Партнерство заради врожаю

“Мета — максимальний врожай” — такий слоган прикрашав рекламну продукцію, випущену спеціально до конференцій “Ріпак-2008”, що відбулися на фініші зими у Запоріжжі, Одесі, Черкасах і Тернополі. Ріпаковий бум в Україні не вщухає. Відтак і конференції з такої назвою просто приречені на особливу увагу аграріїв. Тернопільський саміт ставив крапку в цьому ріпак-турі. Втім, зважаючи на численні площі, засіяні озимим ріпаком цього сезону, це була не крапка, а, радше, двокрапка, за якою мають йти показники господарювання ріпаківників. Уже нині можна впевнено прогнозувати, що фінансові результати ріпакосійних господарств і цьогорік будуть на високому рівні.

“Україна впевнено вийшла на перше місце за площами посівів озимого ріпаку в Європі”, — стверджує керівник представництва  “НПЦ-Лембке” Олаф Гауе. На підтвердження своїх слів він навів цифри: у 2008 році площі посівів озимого ріпаку в Україні перевищили 1500 тис. гектарів порівняно з 820 тис. гектарів у 2007 році. Зважаючи на нинішню ціну — $600/т, в українських ріпаківників є всі передумови для оптимістичних настроїв. “Світовий ріпаковий бум триває, — підкреслив у своєму виступі директор, керівник проекту Німецько-український аграрний діалог при Інституті економічних досліджень і політичних консультацій Гайнс-Вільгельм Штрубенгоф. — Це природно, адже, згідно з директивою ЄС із біопального 2003/30/ЄС, до грудня 2010 року транспорт має використовувати 5,75%, а до грудня 2020 року — 10% біопального”. Навів пан Штрубенгоф і такі цікаві цифри: 10%-на частина біодизелю у Німеччині становить 3,2 млн т/рік, виробничий потенціал — 4,7 млн т, потреба в сировині — 11,75 млн т насіння ріпаку, фактичне виробництво у Німеччині — 5,5 млн т насіння ріпаку (з цього приблизно 40% на продовольство). Звідси випливає висновок: настає сприятливий час для експортерів. З яких Україна перебуватиме у привілейованому становищі завдяки спеціальним митним ставкам. Пан Штрубенгоф також наголосив на тому, що нині немає ніяких передумов для зниження ціни на ріпак.
Аналітичний центр “УкрАгроКонсалт” прогнозує, що цього року середня врожайність озимого ріпаку в Україні перевищить 1,5 т/га, а ціна впевнено зростатиме, подолавши позначку у $600/т. За оцінками “УкрАгроКонсалту”, до 2010 року валовий збір ріпаку в нашій країні сягне 3,5 млн т.
Одначе лише знання ринкової кон’юнктури без технологічної обізнаності не принесе жаданих результатів. Технологічну складову ріпакової конференції репрезентували компанії БАСФ, “НПЦ-Лембке”, “Байєр КропСаєнс”, “Доу АгроСайенсіс”.
Отже, компанія БАСФ пропонує у 2008 році преміум фунгіцид ПІКТОР. Цей препарат має найвищу активність проти збудників склеротиніозу, фомозу, альтернаріозу та інших захворювань ріпаку. Висока ефективність ПІКТОРА зумовлена наявністю двох інноваційних діючих речовин (боксалід із системною дією і димоксістробін із квазісистемною дією) із різних хімічних класів. ПІКТОР справляє потужний фізіологічний вплив на процес асиміляції та обміну речовин, подовжує період вегетації на 7-10 днів, забезпечує тривалу профілактичну та лікувальну дію, сприяє підвищенню врожайності навіть за відсутності захворювань, а також є безпечним для медоносних бджіл. Також у ріпаковому кошику БАСФа фунгіцид і регулятор росту озимого та ярого ріпаку КАРАМБА. Діюча речовина препарату — метконазол. КАРАМБА діє як превентивно, так і з появою ознак хвороби. Результат — припинення розвитку інфекції. Застосування КАРАМБИ восени істотно підвищує зимостійкість рослин ріпаку та може запобігти вимерзанню. Гербіцид із високою селективністю БУТІЗАН 400 (діюча речовина — метазахлор) має напрочуд широкий спектр дії. Цей препарат невипадково має популярність у Західній Європі. До- або післясходове внесення забезпечить чисті посіви та унеможливить втрати врожаю ріпаку через надмірну забур’яненість. Гербіцид БУТІЗАН СТАР (діючі речовини — метазахлор + квінмерак) володіє високою селективністю, завдає нищівного удару по підмареннику чіпкому та більшості однорічних, дводольних злакових бур`янів. Крім того, застосування цього препарату забезпечить відчутну прибавку врожайності. Інсектицид ФАСТАК (діюча речовина — альфациперметрин) має високу активність проти абсолютної більшості комах-шкідників, що завдають серйозної шкоди сільському господарству, справляє швидку і тривалу дію на них, свою ефективність виявляє на всіх стадіях розвитку комах. Його застосовують у малих дозах, що унеможливлює екологічну небезпеку, за рекомендованих доз ФАСТАК є нефітотоксичним. Задля максимальної ефективності обробку інсектицидом ФАСТАК варто проводити вже за перших ознак появи шкідників. ФАСТАК вирізняється стійкістю до змивання дощем, а також безпечністю для бджіл. Новий поліпшений грамініцид АРАМО 45 із діючою речовиною тепралоксидим має широкий діапазон застосування: на різних грунтах, у різних кліматичних умовах, на різних стадіях розвитку культури.
Компанія “НПЦ-Лембке” розповіла про свої знані сорти та гібриди озимого та ярого ріпаку. Олаф Гауе особливо наголосив на потребі у вчасному та достатньому внесенні азотних добрив для одержання високих врожаїв ріпаку. “Молодшим братом” озимого ріпаку називають ріпак ярий. Цього року “брат” виросте з “коротких штанців”: площа під ярий ріпак в Україні  прогнозується до 200 тис. гектарів. Потенціал врожайності наявних гібридів ярого ріпаку від “НПЦ-Лембке” сягає 35 ц/га, а високі ціни на товарний ріпак гарантуватимуть швидке повернення вкладених коштів. Відтак і ринкову кон’юнктуру щодо ярого ріпаку можна вважати сприятливою як ніколи дотепер.
Компанії “Байєр КропСаєнс” і “Доу АгроСайенсіс” розповіли про свої системи захисту ріпаку, новинки на цьому ринку, а також поділилися досвідом застосування препаратів в українських господарствах. Інновативний інсектицид системної дії Біскайя (діюча речовина — тіаклоприд) від “Байєр КропСаєнс” має тривалу захисну дію, підвищену стійкість до змивання дощем. Його ефективність не залежить від температури повітря. Також вирізняється чудовим прилипанням і розподілом по поверхні листя. Продукт компанії “Доу АгроСайенсіс” гербіцид Галера (д. р. — клопіралід і піклорам у вигляді водного розчину) для ефективного післясходового контролю дводольних бур`янів на посівах ріпаку не змивається дощем через годину після застосування.
З особливим інтересом присутні вслухалися в слова виробничника — директора фермерського господарства “Куликова ферма” Андрія Починка. “Наше господарство -молоде, підкреслив пан Андрій. — Ми починали з 1300 гектарів землі у 2004 році. Намагалися відвідувати всі столичні виставки, не цуралися різноманітних семінарів, Днів поля тощо. Із доходів від перших врожаїв придбали техніку. Нині маємо 17 000 гектарів землі в трьох районах: Жидачівському (ФГ “Вінал”) і Золочівському (ФГ “Куликова ферма”) Львівської області та Зборівському (ФГ “Зборівські лани”) Тернопільської. 4220 гектарів у нас займає озимий ріпак. На осінь плануємо висіяти до 6 тисяч гектарів цієї культури. Чому ріпак? Це — швидкі гроші, відтак — великий плюс для сільського господарства. Він високорентабельний і дає можливість отримати перші кошти перед жнивами та профінансувати дальші роботи. Озимий ріпак є добрим

Андрій Починок

попередником під озиму пшеницю. Для нас рекордним роком із ріпаку був 2006-й. Врожайність становила 28—34 ц/га для різних гібридів, а подекуди сягала 42 ц/га. Із гібридом НПЦ 9800 домоглися результату 49 ц/га у Золочівському районі. У 2007 році ми трохи потерпали від хвороб ріпаку, але цього року вже забезпечили себе засобами захисту рослин, і, сподіваємося, такого більше не повториться. Обов’язково щороку страхуємо врожай ріпаку, замовляємо аналіз грунтів. Ми намагаємося використовувати інтенсивні технології, прислухаємося до розумних порад, висіваємо на експериментальному полі кільканадцять сортів чи гібридів ріпаку, дивимось, як вони себе покажуть за певних умов, певних підживлень, аналізуємо одержані результати”. Пан Андрій закликав ріпаківників ділитися досвідом, для чого запропонував двічі на рік — навесні та восени — робити наради з питань вирощування ріпаку. Обмін досвідом посприяє усуненню технологічних помилок і зростанню врожаїв.
Пленарну частину тернопільської конференції вінчало пошанування ріпаківників “за вагомий внесок у розвиток інтенсивних технологій вирощування ріпаку в Україні”. “Щоб знання, набуті на ріпакових конференціях, перетворилися на гроші!” — таким був лейтмотив тостів на неофіційній частині тернопільського зібрання. “Пропозиція” приєднується до таких побажань, а також щиро зичить ріпаківникам додержуватися високої технологічної дисципліни та повсякчас тримати руку на пульсі ринкової кон’юнктури й вносити відповідні зміни в свої плани. Ріпакові конференції влучно назвали “святом ріпаку”. Втім, справжнім святом ріпаку будуть цьогорічні високі врожаї на вітчизняних ланах. Учасники таких конференцій з усіх регіонів України мають для їх одержання всі передумови. Сподіваємося, що і примхлива погода прихильно поставиться до прагнень українських аграріїв.