Спецможливості
Статті

Збільшен­ня вро­жай­ності сої в умо­вах зро­шен­ня

07.05.2012
2721
Збільшен­ня  вро­жай­ності сої  в умо­вах зро­шен­ня фото, ілюстрація

За­вдя­ки зро­шен­ню Хер­сон­щи­на вхо­дить до соєво­го по­ясу Ук­раїни, на по­лив­них зем­лях аг­рарії от­ри­му­ють знач­но більший уро­жай, ніж в інших регіонах. Упродовж ос­танніх п'яти років йде постійне зро­с­тан­ня рівня уро­жай­ності - з 21,0 ц/га у 2007 до 31,5 ц/га у 2011 р.

За­вдя­ки зро­шен­ню Хер­сон­щи­на вхо­дить до соєво­го по­ясу Ук­раїни, на по­лив­них зем­лях аг­рарії от­ри­му­ють знач­но більший уро­жай, ніж в інших регіонах. Упродовж ос­танніх п'яти років йде постійне зро­с­тан­ня рівня уро­жай­ності - з 21,0 ц/га у 2007 до 31,5 ц/га у 2011 р.

В. Клу­бук, завсек­то­ром се­лекції сої,
Інсти­тут зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва НА­АН,
Ю. Ла­в­ри­нен­ко, д-р с.-г. на­ук,
ст. наук. співробітник, член­кор НА­АН,
Інсти­тут зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва НА­АН

Про­гнозні об­ся­ги світо­во­го ви­­роб­­­ництва сої у 2012 р. - близь­­­ко 258,3 млн т. У пер­спек­тиві світо­ве ви­роб­ництво та на­пря­ми ви­ко­ри­с­тан­ня сої бу­дуть роз­ши­рю­ва­ти­ся. За про­гно­за­ми, про­тя­гом на­ступ­них 10 років ви­роб­ництво сої зро­с­те до 320 млн т. Та­ких темпів на­ро­щу­ван­ня ви­роб­ництва не має жод­на куль­ту­ра.
Ви­роб­ництво сої в Ук­раїні ос­танніми ро­ка­ми постійно зро­с­тає: в 2011 р. посів­ні площі під цією куль­ту­рою ста­но­ви­ли 1 млн 120 тис. га, а цьо­го ро­ку пе­ред­ба­чається збільшен­ня площ до 2 млн га.
Та­кож спо­с­терігається тен­денція збільшен­ня рівня вро­жай­ності сої. Слід відміти­ти, що у 2007 р. се­ред­ня уро­жайність по країні ста­но­ви­ла 12,4 ц/га, а у 2011 р. - 20,5 ц/га, але та­кий рівень уро­жай­ності не мо­же за­до­воль­ни­­ти аг­раріїв Ук­раїни: у провідних соє­сіючих країнах світу во­на ста­но­вить: у США - 27,2-29,2, в Ар­ген­тині - 27,3-29,1, у Бра­зилії - 25,0-29,4 ц/га.
Ступінь ре­алізації ге­не­тич­но­го по­тен­­цілу сортів сої у Ка­наді та США - 70-73%, а в Ук­раїні ре­алізується на 38-56%, то­му пе­ред на­уков­ця­ми та аг­ра­ріями стоїть за­вдан­ня до­сяг­ти ре­алі­за­ції цьо­го по­тенціалу до 78-92%.
По­тенціал уро­жай­ності вітчиз­ня­них сортів, за­леж­но від гру­пи стиг­лості, - від 25 до 50 ц/га, підтвер­д­жен­ням цьо­го є ре­зуль­та­ти кра­щих гос­по­дарств Хер­сон­щи­ни: ДПДГ «Ка­ховсь­ке», ДПДГ «Ас­ка­нійське», ПП «Аг­ро­тех­но­логії», СТОВ «Таврійська пер­спек­ти­ва» та інші, які на зро­шу­ва­них зем­лях зби­ра­ють по 42-50 ц/га цієї куль­ту­ри.
Для успішно­го ви­ро­щу­ван­ня сої в умо­вах зро­шен­ня потрібно пам'ята­ти про всі тех­но­логічні еле­мен­ти (по­пе­ред­ник, об­робіток грун­ту, стро­ки сівби, ін­те­г­ро­ва­ний за­хист посівів то­що), але є декілька важ­ли­вих фак­торів, які впли­ва­ють і ма­ють ве­ли­ке зна­чен­ня для ефек­тив­но­го ви­ро­щу­ван­ня сої на по­лив­них зем­лях Півдня Ук­раїни. Про ці фак­то­ри най­частіше за­бу­ва­ють то­ва­ро­ви­роб­ни­ки або при­пу­с­ка­ють­ся по­ми­лок у пра­виль­но­му до­борі сор­ту, ре­жимі зро­шен­ня, вне­сені до­б­рив та іно­ку­ляції насіння, без чо­го не­мож­ли­ве зро­с­тан­ня уро­жай­ності і білко­вості насіння сої.

Вибір сор­ту
Вста­нов­ле­но, що навіть кращі сор­ти сої не повністю відповіда­ють ви­мо­гам зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва. На зро­шу­ва­них зем­лях Півдня Ук­раїни кра­ще висіва­ти сор­ти се­лекції Інсти­ту­ту зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва НА­АН, які адап­то­вані до умов зро­шен­ня.
В умо­вах зро­шен­ня до сор­ту ви­су­ва­ють­ся більш ви­сокі ви­мо­ги: він має за­без­пе­чи­ти мак­си­маль­но мож­ли­ву про­дук­тивність, не ви­ля­га­ти, до­б­ре ре­а­гу­ва­ти на збільшен­ня гу­с­то­ти сто­ян­ня і доз до­б­рив, а та­кож відповіда­ти ви­мо­гам ме­ханізо­ва­но­го зби­ран­ня вро­жаю.
За 50 років се­лекційної ро­бо­ти в Ін­сти­туті ство­ре­но са­мостійно і ра­зом з інши­ми на­уко­во-дослідни­ми ус­та­но­ва­ми 26 ви­со­ко­про­дук­тив­них сортів різних груп стиг­лості. На сьо­годні до Дер­жав­но­го реєстру сортів рос­лин Ук­раїни вне­се­но вісім сортів: Юг-30, Юг-40, Фа­е­тон, Апол­лон, Діона, Вітязь-50, Дей­мос, Да­ная. Ці сор­ти більш адап­то­вані до умов зро­шен­ня, ма­ють ви­со­кий по­тен­ціал про­дук­тив­ності, ха­рак­те­ри­зу­ють­ся ви­со­кою стійкістю до ви­ля­ган­ня та ура­жен­ня ос­нов­ни­ми хво­ро­ба­ми. Крім то­го, чо­ти­ри сор­ти ство­ре­но ра­зом з Інсти­ту­том кормів та сільсько­го гос­по­дар­ст­ва Поділля: Ок­са­на,Оріана, Зо­ло­ти­с­та, Фе­міда. Дер­жав­не сор­то­ви­про­бу­ван­ня про­хо­дять два но­вих сор­ти: Арат­та та Свя­то­гор. У 2010 р. ці сор­ти про­хо­ди­ли ап­ро­бацію в ДПДГ «Ка­ховсь­ке». Сорт Арат­та за­без­пе­чив уро­жайність зер­на 40, а сорт Свя­то­гор - 42,0 ц/га. У 2011 р. ство­ре­но і пе­ре­да­но на дер­жав­не сор­то­ви­про­бу­ван­ня но­вий ви­со­ко­про­дук­тив­ний сорт сої Софія з ви­со­ким рівнем азот­фіксації.
Ми вва­жаємо, що на по­лив­них зем­лях сор­ти се­лекції на­шо­го Інсти­ту­ту ма­ють висіва­тись об­ся­гом не мен­ше 50%.

Ре­жим зро­шен­ня
Ре­жи­му зро­шен­ня сої тре­ба при­свя­ти­ти ок­ре­му стат­тю, ми тільки зро­би­мо на ньо­му ак­цент і за­ува­жи­мо, що це один із най­важ­ливіших еле­ментів тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня не тільки сої, а й усіх с.-г. куль­тур на по­лив­них зем­лях. За ре­зуль­та­та­ми ба­га­торічних до­слід­жень, на­уков­ця­ми Інсти­ту­ту зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва НА­АН вста­нов­ле­но, що фа­зи цвітіння та на­ли­ван­ня бобів є кри­тич­ни­ми періода­ми по­ли­вань сої. Най­більша відда­ча від зро­шен­ня спо­с­те­рігається са­ме в ці періоди, і тут не­обхідно скон­цен­т­ру­ва­ти ос­нов­ну кіль­кість ве­ге­таційних по­ливань.
До­б­ри­ва та іно­ку­ляція насіння
Соя ви­мог­ли­ва що­до ро­дю­чості грун­ту і чут­ли­ва до вне­сен­ня до­б­рив. На фор­му­ван­ня 1 ц зер­на соя ви­т­ра­чає 5,3-8,8 кг азо­ту, 1,6-2,8 - фо­с­фо­ру, 3,6 - калію. То­му її ви­со­кий уро­жай мож­на одер­жа­ти тільки за за­сто­су­ван­ня до­б­рив, ефек­тивність яких за­ле­жить від ро­дю­чості грун­ту, сор­ту, во­ло­го­за­без­пе­че­ності й рівня куль­ту­ри зем­ле­роб­ст­ва. На тем­но-ка­ш­та­но­вих се­ред­нь­о­суг­лин­ко­вих грун­тах під сою ре­ко­мен­дується вно­си­ти N30-60 P30-60, а на лег­ких піща­них до­дат­ко­во - 30 кг калію. Про­те до­зи і спів­відно­шен­ня міне­раль­них до­б­рив виз­на­ча­ють ви­хо­дя­чи з на­яв­ності по­жив­них ре­чо­вин у грунті і за­пла­но­ва­но­го вро­жаю зер­на на кож­но­му кон­крет­но­му по­лі. Крім то­го, для виз­на­чен­ня норм азот­них до­б­рив слід вра­хо­ву­ва­ти, що в се­ред­­нь­о­му 60% своїх по­треб в азоті рос­ли­ни сої за­до­воль­ня­ють за ра­ху­нок йо­го фіксації з повітря буль­боч­ка­ми, що ут­во­рю­ють­ся на ко­ре­нях рос­лин.
Де­які то­ва­ро­ви­роб­ни­ки для от­ри­ман­ня мак­си­маль­но­го вро­жаю сої ви­ко­ри­с­то­ву­ють підви­щені до­зи міне­раль­них до­б­рив (вне­сен­ня аміач­ної селітри 3-4 ц/га і більше), це не­при­пу­с­ти­мо, оскільки соя по­чи­нає «жи­ру­ва­ти»: ви­­ко­ри­с­то­ву­ва­ти тільки міне­раль­не жив­лен­ня, а біо­логічна фіксація азо­ту зве­де­на нанівець.
Ліквідація азот­но­го дефіци­ту, який ство­рюється в ре­зуль­таті ви­не­сен­ня йо­го з грун­ту рос­ли­на­ми, ви­ми­ван­ня, дені­три­фікації, тільки за ра­ху­нок міне­раль­них до­б­рив еко­номічно не ви­прав­да­на, особ­ли­во за ви­ро­щу­ван­ня зер­но­бо­бо­вої куль­ту­ри.
Соя є куль­ту­рою з ви­со­ким рівнем біологічної азотфіксації. За спри­ят­ли­вих умов во­на мо­же за­ли­ши­ти за ве­ге­тацій­ний період від 70 до 140 кг азо­ту за дію­чою ре­чо­ви­ною на од­но­му гек­тарі. Не вик­ли­кає ніяко­го сумніву по­зи­тив­ний ефект вне­сен­ня азо­ту на посіви зла­ко­вих куль­тур, од­нак для сої важ­ли­вим дже­ре­лом по­ста­чан­ня рос­лин азо­том є бак­терії Rhizobium.
Ба­га­то на­уковців та спеціалістів з різ­них регіонів схо­дять­ся на думці, що іно­ку­ляція не­обхідна на зем­лях, де сою не ви­ро­щу­ва­ли вза­галі, або інтер­вал її ви­ро­щу­ван­ня ста­но­вив ба­га­то років, тіль­ки тоді мож­ли­ве збільшен­ня уро­жай­нос­ті від іно­ку­ляції.
На на­ше пе­ре­ко­нан­ня, навіть як­що об­роб­ка насіння буль­боч­ко­ви­ми бак­те­ріями істот­но не підви­щує насіннєву про­дук­тивність рос­лин сої, слід об­роб­ля­ти насіння буль­боч­ко­ви­ми бак­теріями то­му, що це при­во­дить до збільшен­ня вмісту білка в насінні та еко­но­мить ма­теріальні ре­сур­си вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив. За­вдя­ки азотфіксації соя не ли­ше за­без­пе­чує власні по­тре­би в азоті, а й підви­щує ро­дючість грунтів та поліпшує еко­логію.
Про­ве­дені ба­га­торічні досліджен­ня в Інсти­туті зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва НА­АН із вив­чен­ня азотфіксації у сортів сої го­во­рять про те, що не усі іно­ку­лян­ти, яки­ми об­роб­ля­ли насіння сої, мо­жуть да­ти при­бав­ку вро­жай­ності, але вміст білка збільшується на 2-4%. Не­об­хідно вив­ча­ти нові іно­ку­лян­ти, які з'яв­ля­ють­ся на рин­ку Ук­раїни, са­ме то­му в ос­танні два ро­ки вив­ча­ли пре­па­ра­ти, ви­роб­лені ком­панією (іно­ку­лянт АВМ) «Ад­вен­тис Бі­о­ло­д­жи­кал Мар­ке­тинг» (США), офіційним ди­ле­ром якої в Ук­раї­ні є підприємство ДП «Таврія» ТОВ «Імперіал Аг­ро ЛТД».
Досліджен­ня азотфіксу­валь­ної здат­ності досліджу­ва­ли на двох сор­тах сої се­лекції Інсти­ту­ту зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва НА­АН - Діона, Да­ная, з об­роб­кою АВМ-іно­ку­лян­том на ос­нові сте­риль­но­го тор­фу і без об­роб­ки (дія спон­тан­них буль­бо­чок).
Ре­зуль­та­ти досліджень на­ве­де­но в таб­лиці, які вка­зу­ють на по­зи­тив­ну дію пре­па­ра­ту АБМ.
У се­ред­нь­о­му за два ро­ки у ско­ро­стиг­ло­го сор­ту Діона приріст ма­си буль­бо­чок на од­ну рос­ли­ну ста­но­вив 0,29 г, у се­ред­нь­о­ран­нь­о­го Да­ная - 0,35 г. У пе­­ре­­­ра­хун­ку на гектар та­кож спо­с­теріга­ло­ся зро­с­тан­ня ма­си буль­бо­чок у варіан­тах з об­роб­кою насіння цим пре­па­ра­том.
Ос­та­точ­ну дію цьо­го пре­па­ра­ту оці­ню­ва­ли під час обліку вро­жай­ності. У ско­­­ро­стиг­ло­го сор­ту Діона при­бав­ка вро­жай­ності насіння бу­ла у 2010 р. на 1,8 ц/га, у 2011 р. - на 1,4 ц/га більше.
У се­ред­нь­о­ран­нь­о­го сор­ту Да­ная при­бав­ка вро­жаю насіння ста­но­ви­ла, відповідно, 4,1-4,6 ц/га.

Інтерв'ю
Ранньою весною, коли раптом всі прокинулися і кинулися купувати добрива, західноукраїнським аграріям почали дзвонити від імені відомого місцевого дилера сільгоспхімії з вигідними пропозиціями на умовах передоплати. Коли товар не приходив і... Подробнее
Горіхівництво залишається чи не найприбутковішим напрямком садівництва
Цікавість до горіхівництва як до прибуткового бізнесу зростає. Про особливості цього сегменту розповідає директор Інституту горіхоплідних культур Віталій Радько.     

1
0