Спецможливості
Статті

Зберегти урожай — першочергове завдання хлібороба

05.06.2008
252
Зберегти урожай — першочергове завдання хлібороба фото, ілюстрація
Під час зберігання зерна в коморах йому завдають значної шкоди комахи, кліщі, гризуни, птахи. Особливо шкодочинні комахи із групи шкідників хлібних запасів, для яких зерно є середовищем існування.

Комахи, що пошкоджують зерно під час зберігання, поширені на всій земній кулі й налічують понад 400 видів, а всі основні їх види є в більшості країн, чому сприяє інтенсивна міжнародна торгівля зерном.


У різних країнах втрати маси зерна пшениці від комах під час зберігання становлять 1,5–7,3%, кукурудзи — 2–23, рису — 2–49, сорго — 19–50, бобових — 14–64%, і ці показники з часом можуть змінюватись. Тільки США зазнають збитків від комірних шкідників в $1 млрд/рік.


В Україні найбільш поширеними та найголовнішими серед шкідників хлібних запасів є 12 видів комах: жуків — 9, вогнівок і молей — 3 та 1 вид кліщів. Їх видовий склад наведено в таблиці 1.


Дотепер на території України не виявлено такі небезпечні карантинні види, як китайський зерноїд (Callosobruchus chinensis L.), чотирикрапковий зерноїд (Callosobruchus quadrimaculatus F.), бразильський бобовий зерноїд (Zatropis granarium Everts, — Tr/ khapra Arrow.), широкохобітний комірний довгоносик (Caulophilus Latinasus Say) та інші. Багато з цих видів шкідників поширені в країнах Південної й Середньої Європи, Афганістані, Японії, Китаї, Єгипті та в інших державах, з якими Україна має торговельні зв’язки. Тому слід постійно пам’ятати про небезпеку завезення нових видів шкідників.


Так, за даними Г. А. Закладного (1990), в державних зерносховищах на території колишнього СРСР втрати маси зерна від комах збільшуються з північних районів до південних. Якщо у північних районах партії з пошкодженим зерном становили 65%, то у південних — 100%. В 1 кг нараховували, відповідно, 91 та 1972 шт. пошкоджених зерен, а втрати маси сягали 0,13 і 1,75%.


Надто небезпечні шкідники хлібних запасів для насіння. Так, пшениця й кукурудза, пошкоджені комірним довгоносиком, втрачають схожість, відповідно, на 92 і 27%, рисовим довгоносиком — 75 і 61, малим борошняним хрущаком — 53 і 24, суринамським борошноїдом — 25 і 18%. Насіння гороху, квасолі, еспарцету, пошкоджене зерноїдами, втрачає схожість на 70–90%, а від кліщів насіння пшениці (залежно від вологості) знижує схожість на 6–19%.


Одним із найважливіших завдань, яке вирішують у багатьох країнах, у т. ч. в Україні, є вдосконалення вже існуючих і розбробка нових засобів і методів захисту зерна від комах і кліщів. Існуючі засоби та методи боротьби з шкідниками хлібних запасів значно стримують розселення шкідливих кліщів і комах та істотно скорочують їх потенційну шкодочинність.


Система захисту запасів передбачає три основних групи заходів: карантинні, профілактичні та знищувальні.


Карантинні заходи спрямовані на те, щоб запобігти проникненню на територію України іноземних видів шкідників, наприклад, китайський та чотирикрапковий зерноїди. Така загроза вже є для західного кордону країни. Водночас найважливішим завданням карантину є вчасне виявлення, локалізація й ліквідація вогнищ карантинних шкідників, що проникли з хімічними засобами.


Профілактичні заходи, спрямовані на запобігання зараженню зернопродуктів або інших об’єктів, в системі заходів боротьби зі шкідниками хлібних запасів мають велике значення, бо унеможливлюють зараження запасів зерна і зернопродуктів, що зберігаються. Це дає змогу уникнути погіршення якості та втрат у масі.


Профілактичні заходи слід проводити не тільки на підприємствах, що зберігають і переробляють зерно, а на сільськогосподарських підприємствах різної форми власності — виробниках зернопродукції.


Серед профілактичних заходів можна виділити чотири основні групи. Перша група пов’язана з використанням генетичного чинника і передбачає вивчення стійкості насіння різних сортів сільськогосподарських культур до шкідників хлібних запасів для відбору вихідного матеріалу для селекції стійких до них сортів. Друга група включає заходи, що пов’язані з дотриманням санітарного режиму на хлібоприймальних та переробних підприємствах, починаючи з первинних етапів обробки нового врожаю зерна в господарствах-виробниках. Основною метою проведення санітарних заходів є ліквідація осередків шкідників і запобігання розселенню шкідливих об’єктів у незаражену продукцію, дотримання чистоти й порядку під час роботи із зерном і зернопродуктами (території польових станів, зерносховищ, виробничих приміщень, обладнання, транспортних засобів, тари тощо). Третя група заходів спрямована на застосування засобів, що перешкоджають проникненню шкідників у продовольчі запаси. Це, передусім, забезпечення правильного проектування та якісного будівництва об’єктів, що призначені для зберігання хлібних ресурсів. Приділяється увага виробництву й розробці пакувальних матеріалів, які перешкоджають проникненню комах та кліщів у продукцію, що зберігається (різні синтетичні плівки та інші матеріали). Цікавим напрямом, що передбачає захист продуктів від шкідників, є використання репелентів — сполук, які відлякують комах. І четверта група передбачає використання абіотичних чинників (вологість, температура і хімічні компоненти повітря складських приміщень), завдяки яким можна значною мірою стримувати розвиток, розселення й шкодочинність шкідників запасів у складських приміщеннях. Вологість зерна й зернопродуктів також має велике значення для профілактики їх зараженості. Відомо, що кліщі вибагливіші до вологості продуктів, ніж комахи. Так, комірний і рисовий довгоносики розмножуються за мінімальної вологості продуктів 11–12%, (оптимальна — 13–17%), хлібний шашіль і рудий борошноїд потребують, відповідно, 10–12 і 13–15%, млинова вогнівка — 11–12 і 13–16, а борошняний кліщ — 13–14 і 17–18%. Тому за низької вологості продукту, незважаючи на зараженість, шкідники можуть і не розвиватись.


Температура є одним із найважливіших чинників метаболізму, росту, розвитку, загальної поведінки і поширення шкідників. Кожен вид комах і кліщів має активність лиш у визначених межах температури, які створюють зону ефективних температур. За наявності їжі й за достатньої вологості зернових продуктів розвиток шкідників хлібних запасів може набути катастрофічного характеру, якщо його не обмежити температурним чинником. Завдяки підвищеній чутливості комах і кліщів до температури, продукти можна зберігати в умовах, що стримують розвиток шкідників і навіть спричинюють їх загибель. Встановлено, що оптимальний температурний діапазон для розвитку більшості шкідників хлібних запасів — 18...32°С. Температура нижча 16°С значно стримує розмноження шкідників, а близько 10°С більшість комах витримує погано (стримується розвиток усіх стадій). Охолодження й зберігання зерна й зернопродуктів за температури 10...12°С є одними з основних профілактичних заходів, що стримують розвиток шкідників. Зазвичай для охолодження зерна й продуктів використовують атмосферне повітря в холодний період року або доби, вживаючи пасивне чи активне вентилювання, а також штучно охолоджене повітря (табл. 2).


Враховуючи те, що строки виживання різних фаз неоднакові, важливо знати межі температур, за яких спостерігається повна загибель шкідників. Такі дані наведено в таблиці 2.


Виходячи з наведеного вище, в холодний період року зерно й зернопродукти, насамперед заражені шкідниками, конче потрібно охолоджувати всіма можливими способами. Потім у зерновій масі слід підтримувати низьку температуру відповідно до даних експозиції, що вказані в таблиці 2.


О. Грикун,
канд. біол. наук, ст. наук. співробітник ІЗР УААН


Далі буде…


Advertisement

Інтерв'ю
Вихід на зовнішні ринки все частіше стає закономірним етапом розвитку успішного бізнесу. Втім, перед керівником, що прийняв рішення про зовнішню експансію, традиційно постає багато запитань. І хоча
Клінт Мартін
11 липня 2016 року Україна і Канада підписали Угоду про створення зони вільної торгівлі. Це найбільша угода такого плану після ЗВТ з Євросоюзом. 

1
0