Спецможливості
Огляди продукції

Урожайність сортів озимої пшениці вітчизняної селекції в умовах північно-східного Лісостепу України

10.08.2021
8723
Урожайність сортів озимої пшениці вітчизняної селекції в умовах північно-східного Лісостепу України фото, ілюстрація

Останнім часом виробництво зерна все більше залежить від впливу погодних факторів, тому дуже важливо звертати увагу на вирощування сортів, які найбільш адаптовані до природно-кліматичних умов зони вирощування. До того ж сорт як біологічну систему нічим не можна замінити — він унікальний. Сорти різної селекції є різноманітними екологічними біотипами, для них характерна неоднакова реакція на зміну умов зовнішнього середовища.

 

 

 

 

На 2020 р. до Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні, внесено близько 430 сортів озимої пшениці. Намітилась тенденція до поповнення реєстру значною кількістю сортів зарубіжної селекції. На сьогодні вони представлені понад 120 сортами, що становить близько 29%.

Насіння сучасних сортів озимої пшениці має високу генетично обумовлену адаптивну спроможність, завдяки чому воно здатне повною мірою реалізовувати свій генетичний потенціал за чіткого дотримання технології вирощування. Перевагу слід надавати сортам із високою стійкістю до посухи, вилягання та ушкодження хворобами. У господарствах із великими площами сівби доцільно вирощувати по два-три сорти пшениці озимої, які мають різні біологічно-фізіологічні властивості й морфологічні ознаки та неоднакову реакцію на основні агроекологічні фактори.

Сорт і посівні якості насіннєвого матеріалу забезпечують 20–25% підвищення врожайності від загального її рівня. Тому варто звернути увагу на рекомендовані для вирощування сорти в конкретній агрокліматичній зоні.

Сорти озимої пшениці вітчизняної селекції мають високий потенціал. На думку багатьох науковців, найважливішим показником якості пшениці вважається зимостійкість, чим славляться, наприклад, миронівські сорти. Так, ген зимостійкості цих сортів використовують в зарубіжній селекції для створення нових сортів, які могли б добре витримувати нестабільні зими та весни. Адже не всі закордонні сорти є зимо- та морозостійкими і добре розвиваються в умовах Лісостепу. Натомість сорти вітчизняної селекції добре пристосовані до ґрунтово-кліматичних умов та системи землеробства згаданої агрокліматичної зони.

Багато років в Інституті сільського господарства Північного Сходу НААН проходять агроекологічне випробування сорти зарубіжної та вітчизняної селекції озимої пшениці. Щороку на демонстраційному полі випробовують понад 100 сортів озимої пшениці на реакцію до зональних агрокліматичних умов та перебіг формування врожаю.

Результати випробування сортів на демонстраційному полігоні представлені в таблиці. Зокрема, результати випробувань показали, що за період 2016–2019 рр. найурожайнішими виявилися сорти пшениці озимої чотирьох вітчизняних селекційних центрів, а саме:

Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН: середня врожайність за роки досліджень по установі становить 8,14 т/га. За врожайністю вирізнялись сорти Запашна, Розкішна, Привітна, Статна, Досконала, Фермерка, Здобна.

ННЦ «Інститут землеробства НААН»: середня врожайність по установі — 8,13 т/га. Сорти, що сформували високу врожайність — Бенефіс, Цвіт калини, Краєвид, Пам’яті Гірка, Кесарія поліська.

Миронівський інститут пшениці ім. В. М. Ремесла НААН, середня врожайність сортів якого за роками становить 8,03 т/га. Слід відзначити такі сорти, як Богдана, Подолянка, Світанок Миронівський, що є найурожайнішими;

Селекційно-генетичний інститут — Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення НААН, сорти якого також забезпечують високу врожайність зерна переважно не нижче 3 класу якості. Заслуговують на увагу насамперед Ліра одеська, Мудрість одеська, Пилипівка.

В умовах 2019 року, що характеризувався жаркими та посушливими умовами в період наливу зерна, найурожайнішими виявилися сорти: Подолянка (Інститут фізіології рослин і генетики НАН України) — 6,14 т/га; Світанок Миронівський та МІП Валенсія (Миронівський інститут пшениці ім. В. М. Ремесла НААН) — 6,06 і 5,83 т/га; Принада Здобна, Розкішна (Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН) — 6,80; 6,55 та 6,69 т/га; Кесарія поліська, Краєвид (ННЦ «Інститут землеробства НААН ») — 6,26 і 6,25 т/га; Охтирчанка ювілейна, Воздвиженка (Іванівська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН) — 6,02 та 5,97 т/га; Лісова пісня, Зорепад білоцерківський (Білоцерківська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН) — 6,83 та 6,68 т/га; Пилипівка, Нива одеська, Дума одеська (Селекційно-генетичний інститут — Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення НААН) — 5,81; 5,64; 5,59 т/га.

Менш урожайними були сорти напівінтенсивного типу, часто схильні до вилягання, та пізньостиглі сорти. До такої самої думки схиляються і в Інституті зернових культур НААН, де 2019 року проводили дослідження продуктивності сучасних сортів м’якої озимої пшениці. Зерно таких сортів під час дозрівання «спікається», внаслідок чого відбувається зниження врожайності.

Вчені А. Стельмах, В. Файт повідомляють, що сучасні сорти й лінії пшениці селекції СГІ виявили чітку тенденцію до скорочення тривалості потрібного терміну яровизації на тлі зменшення рівня фоточутливості порівняно з відомими високоадаптивними сортами типу Одеська 16 і Миронівська 808. Це викликає цілком обґрунтоване занепокоєння щодо можливого погіршення рівня їхнього протистояння негативним зимовим температурам. Одним зі шляхів подолання такого зниження адаптивності може бути перенесення оптимальних строків сівби на пізніший термін відповідно до скорочення тривалості яровизаційної потреби.

М. Литвиненко, С. Лифенко також вказують, що старі сорти вирізняються тривалим періодом яровизації та великою фотоперіодичною чутливістю. Нові ж сорти переважно інтенсивні та універсальні за цією ознакою і мають дещо скорочені фази онтогенезу, тому швидше розвиваються з осені і, відповідно, чутливі до дуже ранніх строків сівби. У зв’язку з цим кращий для них час початку сівби — на п’ять-вісім днів пізніше, ніж це було раніше прийнято для таких сортів.

 

В. Кабанець, М. Собко, І. Бондаренко, І. Курочка, наукові співробітники, Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН

Журнал «Пропозиція», №7-8, 2020 р.

 

Інтерв'ю
Літо - традиційний час представницьких аграрних зібрань на базі Корпорації "Агро-Союз". VII міжнародна конференція "Самовідновлювальне ефективне землеробство на основі системного підходу" зібрала
Традиційним джерелом байпасного крохмалю в раціонах корів є зерно кукурудзи. Його особливістю є те, що він не ферментується у рубці і стає доступним вже у тонкому відділі кишечника. Це допомагає збільшити надходження глюкози у кров’яне... Подробнее

1
0