Спецможливості
Технології

Зимуючий запас шкідників на озимих культурах

08.11.2012
767
Зимуючий  запас шкідників  на озимих культурах фото, ілюстрація

У І декаді вересня начальники відділів прогнозування всіх обласних інспекцій захисту рослин та АР Крим, спеціалісти прогнозування та фітосанітарного контролю Київської області зустрілися на науково-практичному семінарі в Києві. На чолі з спеціалістами Головдержзахисту обговорили нагальні питання служби, обмінялися досвідом щодо обліку розвитку шкідливих об’єктів упродовж року, виявлення зимуючого запасу шкідників і складання прогнозу їхнього поширення у 2013 р.

У І декаді вересня начальники відділів прогнозування всіх обласних інспекцій захисту рослин та АР Крим, спеціалісти прогнозування та фітосанітарного контролю Київської області зустрілися на науково-практичному семінарі в Києві. На чолі з спеціалістами Головдержзахисту обговорили нагальні питання служби, обмінялися досвідом щодо обліку розвитку шкідливих об’єктів упродовж року, виявлення зимуючого запасу шкідників і складання прогнозу їхнього поширення у 2013 р.

К. Баннікова,
канд. с.-г. наук,
начальник відділу прогнозування ДІЗР Київської області 

Осінні грунтові розкопки було розпочато 11 вересня на полях господарства «Шевченківське» у с. Гореничі Києво-Святошинського району. Там учасники Всеукраїнського семінару, за науковими методиками, провели обстеження угідь, грунтові розкопки в полях сівозміни на виявлення багатоїдних і спеціалізованих шкідників.
Такі обстеження спеціалісти проводять у кожній області щороку на сільгосппосівах і неугіддях, вони потрібні для об'єктивної оцінки стану шкідників і прогнозування їхньої чисельності наступного року. У Київській області, попри складні умови роботи в період реорганізації служби захисту рослин, було обстежено понад 70 тис. га.
Найбільшу зацікавленість керівники господарств виявляли до висіяних озимих культур. Упродовж кількох останніх років відзначається тенденція до зростання чисельності грунтових шкідників, особливо дротяників і личинок хрущів.
Дротяники та несправжні дротяники, тобто личинки жуків коваликів і чорнишів, переважно перебувають в зволоженому шарі грунту, що ускладнює їхнє виявлення за посушливих погодних умов. У Північному Лісостепу цих шкідників виявляли на понад 50% посівів, зокрема заселеність ними в Київській області в 2011 р. становила 66%, a в поточному - 57% обстежених площ. За видовим складом серед коваликів переважали темний і посівний. Середня чисельність дротяників восени в Київській області становила 1,4 екз./м2, а в господарствах Білоцерківського, Сквирського, Таращанського та Вишгородського районів - 2 екз./м2 і більше. Результати осінніх обстежень свідчать, що заселеність площ озимих зернових культур зменшилася на 9%, а чисельність лишилася майже на рівні минулого року. Розкопками, проведеними на посівах озимого ріпаку, виявлено дротяників та несправжньодротяників, - від 0,2 до 1, максимально - 3 екз./м2. На озимому ріпаку і на зернових колосових чисельність шкідника нижча за економічний поріг шкодочинності - 3-5 екз., але осередками на півдні Київщини можливе слабке пошкодження рослин.
Упродовж останніх п'яти років обробки лісосмуг і багаторічних насаджень під час льоту травневих і червневих жуків не проводили, тому самки хрущів безперешкодно відкладали яйця в усіх полях сівозміни. Вища чисельність личинок, що відродилися, спостерігалася поблизу лісосмуг. За результатами осінніх грунтових розкопок, середня чисельність личинок на Київщині 2012 р. - 2,3 екз./м2 (торік - 2,1). Заселеними були 66% обстежених площ, на озимих культурах пошкоджено до 3% рослин.
   Значну небезпеку посівам сільгоспкультур становлять підгризаючі совки - озима та оклична. Розвивалися вони в двох поколіннях. Осінніми грунтовими обстеженнями відзначено постійне (з 2009 р.) зростання чисельності заселених цими шкідниками площ. Обстеженням 2012 р. виявлено, що заселеність усіх полів сівозміни становить 37% (у 2011 - 35%), а середня чисельність шкідника - 0,7 екз./м2. На озимих зернових заселено 57% обстежених посівів за середньої чисельності 0,8 екз./м2. Чисельність гусениць підгризаючих совок на полях під озимою пшеницею коливається від 0,2 до 1,8 екз. на м2. У господарствах Білоцерківського, Богуславського та Рокитнянського районів зимуючий запас озимої совки перевищує 1,5 екз./м2. На озимому ріпаку нараховувалося від 0,1 до 1,2 гусениць, максимально - 2 екз./м2. На озимих поріг шкодочинності для підгризаючих совок - 2-3 екз./м2, тобто в південних районах області на озимій пшениці чисельність озимої совки наближається до небезпечної, а на озимому ріпаку - лише на окремих посівах.
Осередками до 0,1 тис. га на сході області на ріпаку були виявлені гусениці лучного метелика, які пошкодили 3% рослин. На площах озимих культур зимуючих стадій небезпечного поліфага не виявляли.
На кінець вересня обліковували 1-3 колонії мишоподібних гризунів на 12% площ ріпаку, ними пошкоджено 2% рослин, що межують із просапними культурами. На посівах озимих зернових до жовтня заселення гризунами не відзначали, а в І декаді з країв посівів обліковували 2 жилі колонії/га.
   На початку жовтня сходи озимих зернових почали заселяти злакові мухи та сисні шкідники, їхня чисельність буде зумовлена дальшими погодними умовами та захисними заходами. Із спеціалізованих шкідників на озимій пшениці розвивалися личинки хлібних жуків і хлібні жужелиці. Зимуючий запас личинок хлібних жуків виявлено на 27% обстежених площ. Він становив у середньому 0,9 екз./м2. Більша небезпека наступного року від хлібних жуків очікується в Переяслав-Хмельницькому, Таращанському та Яготинському районах, де їхня чисельність більша за середньообласну - 1,4-1,7 екз./м2. Також, за результатами грунтових обстежень, хлібні жужелиці виявлені на 31% обстежених площ у чисельності 0,6 екз./м2. Шкідники можуть становити небезпеку молодим рослинам на площах зернових по стерньових попередниках.
   Найшкодочиннішими на ранніх стадіях розвитку озимого ріпаку залишаються хрестоцвіті блішки. У ІІ декаді вересня їхня чисельність становила 4-7 екз./м2 за заселеності 80% обстежених площ і пошкодженості 8- 20% рослин. Зимуючий запас хрестоцвітих блішок - 6 екз./м2. Їхня чисельність восени та зимуюча кількість вища за економічний поріг шкодочинності - 3 екз./м2. За умов доброї перезимівлі та сухої теплої весни вони здатні заселити та пошкодити сходи ярого та рослини озимого ріпаку, що відростають.
Шкідливість ріпакового пильщика спостерігалася на 70% обстежених площ, чисельність несправжніх гусениць становила в середньому 1-2 шт./м2. Ними було пошкоджено 5-7% рослин переважно в слабкому ступені. Шкідник завершив розвиток у доброму фізіологічному стані.
   У фазі чотирьох листків озимий ріпак заселяли попелиці. У вересні на рослинах живилися переважно імаго, заселені окремі рослини з невеликими колоніями. У жовтні їх було відзначено на 20% обстежених площ із чисельністю 5-12 личинок/рослину, пошкоджені рослини становили до 5%. Чисельність попелиць була нижча за ЕПШ, зимуючий запас незначний. Кількість інших спеціалізованих шкідників, що пішли на зимівлю, ще з'ясовується.
Восени на сходах ріпаку і до фази 2-4-х пар листків на посівах ріпаку хвороб не виявлено, лише осередками - борне голодування рослин на півдні Київщини.

Інтерв'ю
AgroGeneration є одним із провідних агрохолдингів України не лише за обсягами виробничих площ, а й за операційною ефективністю. Головний напрямок діяльності компанії – виробництво зернових та олійних
Враховуючи насиченість ринку сучасною багатофункціональною технікою, завоювати позиції лідера продажів доволі не просто. Пропонований продукт чи послуга повинні мати власні унікальні технічні рішення, що робить їх особливим та затребуваним... Подробнее

1
0