Спецможливості
Новини

Знаний знаннями

19.09.2008
418
Знаний знаннями фото, ілюстрація

“Пропозиція” побувала в гостях в одному з наймолодших і водночас найсучасніших аграрних внзів країни — Сумському національному аграрному університеті.

“Пропозиція” побувала в гостях в одному з наймолодших і водночас найсучасніших аграрних внзів країни — Сумському національному аграрному університеті.

Вас вітає Батьківщина Президента України!” — такий бігборд прикрашає кордон Сумської області. Безперечно, після перемоги Віктора Андрійовича в президентських перегонах до цього регіону було прикуто особливу увагу медійників. Написати статтю про Хоружівку вимагали від своїх журналістів головні редактори ледь не всіх щоденних чи щотижневих центральних газет. Різне політичне пофарбування власників видань зумовлювало й різні погляди на сумські краєвиди, а діапазон думок сягав надзвичайних широт. Нині ажіотаж спав, втім, журналістська цікавість до регіону залишилася. Принаймні в частині агросектору сумчанам є чим пишатися, відтак, є що показати й гостям. А переважна більшість спеціалістів з вищою освітою, що трудиться на нелегкій сільськогосподарській ниві в області, має диплом Сумського національного аграрного університету.
Сумський національний аграрний університет можна назвати маленькою державою. Це й потужне сільськогосподарське підприємство, й полігон для проведення грунтовних наукових досліджень, і територія з унікальним ландшафтом, і місце застосування сил і здібностей для молодих талановитих людей, і, безперечно, стартовий майданчик для нових поколінь агропідприємців.
Більшість аграрних внзів країни слушно пишається своєю кількасотрічною історією, наголошуючи на дбайливо збережених традиціях і шануючи поважних батьків-засновників, які дивляться на нові покоління з пожовклих світлин, датованих давніми роками. Сумський

Володимир Ладика

аграрний — молодий навчальний заклад. Торік йому виповнилося лишень 30 років. Утім, цей невеличкий, за історичними мірками, шлях був максимально насичений творчими пошуками науковців, щорічним удосконаленням матеріально-технічної бази університету та створенням якісного освітнього продукту. Власне, про успіхи на цьому шляху свідчить визнання: торік, у березні, впливова київська газета “Дзеркало тижня” опублікувала на своїх сторінках рейтинг “200 найкращих вищих навчальних закладів України”. Сумські аграрії посіли в ньому почесне 12-те місце (серед університетів такого профілю сумчан ненабагато випередив тільки столичний Національний аграрний університет).
Із запитанням, що вможливило такі успіхи, ми звернулися до ректора СНАУ Володимира Ладики.
— Половина історичного шляху, який пройшов наш університет, припала на радянські часи, — підкреслює Володимир Іванович. — Наприкінці 70-х років минулого сторіччя нам вдалося сформувати потужний кадровий потенціал. Дуже важливо те, що одразу було ухвалено концепцію розвитку. Було прийнято рішення формувати потужний класичний університет. Поступово будувалися. До 90-х років — за кошт радянського бюджету, потім відшукали інші джерела. Ми відчуваємо конкурентну ситуацію на ринку освіти. Конкуренція нас підганяє. Маємо такі серйозні спеціальності, як “ветеринарна медицина”, “будівництво”, “харчові технології”. Завдяки внутрішнім резервам, змогли досягти серйозної мотивації викладачів різних поколінь. Наш університет зорієнтовано на підготовку практичного працівника. Із 1996 року ми плідно співпрацюємо з двома німецькими внзами: Вайнштефан, Баварія, і університетом Нортинген, Земля Баден-Вюртемберг. Звісно, ми не конкуруємо з цими закладами, проте маємо змогу повсякчас себе з ними порівнювати. Крім того, останні десять років у нас є змога реалізовувати спільні проекти, які підтримує Євросоюз і німецький уряд. Німці особливу увагу приділяють практичній підготовці студентів. Навіть у магістерський курс заплановано практичний семестр. Ми один із перших аграрних внзів, який неформально визнала Європа. Підтвердження тому доволі просте: на базі диплома бакалавра Сумського національного аграрного університету видають диплом установленого державного зразка Федеративної республіки Німеччини. Вже два роки ми приймаємо бюджетників за квотами сільської молоді. Угода про цільову підготовку передбачає роботу фахівця в конкретному господарстві. Ми розуміємо, що за роки навчання студента господарство може зникнути, змінити власника, форму власності тощо, але, попри все, цільова підготовка — певна гарантія випускникам на майбутнє. Нас цілком влаштовує те, що нині фірми стоять у черзі за спеціалістами. Мені до вподоби ситуація, коли агрофірми просять спеціалістів пакетно: кілька агрономів, зоотехніків, ветеринарів, економістів. Тепер ми вимагаємо від наших випускників не лише знань на іспиті, а й умінь після проходження практики. Студент має добре знати своє господарство, на його базі бажано зробити дипломний проект, бізнес-план, але останню практику випускник має пройти на підприємстві вищого рівня. Наші зарубіжні зв’язки не вичерпуються лише взаєминами з німецькими університетами. Ми налагодили плідне партнерство з трьома польськими університетами: Варшави, Познані та Бидгоща. Щороку близько 600 наших студентів виїжджають на практику за кордон. Студент, який пройшов практику за кордоном, стає зовсім іншою людиною. Він дещо побачив, має змогу порівняти методи господарювання. Після роботи за кордоном певною мірою змінюється й ментальність молодої людини. Однією з умов нашої співпраці із зарубіжними господарствами є тривалість робочого дня: не довша за тривалість робочого дня фермера — власника агрофірми. Звісно, молода людина, що пройшла практику за кордоном і володіє бодай однією з іноземних мов, є конкурентною на ринку праці. Тож іноземні мови наші студенти вивчають на дуже високому рівні. Допомагають їм у цьому понад 60 кваліфікованих спеціалістів кафедри іноземних мов. Важливо для студентів технологічних факультетів мати економічні знання. Наразі очевидним недоліком агронома є недостатнє знання економіки, бізнес-планування, банківської справи. Цього його слід вчити отут, в університеті. Я другий рік борюсь за те, щоб технологи були обізнані в економіці. Це питання просувається важко, але, вірю, наші старання не залишаться марними.
“Пропозиція”: Скільки студентів навчається в Сумському національному аграрному університеті?
— У нас нині близько 18 тисяч студентів: третина стаціонарників, третина заочників, третина навчається в коледжах, які входять до нашої системи (Роменський, Глухівський, Путивльський, Лебединський, Охтирський, Маловисторопський, Сумський).
— Як довго коледжі перебувають під вашим крилом? Чи є в цьому зиск?
— Коледжі до нашої системи входять із 2002 року. Ми зрозуміли, що з ними краще, ніж без них. Нам вигідно це тому, що ми охоплюємо значну частину заочної освіти. Кращі випускники коледжів ідуть на стаціонар, решта — на заочне відділення. Крім того, в Охтирці, Ромнах, Глухові свого часу були потужні технікуми механізації. І тепер там можуть дати серйозну інженерну освіту.
— Отже, можна зробити висновок, що Сумський аграрний — у постійному розвитку…
— Так, ми повсякчас у творчому пошуку. Я не пам’ятаю тут взагалі часів застою, тобто не було такого, щоб протягом двох-трьох років нічого не змінювалося.
— Предмет особливої гордості навчальних закладів — наукові здобутки їхніх співробітників.
— Так, у нас нині чи не найкращі кадри в царині селекції картоплі. Ми навчилися ефективно протидіяти картопляній нематоді. Серйозно займаємося природоохоронною зоною. В нас є кілька заповідників, є спеціалісти в галузі ботаніки, збереження грунтів. Крім того, ми займаємося соняшником, гречкою, пшеницею. У тваринництві істотний блок наукової роботи: створення північно-східного молочного типу бурої породи великої рогатої худоби. Найголовніша її перевага — тривалість життя на 1,5 року більша, ніж у середньому. До того ж, вища жирність молока, а вихід сиру на 8% вищий, ніж у будь-яких інших. А ще — у нас розроблено методи діагностики, профілактики та лікування інфекційних хвороб тварин і птиці. Є напрацювання і в галузі механізації, зокрема, розроблено новітні технології ремонту деталей машин електроерозійним напиленням. У нас є фахівці, які займаються альтернативними джерелами енергії. На часі — спільний з німцями проект встановлення в нашому університеті біогазової установки. У будівельників є спеціалізована лабораторія, яка займається проблемами зміцнення фундаменту. За підтримки губернатора Сумської області Павла Качура при аграрному університеті створено регіональний центр маркетингових досліджень в АПК. Сумському національному аграрному університету довірено розробку регіональної програми розвитку сільських територій.
— Попри зимову пору, зір милує природна краса території, на якій міститься університет.
— Шкода, що ви приїхали не навесні, коли тут все буяє. Торік ми заклали дендрарій. На цій території тільки дерев понад 100, більш як 150 кущів.
— А чим особливим вирізняється ваш університет з-поміж інших аграрних внзів?
— У нашому сільському господарстві наявна проблема кадрів, а також проблема правового нігілізму. Без юридичного супроводу аграрні реформи нічого не варті. Як на мене, не слід ігнорувати юридичну освіту в аграрних внзах. Якщо людина, яка працює в агробізнесі, не розуміє особливості правового поля, меж своїх зобов’язань і прав — це неправильно. Я не закликаю всіх відкривати юридичні факультети в аграрних університетах. Якщо є відповідне кадрове забезпечення й розуміння проблеми, то юридичний факультет в аграрному внзі має право на існування, в противному разі відкриття факультету лише для насичення бюджету не варто робити. Ми приділяємо юридичній освіті належну увагу й можемо запропонувати відповідний якісний продукт. Це — наша відмітна риса.
— Чи актуальна наразі тема об’єднання сумських внзів, адже кілька років тому вона була доволі популярною в інформаційному просторі?
— У нас дружні стосунки з усіма ректорами сумських внзів. Ми обмінюємося інформацією. На сьогодні питання об’єднання не стоїть на порядку денному. А далеко в майбутнє я б зараз не зазирав. Усе має відбуватися поступово. Я допускаю, що через деякий час буде створено умови для об’єднання. Але всьому свій час.
— Перебування під крилом Міністерства аграрної політики позитивно позначається на життєдіяльності університету?
— Так. Ми чудово почуваємося в системі Міністерства аграрної політики. Воно розуміє наші проблеми і всебічно підтримує заклад. Хочу подякувати Міністерству аграрної політики за проведення на базі нашого університету ярмарку вакансій. Плідно співпрацюємо ми із Міністерством освіти і  науки.
Після розмови з ректором ми відправилися на екскурсію університетом. Побачене справило враження і знайшло відображення на фотографіях, які прикрасили сторінки нашого видання. Центр стратегічних досліджень АПК, що працює при Сумському національному аграрному університеті, займається дослідженням кон’юнктури світового та українського аграрного ринку, прогнозуванням розвитку регіонального АПК, вивченням законодавчої бази та її впливу на господарську діяльність суб’єктів агроринку. Отже, дбайливі сумські господарі завжди можуть звернутися до центру задля отримання кваліфікованої консультації. Сумський національний аграрний університет підготував Обласну цільову програму розвитку сільських територій на період до 2015 року. На повну потужність працює й відділ міжнародного співробітництва СНАУ. Партнерами сумчан є одинадцять міжнародних програм різних напрямів. Із 2002 року в СНАУ існує магістерська програма “Адміністративний менеджмент” (міжнародна версія MBA in Agriculture). Для інженерних спеціальностей вкрай важливою є можливість практичної підготовки. У розпорядженні факультету механізації сільського господарства — сучасна техніка, яка допомагає студенту долати секрети в інженерній справі. На агрономічному факультеті з ентузіазмом сприйняли перемогу в тендері, який проводила Державна служба заповідної справи. Результат такої звитяги — нова госптема “Інвентаризація природних комплексів та об’єктів природно-заповідного фонду в Луганській, Кіровоградській та Полтавській областях”. Незважаючи на те, що внз молодий, свої традиції тут є, і їх дбайливо зберігають. Свідчення тому — існування Ради старійшин. До порад ветеранів університету уважно дослухаються керівники та викладачі СНАУ.
Українська аграрна освіта, на відміну від багатьох інших галузей і підгалузей вітчизняного народного (і не дуже) господарства, інтегрувалася в Європу. Значна частина випускників аграрних університетів має досвід роботи за кордоном, певні знання іноземних мов і часто-густо вільну від радянських нашарувань ментальність. А сучасний світогляд формують сучасні викладачі. Незрідка аграрні науки викладають нещодавні випускники цих внзів. І важливо зрозуміти, що сучасність у них не вичерпується вмінням користуватися Інтернетом і знанням найсвіжіших політичних анекдотів. Ці люди знайшли себе в новому часі насамперед завдяки вмінню стратегічно мислити. Проблема-2009, коли вища освіта відчує перші вагомі наслідки демографічної кризи початку 90-х років минулого століття, наполегливо стукає в двері університетів. Природно, що конкуренція між освітніми закладами загострюватиметься. Втім, переконаний, Сумський національний аграрний університет гідно витримає виклики часу. Продукт, який тут пропонують, — технологічні знання, помножені на економічну та юридичну складові, — знайде свого споживача.
“Ми не боїмося зовнішнього тестування”, — раз по раз повторювали в приватних бесідах з представниками “Пропозиції” керівники СНАУ. Мусимо засвідчити, що одне з таких “тестувань” — від журналу “Пропозиція” — сумські освітяни склали на “відмінно”.

Олексій Рижков

“Пропозиція” висловлює щиру подяку кожному з наших співбесідників під час відвідування СНАУ за сприяння в підготовці матеріалу. Осібна дяка кухарям за щедрий і смачний стіл.

 

Інтерв'ю
Ів Піке, керівник підрозділу Crop Science ком­панії «Байєр» в Ук­раїні
З бе­рез­ня цьо­го ро­ку підрозділ Crop Science ком­панії «Байєр» в Ук­раїні очо­лив Ів Піке. За до­волі ко­рот­кий час він уже встиг відвіда­ти прак­тич­но всі регіо­ни Ук­раїни та оз­най­о­ми­ти­ся
Роберто Хавельяна
Американське видання Future Farming взяло інтерв’ю у Роберто Хавельяни — співробітника відділу компанії John Deere, який займається перспективними розробками потужних тракторів (серій 7R, 8R та 9R) на найближчі 20 років. Представляємо його... Подробнее

1
0