Алгоритм вибору покривних культур

Алгоритм складено фахівцями американського проекту досліджень і освіти у сфері стійкого сільського господарства, який працює з 1988 року.

 

 

 

Щоб визначити оптимальну покривну культуру або сумішку покривних культур, слід:

Визначитися зі своїми першочерговими потребами;

Визначити оптимальне місце для покривної культури в Вашій сівозміні;

Випробувати кілька варіантів.

 

1. Визначіться з проблемою, яку Ви хочете вирішити.

Визначте 1–2 основних задачі та, можливо, кілька другорядних задач, які Ви хочете вирішити шляхом впровадження в сівозміну покривних культур. Найчастіше за допомогою покривних культур вирішують наступні завдання:

Забезпечення культури азотом;

Підвищення вмісту в грунті органічної речовини;

 Покращення структури грунту;

Зниження ерозії грунту;

Захист від бур’янів;

Покращення живлення культури;

Утворення мульчі, яка б перешкоджала втраті вологи з грунту.

Також покривні культури виступають середовищем для корисної грунтової біоти, сприяють прискоренню проникнення вологи в грунт, покращують умови збирання врожаю, тощо.

 

2. Визначте оптимальні місце покривних культур у сівозміні та поля, на яких Ви їх будете вирощувати.

Інколи це дуже очевидно. Наприклад, коли перед висівом кукурудзи грунт потребує додаткового азоту, або коли багаторічні насадження потребують таких самих багаторічних покривних культур для зниження ерозії та покращення контролю за бур’янами. Однак для вирішення деяких задач, наприклад, покращення структури та родючості грунту, складно визначити поле для покривної культури і її місце в сівозміні.

Щоб краще спланувати, як і де найкраще використати покривну культуру, проаналізуйте свою сівозміну. Складіть на найближчі 18 або 36 місяців графік робіт на кожному з полів та фінансовий план впровадження покривних культур, який включатиме витрати та додаткові доходи. По можливості врахуйте іншу важливу інформацію: опади, безморозний період, та періоди підвищеної завантаженості техніки та робочої сили. Для покривних культур слід визначити «вікна» як у сівозміні, так і в робочому часі персоналу та техніки. В останньому випадку слід також вивчити можливості для розширення або перекриття відповідних «вікон». Ось кілька прикладів інтеграції покривних культур у сівозміну:

Зимовий проміжок. Сіяти покривні культури під зиму слід принаймні за 6 тижнів до встановлення морозів. Виняток становлять озимі зернові, особливо жито, які можна сіяти дещо пізніше. Якщо потреби в укритті поверхні грунту та азотфіксації мінімальні, озиме жито можна сіяти ще пізніше.

Можна сіяти покривну культуру прямо після збирання літньої культури, коли погода ще м’яка. У більш холодному кліматі можна сіяти тіньовитривалі покривні культури в міжряддях основної культури. До тіньовитривалих  покривних культур відносяться: конюшина повзуча або біла, однорічний райграс, жито, горошок волохатий або вика волохата(ця побутова назва об’єднує кілька ботанічних видів, насамперед Vicia hirsuta — горошок волосистий, та Vicia villosa — горошок волохатий або вика волохата – ред.), конюшина багряна, конюшина лучна та буркун.

Покривні культури можна також підсівати в міжряддя, бажано — напередодні дощу. Дрібнонасінні культури, такі, як конюшина, не вимагають для проростання багато вологи і можуть проростати через невеликі «вікна» між пожнивними рештками, однак крупно насінні вимагають кількаденного вологого періоду, щоб зійти.

Якщо покривні культури підсівати в міжряддя основної культури рано, то енергійний ріст конюшини може викликати дефіцит вологи в грунті та підвищення ризику поширення хвороб через погіршення провітрюваності, або викликати нові ризики поширення шкідників. Ці ризики можна знизити, змінюючи норму висіву, час сівби та вибираючи оптимальне місце покривних культур та послідовність основних культур у сівозміні.

Таким оптимальним часом сівби покривних культур у міжряддя може бути, наприклад, остання культивація кукурудзи.

Якщо під час збирання основної культури очікується інтенсивний рух техніки по полю, краще вибрати жорсткі та низькорослі покривні культури, такі як трави або конюшина.

Іншим варіантом може бути використання в якості покривних культур озимих, які відмирають влітку, але відростають восени. Такою культурою може бути конюшина підземна, однак це рослина більш теплої кліматичної зони (аналог нашого Південного Степу і далі на південь). Більш короткий сезон вегетації має конюшина багряна. Виведено сорти цієї культури з високим відсотком твердого насіння, яке відростає через більший проміжок часу. Але конюшина багряна вимагає достатнього зволоження. Відростати можуть за правильної агротехніки навіть жито та горошок волохатий.

 Літній проміжок. Інколи буває так, що проміжок тривалістю від 3 до 8 тижнів між вирощуванням культур виникає влітку і ранньої осені, наприклад, між збиранням і сівбою озимини. Тоді швидкоростучі літні покривні культури можуть забезпечити контроль ерозії, бур’янів, сприяти підвищенню вмісту органічної речовини та інколи — азоту.

Такі культури можна підсівати до основної культури в міжряддя. До швидкоростучих покривних культур відносяться гречка, просо, суданка, або бобові, такі як вігна китайська. Також можна в масиві покривної культури зробити рядки, в яких висіяти осінню культуру (озиму або другого врожаю), контролюючи покривну культуру методом скошування або легкої культивації.

Проміжок у зерновій сівозміні. Озимі покривні культури можна поєднувати з ярими зерновими, або розкидати на мерзлу землю в міжряддя озимих зернових. В процесі замерзань і відтавань грунт втягує насіння покривних культур, що допомагає йому проростати. Коли грунтова волога не виступає лімітуючим фактором, існує ще одна можливість: сіяти покривну культуру врозкид навесні до виходу в трубку колосової культури або після збирання колосових.

Цілорічне вирощування покривних культур. Щоб відновити вміст поживних речовин або органіки в грунті, слід використовувати дво- або багаторічні покривні культури або сумішки з їх використанням. Висіяний навесні буркун цвіте наступного літа, має глибокий стрижневий корінь і формує велику надземну біомасу. Іншим варіантом можуть бути багаторічні трави. Багаторічні культури зі стрижневим коренем суттєво покращують структуру грунту.

Іншим варіантом може бути вирощування кількох покривних культур послідовно. Наприклад, восени почати з горошку волохатого або трав’яно-бобової сумішки, скосити їх навесні у фазі цвітіння і посіяти суданку. Зимова покривна культура не тільки заглушує бур’яни і забезпечує укриття грунту, а й забезпечує азот для суданки, яка формує велику біомасу, забезпечуючи органічну речовину для грунту.

Так звана жива мульча за правильної агротехніки забезпечує цілорічний захист від ерозії, контроль бур’янів, кругообіг азоту і навіть збагачення останнім грунту, якщо вона включає бобові. Розвиток такої живої мульчі регулюють за допомогою обробітку грунту, скошування чи гербіцидів (наприклад, щоб запобігти споживанню нею занадто великих обсягів грунтової вологи) перед сівбою основних культур за технологією стріп-тілл.

Створюйте нові можливості. У Вас уже відпрацьована сівозміна, яка залишає мало часу для інших робіт? Посійте покривні культури рядками на ширину, не меншу за ширину насіннєвого ложа, і перемежуйте їх з рядками польової культури. На наступний рік рядки поміняйте місцями. Рядки покривних культур періодично скошуйте і мульчуйте скошеними рештками основну культуру. Кожен третій чи четвертий рядок має бути зайнятий ґрунтозахисною покривною культурою.

По периметру можна обсаджувати поля кущовими рослинами, які б приваблювали комах-запилювачів. Такими рослинами можуть бути й культури, такі як горіхоплідні чи ягідні.

 

3. Уточніть умови вирощування покривної культури.

Для цього слід відповісти на наступні питання:

Як я сіятиму покривну культуру?

Чи сприятиме їй погода?

Якими будуть температура і вологість грунту?

Наскільки інтенсивно росте покривна культура?

Буде покривна культура низькорослою і приземкуватою чи високо- і сильнорослою?

Яку погоду і яку інтенсивність руху техніки по полю витримає покривна культура?

Чи повинна вона вимерзати взимку згідно з технологією?

Як вона відростатиме?

Як ліквідовувати покривну культуру і сіяти в неї?

Чи матиму я час робити все це?

Що я робитиму в разі непередбачуваних випадків?

Чи маю я необхідні техніку й робочу силу?

 

4. Виберіть оптимальну покривну культуру.

Приклад 1. Сад на схилі вимагає зниження ерозії грунту. Ви хотіли б підвищити вміст у грунті азоту й органічної речовини а також корисної біоти, але не нематод та інших шкідників. Покривні культури не повинні використовувати занадто багато води і зв’язувати елементи живлення в ключові періоди. Занадто високий вміст азоту може спричинити надмірний ріст листової маси дерев і перешкоджати здерев’янінню кори напередодні зими.

Таким чином, покривна культура повинна:

бути багаторічною або самосійною однорічною;

бути низькорослою і вимагати мінімального догляду;

ефективно використовувати воду;

мати кореневу систему, яка покращує грунт;

забезпечувати грунт протягом року поживними речовинами, але не виликими кількостями азоту;

не приваблювати шкідників і не служити середовищем для їх життя.

Для помірного кліматичного поясу оптимальною покривною культурою в цьому випадку буде конюшина повзуча, або біла. Також можна використовувати сумішку низькорослих бобових або бобових з травами. В теплому кліматі добре працюватимуть разом конюшина біла і суницевидна. Стоколос м’який і однорічний райграс самосійні і швидко ростуть, але їх потрібно скошувати. Можна також випробувати озимі однорічні бобові, такі як конюшина багряна, конюшина волохата (Trifolium hirtum), конюшина підземна, однорічні вику або люцерну.

Приклад 2. У помірно зволоженій зоні після збирання колосових пізно влітку потрібна ґрунтозахисна озима покривна культура, яка б забезпечила азотом кукурудзу, що вирощуватиметься наступної весни за технологією ноу-тілл. При цьому Ви хочете ліквідувати покривну культуру без застосування гербіцидів.

Вам потрібна бобова культура, яка б могла:

висіватися наприкінці літа і сформувати основну вегетативну масу восени;

перезимовувати;

фіксувати велику кількість азоту;

скошуватися незадовго до (або відразу після) сівби кукурудзи;

забезпечувати контроль бур’янів і збереження вологи.

З усім цим добре справляється горошок волохатий. Його сумішка з житом або іншим злаком покращує контроль бур’янів і збереження вологи. У відносно вологих районах помірної зони з відносно теплою зимою оптимальним варіантом буде конюшина багряна. Коли зернові збирають не в кінці літа, а раніше, найкращим вибором може бути горошок волохатий.

 

5. Оберіть оптимальну культуру, виходячи зі своєї кліматичної зони.

При цьому не забувайте, що Ви можете застосувати сумішку з двох або більше культур або сортів, або ж випробувати кілька різних варіантів на різних полях

або

 

6. Побудуйте сівозміну, відштовхуючись від покривних культур.

 

Переклав Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com