Життя та навчання в Ірландії

Протягом шести місяців учень аграрного училища Філіп Хаттендорф (18 років) проходить практику в господарстві з виробництва молока в Ірландії. Цей період буде повністю зараховано йому до навчального плану. Крім того, від цієї практики він отримує задоволення.

У жодному разі Філіп не відчував хвилювання, коли сидів у літаку, що тримав курс з Берліна на Дублін. Навпаки, за його словами, він радів передчуттю нових вражень, які, був упевнений, отримає в чужій країні також і від знайомства з тамтешнім сільським господарством.
Закордонна практика Філіпа першого ж навчального року — дещо незвична: вона зарахується йому повністю як аграрна освіта. Хлопець навчається за програмою, яка дозволяє зарахувати піврічне проходження практики в фермерському господарстві батьків як навчальний курс. Коли в сина з’явилась нагода пройти практику в Ірландії і збагатитися зарубіжним досвідом фермерування, батько Філіпа підтримав синові плани і звільнив його на всі півроку від роботи на власній фермі. До того ж, завуч та класний керівник заздалегідь детально обговорили з ним план навчання.

Жага пригод
Наразі Філіп живе вже три місяці на південному заході Ірландії, недалеко від Кілкенні, на підприємстві, яке займається виробництвом молока, рослинництвом та відгодівлею бугайців. “За місцевими мірками, господарство із 190 гол. корів та 180 га сільгоспугідь є дуже великим”, — пояснює Філіп. Однак рослинництво не є типовою виробничою галуззю в Ірландії. На “зеленому острові” значною перевагою користуються пасовища із луками.
На користь Ірландії Філіп виніс своє рішення, з-поміж іншого, ще й тому, що там розмовляють англійською. Вирішальну роль у виборі практиканта зіграли добре налагоджені контакти його училища (школи Юстуса-фон-Лібіг у Ганновері). Вчитель Філіпа Вернер Мархайнеке активно допомагав юнакові у заповненні безлічі анкет. Також для Філіпа було зрозуміло, що він закінчуватиме навчальний рік далеко від дому. “Хто знає, коли мені ще випаде така нагода?”, — пояснює він. Другий навчальний курс він пройде у регіоні Шварцвальд, Нижня Саксонія.

...а вдома — краще
На ірландському підприємстві все відбувається інакше, ніж удома. До статусу члена родини Філіп був вимушений деякий час звикати. Однак тепер він дуже цінує заново отриману самостійність. “Мені тут справді добре,” — стверджує юнак. Філіп живе у маленькій кватирі, розташованій над приміщенням із доїльною установкою, мусить прати свої речі та готувати страви самостійно. “В обід часу вистачає лише для того, щоб підсмажити один тост, зате ввечері я майже завжди готую. Вчора була смажена картопля і яйця,” — доповідає він.
Процес звикання до нового полегшили і добрі стосунки зі співробітниками та оператором машинного доїння. Крім того, Філіп уже декілька тижнів насолоджується товариством практикантки з Австрії. “У наші вільні дні ми часто разом організовуємо своє дозвілля. Для цього господар ферми із задоволенням позичає нам своє авто,” — каже Філіп. Досі в програмі був лише один виїзд до Кілкенні та дві поїздки на аукціон бугаїв і змагання з оранки. Щоправда, відвідання справжнього ірландського паба ще не відбулося.

Спочатку робота…
Протягом навчального семестру робота — на першому місці. Завданнями Філіпа є рутинна робота в корівнику, як, наприклад, доїння, годівля молодняку та бугайців на відгодівлі. Все ж останні тижні важливішою була робота на полях. Завдяки теплоносному Гольфстріму, вегетаційний період починається в Ірландії раніше, ніж в Німеччині. “Корови готові вже з середини лютого вийти на пасовища,” — розповідає Філіп. До середини березня найважливіше значення для фермера має висів ячменю.
Відповідно, останні тижні Філіп був інтенсивно зайнятий культивацією та вивезенням гноївки. “Через те, що тут часто йдуть дощі, ми маємо інтенсивно використовувати дні із сприятливою ясною погодою,” — пояснює юнак. Нерідко це спричинює зміну розпорядку дня. Труднощів із ранковим пробудженням Філіп не має, йому пощастило: робота починається лише о 8:30 ранку.
Протягом свого перебування на практиці Філіп звільнений від специфічної роботи лише за своєю спеціальністю задля набуття ширшого досвіду. Однак, як і зазвичай, він повинен вести свій зошит для звіту. Крім того, він має прочитати доповідь про своє життя в Ірландії перед своїм класом після закінчення практики.
Нині Філіп радіє місяцям практики, що добігає свого кінця. Крім того, з нетерпінням очікує відвідин з Німеччини: чотири товариші по навчанню приїздять на тритижневу практику на “зелений острів”, яку проводитимуть на сусідніх фермах. “Я вже зможу їм багато чого показати,” — впевнений Філіп. Учні училищ постійно проходять закордонну практику у рамках навчальної програми їхніх училищ.
Катрін Хінгст