної продукції в при­ро­ді шля­хом пе­ре­тво­рен­ня со­няч­ної енер­гії на енергію хімічних зв’язків ор­ганіч­них спо­лук.

Фо­то­син­тез є ос­нов­ним проце­сом ство­рен­ня ор­ганічної продукції в при­ро­ді шля­хом пе­ре­тво­рен­ня со­няч­ної енер­гії на енергію хімічних зв’язків ор­ганіч­них спо­лук.

Н. Ряб­чун, канд. с.-г. на­ук,
Інсти­тут рос­лин­ництва
ім. В. Я. Юр’єва НА­АН

Біома­са рос­лин на 75% скла­дається з про­дуктів фо­тофіксації вуг­ле­кис­ло­го га­зу з ат­мо­сфе­ри і ли­ше на 25% — з по­гли­ну­тих міне­раль­них ре­чо­вин. Але грун­то­ве та повітря­не жив­лен­ня  ду­же тісно взаємо­пов’язані в ме­та­болізмі рос­лин, і один про­цес без ін­шо­го не від­бу­вається. В ре­зуль­таті їхньої взаємо­дії в рос­лин­но­му ор­ганізмі про­хо­дить низ­ка послідо­вних ре­акцій з ут­во­рен­ням та­ких ре­чо­вин, як: вуг­ле­во­ди, аміно­кис­ло­ти, білки, жи­ри, — які, влас­не, й фор­му­ють уро­жай сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур.
Інтен­сивність фо­то­син­те­зу рос­лин зу­мов­ле­на як внутрішніми особ­ли­во­с­тя­ми куль­ту­ри чи сор­ту (вміст хло­рофілів, шля­хи за­своєння вуг­ле­кис­ло­го га­зу за ти­пом С3 або С4), так і умо­ва­ми довкілля (інтен­сивність со­няч­но­го світла, за­без­пе­ченість во­ло­гою та еле­мен­та­ми грун­то­во­го жив­лен­ня, тех­но­логічни­ми прий­о­ма­ми до­гля­ду за посіва­ми).
Од­нак слід відзна­чи­ти, що за­галь­на про­дук­тивність рос­лин за­ле­жить не ли­ше від інтен­сив­ності фо­то­син­те­зу, а й від співвідно­шен­ня між про­це­са­ми асимі­ля­ції та де­симіляції, від ефек­тив­ності та спря­мо­ва­ності ви­ко­ри­с­тан­ня син­те­зо­ва­них ор­ганічних спо­лук. У ціло­му про­дук­­тивність посіву виз­на­чається оп­ти­маль­ним роз­вит­ком фо­то­син­те­тич­но­го апа­ра­ту куль­тур­них рос­лин, три­валістю їхньої ве­ге­тації та по­до­вжен­ням ак­тив­но­го функціону­ван­ня ок­ре­мих ор­ганів, зо­к­ре­ма ли­с­тя як ос­нов­но­го ор­га­на фо­то­син­те­зу.

Чи­с­та про­дук­тивність фо­то­син­те­зу відо­б­ра­жає прибавку за­галь­ної біома­си рос­лин за пев­ний проміжок ча­су віднос­но по­каз­ни­ка се­ред­ньої площі листків за цей са­мий період і ви­ра­жається в г/до­бу/м2.
Фо­то­син­те­тич­ний по­тенціал посіву (за А. А. Не­чи­по­ро­ви­чем) роз­ра­хо­ву­ють, ви­хо­дя­чи з су­ми ве­ли­чи­ни площі ли­ст­ко­вої по­верхні на один гек­тар посіву за кож­ну до­бу впро­довж усь­о­го ве­ге­та­ційно­го періоду.
Ура­ху­ван­ня цих по­каз­ників ха­рак­те­ри­зує ефек­тивність фо­то­син­те­зу. Ефек­тивність фо­то­син­те­зу кож­ної ок­ре­мої рос­ли­ни, як і аг­ро­це­но­зу в ціло­му, зу­­мов­ле­на ве­ли­кою кількістю чин­ників, от­же, важ­ли­во роз­ро­би­ти ком­плекс за­­ходів, спря­мо­ва­ний не ли­ше на за­без­пе­чен­ня по­треб рос­лин у во­лозі та міне­раль­но­му жив­ленні, а й на спри­ян­ня до­стат­ньо швид­ким тем­пам роз­вит­ку оп­ти­маль­ної ли­ст­ко­вої площі та три­ва­ло­му її функціону­ван­ню.
Од­ним з ос­нов­них ва­желів успішно­го ви­ко­нан­ня цьо­го за­вдан­ня є пра­виль­ний добір сор­ту чи гібри­да. В ози­мих зер­но­вих куль­тур фор­му­ван­ня потрібно­го фо­то­син­те­тич­но­го по­тенціалу, перш за все, виз­на­чається адап­то­ваністю ге­но­ти­пу до особ­ли­во­с­тей по­год­них умов ви­ро­щу­ван­ня. Так, після су­во­рих умов зимівлі 2009/2010 рр. у зи­мостій­ких сортів По­до­лян­ка, Ва­си­ли­на збе­рег­ло­ся 88–90% ли­ст­ко­вої по­верхні, у се­ред­нь­о­зи­мостійко­го сор­ту Ку­яль­­ник — 38, у сор­ту з ниж­чою за се­ред­ню стійкістю Бо­гемія — ли­ше 25%. Уро­жай­­­ність цьо­го не­спри­ят­ли­во­го ро­ку ста­но­ви­ла: у сор­ту По­до­лян­ка — 3,40 т/га, Ва­си­ли­на — 3,58, Ку­яль­ник — 1,04, Бо­гемія — 0,61 т/га. За да­ни­ми Б. А. Ру­­біна (1976), у стійких сортів пше­ни­ці в умо­вах по­су­хи інтен­сивність фо­то­син­те­зу бу­ла в 1,52 ра­за ви­щою, ніж у не­стійких, у яч­ме­ню — в 1,89 ра­за. В пе­­ріод повністю сфор­мо­ва­но­го ли­ст­ко­во­го апа­ра­ту ефек­тивніше по­гли­на­ють со­­няч­не світло сор­ти з вер­ти­каль­но спря­мо­ва­ни­ми (ерек­тоїдни­ми) ли­ст­ка­ми, ніж із ли­ст­ка­ми па­ра­болічної фор­ми.
Дру­гою ха­рак­те­ри­с­ти­кою ефек­тив­ності ро­бо­ти фо­то­син­те­тич­но­го апа­ра­ту рос­лин є три­валість ве­ге­таційно­го періо­ду, ад­же що до­вше пра­цює ли­с­ток рос­ли­ни, то більшу кількість со­няч­ної енергії він мо­же по­гли­ну­ти. Так, за да­ни­ми О. І. Руд­ник-Іва­щен­ко (2010), у про­са, куль­ту­ри С4-ти­пу фо­то­син­те­зу, над­­хо­джен­ня фо­то­син­те­тич­но ак­тив­ної радіації за період ве­ге­тації у ско­ро­стиг­ло­го сор­ту ста­но­вить 62,8–75,36 кДж/см2, у се­ред­нь­о­с­тиг­ло­го — 87,92–108,86 і у пізньо­стиг­ло­го — 108,86–125,6 кДж/см2. Са­ме то­му пізньо­с­тиглі сор­ти та гібри­ди ма­ють най­ви­щий по­тенціал уро­жай­ності. Од­нак на та­ко­му три­ва­ло­му відрізку ча­су підви­щується вірогідність впли­ву на рос­ли­ни різних шкідли­вих чин­ників, як-от: по­су­хи, по­шко­д­жен­ня шкідни­ка­ми і хво­ро­ба­ми, зли­ви, град і шква­ли, — що при­зво­дить до втра­ти ли­ст­ко­вої по­верх­ні, зни­жен­ня інтен­сив­ності фо­то­син­те­зу та різко­го змен­шен­ня фо­то­син­те­тич­но­го по­тен­ціалу. Пізньо­с­тиглі сор­ти та гібри­ди куль­тур мо­жуть не встиг­ну­ти за­вер­ши­ти дозріван­ня, що знач­но змен­шує вро­жайність, не­га­тив­но впли­ває на якість про­дукції та посівні вла­с­ти­вості насіння. У півден­них регіонах країни ри­зик ви­ник­нен­ня подібної си­ту­ації ниж­чий, у північних — ви­щий. От­же, до­би­ра­ти сор­ти чи гібри­ди за оз­на­кою три­ва­лості ве­ге­таційно­го періоду слід з ура­ху­ван­ням ге­о­графічно­го роз­та­шу­ван­ня та кліма­тич­них умов зо­ни діяль­ності гос­по­дар­ст­ва, за­сто­со­ву­ва­ти для ре­гу­лю­ван­ня роз­вит­ку рос­лин стро­ки сівби та зва­жа­ти на на­явність відповідної техніки для зби­ран­ня вро­жаю в стислі стро­ки, а за по­тре­би — для до­су­шу­ван­ня зер­на.
Ефек­тивність ро­бо­ти фо­то­пог­ли­наль­ної ли­ст­ко­вої по­верхні та підтри­ман­ня фо­то­син­те­тич­но­го по­тенціалу рос­лин у ро­бо­чо­му стані мак­си­маль­но три­ва­лий період обу­мов­лені раціональ­но спла­но­ва­ни­ми прий­о­ма­ми тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня. Для ози­мих куль­тур в осін­ній період — це стро­ки сівби, які виз­на­ча­ють­ся біологічни­ми особ­ли­во­с­тя­ми сор­ту, во­ло­го­за­па­са­ми грун­ту, по­пе­ред­ни­ка­ми. Строк сівби слід оби­ра­ти так, щоб до при­пи­нен­ня осінньої ве­ге­тації рос­ли­ни ози­мої пше­ниці ма­ли три-п’ять па­гонів на рос­ли­ну та встиг­ли сфор­му­ва­ти вто­рин­ну ко­ре­не­ву си­с­те­му, рос­ли­ни ози­мо­го жи­та та три­ти­ка­ле — чо­ти­ри-сім па­гонів на рос­ли­ну.
За за­сто­су­ван­ня ранніх строків сівби слід особ­ли­ву ува­гу приділя­ти за­хи­с­ту посівів від шкідників (зла­кові му­хи, блішки, по­пе­лиці, ци­кад­ки), оскільки за ви­со­ких тем­пе­ра­тур ці ко­ма­хи ду­же ак­тивні та мо­жуть при­зве­с­ти до знач­но­го по­шко­д­жен­ня і відми­ран­ня па­гонів і зріджен­ня стеб­ло­с­тою на­весні. Зі стро­ка­ми висіван­ня тісно пов’язані нор­ми висіву насіння. В оп­ти­мальні стро­ки сівби нор­ма висіву для ози­мої пше­ниці ста­но­вить 4,5 млн схо­жих насінин на гек­тар, за ранніх строків — близь­ко 4 млн, а за пізніх — збільшується до 5,0–5,5 млн схо­жих насінин, особ­ли­во за по­су­ш­ли­вих умов. Досліджен­ня­ми Ін­сти­ту­ту рос­лин­ництва ім. В. Я. Юр’єва (Д. К. Єго­ров, 2012) вста­нов­ле­но, що гек­тар­ну нор­му висіву ози­мо­го жи­та в оп­ти­мальні стро­ки мож­на змен­ши­ти до 4,0–3,8 млн схо­жих насінин, оскільки рос­ли­ни цієї куль­ту­ри, особ­ли­во но­во­­ство­ре­них гібридів, ма­ють по­туж­не ку­щін­ня з ви­со­ким ко­ефіцієнтом про­дук­тив­­них па­гонів та до­б­рою за­ли­с­тяністю сте­бел.
У вес­ня­ний період після віднов­лен­ня ве­ге­тації ози­мих куль­тур знач­на ча­с­ти­на фо­то­син­те­зу­ю­чо­го апа­ра­ту рос­лин бу­ває втра­че­на і, за­леж­но від умов пе­ре­зимівлі та зи­мостійкості сор­ту, відми­ран­ня, мо­же ста­но­ви­ти від 10–15% до по­вної за­ги­белі. Всі за­хо­ди вес­ня­но­го до­гля­ду за посіва­ми ма­ють за ме­ту в як­най­стисліші стро­ки відно­ви­ти фо­то­син­те­тич­ний по­тенціал рос­лин та сти­му­лю­ва­ти ак­тив­не фор­му­ван­ня оп­ти­маль­но­го аг­ро­це­но­зу. В період мак­си­маль­но­го роз­вит­ку листків оп­ти­маль­на пло­ща фо­то­син­те­зу­ю­чої по­верхні на гек­тар посіву для зер­но­вих куль­тур — від 40 до 60 тис. м2/га, або від 4 до 6 м2 на 1 м2 посіву. Як­що ж посів за­пла­но­ва­но ви­ко­ри­с­та­ти на зе­ле­ний корм, то пло­ща листків мо­же бу­ти й більшою — до 8 м2 на 1 м2 посіву.
Важ­ли­во не ли­ше до­сяг­ти оп­ти­маль­ної площі ли­ст­ко­вої по­верхні, а й ство­ри­ти умо­ви для її ак­тив­но­го функціону­ван­ня та підтри­ман­ня в ро­бо­чо­му стані впро­довж як­най­дов­шо­го періоду. Для цьо­го з пер­ших днів вес­ня­них робіт слід про­ве­с­ти моніто­ринг ста­ну посівів та роз­ро­би­ти стра­тегію їхнього до­гля­ду. До ос­нов­них за­ходів, з ура­ху­ван­ням особ­ли­во­с­тей по­точ­но­го ро­ку, слід відне­с­ти:
   після віднов­лен­ня ве­ге­тації — бо­ро­ну­ван­ня до­б­ре роз­ви­не­них посівів для поліпшен­ня ае­рації та ви­да­лен­ня дже­рел інфекції;
   обов’яз­ко­ве азот­не піджив­лен­ня ози­мих;
   фунгіцид­ний за­хист ози­ми­ни від ли­ст­ко­вих хво­роб у фа­зі кущіння — по­­чат­ок ви­хо­ду в труб­ку, а та­кож по пра­пор­це­во­му ли­ст­ку: об­роб­ка посівів дво- або три­ком­по­нент­ни­ми фунгіци­да­ми;
   на посівах із ви­со­ким по­тенціалом уро­жай­ності — за­хист від бу­рої іржі, пля­ми­с­то­с­тей і хво­роб ко­ло­са: у фазі ко­лосіння за раз­вит­ку хво­роб на рівні 1–3% на пра­пор­це­во­му ли­ст­ку;
   на посівах ози­мих та ярих куль­тур — кон­тро­лю­ва­ти за­се­лен­ня рос­лин кло­пом шкідли­вою че­ре­паш­кою та інши­ми шкідни­ка­ми (особ­ли­во си­сни­ми та хліб­ни­ми жу­ка­ми), а та­кож вчас­но відслідко­ву­ва­ти про­яв по­шко­д­жен­ня рос­лин пше­нич­ним кліщем та ура­жен­ня сму­га­с­тою мо­заїкою пше­ниці;
   за­для за­побіган­ня по­ши­рен­ню ві­ру­су сму­га­с­тої мо­заїки пше­ниці та ло­ка­лізації осе­редків розмно­жен­ня кліща — об­роб­ка посівів ака­ри­цид­ни­ми пре­па­ра­та­ми.
Ран­нь­о­вес­ня­не бо­ро­ну­ван­ня посівів ози­мих куль­тур не мо­же бу­ти ре­ко­мен­до­ва­не що­ро­ку — слаб­ко­роз­ви­ну­тим посівам та на лег­ких грун­тах во­но мо­же за­шко­ди­ти. А ось на посівах із силь­но роз­ви­не­ною над­зем­ною ма­сою та на­яв­ністю відмер­лих рос­лин­них ре­ш­ток та­кий захід дає змо­гу змен­ши­ти ін­фек­цій­не на­ван­та­жен­ня на рос­ли­ни та збе­рег­ти на­явні за­па­си про­дук­тив­ної во­ло­ги.
У по­точ­но­му ве­ге­таційно­му році ви­па­ла знач­на кількість опадів у осінній період, та­кож ви­ни­ка­ли часті відли­ги взим­ку, що, з од­но­го бо­ку, спри­я­ло на­ко­пи­чен­ню знач­ної кількості во­ло­ги не ли­ше в ор­но­му, а й у ме­т­ро­во­му ша­рах грун­ту, а з іншо­го — при­зве­ло до ви­ми­ван­ня азо­ту із ко­ре­невмісно­го ша­ру грун­ту в глибші йо­го го­ри­зон­ти. Ос­кіль­ки азот є скла­до­вою мо­ле­ку­ли хло­ро­філу, йо­го дефіцит пригнічує фо­то­син­те­тичні про­це­си в рос­лині. То­му за пер­шої мож­ли­вості вий­ти в по­ле бу­ло ре­ко­мен­до­ва­но про­ве­с­ти піджив­лен­ня до­б­ре роз­ви­не­них посівів ози­мих куль­тур аміач­­ною селітрою вздовж рядків при­ко­ре­не­вим спо­со­бом дис­ко­ви­ми сівал­ка­ми, що та­кож сприяє ае­рації посівів та поліпшен­ню їхньо­го фіто­санітар­но­го ста­ну. Ефек­тив­не та­кож піджив­лен­ня рос­лин кар­бамідо-аміач­ною сумішшю (КАС). Не­роз­ку­щені або зріджені посіви кра­ще піджив­лю­ва­ти міне­раль­ни­ми до­б­ри­ва­ми вроз­кид. За спри­ят­ли­вих умов у період труб­ку­ван­ня — ви­хо­ду пра­пор­це­во­го ли­ст­ка за­кла­дається ви­со­кий по­тенціал май­бут­нь­о­го вро­жаю, то­му для за­без­пе­чен­ня йо­го по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми та підви­щен­ня якості ре­ко­мен­дуєть­ся за­сто­со­ву­ва­ти по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня ма­к­ро- та мікро­е­ле­мен­та­ми, особ­ли­во пре­па­ра­та­ми з цин­ком, бо­ром, магнієм. Ці за­хо­ди спри­я­ють не ли­ше збільшен­ню площі ли­ст­ко­вої по­верхні, а й кра­що­му на­ко­пи­чен­ню хло­рофілу в кліти­нах рос­лин та підви­щен­ню інтен­сив­ності фо­то­син­те­зу. Най­е­фек­тивнішим бу­де вибір пре­па­ратів з ура­ху­ван­ням ре­зуль­татів діаг­но­с­ти­ки грун­ту, яка ви­яв­ляє дефіцит тих чи інших еле­ментів жив­лен­ня.
У посівах ози­мих куль­тур у по­точ­но­му році ви­яв­ле­но значні за­па­си збуд­ни­ків хво­роб (бо­рош­ни­с­та ро­са, сеп­торіоз, бу­ра іржа та ін.). За умов во­ло­гої вес­ни мож­ли­ве силь­не ура­жен­ня листків, сте­бел та навіть ко­лос­ся ци­ми хво­ро­ба­ми, що різко зни­зить фо­то­син­те­тич­ний по­тенціал посівів. Особ­ли­во не­без­печні іржасті хво­ро­би та ли­ст­кові пля­ми­с­тос­ті, які мо­жуть змен­шу­ва­ти фо­то­син­те­зу­ю­чу по­верх­ню верхніх листків на 20–80% та при­зво­ди­ти до пе­ред­час­но­го їхньо­го за­си­хан­ня. Для за­побіган­ня цьо­­­му слід обов’яз­ко­во за­без­пе­чи­ти фу­­нгі­цид­ний за­хист як ози­мих, так і ярих зер­но­вих куль­тур у фа­зі кущін­ня  — по­­­чат­ок ви­хо­ду в труб­ку, а та­кож по пра­пор­це­во­му ли­ст­ку — в період мак­си­маль­но ак­тив­но­го фо­то­син­те­зу. Пер­ший (пра­пор­це­вий) та дру­гий від ко­ло­са ли­ст­ки у зла­ко­вих куль­тур відігра­ють особ­ли­во важ­ли­ву роль у фор­му­ванні вро­жаю: во­ни пра­цю­ють без­по­се­ред­ньо на фор­му­ван­ня та на­ли­ван­ня зернівки, а то­му потрібно за­хи­с­ти­ти їхню по­гли­наль­ну по­верх­ню від ура­жен­ня хво­ро­ба­ми. За та­кої ви­со­кої щільності інфекції, як нинішньо­го ро­ку, посіви вар­то об­ро­би­ти дво- або три­ком­по­нент­ни­ми фунгіци­да­ми з га­ран­то­ва­ною якістю пре­па­ра­ту.
Ве­ли­кої шко­ди фо­то­син­те­тич­но­му по­­тенціалу рос­лин за­вда­ють шкідни­ки сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур. Та­кий шкідник, як клоп шкідли­ва че­ре­паш­ка, по­шко­д­жу­ю­чи су­ди­ни ос­но­ви міжвузлів, вик­ли­кає по­ру­шен­ня жив­лен­ня стеб­ла, листків та ко­ло­са, що при­зво­дить до по­вної втра­ти фо­то­син­те­зу­ю­чих пігментів (біло­ко­ло­си­ця), п’явиці по­­шко­д­жу­ють па­ренхіму ли­ст­ка, пше­нич­ний кліщ є пе­ре­нос­ни­ком віру­су сму­га­с­тої мо­заїки пше­ниці, яка зне­барв­лює до 50–80% по­верхні ли­ст­ка. То­му, за ре­зуль­та­та­ми фі­то­санітар­но­го моніто­рин­гу, за ви­яв­лен­ня у посівах шкідників (пше­нич­но­го чо­ти­ри­но­го­го кліща, кло­па шкідли­вої че­ре­паш­ки, п’явиць, трипсів то­що) та за їхньої чи­сель­ності, що пе­ре­ви­щує поріг еко­номічної шко­до­чин­ності, слід не­гай­но об­ро­би­ти посіви ефек­тив­ни­ми інсек­ти­ци­да­ми, а за на­яв­ності кліщів — інсек­то­­­­­а­ка­ри­ци­да­ми.
За­сто­су­ван­ня за­собів за­хи­с­ту рос­лин мо­же бу­ти поєдна­ним із пре­па­ра­та­ми для по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня рос­лин (за умо­ви їхньої сумісності у ба­ко­вих сумішах), що знач­но підви­щує еко­логічну та еко­номічну ефек­тивність за­ходів до­гля­ду за­вдя­ки еко­номії па­ль­но-ма­с­тиль­них ма­теріалів та мож­ли­вості на 10–12% змен­ши­ти нор­му ви­т­ра­ти пе­с­ти­цидів.

Інтерв'ю
Валерій Давиденко, народний депутат України
Чутки про відставку Кутового, підтримка кооперативного руху і малих виробників ці та інші актуальні питання propozitsiya.com погодився висвітлити народний депутат України Валерій Давиденко. 
Змінити своє життя та переїхати за кордон, до Європи, мріє зараз чи не кожен українець. Про те, чи настільки позитивним є цей досвід та яким чином будувати свою аграрну стратегію, аби завоювати