Спецможливості
Технології

За­сто­су­ван­ня фунгіцидів у посівах ріпа­ку

11.09.2015
1838
За­сто­су­ван­ня фунгіцидів  у посівах ріпа­ку фото, ілюстрація

Урожайність ріпаку в Україні в цілому невисока —  13–15 ц/га (в Європі — 24–26 ц/га), хоча генетичний потенціал культури  становить  40–45 ц/га. Однією з причин недобору врожаю є ураження насіння і рослин ріпаку хворобами.

Урожайність ріпаку в Україні в цілому невисока —  13–15 ц/га (в Європі — 24–26 ц/га), хоча генетичний потенціал культури  становить  40–45 ц/га. Однією з причин недобору врожаю є ураження насіння і рослин ріпаку хворобами.

В. Сергієнко, канд. с.-г. на­ук

Рос­ли­ни ріпа­ку ура­жу­ють­ся ба­га­ть­ма інфекційни­ми хво­ро­ба­ми. В Ук­раїні найбільш по­ши­ре­ни­ми і шкідли­ви­ми є: сніго­ва плісня­ва (ти­фу­ль­оз), чор­на ніжка (ри­зок­тоніоз), не­справжня бо­рош­ни­с­та ро­са (пе­ро­но­с­по­роз), чор­на пля­мистість (аль­тер­наріоз), рак стеб­ла або не­кроз ко­ре­не­вої ший­ки (фо­моз), біла гниль, або скле­ро­тиніоз (біло­с­теблість), сіра гниль (бо­т­ридіоз), світла пля­мистість (циліндро­с­поріоз), вер­ти­ци­ль­оз­не в’янен­ня (вер­ти­ци­ль­оз), фу­заріоз­не в’янен­ня (фу­заріоз), бак­теріоз ко­ренів ози­мо­го ріпа­ку, сли­зо­вий бак­теріоз яро­го ріпа­ку. Менш по­ши­рені біла пля­мистість (кільце­ва пля­мистість, або сіро­стеблість), бо­рош­ни­с­та ро­са, ки­ла, зви­чай­на мо­заїка, змор­ш­ку­ва­та мо­заїка, чор­на кільце­ва пля­мистість, вірус жов­ту­хи тур­неп­су, по­зе­леніння квіток.
Не­добір уро­жаю насіння че­рез хво­ро­би за­леж­но від гібри­да та тех­но­логії йо­го ви­ро­щу­ван­ня ко­ли­вається від 15 до 70% і більше, до то­го ж знач­но погіршу­ють­ся посівні та тех­но­логічні якості ріпа­ку. Вче­ни­ми вста­нов­ле­но, що найбільші втра­ти вро­жаю спри­чи­ня­ють біла гниль та фо­моз — 20–60%. Від ура­жен­ня аль­тер­наріозом та циліндро­­споріозом втра­ти вро­жаю мо­жуть ста­но­ви­ти — 15–30%, пе­ро­но­с­по­ро­зом — 15–25, сірою гнил­лю — 10–20%.
Хво­ро­би знач­ною мірою впли­ва­ють і на біохімічний склад рос­лин та насіння ріпа­ку. Так, за ура­жен­ня пе­ро­но­с­по­ро­зом, аль­тер­наріозом, фо­мо­зом, циліндро­с­поріозом істот­но зни­жується вміст вітаміну С, про­теїну, жи­ру, цу­к­ру, не­замінних аміно­кис­лот, вміст олії у насінні ріпа­ку.
По­ши­рен­ня та роз­ви­ток більшості хво­роб за­ле­жить від по­год­них умов ве­ге­таційно­го періоду та тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ози­мо­го і яро­го ріпа­ку. За умов ви­со­кої во­ло­гості, ви­па­дан­ня ряс­них рос у нічні го­ди­ни та се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри повітря 8...15°С ймовірне ура­жен­ня рос­лин не­справжнь­ою бо­рош­ни­с­тою ро­сою, за ча­с­тих дрібних дощів —  циліндро­с­поріозом. Підви­ще­на во­логість повітря, часті дощі з вітром за тем­пе­ра­ту­ри повітря вдень 15...24°С та вночі — 12...18°С спри­я­ють роз­вит­ку аль­тер­наріозу та фо­мо­зу. За теп­лої та во­ло­гої по­го­ди (тем­пе­ра­ту­ра 17...26°С, віднос­на во­логість — 80–100%, часті дощі, за­гу­щені посіви) рос­ли­ни ріпа­ку най­частіше ура­жу­ють­ся білою та сірою гни­ля­ми, бак­теріоза­ми.
Для своєчас­но­го ви­яв­лен­ня хво­роб ріпа­ку не­обхідно си­с­те­ма­тич­но про­тя­гом усьо­го періоду ве­ге­тації про­во­ди­ти фіто­санітар­ний моніто­ринг посівів. Це спри­я­ти­ме прий­нят­тю рішен­ня що­до про­ве­ден­ня ефек­тив­них за­хис­них за­ходів. Най­ва­гомішим за­хо­дом за­хи­с­ту посівів ріпа­ку від хво­роб є  за­сто­су­ван­ня фунгіцидів. Де­які з них не ли­ше за­хи­ща­ють рос­ли­ни ріпа­ку від ура­жен­ня фіто­па­то­ге­на­ми, але й про­яв­ля­ють рістре­гу­лю­ючі вла­с­ти­вості. Та­кий подвійний ефект ро­бить за­сто­су­ван­ня цих пре­па­ратів на посівах ріпа­ку над­зви­чай­но ак­ту­аль­ним для підви­щен­ня йо­го вро­жай­ності. Си­с­тем­не за­сто­су­ван­ня фунгіцидів у най­кри­тичніші фа­зи роз­вит­ку ріпа­ку ози­мо­го за­без­пе­чує надійний за­хист рос­лин від найбільш по­ши­ре­них хво­роб.

   Тра­диційно в Ук­раїні впер­ше вно­сять фунгіци­ди на посіви ози­мо­го ріпа­ку во­се­ни. Са­ме в осінній період за­хисні за­хо­ди пе­ре­дусім ма­ють бу­ти спря­мо­вані на ра­ди­каль­не об­ме­жен­ня або зни­щен­ня дже­рел інфекції, бло­ку­ван­ня або уповільнен­ня шляхів її по­ши­рен­ня, підви­щен­ня стійкості рос­лин до збуд­ників хво­роб і не­спри­ят­ли­вих по­год­них чин­ників. Осіннє вне­сен­ня фунгіцидів уповільнює ріст рос­лин, за­хи­ща­ю­чи їх від надмірно­го пе­ре­ро­с­тан­ня, сприяє глиб­шо­му про­ник­нен­ню ко­ре­не­вої си­с­те­ми в грунт та збільшен­ню її ма­си, фор­му­ван­ню ком­пакт­них рос­лин із пла­с­кою ро­зет­кою листків, за­побігає ви­дов­жен­ню ко­ре­не­вої ший­ки і ви­со­ко­му піднят­тю точ­ки рос­ту над по­верх­нею грун­ту. Всі ці чин­ни­ки знач­но зни­жу­ють ри­зик ви­мер­зан­ня ріпа­ку.
Во­се­ни доцільно про­ве­с­ти профілак­тичні хімічні за­хо­ди у фазі 4–6 ро­зет­ко­вих листків для кон­тро­лю більшості хво­роб ріпа­ку ози­мо­го, особ­ли­во за ви­со­кої во­ло­гості повітря
(90–100%) і се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри 8…12°C. З цією ме­тою про­во­дять об­при­с­ку­ван­ня посівів од­ним із фунгіцидів — ре­гу­ля­торів рос­ту на ос­нові діючих ре­чо­вин: мет­ко­на­зол, 60 г/л (Ка­рам­ба, в. р.); те­бу­ко­на­зол, 250 г/л (Містік, к. е.; Оріус 250, в. е.; Фолікур 250 EW, к. е.; Фор­те­ця То­тал ЕС, КЕ; Аму­лет, к. е.; Аль­фа-Те­бу­зол, КЕ; Бер­кут, КЕ; Ко­ло­саль, КЕ; Полігард, КЕ) та сумішей діючих ре­чо­вин: протіоко­на­зол, 80 г/л + те­бу­ко­на­зол, 160 г/л (Тілмор 240 ЕС, КЕ); флутріафол, 75 г/л + те­бу­ко­на­зол, 225 г/л (Імпакт Т); пропіко­на­зол,  125 г/л + флу­опірам, 125 г/л (Про­пульс 250 SE). Ці об­роб­ки ба­жа­но поєдну­ва­ти із по­за­ко­ре­не­вим піджив­лен­ням рос­лин мікро­е­ле­мен­та­ми, особ­ли­во бо­ром (0,5 кг/га). За дефіци­ту цьо­го мікро­е­ле­мен­та в грунті зни­жується стійкість рос­лин про­ти інфекційних хво­роб і до низь­ких тем­пе­ра­тур, спо­с­терігається інтен­сив­не відми­ран­ня листків і точ­ки рос­ту рос­ли­ни, уповільнюється роз­ви­ток ге­не­ра­тив­них ор­ганів, зни­жується насіннєва про­дук­тивність.
На­весні об­при­с­ку­ван­ня за ви­со­ти ріпа­ку 20–25 см за­хи­щає від хво­роб, сприяє збільшен­ню ко­ре­не­вої си­с­те­ми та рівномірно­му цвітінню, за­без­пе­чує фор­му­ван­ня міцнішо­го і ко­рот­шо­го стеб­ла, вирівня­них за ве­ли­чи­ною стручків, а та­кож кра­щий роз­ви­ток бічних па­гонів. У разі запізнен­ня із сівбою яро­го ріпа­ку, ко­ли ве­ге­тація рос­лин відбу­вається в умо­вах дов­го­го світло­во­го дня і уповільнюється роз­га­лу­жен­ня стеб­ла і фор­му­ван­ня бічних па­гонів, доцільно про­ве­с­ти профілак­тич­не об­при­с­ку­ван­ня посівів ба­ко­вою сумішшю од­но­го із інгібіторів рос­ту ли­с­тя з низь­кою нор­мою йо­го ви­т­ра­ти
(0,3–0,4 л/га) в комбінації з ре­гу­ля­то­ром рос­ту рос­лин Хлор­мек­ват-хло­рид 720 з нор­мою ви­т­ра­ти 0,3–0,4 л/га.
На сьо­годні є до­стат­ня кількість фунгіцидів, які мо­жуть ефек­тив­но кон­тро­лю­ва­ти більшість хво­роб у період ве­ге­тації ріпа­ку (табл. 1). Во­ни ма­ють різні вла­с­ти­вості та спе­к­т­ри дії.
   
   З цією ме­тою мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти як од­но­ком­по­нентні пре­па­ра­ти (Містік, Фолікур, Оріус, Ка­рам­ба), так і дво­ком­по­нентні (Амістар Ек­с­т­ра 280 SС, Тілмор 240 ЕС, Про­пульс 250 SE, Замір 400, Акан­то плюс 28, Піктор). Два ос­танніх із дво­ком­по­нент­них пре­па­ратів за­вдя­ки стробілу­ри­новій групі, що вхо­дить до скла­ду пре­па­ратів, ма­ють цінні вла­с­ти­вості — сти­му­лю­ва­ти обмінні про­це­си та змен­шу­ва­ти енер­ге­тичні втра­ти. Та­кож за за­сто­су­вання фунгіцидів Акан­то Плюс, Амістар Ек­с­т­ра та Піктор відбу­вається ефект озе­ле­нен­ня, що зу­пи­няє старіння, по­до­вжує  життєдіяльність рос­лин та сприяє підви­щен­ню уро­жай­ності. Ці пре­па­ра­ти по­си­лю­ють фо­то­син­тез і рос­тові про­це­си в рос­ли­нах, підви­щу­ють за­своєння та спо­жи­ван­ня азо­ту та стійкість до не­спри­ят­ли­вих по­год­них умов. Над­зви­чай­но важ­ли­вим є те,  що ос­нов­на ча­ст­ка фунгіцидів, які ре­ко­мен­дується за­сто­со­ву­ва­ти для за­хи­с­ту від хво­роб, має чітко ви­ра­жені ре­тар­дантні вла­с­ти­вості, тоб­то вла­с­ти­вості мор­фо­ре­гу­ляції. Ви­ко­ри­с­тан­ня ре­тар­дантів грун­тується на принципах пе­ре­роз­поділу по­то­ку по­жив­них ре­чо­вин у бік збільшен­ня не до верх­ньої точ­ки рос­ту, а до ко­ре­ня. Тим са­мим низхідні по­то­ки со­ко­ру­ху по­кра­щу­ють жив­лен­ня нижніх бру­нь­ок та ко­ре­ня. Та­ким чи­ном рос­ли­на міняє фор­му габіту­су шля­хом більшої де­термінації стеб­ла, кількості па­гонів, стручків, по­тужнішо­го ко­ре­ня та діаме­т­ра стеб­ла. За­вдя­ки за­сто­су­ван­ню фунгіцидів-ре­тар­дантів мож­на збільши­ти ут­во­рен­ня бічних па­гонів і стручків на рос­лині, про­ду­ку­ю­чи ріст ре­про­дук­тив­них ор­ганів на оди­ниці площі.
Най­по­ши­реніши­ми фунгіци­да­ми з ре­тар­дант­ни­ми  вла­с­ти­во­с­тя­ми є пре­па­ра­ти  на ос­нові три­а­золів: те­бу­ко­на­зо­лу (Фолікур 250 EW, Тілмор 240 ЕС, Оріус 250, Замір 400), мет­ко­на­зо­лу (Ка­рам­ба) та пропіко­на­зо­лу (Акан­то плюс 28). 
Більша ча­с­ти­на ре­ко­мен­до­ва­них фунгіцидів є пре­па­ра­та­ми си­с­тем­ної дії. Во­ни за­без­пе­чу­ють дов­го­т­ри­ва­лий за­хис­ний ефект: період за­хис­ної дії фунгіци­ду мо­же ся­га­ти 18 тижнів.
Задля підви­щен­ня технічної ефек­тив­ності фунгіцидів і насіннєвої про­дук­тив­ності рос­лин до ро­бо­чих су­с­пензій чи емульсій до­да­ють один із спеціаль­них сти­му­ля­торів рос­ту рос­лин: Біосил (Емістим С), в. р. (5–10 мл/га); Вер­містим К, р. (5–8 л/га); Марс EL або Вим­­­пел (0,3 л/га); Rost-Кон­цен­т­рат (0,5 л/га);  Стабілан 750 SL, в. р. к. (1,5–2,0 л/га), та ін.
На­ми та­кож бу­ли про­ве­дені досліди з ви­ко­ри­с­тан­ням фунгіцидів та сумішей фунгіцидів з гуміно­ви­ми пре­па­ра­та­ми про­ти хво­роб ріпа­ку. Із фунгіцидів ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли ши­ро­ковідомі пре­па­ра­ти  Амістар Ек­с­т­ра 280 SC, Імпакт Т, к. с., та Ри­доміл Голд МЦ 68 WG, в. г., які у своєму складі містять різні діючі ре­чо­ви­ни.
На посівах ріпа­ку ози­мо­го ура­жен­ня хво­ро­ба­ми бу­ло відміче­но у фазі дозріван­ня стручків. У цей період ли­с­тя та струч­ки ріпа­ку бу­ли ура­жені аль­тер­наріозом. Ця  хво­ро­ба ос­танніми ро­ка­ми  на­бу­ла знач­но­го по­ши­рен­ня і за­вдає  ба­га­то кло­потів  аг­ро­ви­роб­ни­кам у всіх зо­нах ви­ро­щу­ван­ня. Збуд­ни­ки хво­ро­би інтен­сив­но за­се­ля­ють по­верх­ню струч­ка, яка на мо­мент до­сти­ган­ня відповідає за фо­то­син­тез. То­му насіння фор­мується ду­же дрібним, та ще й оси­пається. Че­рез це втра­ти вро­жаю мо­жуть ся­га­ти до 40%.
Обліки, про­ве­дені на­ми в період з 06.06 по 21.06.2013 р., засвідчи­ли, що роз­ви­ток аль­тер­наріозу на кон­тролі ста­но­вив 14,8–53,0% (табл. 2). Як ви­я­ви­лось, об­роб­ки фунгіци­да­ми бу­ли до­сить ефек­тив­ни­ми у по­чат­ко­вий період роз­вит­ку хво­ро­би. В цей час ефек­тивність фунгіцидів ста­но­вить
59,0 – 76,4%. Най­ви­щий за­хис­ний ефект за­без­пе­чив фунгіцид Імпакт Т, к. с., 1,0 л/га — на рівні 62,7–76,4%. У се­ред­нь­о­му за період спо­с­те­ре­жень ефек­тивність досліджу­ва­них фунгіцидів ста­но­ви­ла 57,2–63,2%.

   Сумісне за­сто­су­ван­ня фунгіцидів з гу­ма­та­ми, за якого ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли змен­шені нор­ми ви­т­ра­ти фунгіцидів, та са­мостійні об­роб­ки гуміно­ви­ми пре­па­ра­та­ми та­кож за­без­пе­чи­ли по­зи­тивні ре­зуль­та­ти. За­хис­ний ефект сумішей був на рівні фунгіцидів з по­вною нор­мою ви­т­ра­ти, або де­що пе­ре­ва­жав. А уро­жайність ріпа­ку в цих варіан­тах бу­ла суттєво ви­щою (табл. 2).
Уро­жайність насіння ріпа­ку на кон­тролі ста­но­ви­ла
13,3 ц/га, у варіан­тах із са­мостійним за­сто­су­ван­ням фунгіцидів — 15,3–16,1 ц/га. За ви­ко­ри­с­тан­ня сумішей фунгіцидів з гуміно­ви­ми пре­па­ра­та­ми уро­жайність ріпа­ку бу­ла на рівні 17,3–17,8 ц/га, або на 30–33% ви­щою порівня­но з кон­тро­лем. Най­ви­щу вро­жайність ріпа­ку (18,0 ц/га) за­без­пе­чи­ла об­роб­ка посівів гуміно­ви­ми пре­па­ра­та­ми: спо­чат­ку Фульвітал Плюс, 200 г/га, а потім Гуміфілд Аміно, 200 мл/га.
Низь­ку вро­жайність ріпку мож­на по­яс­ни­ти розтріску­ван­ням стручків і ви­си­пан­ням насіння на зем­лю. Для за­побіган­ня цьо­му посіви слід об­роб­ля­ти пре­па­ра­том Нью-Філм-17. Це збе­ре­же до­дат­ко­во 30–40% вро­жаю. До то­го ж па­да­ли­ця ріпа­ку є до­дат­ко­вим дже­ре­лом інфекції для більшості хво­роб, що пе­ре­да­ють­ся насінням (аль­тер­наріоз, фо­моз, пе­ро­но­с­по­роз, циліндро­с­поріоз).
З ме­тою за­побіган­ня ура­жен­ню насіння ріпа­ку пліснявінням та гни­ля­ми доцільно про­во­ди­ти за два тижні до зби­ран­ня де­си­кацію посівів за по­жовтіння та по­буріння 70–75% стручків. Для цьо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ють спеціальні пре­па­ра­ти: Вул­кан Плюс, РК (3,0 л/га); Клінік, в. р. (3,0 л/га); Ра­ун­дап Класік, в. р. (3,0 л/га); Ра­ун­дап Ек­с­т­ра, РК (2,6 л/га); Рег­лон Су­пер 150 SL, в. р. к. (2,0–3,0 л/га); Ри­чард, в. р. (3,0 л/га); Су­ховій, РК (1,5–2,5 л/га). Це дає змо­гу зни­зи­ти во­логість насіння та за­побігти роз­вит­ку хво­роб.

Інтерв'ю
Ірина Кухтіна
Про необхідність об’єднання виробників ягід, левова частка яких в Україні вирощується одноосібниками й домогосподарствами, говорять уже давно. Минулого року така асоціація – «Ягідництво України» - була зареєстрована. Редакція вирішила... Подробнее
Ірина Чернишова
Зараз стрімкі зміни, передусім у технічній сфері, охопили навіть аграрний сектор, який має репутацію чи не найконсервативнішої галузі економіки. Не дивно, що часто зусилля власників господарств, спрямовані на впровадження змін, зустрічають... Подробнее

1
0