Спецможливості
Технології

ФІТО­САНІТАР­НИЙ СТАН’2015: аналіз та прогнози

10.03.2015
747
ФІТО­САНІТАР­НИЙ СТАН’2015: аналіз та прогнози фото, ілюстрація
Поле пшеницы

На ос­нові про­ве­де­но­го аналізу фіто­санітар­но­го ста­ну с.-г. куль­тур і по­год­них умов у 2014 р. та на­ве­де­но­го про­гно­зу роз­вит­ку шкідли­вих ор­ганізмів у 2015-му відзна­че­но, що зи­му­ю­чий за­пас шкідли­вих ор­ганізмів в осе­ред­ках до­стат­ньо ви­со­кий. То­му за спри­ят­ли­вих по­год­них умов про­тя­гом ве­ге­тації та не­до­три­ман­ня тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня с.-г. куль­тур мож­ливі спа­ла­хи підви­ще­ної чи­сель­ності шкідників та епіфітотії хво­роб, що при­зве­де до знач­но­го не­до­бо­ру вро­жаю.

 

По­годні умо­ви впро­довж ве­ге­таційно­го періоду стри­му­ва­ли роз­ви­ток од­них шкідників та спри­я­ли роз­вит­ку інших, зу­мо­ви­ли по­ши­рен­ня і роз­ви­ток хво­роб, особ­ли­во у першій по­ло­вині ве­ге­тації с.-г. куль­тур.

 

Ба­га­тоїдні шкідни­ки

          
Не­без­печ­ним за­ли­шається луч­ний ме­те­лик. Гу­се­ниці шкідни­ка мо­жуть по­шко­д­жу­ва­ти всі дво­дольні по­льові та ово­чеві куль­ту­ри, най­частіше силь­но по­шко­д­жу­ють бу­ря­ки, со­няш­ник, ку­ку­руд­зу, зер­но­бо­бові, ба­га­торічні тра­ви, во­се­ни — схо­ди ози­мих куль­тур, де­ревні та ку­щові на­са­д­жен­ня, ви­но­град­ни­ки то­що.
Пер­ша вес­ня­на ге­не­рація ме­те­ликів, як пра­ви­ло, роз­ви­вається у найс­при­ят­ливіших умо­вах. В цей період тем­пе­ра­ту­ра, во­логість повітря, кількість квіту­чої рос­лин­ності оп­ти­мальні для роз­вит­ку шкідни­ка. На­томість літня ге­не­рація ос­танніми ро­ка­ми роз­ви­вається у не­спри­ят­ли­вих по­год­них умо­вах: ви­сокі тем­пе­ра­ту­ри (по­над 30°) і низь­ка во­логість повітря (мен­ше 45%) при­зво­дять до знач­ної за­ги­белі яєць, гу­се­ниць мо­лод­ших віків і ля­ле­чок шкідни­ка, не­га­тив­но впли­ва­ють на ре­про­дук­тив­ний по­тенціал шкідни­ка, що й стри­мує на­ро­с­тан­ня чи­сель­ності по­пу­ляції луч­но­го ме­те­ли­ка впро­довж ос­танніх років.

За да­ни­ми осінніх об­сте­жень, зи­му­ю­чи­ми пронімфа­ми луч­но­го ме­те­ли­ка за­се­ле­но 3,6% площ се­ред­нь­ою чи­сельністю 0,6 екз./м2, що вдвічі мен­ше, ніж 2013 ро­ку, і свідчить про низь­ку вірогідність зро­с­тан­ня чи­сель­ності у по­точ­но­му році, але за спри­ят­ли­вих по­год­них умов на­весні і влітку є ймовірність ут­во­рен­ня осе­редків підви­ще­ної чи­сель­ності у Дніпро­пе­т­ровській, Одеській, Ми­ко­лаївській, До­нецькій, Хер­сонській, Харківській та
Чер­каській об­ла­с­тях.

Для за­побіган­ня шкідли­вості луч­но­го ме­те­ли­ка бу­ря­ки, со­няш­ник, ку­ку­руд­­зу, льон, ко­ноплі та інші по­шко­д­жу­вані ним куль­ту­ри висіва­ють в оп­ти­ма­льні стро­ки, зни­щу­ють бур’яни на посі­вах і на­вко­ло них. Куль­ту­ри на зе­ле­ний корм і сіно із ве­ли­кою кількістю яй­це­кла­док і гу­се­ниць мо­лод­ших віків ско­шу­ють на сінаж або си­лос, а стер­ню відра­зу після зби­ран­ня об­роб­ля­ють інсек­ти­ци­да­ми. Ба­га­торічні бо­бові тра­ви (ко­ню­ши­на, лю­цер­на) і навіть насін­ни­ки всти­га­ють відро­с­ти, і втра­ти від по­шко­д­жень бу­дуть не­значні. Хімічну об­роб­ку про­во­дять про­ти гу­се­ниць І–III віків за чи­сель­ності 4–5 екз./м2 у посі­вах цу­к­ро­вих, сто­ло­вих, кор­мо­вих бу­ряків у фазі 2–10 справжніх листків, за чи­сель­ності 5–20 екз./м2 — у другій по­ло­вині ве­ге­тації; на со­няш­ни­ку — у фазі 4–6 листків за чи­сель­ності 8–10 екз./м2, а у фазі фор­му­ван­ня ко­шиків — 20 екз./м2; на ово­че­вих — 8–10 екз. гу­се­ниць у пер­шо­му по­колінні і 12–16 екз./м2 — у дру­го­му, осе­ред­ко­во за­сто­со­ву­ють інсек­ти­ци­ди про­ти гу­се­ниць ІІ–ІІІ віків, у період відкла­дан­ня яєць мож­ливі ви­пу­с­ки три­хо­г­ра­ми.

По­всюд­но посівам со­няш­ни­ку, кар­топлі, ози­мо­го ріпа­ку, ози­мої пше­ниці, бу­ряків, ци­булі, інших куль­тур та­кож шко­ди­ли підгри­за­ючі сов­ки. Розмно­жен­ня їх у 2014 р. у більшості об­ла­с­тей Ук­раїни, як і в по­пе­редні ро­ки, стри­му­ва­ли не­спри­ят­ливі по­годні умо­ви у пе­ріод відкла­дан­ня яєць, відро­д­жен­ня та жив­лен­ня гу­се­ниць мо­лод­ших і се­редніх віків І-го та ІІ-го по­колінь (про­хо­лод­на вес­на, спе­кот­на і су­ха дру­га по­ло­ви­на літа). У ком­плексі со­вок доміну­ва­ли ози­ма й ок­лич­на, які роз­ви­ва­лись у двох по­коліннях і по­ши­рені в усіх регіонах, відчут­но шко­ди­ли та­кож сов­ки іпси­лон і ди­ка півден­на.

У посівах ози­ми­ни під уро­жай 2015 р. се­ред­ня щільність по­пу­ляції шкід­ників ста­но­вить 0,8 екз./м2 на 42% за­се­ле­них площ від об­ся­гу об­сте­же­них, що де­що ви­ще, ніж торік. Ви­со­ку щільність зи­му­ю­чих гу­се­ниць в ози­мині — 1–1,3 екз./м2 ви­яв­ле­но в Одеській, Жи­то­мир­ській і Київській об­ла­с­тях.

Ре­зуль­та­ти осінніх об­сте­жень свід­чать про те, що се­ред­ня чи­сельність ози­мої сов­ки, яка пішла у зимівлю, не до­сяг­ла рівня по­ро­гу шкідли­вості, але є осе­ред­ки зі знач­ним зи­му­ю­чим за­па­сом шкідни­ка, то­му за теп­лої і помірно во­ло­гої по­го­ди у період льо­ту і відкла­дан­ня яєць ме­те­ли­ка­ми та відро­д­жен­ня і жив­лен­ня гу­се­ниць мо­лод­ших і се­редніх віків зберігається ймовірність ут­во­рен­ня осе­редків підви­ще­ної щільності та знач­ної шкідли­вості підгри­за­ю­чих со­вок у посівах ози­мих, про­сап­них, ово­че­вих та інших куль­тур більшості об­ла­с­тей.

Для за­хи­с­ту посівів від підгри­за­ю­чих со­вок на па­рах, узбіччях доріг зни­щу­ють бур’яни, особ­ли­во у період по­чат­ку льо­ту ме­те­ликів (кінець трав­ня — по­ча­ток черв­ня), ви­пу­с­ка­ють три­хо­г­ра­му у період відкла­дан­ня яєць, роз­пу­шу­ють міжряд­дя про­сап­них куль­тур. За чи­сель­ності гу­се­ниць: 1–2 екз./м2 — у посівах бу­ряків, 2–3 — у посівах ози­мої пше­ниці, 3–8 екз./м2 — у ку­ку­рудзі, со­няш­ни­ку, кар­топлі, інших про­сап­них — не­обхідно за­сто­со­ву­ва­ти інсек­ти­ци­ди за рег­ла­мен­том.

Не менш шкідли­ви­ми на про­сап­них і ово­че­вих куль­ту­рах ли­ша­ють­ся й ли­с­то­г­ри­зучі сов­ки. В аг­ро­це­но­зах Ук­раїни доміну­ва­ли сов­ка-гам­ма, С-чор­не, ка­пу­с­тя­на та ба­вов­ни­ко­ва сов­ки. Ли­с­то­г­ри­зучі сов­ки роз­ви­ва­лись у двох ге­не­раціях, в ок­ре­мих об­ла­с­тях сов­ка-гам­ма і ба­вов­ни­ко­ва ма­ли три по­вних по­коління. Се­ред­ня чи­сельність гу­се­ниць ста­но­ви­ла 0,1–1,8 екз., мак­си­маль­но — до 6 екз./м2. У се­ред­нь­о­му ли­с­то­г­ри­зу­чи­ми сов­ка­ми бу­ло по­шко­д­же­но від 1 до 15% рос­лин с.-г. куль­тур. У Хер­сон­ській, Кіро­во­градській, Харківській, Чернігівській об­ла­с­тях сов­ка-гам­ма, а в Тер­нопільській — С-чор­не по­шко­ди­ли в різно­му сту­пені 10–25% рос­лин цу­к­ро­вих бу­ряків, со­няш­ни­ку, ко­ню­ши­ни, ку­ку­руд­зи, плодів то­матів. Ос­таннім ча­сом спри­чи­нює значні збит­ки у гос­по­дар­ст­вах зо­ни Сте­пу та Лісо­сте­пу ба­вов­ни­ко­ва сов­ка, яка у Ми­ко­лаївській, Кіро­во­градській, Харківській об­ла­с­тях по­шко­ди­ла до 10% рос­лин то­матів, у період жив­лен­ня дру­гої ге­не­рації у За­порізькій об­ласті — до 65% рос­лин со­няш­ни­ку і ку­ку­руд­зи.

По­точ­но­го ро­ку за спри­ят­ли­вих умов (теп­ла, помірно во­ло­га по­го­да, на­явність не­кта­ро­носів у період льо­ту ме­те­ликів) у всіх регіонах Ук­раїни ли­с­то­г­ри­зучі сов­ки мо­жуть за­вда­ва­ти відчут­ної шко­ди. Ймовірна за­гро­за ут­во­рен­ня осе­редків із підви­ще­ною чи­сельністю і шкідливістю ба­вов­ни­ко­вої сов­ки у лісо­сте­повій та сте­повій зо­нах.
Для бо­роть­би зі шкідни­ка­ми за­сто­со­ву­ють дво­ра­зо­вий ви­пуск три­хо­г­ра­ми у період ма­со­во­го відкла­дан­ня яєць ме­те­ли­ка­ми. Інсек­ти­ци­да­ми доцільно об­роб­ля­ти у період роз­вит­ку гу­се­ниць — від відро­д­жен­ня до ІІ-го віку, ко­ли во­ни жив­лять­ся відкри­то і є найбільш ураз­ли­ви­ми.

Дро­тя­ни­ки та не­справжні дро­тя­ни­ки, ли­чин­ки жуків ко­ва­ликів і чор­ниші, у 2014 р. шко­ди­ли у по­лях сівозміни по­всюд­но. За ре­зуль­та­та­ми осінніх об­сте­жень відміче­но змен­шен­ня відсот­ка площ, за­се­ле­них шкідни­ка­ми у всіх зо­нах, але у цен­т­раль­них об­ла­с­тях Лісо­сте­пу та в Поліссі є осе­ред­ки з підви­ще­ною чи­сельністю дро­тя­ників та не­справжніх дро­тя­ників, то­му за­гро­за осе­ред­ко­вих по­шко­­джень ци­ми шкідни­ка­ми сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур за­ли­шається. У 2015 р. за умов ран­ньої друж­ної вес­ни, оп­ти­маль­но­го зво­ло­жен­ня ор­но­го ша­ру грун­ту та йо­го прогріван­ня у більшості регіонів мож­ли­ва осе­ред­ко­ва відчут­на шкідливість ли­чи­нок дро­тя­ників і не­справжніх дро­тя­ників у посівах ово­че­вих, у т. ч. кар­топлі, зер­но­вих куль­тур, бу­ряків, ба­га­торічних трав.

Стеб­ло­вий (ку­ку­руд­зя­ний) ме­те­лик в умо­вах 2014 р. по­всюд­но по­шко­д­жу­вав ку­ку­руд­зу, со­няш­ник, про­со та інші куль­ту­ри. Найбільшо­го по­ши­рен­ня шкідник на­був у Дніпро­пе­т­ровській, Київській, Пол­тавській, Хмель­ницькій, Тер­нопільській, Львівській, Чернівецькій, За­порізькій об­ла­с­тях, де за­се­ляв 80–100% площ ку­ку­руд­зи. Бу­ло по­шко­д­же­но 3–20% рос­лин за чи­сель­ності гу­се­ниць 0,2–3,0 екз./рос­ли­ну, в Сумській об­ласті — до 20–45% рос­лин. За до­б­рої пе­ре­зимівлі та помірно теп­лої во­ло­гої по­го­ди влітку по­точ­но­го ро­ку ймовірне зро­с­тан­ня чи­сель­ності фіто­фа­га, на­ко­пи­чен­ню яко­го сприяє не­якісне ви­ко­нан­ня аг­ро­технічних за­ходів та не­своєчас­не зни­щен­ня рос­лин­них ре­ш­ток.
 

Шкідни­ки та хво­ро­би на ози­мих

 

Зер­нові куль­ту­ри про­тя­гом ве­ге­таційно­го періоду 2014 р. за­се­ля­ли та по­шко­д­жу­ва­ли хлібні кло­пи і жу­ки, жу­же­ли­ця, п’явиці, ци­кад­ки, трип­си, зла­кові по­пе­лиці та му­хи, пиль­щи­ки і ли­с­товійки.
Найшкідливіший се­ред цьо­го «за­го­ну» клоп шкідли­ва че­ре­паш­ка, а та­кож гос­тро­го­ло­вий, маврсь­кий, австрійський, які за­се­ля­ли до 10% площ у західних об­ла­с­тях, 15–46% — у цен­т­раль­них і від 25 до 100% — у півден­них). Фізіологічний стан клопів, які пішли у зимівлю, цілком за­довільний, що свідчить про мож­ливість до­б­рої пе­ре­зимівлі.

У нинішньо­му ви­роб­ни­чо­му се­зоні, вра­хо­ву­ю­чи помірно про­хо­лод­ну зи­мо­ву по­го­ду по­точ­но­го ро­ку, мож­ли­ве зро­с­тан­ня чи­сель­ності клопів у Сте­пу і Лісо­сте­пу. Кло­пи, що пе­ре­зи­му­ва­ли, про­бу­д­жу­ва­ти­муть­ся за прогріван­ня ли­с­тя­ної підстил­ки до тем­пе­ра­ту­ри 11…14°С та ви­хо­ди­ти­муть на по­верх­ню у місцях зимівлі за 16…17°С. Ма­со­во пе­реліта­ти­муть на по­ля ози­мої пше­ниці за ста­лої тем­пе­ра­ту­ри не ниж­че 18…19°С. У фазі сходів, ку­щен­ня (ярий ячмінь), ви­хо­ду рос­лин у труб­ку (ози­ма пше­ни­ця) до мо­лоч­ної стиг­лості зер­на шко­ду за­вда­ва­ти­муть до­рослі кло­пи, що при­зво­ди­ти­ме у фазі кущіння та сходів до за­си­хан­ня рос­лин, а в період ко­лосіння — до ут­во­рен­ня по­вної або ча­ст­ко­вої біло­ко­ло­сиці, що, своєю чер­гою, спри­чи­нить значні втра­ти. У фазі мо­лоч­ної, вос­ко­вої та по­вної стиг­лості зер­на шко­ду за­вда­ва­ти­муть ли­чин­ки стар­ших віків та мо­лоді ок­ри­лені кло­пи, які за чи­сель­ності 3–5 екз./м2 не­без­печні для збе­ре­жен­ня кон­диційних по­каз­ників силь­ної і цінної пше­ниць, втра­та яких вик­ли­кає значні збит­ки.

То­му у гос­по­дар­ст­вах, де по­ши­рені хлібні кло­пи (шкідли­ва че­ре­паш­ка, гос­тро­го­ло­вий, маврсь­кий, австрійський) у квітні — травні, особ­ли­во у Півден­но­му Сте­пу, у період ви­хо­ду рос­лин у труб­ку, за чи­сель­ності 2–4 екз./м2 ( до­рослі кло­пи) та у червні — в період фор­му­ван­ня зер­на — мо­лоч­ної стиг­лості за на­яв­ності 2–4 екз./м2(ли­чин­ки) посіви не­обхідно об­ро­би­ти доз­во­ле­ни­ми інсек­ти­ци­да­ми.

Не­без­печ­ною за­ли­шається хлібна жу­же­ли­ця (ту­рун), пе­ре­важ­но зви­чай­ний, або ма­лий. Торік віднов­лен­ня жив­лен­ня хлібної жу­же­лиці (ту­ру­на) на пло­щах ози­мих зер­но­вих роз­по­ча­лось у першій де­каді бе­рез­ня за по­зи­тив­них ден­них та нічних тем­пе­ра­тур повітря. У зимівлю у більшості об­ла­с­тей увійшли ли­чин­ки ІІ–ІІІ віків за чи­сель­ності 0,6 екз./м2, що на рівні по­пе­ред­нь­о­го ро­ку. От­же, у період віднов­лен­ня вес­ня­но­го ку­щен­ня — на по­чат­ку труб­ку­ван­ня фіто­фаг мо­же за­вда­ти шко­ди в осе­ред­ках підви­ще­ної чи­сель­ності. Для за­хи­с­ту посівів про­во­дять об­роб­ки за чи­сель­ності ли­чи­нок у період кущіння — 2–3 екз./м2. За ди­фуз­но­го за­се­лен­ня шкідни­ком порівня­но не­ве­ли­ких площ (40–60 га) про­во­дять суцільне об­при­с­ку­ван­ня, або край­о­ве — за­вшир­ш­ки 100–150 м по пе­ри­ме­т­ру по­ля. За осе­ред­ко­во­го ха­рак­те­ру за­се­лен­ня посіву ту­ру­на­ми до­стат­ньо об­ро­би­ти край­о­ву сму­гу за­вшир­ш­ки до 150 м по пе­ри­ме­т­ру по­ля або вибірко­во — в осе­ред­ках підви­ще­ної чи­сель­ності фіто­фа­га, об­при­с­ку­ю­чи та­кож пло­щу на 4–6 м на­вко­ло са­мо­го осе­ред­ку.

Се­ред хлібних жуків доміну­ю­чим ви­дом на те­ри­торії Ук­раїни є хлібний жук кузь­ка. Особ­ли­во інтен­сив­но цей шкідник роз­ви­вається у при­та­ман­них для ньо­го зо­нах Лісо­сте­пу і Сте­пу, і ли­ше ча­ст­ко­во — на те­ри­торії Полісся. За да­ни­ми осінніх грун­то­вих роз­ко­пок, ли­чин­ки хлібних жуків найбільше за­се­лені в об­ласті Лісо­сте­пу. Во­гни­ща із підви­ще­ною чи­сельністю ви­яв­ля­ли в Одеській, Хер­сонській, За­порізькій, Кіро­во­градській, Сумській, Чернігівській об­ла­с­тях — до 2–3 екз./м2, мак­си­маль­ну чи­сельність спо­с­теріга­ли у Сумській і Пол­тавській — 9,0 екз/м2. На відміну від торішньої осені, пе­ре­ва­жа­ли ли­чин­ки ІІ–го ро­ку жит­тя — 51%, цей факт та «досвід» льот­них років у хлібних жуків свідчать про мож­ли­ве зро­с­тан­ня чи­сель­ності шкідни­ка у 2015 р. Про­те вирішаль­ним кри­терієм ли­шається по­го­да. Так, за спри­ят­ли­вих умов пе­ре­зимівлі та оп­ти­маль­них по­год­них умов на­ступ­ної вес­ни і літа (помірно теп­ла до­що­ва по­го­да, ГТК 0,6–1,0) ймовірне осе­ред­ко­ве збільшен­ня чи­сель­ності хлібних жуків. За їхньої кількості по­над ЕПШ (3–4 екз./м2) у період мо­лоч­но-вос­ко­вої стиг­лості зер­но­вих слід про­во­ди­ти край­ові або суцільні об­роб­ки полів, що вод­но­час за­хи­с­тять посіви і від низ­ки інших су­путніх фіто­фагів.

Що­до роз­вит­ку хво­роб слід відміти­ти, що прак­тич­но по­всюд­но, в усіх зо­нах ви­ро­щу­ван­ня куль­тур, в умо­вах ве­ге­таційно­го періоду 2014 р. бу­ли спри­ят­ливі по­годні умо­ви. Так, бо­рош­ни­с­тою ро­сою бу­ло охоп­ле­но до 50%, а по­де­ку­ди (в східних об­ла­с­тях) — до 100% площ, ура­же­но до 20% рос­лин. По­точ­но­го ро­ку за спри­ят­ли­вих по­год­них умов слід очіку­ва­ти рівня ура­жен­ня від слаб­ко­го до помірно­го, у за­гу­ще­них посівах та на пло­щах ранніх строків сівби — до силь­но­го.
По­ши­рю­вав­ся й фу­заріоз­ний опік ли­с­тя, сеп­торіоз охо­пив до 45% площ (у Ми­ко­лаївській, Пол­тавській, Тер­нопільській, Львівській — від 50 до 90%), ура­зив до 25% рос­лин, мак­си­маль­но, по­де­ку­ди на Півдні, — до 35–90%. Хво­ро­ба по­ши­рюється за тем­пе­ра­ту­ри 9…28°С, оп­ти­мальні умо­ви для йо­го роз­вит­ку — за 20…22°С. Ура­жен­ню спри­я­ють часті дощі та три­валі ро­си. За підви­ще­ної тем­пе­ра­ту­ри і ве­ли­кої су­хості повітря інфекція мо­же зберіга­ти життєздатність про­тя­гом трьох місяців. У по­точ­но­му році за теп­лої до­що­вої по­го­ди у період ви­хо­ду в труб­ку — фор­му­ван­ня зер­на у Лісо­сте­пу та Поліссі мож­ли­вий роз­ви­ток хво­ро­би від помірно­го до силь­но­го рівня.

Бу­ра ли­ст­ко­ва іржа ура­зи­ла до 15% рос­лин на 15–34% площ. Мак­си­маль­ний про­яв хво­ро­би — у фазі мо­лоч­но-вос­ко­вої стиг­лості зер­на. По­точ­но­го ро­ку, за тем­пе­ра­ту­ри 11…18°С та періодич­но­го ви­па­дан­ня дощів у період ви­хо­ду в труб­ку — на­ли­ван­ня зер­на, мож­ли­вий роз­ви­ток за­хво­рю­ван­ня від помірно­го до силь­но­го сту­пе­ня.
Гельмінто­с­поріозом бу­ло ура­же­но посіви ози­мо­го та яро­го яч­ме­ню на 9–20% площ (до 20% уш­ко­д­же­них рос­лин), мак­си­маль­но — у Ми­ко­лаївській об­ласті на яро­му яч­мені бу­ло по­шко­д­же­но 60–90% рос­лин на 100% площ у сла­бо­му та се­ред­нь­о­му сту­пе­нях.

Жов­ту іржу ви­яв­ля­ли у Кіро­во­градській і Тер­нопільській об­ла­с­тях, тем­но-бу­ру пля­мистість — в Одеській і Львівській — бу­ло ура­же­но 3–14% рос­лин, чер­во­но-бу­ру — на посівах вівса у Чернігівській і Львівській об­ла­с­тях — бу­ло ура­же­но
3–12% рос­лин.
Ко­ре­неві гнилі, піре­но­фо­роз, рин­хо­с­поріоз ви­яв­ля­ли у західних, по­де­ку­ди в цен­т­раль­них об­ла­с­тях. Сеп­торіозом ко­ло­су по­всюд­но бу­ло ура­же­но 5–9% ко­лосків на 25% рос­лин. Фу­заріоз ко­ло­су ура­зив 1–8% ко­лосків, пе­ре­важ­но у західних та цен­т­раль­них об­ла­с­тях.

Во­се­ни на схо­дах ози­мої пше­ниці під уро­жай 2015 р. за теп­лої во­ло­гої по­го­ди ли­с­то­па­да у не­значній чи­сель­ності, пе­ре­важ­но у край­о­вих сму­гах полів, ви­яв­ля­ли: зла­ко­ву по­пе­ли­цю, якою бу­ло за­се­ле­но 2–8% рос­лин на 5–33% площ, у со­нячні дні спо­с­теріга­ли слаб­кий літ ци­ка­док. Ли­чин­ки хлібної жу­же­лиці (І–ІІІ віки) бу­ли ма­ло­ак­тивні, жи­ви­ли­ся за низь­кої чи­сель­ності — 0,5 екз./м2, мак­си­маль­но осе­ред­ко­во — до 1–2 екз./м2 у півден­них об­ла­с­тях. Хво­ро­ба­ми ози­мих зер­но­вих: бо­рош­ни­с­тою ро­сою, бу­рою іржею, сеп­торіозом, ко­ре­не­ви­ми гни­ля­ми бу­ло ура­же­но до 6% рос­лин у слаб­ко­му сту­пені.

У період віднов­лен­ня ве­ге­тації за спри­ят­ли­вих по­год­них умов, зо­к­ре­ма віднос­ної во­ло­гості повітря по­над 85% та помірної тем­пе­ра­ту­ри повітря — 16…22°С, що є оп­ти­маль­ним для роз­вит­ку хво­роб, вра­хо­ву­ю­чи за­пас інфекції, що пішов у зимівлю, слід очіку­ва­ти у Лісо­сте­пу та Сте­пу роз­ви­ток і по­ши­рен­ня хво­роб від помірно­го до епіфітотійно­го, у Поліссі — до помірно­го сту­пе­ня.

На­весні, у період віднов­лен­ня ве­ге­тації (у бе­резні — квітні) для підви­щен­ня ком­пен­са­тор­них ре­акцій рос­лин у посівах — на­сам­пе­ред ос­лаб­ле­них, зрідже­них, по­шко­д­же­них хлібним ту­ру­ном, пше­нич­ною му­хою, опомізою, ози­мою му­хою, дро­тя­ни­ка­ми, сніго­вою плісня­вою, ко­ре­не­ви­ми гни­ля­ми, бо­рош­ни­с­тою ро­сою, іржею та інши­ми хво­ро­ба­ми — їх піджив­лю­ють азот­ни­ми до­б­ри­ва­ми (40–60 кг/ га азо­ту), про­во­дять раннє вес­ня­не бо­ро­ну­ван­ня упо­пе­рек рядків. У фазі вес­ня­но­го кущіння (III етап) посіви об­при­с­ку­ють ре­ко­мен­до­ва­ни­ми гербіци­да­ми відповідно до ви­до­во­го скла­ду бур’янів.
У період ви­хо­ду в труб­ку (IV–VIІ ета­пи) про­во­дять за­хист посівів від бо­рош­ни­с­тої ро­си, іржі, сеп­торіозу ли­с­тя та інших пля­ми­с­то­с­тей за пер­ших оз­нак хво­роб та спри­ят­ли­вих по­год­них умов для їхньо­го роз­вит­ку (ви­со­ка во­логість повітря, три­валі і часті ро­си, до­що­ва теп­ла по­го­да, часті дощі із вітра­ми), а від цер­ко­с­по­ре­ль­оз­ної ко­ре­не­вої гнилі — за про­хо­лод­ної та во­ло­гої по­го­ди із тем­пе­ра­ту­ра­ми 5…7°С та ча­с­ти­ми до­ща­ми.
 

На пло­щах ози­мо­го ріпа­ку під уро­жай 2015 р. не­без­пе­ку рос­ли­нам ство­рю­ва­ли хре­с­тоцвіті блішки, підгри­за­ючі та ли­с­то­г­ри­зучі сов­ки, білян­ки, по­пе­лиці, ріпа­кові пиль­щик та ли­с­тогриз, хре­с­то­цвітий та ка­пу­с­тя­ний га­ло­вий при­хо­ва­но­хо­бот­ни­ки, грун­тові шкідни­ки, ми­шо­подібні гри­зу­ни.
Хво­ро­ба­ми (аль­тер­наріоз, пе­ро­но­­спо­роз, чор­на ніжка, бак­теріоз ко­ренів, світла пля­мистість, фо­моз, циліндро­­споріоз) ура­же­но 1–10% рос­лин. За пе­ре­падів тем­пе­ра­ту­ри у зи­мо­во-вес­ня­ний період із та­нен­ням снігу та ут­во­рен­ням кри­жа­ної кірки ймовірне по­ши­рен­ня бак­теріозу ко­ренів. Пе­ро­но­с­по­роз мо­же ма­ти ма­со­вий роз­ви­ток у разі про­хо­лод­ної до­що­вої вес­ни.
На­весні для за­побіган­ня за­гро­зі ура­жен­ня посівів хво­ро­ба­ми (у період віднов­лен­ня ве­ге­тації ози­мо­го та по­яви сходів яро­го ріпа­ку) про­во­дять за­хо­ди за­хи­с­ту. Про­ти чор­ної ніжки, бак­те­ріозу, сніго­вої плісня­ви вда­ють­ся до роз­пу­шу­ван­ня міжрядь. Бо­ро­ну­ють, піджив­лю­ють азот­ни­ми до­б­ри­ва­ми. Об­при­с­ку­ють інсек­ти­ци­да­ми у період по­яви сходів — ут­во­рен­ня 2–4 листків про­ти хре­с­тоцвітих блішок (3–5 екз./м2), у фазі ут­во­рен­ня ро­зет­ки — по­чат­ку бу­тонізації — про­ти ріпа­ко­во­го пиль­щи­ка, при­хо­ва­но­хо­бот­ників, клопів, ли­ст­огриза, у фазі по­чат­ку — закінчен­ня бу­тонізації — про­ти ріпа­ко­во­го квіткоїда, стеб­ло­во­го хре­с­тоцвіто­го та на­сіннєво­го при­хо­ва­но­хо­бот­ників (5–6 жуків на рос­ли­ну), ріпа­ко­во­го пиль­щи­ка, ка­пу­с­тя­ної по­пе­лиці, клопів із ура­ху­ван­ням строків до по­чат­ку зби­рання.

Посіви ку­ку­руд­зи по­шко­д­жу­вав ку­ку­руд­зя­ний (стеб­ло­вий) ме­те­лик, який за­се­лив до 20% рос­лин за чи­сель­ності 0,8–3,0 екз./рос­ли­ну на 3–52% площ, мак­си­маль­но — 82–100% площ (Дніпро­пе­т­ровсь­ка, Львівська, Черні­вець­ка, Пол­тавсь­ка, За­порізька, Хмель­ниць­ка, Во­линська об­л.). По­всюд­но шко­ди­ли по­пе­лиці. Хлібна сму­га­с­та блішка за чи­сель­ності 1,5–9,0 екз./рос­ли­ну по­шко­ди­ла  до 6% рос­лин на 3–33% площ,  у До­нецькій об­ласті — осе­ред­ко­во до 80% рос­лин у слаб­ко­му сту­пені. Ци­кад­ки  за­се­ля­ли 50% площ.  Ба­вов­ни­ко­ва сов­ка по­шко­ди­ла 1–10% рос­лин за чи­сель­ності 0,2–2,0 гу­се­­-ниці/рос­ли­ну на 4–60% площ, біль-
ше — у півден­них об­ла­с­тях; луч­ний ме­те­лик,  ли­с­то­г­ри­зучі сов­ки, са­ра­нові на  1–5% площ по­шко­ди­ли 1–5% рос­лин. У За­кар­патській об­ласті відміча­ли літ за­хід­но­го ку­ку­руд­зя­но­го жу­ка.
Гельмінто­с­поріоз по­ши­рю­вав­ся на 21–50% площ, ура­зив до 17% рос­лин у західних, по­де­ку­ди цен­т­раль­них об­ла­с­тях, осе­ред­ко­во — до 45% рос­лин; фу­заріоз на 5% і пу­хир­ча­с­та саж­ка на 4–15% площ ура­зи­ли 0,5–5% рос­лин, ле­тю­ча саж­ка на 2–10% площ —
1–9% рос­лин у цен­т­раль­них
і сте­по­вих об­ла­с­тях.
По­точ­но­го року найбільшу за­гро­зу для посівів ку­ку­руд­зи ста­но­ви­ти­ме ком­плекс грун­то­вих шкідників, чи­сельність яких до­стат­ньо ви­со­ка. Не­без­печ­ним, особ­ли­во в зонах Лісо­сте­пу та Сте­пу,  за­ли­шається стеб­ло­вий ку­ку­руд­зя­ний ме­те­лик, ли­с­то­г­ри­зучі сов­ки. То­му не­обхідно до­три­му­ва­тись си­с­те­ми ос­нов­но­го об­робітку грун­ту та сівозмін, зни­щу­ва­ти бур’яни.
На­яв­ний інфекційний за­пас збуд­ників хво­роб до­статній для поширен­ня їх по­точ­но­го року за помірної тем­пе­ра­ту­ри повітря та випадання ко­рот­ко­час­них опадів. Для об­ме­жен­ня роз­вит­ку хво­роб не­обхідно про­во­ди­ти інкру­с­тацію насіння з вклю­чен­ням про­труй­ників і мікро­е­ле­ментів.

Посіви со­няш­ни­ку по­шко­д­жу­ва­ли сірий бу­ря­ко­вий дов­го­но­сик — за­се­ляв 15% площ, по­шко­див 1,5–7% рос­лин; півден­ний сірий дов­го­но­сик, піща­ний мідляк, сов­ка-га­мма на 2–4% площ  по­шко­ди­ли до 4% рос­лин; по­пе­лиці  за­се­ля­ли  від 3 до 60% площ, мак­си­маль­­но — до 100% у західних об­ла­с­тях, по­шко­ди­ли 2–25% рос­лин; ба­вов­ни­ко­ва сов­ка, інші ли­с­то­г­ри­зучі сов­ки,  луч­ний ме­те­лик, са­ра­нові на 2–30% площ по­шко­ди­ли до 10% рос­лин, більше — у півден­них об­ла­с­тях. Со­няш­ни­ко­ву вогнівку, тю­тю­но­во­го трип­са, со­няш­ни­ко­ву ши­по­но­с­ку  ви­яв­ля­ли на 6–30% площ, пошкоджено 5–15% рос­лин у східних об­ла­с­тях. Кло­пи  за­се­ля­ли 6–47% площ, по­шко­ди­ли до 14% рос­лин, мак­си­маль­но — до 80% у До­нецькій об­ласті; ци­кад­ки по­шко­ди­ли 13–20% рос­лин.  Ку­ку­руд­зя­ний (стеб­ло­вий) ме­те­лик шко­див на 3% площ со­няш­ни­ку.
Пе­ро­но­с­по­роз по­ши­рю­вав­ся по­всюд­но на 20–50% площ со­няш­ни­ку, ура­зив до 10% рос­лин, сеп­торіоз — на 30–55% площ, ура­зив до 13% рос­лин, осе­ред­ко­во — до 40% (Львівська, Хар­ків­ська обл.), ас­кохітоз ура­зив до 7% рос­лин у західних об­ла­с­тях, фо­моз — від  6 до 40% рос­лин, мак­си­маль­но — 70–100% у Ми­ко­лаївській, Пол­тавській, Харківській об­ла­с­тях. Іржа охо­пи­ла  15–30% площ, до 25% рос­лин, осе­ред­ко­во — до 50% у Ми­ко­лаївській об­ласті. Білою та сірою гнил­ями бу­ло ура­же­но 3–8% рос­лин на 6–30% площ у Черні­вецькій, Чер­каській, Вінницькій об­ла­с­тях. Аль­тер­наріозом, не­справжнь­ою бо­рош­ни­с­тою ро­сою, фо­моп­си­сом — до 2–5% рос­лин на 3–8% площ. В осе­ред­ках За­порізької об­ласті ви­яв­ля­ли во­вчок со­няш­ни­ко­вий на 6–22% рос­лин на 20% площ.

Сою по­шко­д­жу­ва­ли буль­боч­кові дов­го­но­си­ки, сірий бу­ря­ко­вий дов­го­но­сик — 2–17% рос­лин,  по­пе­лиці — 3–1, трип­си — 3–15% рос­лин, більше — у західних об­ла­с­тях. Кло­пи, зо­к­ре­ма по­льо­вий та лю­цер­но­вий, за­се­ли­ли 11–12% рос­лин на 48–100% площ.  Чор­то­по­лохівка на 7–25% посівів по­шко­ди­ла 1% рос­лин, ли­с­то­г­ри­зучі сов­ки, вклю­ча­ю­чи ба­вов­ни­ко­ву, за­вда­ли шко­ди 1–8% рос­лин, акацієва вогнівка шко­ди­ла на 10–22% рос­лин, па­ву­тин­ний кліщ за­се­ляв 3–16% рос­лин, мак­си­маль­но — до 45% на 60% площ  (Хер­сонсь­ка, Чернівець­ка обл.). По­всюд­но  на 50% об­сте­же­них площ ви­яв­ля­ли дро­тя­ників. Луч­ний ме­те­лик шко­див на 8–10% площ сої.
 Ан­т­рак­но­зом, пе­ро­но­с­по­ро­зом, бак­теріозом, цер­ко­с­по­ро­зом, сеп­торіозом, фу­зуріозом, аль­тер­наріозом, змор­ш­ку­ва­тою, жов­тою та вірус­ною мо­заїкою бу­ло ура­же­но  близь­ко 2–12% рос­лин на 15–20% площ, ас­кохіто­зом ура­же­но до 25% рос­лин, мак­си­маль­но — в Іва­но-Франківській і За­порізькій областях, білу гниль ви­яв­ля­ли у Львівській об­ласті на 1–2% рос­лин на 32% площ.
По­точ­но­го року  на сої роз­ви­ток  за­зна­че­них хво­роб та ура­жен­ня ни­ми рос­лин слід очіку­ва­ти у разі три­ва­лих опадів. Роз­ви­ток і чи­сельність фіто­фагів очікується на рівні минуло­го ро­ку, мо­­ж­ли­ве ут­во­рен­ня осе­редків па­ву­тин­но­го кліща та буль­боч­ко­вих дов­го­но­сиків.

На посівах цу­к­ро­вих бу­ряків жи­ви­ли­ся дов­го­но­си­ки (сірий та зви­чай­ний), які на 17–45% площ по­шко­ди­ли до 16% рос­лин. Бу­ря­ко­ва блішка шко­ди­ла в більшості об­ла­с­тей зо­ни бу­ря­ко­сіян­ня на 10–40% об­сте­же­них полів, у Вінницькій об­ласті на 85% площ по­шко­ди­ла 18% рос­лин. Бу­ря­ко­ва крихітка, бу­ря­ко­ва по­пе­ли­ця по­шко­ди­ли до 12% рос­лин на 20–45% об­сте­же­них площ, в осе­ред­ках Вінниць­кої об­ласті бу­ря­ко­ва по­пе­ли­ця по­шко­ди­ла до 45% рос­лин. У Пол­тавській об­ласті шко­див ама­ран­то­вий стеб­лоїд, по­шко­д­же­но 2% рос­лин. Посіви та­кож по­шко­д­жу­ють щи­то­но­с­ки (бу­ря­ко­ва, ло­бо­до­ва), бу­ря­ко­ва міну­ю­ча му­ха, бу­ря­ко­ва міну­ю­ча міль. Гу­се­ниці ози­мої сов­ки і сов­ки-гам­ми по­шко­ди­ли до 15% рос­лин. Ко­ре­неїдом бу­ло ура­же­но до 14% рос­лин на 10–40% площ у Вінницькій об­ласті. Цер­ко­с­по­ро­зом бу­ло ура­же­но 15–65% рос­лин, пе­ро­но­­спо­ро­зом — 26% рос­лин на 9% площ, фо­мо­зом — до 18% рос­лин, ра­му­ляріозом — 10–22% рос­лин на 22–30% площ. Ко­ли­ван­ня во­ло­гості грун­ту спри­я­ли й роз­вит­ку хво­с­то­вої гнилі.
Осінні об­сте­жен­ня вка­зу­ють на те, що по­точ­но­го року існує за­гро­за по­сівам цу­к­ро­вих бу­ря­ків від цих шкід­ників, та­кож мож­ли­ве відчут­не по­ши­рен­ня хво­ро­би  ко­ре­неїд сходів у разі надмірної во­ло­ги (по­над 80%) або су­хості грун­ту (40% і ниж­че), ут­во­рен­ня грун­то­вої кірки, на­сам­пе­ред у Лісо­сте­пу та на Поліссі. На­ступ­но­го року, за на­яв­ності теп­лих дощів, ряс­них ран­ко­вих рос, тем­пе­ра­ту­ри повітря ви­ще 20°С та віднос­ної во­ло­гості 70%, мож­ли­вий інтен­сив­ний роз­ви­ток пе­ро­но­с­по­ро­зу і цер­ко­с­по­ро­зу. Хво­ро­би ко­ре­неп­лодів роз­ви­ва­ти­муть­ся на ущільне­них, пе­ре­зво­ло­же­них та пе­ре­сох­лих грун­тах, на­сам­пе­ред, за по­ру­шен­ня аг­ро­техніки.

 

Висновок

 

Та­ким чи­ном, прак­тич­но по­всюд­но є осе­ред­ки з підви­ще­ною чи­сельністю шкід­ників та хво­роб, що ство­рю­ва­ти­ме за­гро­зу майбутньому вро­жаю. То­му важ­ли­вим є до­три­ман­ня тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня с.-г. куль­тур, ре­тель­не про­ве­ден­ня діаг­но­с­ти­ки фіто­санітар­но­го ста­ну аг­ро­це­нозів після пе­ре­зимівлі, за­вчас­не пла­ну­ван­ня об­сягів та асор­ти­мен­ту за­хис­них за­ходів із ура­хуванням ви­до­вого складу шкідли­вих ор­ганізмів і виз­на­ченням стро­ків  та еко­номічної доціль­ності про­ве­ден­ня тих чи інших за­ходів.  

 

О. Бор­зих, С. Ре­ть­ман, Т. Не­ве­ровсь­ка, В. Чай­ка,
А.Фе­до­рен­ко, О. Бах­мут, А. Ко­то­ва,
 Інсти­тут за­хи­с­ту рос­лин НА­АН

У статті ви­ко­ри­с­тано ма­теріали на­уко­вих ус­та­нов НА­АН
і Держ­ветфіто­служ­би Ук­раїни

Інтерв'ю
Тиждень тому президент Зеленський підписав закон, який назвали законом про земельну децентралізацію. Сайт «Пропозиція» вирішив поцікавитися у завідувача кафедри землевпорядного проєктування НУБіП (колишня УСГА), доктора економічних наук... Подробнее
Оцалюк Олесь Анатолійович – директор ФГ «Фортуна Агро-Д», що в смт Антоніни на Хмельниччині. В обробітку біля 1500 га ріллі та одні з кращих результатів для даної зони вирощування сільгоспкультур. Як це йому вдається – він люб’язно... Подробнее

1
0