Спецможливості
Технології

Вирощування соняшнику в Польщі

23.05.2017
5095
Вирощування  соняшнику в Польщі фото, ілюстрація

Соняшник звичайний (Helianthus annuus) — це вид олійної культури, яка займає третє місце за обсягом вирощування у світі. Розглянемо поточний стан справ щодо вирощування соняшнику в Польщі.

 

Вимоги до місця вирощування

Пло­ща ви­ро­щу­ван­ня цієї рос­ли­ни в Польщі не вра­жає ве­ли­ки­ми розміра­­ми — у ме­жах 3–5 тис. га. Пе­ред прий­нят­тям рішен­ня про ви­ро­щу­ван­ня со­няш­ни­ку вар­то ви­ко­на­ти певні ви­мо­ги, які впли­ва­ють на еко­номічну доцільність ви­роб­ництва, зо­к­ре­ма що­до: до­бо­ру сор­ту, ви­ро­щу­ван­ня рос­лин на ве­ли­ких план­таціях, уник­нен­ня розміщен­ня со­няш­ни­ко­вих посівів по­бли­зу місць роз­се­лен­ня ди­ких птахів, а та­кож зруч­но­го ро­бо­чо­го до­сту­пу до спеціаль­но­го об­лад­нан­ня для висіву, об­роб­ки та зби­ран­ня вро­жаю. Вар­то пам’ята­ти, що у поль­сь­ких кліма­тич­них умо­вах зби­ран­ня слід про­во­ди­ти до 15 ве­рес­ня (зва­жа­ю­чи на три­валість періоду ве­ге­тації), з цієї при­чи­ни не­обхідна де­си­кація та підсу­шу­ван­ня насіння, яке зби­ра­ють за во­ло­гості 40–45%. 

Со­няш­ник — це од­норічна пе­ре­хрес­но­за­пи­лю­ва­на рос­ли­на, яка на­ле­жить до сімей­ст­ва склад­ноцвітих — за­пи­люється пе­ре­важ­но бджо­ла­ми і джме­ля­ми. У Польщі цю куль­ту­ру вва­жа­ють теп­ло­люб­ним ви­дом (чут­ли­вим до тем­пе­ра­ту­ри, особ­ли­во під час схо­ду сон­ця і на ранніх стадіях роз­вит­ку). По­при це, він віднос­но лег­ко при­сто­со­вується до інших кліма­тич­них умов і мо­же ви­т­ри­му­ва­ти за­мо­роз­ки до -4°С, крім то­го, стійкий до періодич­них по­сух уп­ро­довж періоду ве­ге­тації. Виз­на­чаль­ним фак­то­ром оп­ти­маль­но­го терміну висіву є тем­пе­ра­ту­ра грун­ту, яка має бу­ти у ме­жах 6…8°C — та­ка тем­пе­ра­ту­ра у Польщі вста­нов­люється у се­ре­дині квітня. Ниж­ча тем­пе­ра­ту­ра зу­мов­лює за­три­ман­ня по­яви сходів. Слід звер­ну­ти ува­гу на той факт, що за­тя­гу­ван­ня висівно­го терміну тяг­не за со­бою за­трим­ку дозріван­ня, що в по­даль­шо­му при­зво­дить до зни­жен­ня вро­жаю. От­же, крайній до­пу­с­ти­мий термін висіву — 5 трав­ня. Фе­но­логічни­ми інди­ка­то­ра­ми для оп­ти­маль­но­го висіву со­няш­ни­ку є період квіту­ван­ня: куль­ба­би лікарсь­кої, ди­кої че­решні і чор­ної смо­ро­ди­ни. Три­валість періоду ве­ге­тації цьо­го ви­ду за­ле­жить від регіону Польщі і ста­но­вить 130–150 днів. 

Со­няш­ник про­яв­ляє ви­со­ку по­тре­бу у воді про­тя­гом усь­о­го періоду ве­ге­тації. Для ви­ро­щу­ван­ня цієї олійної рос­ли­ни най­кра­ще при­датні чор­но­зе­ми і фай­о­зе­ми, до­сить до­б­рий уро­жай со­няш­ник дає на бу­рих грун­тах, а та­кож на важ­ких і се­редніх суг­лин­ках, що за­ля­га­ють на глині. Підсу­мо­ву­ю­чи ска­за­не, мож­на ска­за­ти, що для ви­ро­щу­ван­ня цьо­го ви­ду най­при­датніші ро­дючі грун­ти, ба­гаті по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми, за боніту­валь­ною кла­сифікацією не ниж­че IV кла­су та з ней­т­раль­ною кис­лотністю — pH 6,6–7,2.

Со­няш­ник має ду­же ви­со­кий по­тенціал ефек­тив­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня со­няч­ної енергії, що впли­ває на віднос­но три­ва­лий період інтен­сив­но­го на­ро­щу­ван­ня біома­си. Це ду­же важ­ли­во для вро­жай­ності, оскільки уро­жай насіння знач­ною мірою за­ле­жить від біома­си, на­ко­пи­че­ної рос­ли­на­ми у період ве­ге­та­тив­но­го рос­ту. Ос­нов­ни­ми еле­мен­та­ми струк­ту­ри вро­жаю цієї рос­ли­ни є: гу­с­то­та сто­ян­ня рос­лин, кількість сім’янок у ко­ши­ку і ма­са 1000 насінин. У Польщі оп­ти­маль­на гу­с­то­та сто­ян­ня со­няш­ни­ко­вих рос­лин ста­но­вить 50–60 тис./га. До речі, у пе­ребігу аме­ри­кансь­ких досліджень бу­ло з’ясо­ва­но, що со­няш­ник про­яв­ляє ви­со­ку пла­с­тичність що­до ре­акції на зни­жен­ня гу­с­то­ти сто­ян­ня, і ко­ли­ван­ня кількості рос­лин від 35 до 85 тис./га не ма­ють не­га­тив­но­го впли­ву на вро­жай насіння. Слід звер­ну­ти ува­гу, що збільшен­ня гу­с­то­ти сто­ян­ня рос­лин на оди­ниці по­верхні при­зво­дить до змен­шен­ня та­ких па­ра­метрів уро­жаю, як: розмір ко­шиків, кількість сім’янок, ма­са насінин, — про­те ду­же рідко при­зво­дить до змен­шен­ня розміру ядер або ви­хо­ду си­рої олії. Со­няш­ник за­леж­но від різно­ви­ду (сорт-по­пу­ляція, гібрид­ний, кар­ли­ко­вий) мо­же до­ся­га­ти ви­со­ти від декількох де­сятків сан­ти­метрів до кількох метрів, а йо­го ко­ре­не­ва си­с­те­ма за оп­ти­маль­них умов мо­же до­хо­ди­ти до 2,5 м уг­либ грун­ту. 

Місце вирощування і потреби живлення

Най­кра­щи­ми по­пе­ред­ни­ка­ми для ви­ро­щу­ван­ня цієї рос­ли­ни є ко­ре­неп­ло­ди, струч­кові, бо­бові із тра­ва­ми та зла­ки. Ви­ро­щу­ван­ня со­няш­ни­ку без­по­се­ред­ньо після вне­сен­ня гною за­три­мує йо­го дозріван­ня. Рос­линні решт­ки, які за­ли­ши­лись після зби­ран­ня со­няш­ни­ку, ма­ють ви­со­ку цінність як до­б­ри­во, во­ни ба­гаті азо­том, кальцієм і магнієм. Со­няш­ник не слід ви­ро­щу­ва­ти на од­но­му місці частіше, ніж раз на чо­ти­ри ро­­ки — за до­три­ман­ня сівозміни про­тя­гом цьо­го періоду гриби, що на­ко­пи­чи­ли­ся у рос­лин­них решт­ках, са­мосіві та бур’янах, ги­нуть. Цей вид на­ко­пи­чує ба­га­то важ­ли­вих для фор­му­ван­ня вро­жаю ре­чо­вин — заліза, бо­ру, магнію і цин­ку — мікро­е­ле­ментів, що впли­ва­ють на вміст жирів у насінні со­няш­ни­ку: бо­р і мідь — підви­щу­ють вміст олії, цин­к — зу­мов­лю­є рівень фо­с­фоліпідів, бо­р і цин­к — підви­щу­ють вміст у насінні ор­ганічних кис­лот. Крім цьо­го, мікро­­еле­мен­ти відігра­ють ве­ли­ку роль у за­хисті рос­лин від хво­роб, на­при­клад, сірої гнилі, що впли­ває на підви­щен­ня якості вро­жаю. 

У польсь­ких кліма­тич­них умо­вах орієнтовні до­зи NPK-до­б­рив ста­нов­лять: N — 60, P2O5 — 40–60 i K2O — 150–180 кг/га. Ця рос­ли­на є ду­же ви­мог­ли­вою що­до вмісту калію в грунті. Брак цьо­го ком­по­нен­та при­зво­дить до змен­шен­ня жор­ст­кості стеб­ла, що на мо­мент зби­ран­ня ко­шиків мо­же спри­чи­ни­ти оси­пан­ня насіння і при­зве­с­ти до знач­них втрат уро­жаю. Не­ста­ча калію про­яв­ляється у ви­гляді край­о­вих не­крозів і мля­во­го ви­гля­ду усієї рос­ли­ни. Не­до­статнє жив­лен­ня рос­лин азо­том є при­чи­ною змен­шен­ня ви­со­ти і діаме­т­ра стеб­ла рос­лин. Рос­ли­ни, які не­до­от­ри­ма­ли цьо­го ком­по­нен­та на по­чат­ку ве­ге­тації, дозріва­ють раніше. Од­нак це ма­к­ро­еле­мент, який слід ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти у помірних кілько­с­тях, оскільки йо­го над­ли­шок збільшує ри­зик зла­му­ван­ня сте­бел, за­три­мує дозріван­ня со­няш­ни­ку і стає при­чи­ною змен­шен­ня йо­го опір­ності хво­ро­бам. Не­ста­ча фо­с­фо­ру, своєю чер­гою, зу­мов­лює уповільнен­ня рос­ту стеб­ла, на стар­ших ли­ст­ках мож­на спо­с­теріга­ти не­кро­тичні пля­ми, нижнє ли­с­тя на­бу­ває зів’яло­го ви­гля­ду і мля­во зви­сає вниз, окрім то­го, це ком­по­нент, не­обхідний для пра­виль­но­го фор­му­ван­ня насіння. Ток­сичність кальцію про­яв­ляється у кар­ли­ко­вості рос­лин, сам кальцій вхо­дить до скла­ду клітин­них стінок, впли­ває на міцність стеб­ла. 

У мо­мент, ко­ли насіння со­няш­ни­ку повністю сфор­му­ва­лось, лег­ко ви­лу­с­кується і на­бу­ває чор­но­го ко­ль­о­ру, мож­на роз­по­чи­на­ти од­но­етап­не зби­ран­ня куль­ту­ри ком­бай­ном. У клі­ма­тич­них умо­вах Польщі пе­ред зби­ран­ням слід про­ве­с­ти об­при­с­ку­ван­ня план­тації де­си­кан­том.

Ви­ро­щу­ван­ня со­няш­ни­ку в Польщі є пер­спек­тив­ним, особ­ли­во в умо­вах, ко­ли за пев­них об­ста­вин об­ме­же­но ви­роб­ництво ріпа­ку (ви­мер­зан­ня рос­лин у ре­зуль­таті ду­же мо­роз­ної зи­ми). 

З ура­ху­ван­ням не­ве­ли­ких по­треб со­няш­ни­ку що­до за­без­пе­чен­ня азо­том, а та­кож то­го, що со­няш­ни­ко­ва олія міс­тить по­над 60% ліно­ле­вої кис­ло­ти (для порівнян­ня: ріпа­ко­ва олія містить її ли­ше 15–20%), йо­го мож­на ви­ро­щу­ва­ти і на бідніших грун­тах, де про­яв­ляється пев­ний не­долік во­ло­ги. Со­няш­ник мен­шою мірою схиль­ний до ура­жен­ня хво­ро­ба­ми і шкідни­ка­ми по­­рівня­но з інши­ми олійни­ми рос­ли­на­ми. До­дат­ко­вим ар­гу­мен­том на ко­ристь ви­ро­щу­ван­ня цієї олійної куль­ту­ри в Польщі є по­тепління кліма­ту. 

Д. Вечорек, канд. с.-г. наук, 
«Екоплон а.о.», Польша

Ключові слова: Соняшник, польский опыт

Інтерв'ю
Горіхівництво залишається чи не найприбутковішим напрямком садівництва
Цікавість до горіхівництва як до прибуткового бізнесу зростає. Про особливості цього сегменту розповідає директор Інституту горіхоплідних культур Віталій Радько.     
Компанія Agrieye з'явилася тільки рік тому, але вже встигла вийти на ринки Перу, Еквадору, Пакистану, Малайзії, США, Норвегії, Кенії, Єгипту. Як говорить засновник і генеральний директор компанії AGRIEYE Андрій Севрюков: "Основний мій вид... Подробнее

1
0