Спецможливості
Агробізнес

У пошуках кращої ціни

12.08.2016
3408
У пошуках кращої ціни фото, ілюстрація
урожай зернових

На сільське господарство впливає багато факторів. Якщо до природно-кліматичних умов та примх погоди можна пристосуватися, то зміни законодавчого поля та ситуації на ринку є більш відчутними. Визначальний вплив на діяльність аграріїв має ціна на продукцію. Вона може стимулювати розвиток виробництва та зміцнювати економічний стан підприємств або звести нанівець всі попередні затрати праці та ресурсів.

 

 

 

Вплив на економіку

 

При нестабільній ціновій ситуації на матеріально-технічні ресурси і сільськогосподарську продукцію важко планувати діяльність підприємств та досягати бажаного фінансового результату. Проте більшості господарств вдається долати економічні перешкоди та мати прибутки від господарювання. Свідченням цього є попередні підсумки результатів діяльності сільськогосподарських товаровиробників у минулому році.

За попередніми підсумками, у 2015 році рівень рентабельності рослинництва становитиме 25,9%, що на 11,3% нижче рівня 2014 року. Серед зернової групи рентабельнішим буде виробництво проса. Так, за підсумками, цей показник очікується на рівні 66%, тобто перевищить у 1,6 рази попередній рік. Загалом рентабельність виробництва зерна зменшиться, порівняно з 2014 роком, майже на чверть і становитиме 19,4%. Зокрема, очікується зниження рентабельності виробництва кукурудзи на зерно — до 19% (при 26% — роком раніше).

Тож для підвищення ефективності господарської діяльності необхідно самостійно створювати додану вартість продукції шляхом запровадження первинної обробки, а краще — переробки продукції рослинництва. Вигідніше реалізовувати не сировину для переробних підприємств та комерційних структур, а продукти харчування, спрямовані на кінцевого споживача. Іншим варіантом підвищення дохідності діяльності є експорт продукції, адже ціни зовнішніх ринків є вищими за внутрішні.

 

Підсумки експорту

 

За офіційною статистикою, у 2015 році з України експортовано агропродукції на 14,8 млрд дол. Основу вітчизняного експорту сформували зерно, насіння олійних культур, олія та продукція харчової промисловості. Їхня загальна частка у вартості реалізованої продукції становила близько 90%. Для порівняння, рік тому на зовнішніх ринках було реалізовано такої ж продукції на 2,2 млрд дол. більше.

Географічна структура українського експорту залишається незмінною вже кілька років поспіль. Найбільшими споживачами українських товарів є  країни Європейського Союзу, Азії та Африки.

У 2015 році Азія посилила свої позиції основного імпортера вітчизняної агропродукції. Незважаючи на загальне зменшення зовнішніх продажів, надходження вітчизняної продукції у цей регіон зросло до 6,7 млрд дол. Як наслідок, частка азійських країн у структурі експорту за рік підвищилася від 39 до 45%. Своєю чергою, частка країн — членів ЄС у вітчизняному експорті становила 28%, або 4,2 млрд дол. Це менше, порівняно з попередніми роками, коли експорт стабільно тримався на рівні близько 5 млрд дол. США. При цьому країни Африки ввезли української агропродукції на суму 2 млрд дол., що становить майже 14% загального експорту.

Тенденція до зниження вітчизняного експорту агропродукції до країн СНД відбулася внаслідок зменшення обсягів торгівлі з Росією. За останні два роки частка країн СНД в експорті української агропродукції зменшилася майже на третину, до 10,2%, та становила у 2015 році 1,5 млрд дол.

Загалом Україна підтверджує свій статус надійного постачальника сільськогосподарської продукції та продовольства на світові ринки. Вітчизняну агропродукцію експортують у майже 190 країн. За підсумками 2015 року, аграрний сектор займає четверту частину в загальному товарообігу. Тож Мінагрополітики визначає розвиток експорту як ключове завдання сьогодення АПК та докладає зусиль до збільшення частки продовольства в структурі зовнішніх продажів агропродукції.

Упродовж зернового сезону 2015/16 року з України експортовано 27,7 млн т, з яких пшениці — 12,1 млн т, кукурудзи — 11,5 млн т, ячменю — 3,97 тис. т та інших зернових — 174 тис. т. До того ж завантажено на судна — 319 тис. т. Таким чином, обсяги експортованих та підготовлених до експорту зернових становитимуть 28,1 млн т.

 

Світові ціни

 

У лютому вартість пшениці на Чиказькій товарній біржі знизилася на 13% проти аналогічного періоду минулого року. Загалом тенденція до зниження цін на зерно розпочалася з другої половини 2012-го й триває донині. Здешевлення цього зерна пов’язане з рекордним урожаєм і зменшенням частки енерговитрат у структурі виробництва.

Згідно з прогнозами Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO), у 2016 році очікується рекордний урожай пшениці. За оцінками фахівців, виробництво цього зерна досягне 723 млн т. Як наслідок, перехідні запаси кінця сезону збільшаться на 3%, що стане найвищим показником за останні 13 років. Основні світові запаси пшениці сформуються в США, Китаї та країнах Європейського Союзу. Збільшення виробництва та пропозиції пшениці впливатиме на цінову ситуацію. На початку березня 2016 року на основних біржових майданчиках зафіксовано зниження цін. Зокрема, котировки ф’ючерсних контрактів пшениці на Matif (Париж, Франція) досягли 153,5 дол./т, що є мінімальним показником за останні шість років.

Наразі також відбувається здешевлення й інших видів зерна. Після дворазового обвалу в попередні два роки, упродовж 2015-го поступово знижувались ціни на кукурудзу. У березні 2016 року ціни ф’ючерсних контрактів на кукурудзу, за результатами торгів на Чиказькій товарній біржі (СВОТ), з поставкою у травні становили 146–146 дол./т. Водночас знижувалися ціни на ячмінь. За підсумками торгів на Угорській товарній біржі (ВСЕ), ціна на ф’ючерси з поставкою у серпні 2016 року становила 141,5 дол./т.

Падіння цін на зерно не дуже засмучує аграріїв, адже його причини пов’язані не тільки з попитом, а й зі зниженням собівартості виробництва, зокрема, через здешевлення нафтопродуктів. Тож у аграрний бізнес продовжують вкладати кошти. Зокрема, реалізуються проекти будівництва нових зерноперевалювальних потужностей у морських портах компаній Soufflet і Cargill, а також модернізації наявних потужностей у портах Одеси та Миколаєва з інвестиціями понад 200 млн дол.

 

Ціни на продукцію

 

На внутрішньому ринку України упродовж 2015/16 МР спостерігається тенденція до зростання цін на основні види зерна. За період з вересня 2015-го по березень 2016 року пшениця 2-го класу подорожчала на 30%, пшениця 6-го і кукурудза 3-го класу — на 38%, ячмінь 3-го класу — на 27%.

 Графік. Динаміка цін на пшеницю

Графік 2. Динаміка цін  на пшеницю 2-го класу

Шрафік 3. Динаміка цін на ячмінь 3-го класу

Станом на 10 березня 2016 року ціни попиту на зернові коливалися залежно від регіону: на пшеницю 3-го класу — від 3,35 до 4,41 тис. грн/т, на фуражну пшеницю 6-го класу — від 3,25 до 4,3 тис. грн/т. Середні ціни на той час становили: на пшеницю 3-го класу — 4,0 тис. грн/т, на фуражну — 3,8 тис. грн/т. Своєю чергою, ячмінь придбавали по 3,71 тис. грн/т, кукурудзу — 3,9 тис. грн/т. 

Упродовж березня 2016 року відбувалися постійні коливання цін унаслідок відсутності стабільності валютного курсу гривні та тенденцій світового ринку. Так, ціни на пшеницю на умовах поставки EXW-франко-склад після їхнього зниження на початку березня зросли в третій декаді місяця на 30–80 грн/т; з базисом поставки СРТ-порт максимальний їх рівень додав 50 грн/т. 

У цей період пропозиція товарних партій ячменю фуражного була обмеженою. Проте тенденції, що спостерігалися з ціновою ситуацією на пшеницю, повторювалися у  торгівлі ячменем. Тож у середньому ціни на ячмінь зросли в кінці березня на 50 грн/т.

Друга половина березня також відзначилася стабілізацією та зростанням цін на зерно кукурудзи. Якщо у середині місяця нижня межа закупівельних цін на це зерно становила 3,8 тис. грн/т, то наприкінці місяця досягла 4 тис. Своєю чергою, максимальні ціни на кукурудзу зросли від 4,1 до 4,2 тис. грн/т. Такі самі тенденції зростання цін спостерігалися й на товарну пропозицію кукурудзи з базисом поставки СРТ-порт. Отже, внутрішні ціни, на відміну від світових, мають загальну тенденцію до зростання. 

 

Перспективи 

 

Профільне міністерство визначилося із пріоритетними напрямами діяльності на 2016 рік, які орієнтовані на стабілізацію внутрішнього аграрного ринку. Тож при визначенні стратегії розвитку підприємств, спрямованій на підвищенні ефективності їхньої діяльності, необхідно буде враховувати особливості аграрної політики 2016 року. Першочерговим пріоритетом визначена продовольча безпека та впровадження принципів аграрної політики європейського зразка. Урядовці відмовляються від методів адміністративного регулювання внутрішнього продовольчого ринку шляхом встановлення обмежувальних квот. Натомість обирають шлях проведення переговорів з агробізнесом та досягнення консенсусу у визначальних питаннях зовнішньоекономічної діяльності, яка впливає на продовольчу безпеку держави. 

Приклади такої роботи вже є. Мінагрополітики та учасники зернового ринку підписали Меморандум про взаєморозуміння. Цей документ створено з метою забезпечення прогнозованості та прозорості зернового ринку для всіх його учасників, а також для провадження заходів щодо гарантування продовольчої безпеки України. Загалом у 2015 році урядовцям вдалося скасувати цілий пакет дозвільних документів, ліцензій та нормативних актів, що позитивно вплинуло на діяльність аграрного бізнесу в Україні. Завдяки вжиттю таких заходів суб’єкти господарювання зекономили до 12 млрд грн. До того ж на 2016 рік передбачено розгляд цілої низки інших законопроектів, спрямованих на спрощення дозвільних процедур. 

Пріоритетним завданням поточного року передбачається зміцнення позицій лідерства на світовому ринку та перехід від експорту сировини до експорту продукції з доданою вартістю. У зв’язку із цим необхідне наближення вітчизняного законодавства з безпечності та якості харчових продуктів до вимог Європейського Союзу. Першочерговим при цьому є прийняття Закону України «Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров’я та благополуччя тварин», а також розробка законопроекту «Про приєднання до схеми сортової сертифікації насіння хрестоцвітих, олійних та прядивних культур Організації економічного співробітництва та розвитку».

Важливим також є створення дієвого правового поля та запровадження механізмів функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення шляхом переходу від непрозорих земельних відносин до ефективної системи обігу земель. Для цього необхідно створити зрозумілі для власників та користувачів земель сільськогосподарського призначення умови їхнього обігу. Тому у різних агрокліматичних зонах України наступного року передбачається запровадити пілотний проект. Це необхідно для того, щоб оцінити наявні проблеми та формування ринкових цін. Тож планується, що на початку такий проект буде реалізований на державних землях.

 

О. Маслак, канд. екон. наук, керівник Центру стратегічних досліджень АПК, Сумський національний аграрний університет

 

 

Інтерв'ю
Богдан Духницький, канд. ек. наук ННЦ «Інститут аграрної економіки», аналітик компанії «Бізнесгрупінвест», що тісно співпрацює з Асоціацією «УКРСАДПРОМ»
Європейський ринок потребує фруктів і ягід і скупує  їх з усього світу. При цьому попитом користується не  лише сировина, а й перероблена продукція. За результатами 2016 року, 70% доходів зі
Зовсім недавно в Української зернової асоціації з'явився новий керівник - Микола Горбачьов. Ми поговорили з ним про проблеми, які хвилюють УЗА, прогнози на нинішній сезон і особисте бачення бізнес

1
0