Зроблено в Україні — зроблено в СОТ

Які перспективи відкриваються в України з набуттям членства в СОТ? Про які обов’язки України йдеться, чим доведеться поступитися? Інтерес до цього неабиякий. Тим більше — в аграріїв, яким дісталося найбільше ризиків і найменше зисків.

СОТ про зобов’язання України
“Україна здійснюватиме контроль над цінами відповідно до правил СОТ і буде враховувати інтереси членів організації, які займаються експортом”, — зазначається в прес-релізі.

Імпортна політика
Після завершення процедури вступу до СОТ Україна:
n не запроваджуватиме обов’язкові мінімальні ціни на імпортовані товари;
n оприлюднюватиме перелік товарів і послуг, ціни на які встановлюватиме уряд;
n скасує й надалі не встановлюватиме кількісні обмеження на імпорт чи інші нетарифні бар’єри, якщо це не погоджено за визначеною правилами СОТ процедурою.
Зокрема, Україна не вводитиме заборону на ввезення м’ясної продукції, якщо це не погоджено нормами СОТ.
Щодо ввізних мит найвищим залишиться імпортне мито на цукор — 50% (поза межами тарифної квоти на пільговий імпорт) і соняшникову олію — 30%. Інші мита на сільськогосподарську продукцію не перевищуватимуть 25 відсотків.

Експортна політика
Передбачається зниження експортних мит на насіння соняшнику, шкіру та на велику рогату худобу, а також відмова України від застосування механізму обов’язкових мінімальних (індикативних) цін у разі експорту зазначеної продукції. Заходи щодо обмеження експорту (включно з вимогою стосовно ліцензування) мають запроваджуватися відповідно до норм організації.
Від фізичних і юридичних осіб, що забажають здійснювати експорт або імпорт, не вимагатимуть фізичної присутності або наявності інвестицій в Україні (потрібно буде зареєструватися у відповідних органах).

Послуги
Оплату та збори за надані послуги Україна має встановлювати відповідно до норм СОТ і надавати дану інформацію членам зазначеної організації (на вимогу). Внутрішні податки на імпортовані з країн — членів СОТ товари встановлюватимуть на недискримінаційній основі.
Так, скажімо, відповідно до вимог СОТ, встановлюватиметься плата за реєстрацію сільськогосподарських хімікатів. На недискримінаційній основі мають встановлюватися всі збори на залізничні перевезення.

Стандарти та технічні норми
Україна зобов’язалася дотримуватись насамперед міжнародних, а не національних і регіональних стандартів. Усі національні та регіональні стандарти мають бути добровільними, крім тих, які запроваджено, щоб запобігти махінаціям, та тих, які стосуються сфери захисту інтересів національної безпеки, життя й здоров’я людей, тварин і рослин, а також навколишнього середовища (відповідно до технічних норм).
Технічні норми України засновуватимуться на відповідних міжнародних стандартах. Україна зобов’язалася повідомити СОТ про всі зони вільної торгівлі та митні союзи, до яких входить країна, і надати копії відповідних угод.

Держпідтримка
Кілька слів про обмеження рівня державної підтримки аграрного сектору. Справді, певні обмеження будуть. За словами міністра аграрної політики Юрія Мельника і заступника міністра економіки та глави переговорної групи зі вступу України в СОТ Валерія П’ятницького, держпідтримка сільгоспвиробництва має не перевищувати середню величину субсидування сільського господарства за три минулі роки плюс 5% валового виробництва сільгосппродукції. Як розповів на прес-конференції наприкінці березня академік-секретар відділення аграрної економіки й земельних відносин УААН Сергій Кваша, протягом наступних шести років Україна зобов’язана скоротити обсяг підтримки сільгоспвиробництва приблизно на 600 млн грн: із нинішніх 3 млрд грн до 2,4 млрд гривень.
Однак у цілому граничний рівень підтримки галузі за рахунок програм із “жовтої скриньки” значно перевищує той, що діє нині.
Крім того, фінансування аграрного сектору можна збільшити за рахунок програм “зеленої скриньки” (наукова діяльність і підготовка фахівців, збільшення продуктивності, селекція, захист рослин, боротьба зі шкідниками тощо) — її рівень не обмежено.

Про ПДВ...
Відповідно до ст. 3 “Генеральної угоди з тарифів і торгівлі”, щодо конкретного товару ПДВ слід застосовувати однаково незалежно від країни походження. Тобто це питання не розміру ставки зазначеного податку, а відсутності преференцій.
Отже, деякі категорії вітчизняних виробників втратять пільги і навряд чи з цього радітимуть.

Зовнішня торгівля
Основний вплив на функціонування аграрної галузі України матимуть зобов’язання щодо принципів ведення зовнішньоторговельної діяльності.

Експортним субсидіям — НІ!
Серед головних умов СОТ — відмова від застосування субсидій під час експорту товарів. Україна ніколи не застосовувала механізму субсидування експорту сільськогосподарської продукції і навряд чи забажає робити це. Отже, ця вимога не стосуватиметься українського АПК.

Інші зміни у митній політиці
Зміна механізмів застосування ввізних обмежень (через певний термін після набуття членства в СОТ) призведе до зниження імпортних мит на низку товарних позицій і вдарить, зокрема, по виробниках овочів і фруктів та цукровій галузі.

Фрукти та овочі
Оскільки більшу частину мит на картоплю, овочі й фрукти, що вирощують в Україні, запроваджено у вигляді специфічних мит (у грошовому еквіваленті), а угодою із СОТ передбачено перехід до адвалерних (процентних) мит, можна говорити про істотне зниження мит майже на всю плодоовочеву продукцію.
Водночас експерти очікують на зниження обсягів ввезення контрабандної продукції, що частково нівелює вплив здешевлення легального імпорту. Проте в цілому зниження імпортних мит сприятиме зростанню пропозиції імпортної продукції, посиленню конкуренції серед виробників та зниженню цін на внутрішньому ринку України. З одного боку, це вигідно українському споживачеві, з другого — ускладнить становище українського виробника плодоовочевої продукції.

Цукрові буряки
У вітчизняних цукровиків теж є причини нервувати. Надлишки цукру (у вигляді перехідних запасів) стримуватимуть внутрішні ціни на білий цукор та цукрові буряки і в новому сезоні. Отже, в буряківників так само, як і в цукрозаводів, що орієнтовані на переробку їхньої продукції, є привід для занепокоєння — навіть і без урахування перспектив відкриття кордонів дешевшій сировині (тростинному сирцю). Згідно з домовленостями з країнами — членами СОТ, Україна має дозволити ввезення 260 тис. тонн сирцю за пільговою ставкою.
Крім того, Україні належить скасувати непроцентне обмеження щодо ввізного мита на цукор-сирець поза межею зазначеної квоти (йдеться про умову, що мито має становити не менше 300 євро за тонну. Тобто застосовуватимуть лише адвалерне мито в розмірі 50% митної вартості. Щодо останнього, за нинішніх цін (на відміну від ситуації десятилітньої давності), застосування ввізного мита на рівні 50% вартості практично позбавляє імпортну продукцію цінової привабливості.

Зернові й олійні
На відміну від бурякосійних господарств і виробників плодоовочевої продукції, для яких (із позицій вступу України в СОТ) майбутнє бачиться не таким безхмарним, як хотілося б, перспективи господарств, що займаються вирощуванням зернових та олійних, видаються значно кращими.
Зміни імпортних тарифів практично не вплинуть на цінову ситуацію на внутрішньому ринку зернових і олійних. На цих ринках визначальним чинником є нижчий, ніж світові, рівень внутрішніх цін. Поступове зниження ввізної ставки на насіння соняшнику в умовах розвинутої переробки теж істотно не вплине на співвідношення “внутрішня переробка”:“експорт олійного насіння”, хіба що стимулюватиме переробників пропонувати “цікаві” ціни українським сільгоспвиробникам.

М’ясопродукти
Щодо свіжого м’яса, то ця продукція вітчизняного виробництва традиційно затребувана ринком і навряд чи ситуація колись зміниться (свіже м’ясо здалеку не привезеш). Стосовно замороженої свинини та яловичини (в т. ч. для промислової переробки) попитом користуватиметься дешевша імпортна сировина. Тож тваринникам (передусім ідеться про свинарство), які нарощують поголів’я для того, щоб зайняти цей сегмент ринку, є про що подумати: на них чекає конкуренція зі світовими експортерами. Тобто варто обміркувати собівартість своєї продукції.
Допомогти скотарям і свинарям, так само, як і товаровиробникам із “вузьких” сегментів (вівці, кози тощо), також може держава через програму “жовта скринька”.

Птахівництво
Останніми роками внутрішні ціни на м’ясо птиці в Україні перевищували світові. Тут теж у вітчизняного виробника є певна перевага на ринку свіжого м’яса й водночас практично немає шансів конкурувати за ціною зі світовими постачальниками, якщо мова йтиме про переробку.
Вихід у цьому разі може бути тільки в інтенсифікації виробництва для зниження собівартості продукції.

Молочний сектор
Українські молокопереробники цінову конкуренцію ще можуть витримати (бо вартість вітчизняної молочної сировини нижча, ніж на ринках країн-сусідів). Однак сировина ця сильно програє в якості. Отже, нікуди не подітися від нижчої якості готової продукції. А це — закриті шлагбауми на зовнішні ринки.

Камінь спотикання
Для деякої продукції проблема якості вже сьогодні актуальніша, ніж захист внутрішнього ринку. І з часом таких товарних позицій більшатиме.
Членство в СОТ дає Україні унікальну можливість доступу на ринки інших країн — членів організації. І це — в умовах загальносвітового зростання цін на продовольство та очікуваного скасування субсидування експорту країнами, що входять у СОТ (повне скасування передбачено до 2013 року).
Отже, саме проблеми з невідповідністю української продукції світовим стандартам якості згодом можуть стати найбільшою перешкодою в нарощуванні обсягів торгівлі сільгосппродукцією та продовольчими товарами.

Післяслово
Згодом ми зможемо простежити за розвитком галузі в нових умовах і оцінити результат укладення угоди, яка є підсумком роботи трьох президентів, кількох скликань парламенту та ще більшої кількості урядів, для української економіки в цілому й аграрного сектору зокрема.  

Марина Моісеєва