Спецможливості
Агрохімія

Захист винограду від хвороб і шкідників в ранньовесняний період

07.04.2017
3252
Захист винограду від хвороб і шкідників в ранньовесняний період фото, ілюстрація

Вес­на — са­ме час для бо­роть­би на ви­но­град­ни­ках зі шкідни­ка­ми, які за­се­ля­ють рос­ли­ни від фа­зи со­ко­ру­ху до періоду ак­тив­но­го рос­ту па­гонів (дру­га-тре­тя де­ка­ди бе­рез­ня — тре­тя де­ка­да квітня).

 

За­хист ви­но­гра­ду в цей період ду­же важ­ли­вий, ад­же інтен­сив­но фор­мується ли­ст­ко­ва ма­са рос­ли­ни, тож по­шко­д­жен­ня бру­нь­ок, мо­ло­дих па­гонів, а зго­дом і суцвіть не­га­тив­но впли­не на май­бутній уро­жай.

Щорічні об­сте­жен­ня про­мис­ло­вих на­са­д­жень Північно­го При­чор­но­мор’я фіксу­ють зро­с­тан­ня шкідли­вості ґрун­то­вих та ли­с­то­г­ри­зу­чих шкідників, а та­кож брунь­ко­вих кліщів із ро­ди­ни Eriophyidae. Най­по­ши­реніші ви­ди — ви­но­град­ний по­встя­ний кліщ, або зу­день (Eriophyes vitis Pgst.) та ви­но­град­ний брунь­ко­вий кліщ (Eriophyes vitigineusgemma Mal.). Знач­но по­ши­ри­лись на ви­но­град­ни­ках хво­ро­би ба­га­торічної де­ре­ви­ни: чор­на пля­мистість (Phomopsis viticola Sacc), інфекційне вси­хан­ня, або ан­т­рак­ноз (Gloeosporium ampelophagum Pass.).

На­прикінці бе­рез­ня — на по­чат­ку квітня під час мар­ш­рут­них об­сте­жень на­са­д­жень мож­на ви­я­ви­ти жуків кримсь­ко­го ви­но­град­но­го ско­са­ря (Otiorrhynchus asphaltinus Germ.), гу­се­ниці дим­ча­с­то­го бу­ро-сіро­го п’яду­на (Boarmia gemmaria Brahm.), а на­прикінці квітня — на по­чат­ку трав­ня — жу­ка олен­ки во­ло­ха­тої (бронзівка во­ло­ха­та) (Tropinota hirta).

Кримсь­кий ви­но­град­ний ско­сар 

Кримський виноградний скосарЖук бли­с­ку­чо-чор­но­го ко­ль­о­ру за­в­довжки 8–11 мм. Над­кри­ла силь­но опуклі, з дрібни­ми поз­довжніми бо­ро­зен­ка­ми, крил не­має. Зи­му­ють жу­ки у верх­нь­о­му шарі ґрун­ту, під йо­го гру­доч­ка­ми, опа­лим ли­с­тям і рос­лин­ни­ми решт­ка­ми. На­весні, за тем­пе­ра­ту­ри по­над 10°С, по­чи­на­ють хар­чу­ва­ти­ся брунь­ка­ми. Ак­тивні вночі: один жук за нічний час мо­же зни­щи­ти п’ять-сім бру­нь­ок. Після роз­пу­с­кан­ня бру­нь­ок жу­ки жив­лять­ся ли­с­тям, ха­рак­тер­но об­гри­за­ю­чи його з країв.

Шкідник за­се­ляє кущі ви­но­гра­ду во­гни­ща­ми. Ступінь за­гро­зи виз­на­ча­ють візу­аль­но — ог­ля­дом на­са­д­жень у фазі со­ко­ру­ху.

Дим­ча­с­тий п’ядун бу­ро-сірий

Гусениця буро-сірого п`ядунаНа­­­­­ле­жить до ро­ди­ни п’ядунів, або зем­лемірів (Geometridae). Шкідник по­ши­рюється во­гни­ща­ми. Брунь­ки ви­но­гра­ду по­шко­д­жу­ють гу­се­ниці тре­ть­о­го віку, які після зимівлі про­дов­жу­ють своє жив­лен­ня. Во­ни ма­ють дві па­ри груд­них і три — че­рев­них ніг, то­му пе­ре­су­ва­ють­ся ве­ли­ки­ми «кро­ка­ми», зги­на­ю­чись удвічі, ніби вимірю­ю­чи по­верх­ню п’яд­дю, звідси й от­ри­ма­ли свою на­зву. Од­на гу­се­ни­ця мо­же зни­щи­ти до 10 бру­нь­ок, що ста­но­вить ве­ли­ку за­гро­зу для ви­но­град­ників. Шко­дять гу­се­ниці на по­чат­ку періоду на­бря­кан­ня бру­нь­ок. На ос­танніх мож­на поміти­ти сліди по­шко­д­жень — не­ве­ликі от­во­ри у ви­гляді ло­жеч­ки, при­чо­му де­які брунь­ки бу­ва­ють з’їдені прак­тич­но повністю.

Еко­номічно обґрун­то­ва­ни­ми є за­хо­ди з об­при­с­ку­ван­ня кущів відповідни­ми от­ру­тохіміка­та­ми про­ти жуків ско­са­ря та гу­се­ниць п’ядунів на ділян­ках, де ви­яв­ле­но три-п’ять по­шко­д­же­них бру­нь­ок на кущ. У бо­ротьбі із за­зна­че­ни­ми шкідни­ка­ми ре­ко­мен­ду­ють ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти інсек­ти­ци­ди, що ввійшли до «Пе­реліку пе­с­ти­цидів та аг­рохімікатів, доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні» (на­далі — «Пе­релік…»), із до­три­ман­ням рег­ла­ментів за­сто­су­ван­ня та пра­вил техніки без­пе­ки. За на­ши­ми спо­с­те­ре­жен­ня­ми ви­со­ку технічну ефек­тивність про­ти цих шкідників ма­ють об­при­с­ку­ван­ня інсек­ти­ци­да­ми з гру­пи фо­с­фор­ор­ганічних (Дур­сбан 480, к.е., Зо­лон 35, к.е.) і піре­т­роїдних (Ка­ра­те Зе­он 050 CS, мк.с.) та інших пре­па­ратів.

Важ­ли­ви­ми аг­ро­технічни­ми прий­о­ма­ми, які спри­я­ють об­ме­жен­ню чи­сель­ності ви­ще­заз­на­че­них шкідли­вих ор­ганізмів, є ран­нь­о­вес­ня­на куль­ти­вація ґрун­ту на гли­би­ну 10–12 см та бо­роть­ба з бур’яна­ми в міжряд­дях.

Олен­ка во­ло­ха­та (бронзівка) 

Чор­ний жук, гу­с­то вкри­тий сіри­ми во­лос­к­а­ми з біли­ми пля­ма­ми на над­кри­лах, за­вдовжки 10–12 мм. Усе тіло жу­ка, особ­ли­во з ниж­нь­о­го бо­ку, вкри­те жов­ту­ва­то-сіри­ми гу­с­ти­ми во­ло­с­ка­ми.

Оленка волохатаТорік виліт фіто­фа­га спо­с­теріга­ли ра­но на­весні, що зу­мов­ле­но по­год­ни­ми умо­ва­ми, які скла­ли­ся 2016-го. За да­ни­ми ме­те­о­ро­логічно­го пунк­ту при ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїро­ва», да­та пе­ре­хо­ду се­редніх до­бо­вих тем­пе­ра­тур повітря за 10°С (біологічний нуль для ви­но­гра­ду) ви­пе­ре­д­жа­ла се­редні ба­га­торічні зна­чен­ня на два тижні. З по­чат­ком ак­тив­ної ве­ге­тації відбу­ва­ло­ся при­ско­ре­не роз­пу­с­кан­ня вічок, особ­ли­во на ранніх сор­тах сто­ло­вих сортів. Вста­нов­ле­но, що на цих сор­тах ви­но­гра­ду (Вос­торг, Іршаї Олівер, Ар­кадія, Таврія) мо­лоді па­го­ни до­ся­га­ли 3–5 см завдовжки, тоді як на на­са­д­жен­нях технічних сортів (Ка­бер­не-Совіньйон, Одесь­кий чор­ний та ін.) спо­с­теріга­ли тільки по­ча­ток роз­пу­с­кан­ня вічок. 
У ви­но­град­ни­ках на по­ча­ток фа­зи рос­ту па­гонів олен­ка во­ло­ха­та за­вдає ве­ли­кої шко­ди, об­гри­за­ю­чи мо­лоді суцвіття. Один жук мо­же по­шко­ди­ти декілька суцвіть, що суттєво впли­ває на рівень по­тенційно­го вро­жаю, особ­ли­во сто­ло­вих сортів ви­но­гра­ду з ве­ли­кою ма­сою гро­на.

У прак­тиці ви­но­гра­дар­ст­ва, як пра­ви­ло, не­має по­тре­би в до­дат­ко­во­му за­хисті на­са­д­жень від олен­ки во­ло­ха­тої, оскільки стро­ки ак­тивізації до­рос­лих жуків на­ста­ють раніше, ніж по­ча­ток рос­ту па­гонів рос­лин. Шкідник у цей час хар­чується суцвіття­ми й квітка­ми пло­до­вих куль­тур (зер­нят­ко­вих та кісточ­ко­вих), у яких цвітіння на­стає в період ви­хо­ду жуків із зимівлі.

Од­нак в умо­вах не­до­стат­ньої кор­мо­вої ба­зи для олен­ки во­ло­ха­тої за збіган­ня термінів ак­тивізації жуків та ран­нь­о­го по­чат­ку ве­ге­тації ви­но­гра­ду еко­номічно доцільним є до­дат­ко­вий за­хист на­са­д­жень сто­ло­вих сортів ви­но­гра­ду з раннім дозріван­ням ягід за за­гро­зи ма­со­вої за­се­ле­ності шкідни­ка. Сьо­годні в «Пе­реліку…» не за­реєстро­ва­но жод­но­го інсек­ти­ци­ду для бо­роть­би з олен­кою во­ло­ха­тою на ви­но­граді. На­ша прак­ти­ка бо­роть­би з цим шкідни­ком по­ка­зує, що на ви­но­град­ни­ках мож­ли­ве за­сто­су­ван­ня інсек­ти­цидів, доз­во­ле­них для ви­ко­ри­с­тан­ня на пло­до­вих на­са­д­жен­нях. Слід ура­ху­ва­ти й те, що жу­ки постійно пе­реміщу­ють­ся, то­му для їхньої за­ги­белі потрібно, щоб їхнє жив­лен­ня відбу­ва­ло­ся на об­роб­ле­них інсек­ти­ци­да­ми ча­с­ти­нах рос­лин.

На ви­но­град­ни­ках за­сто­со­ву­ють ще й та­кий оригіна­ль­ний спосіб бо­роть­би зі шкідни­ком, як ме­ханічне стру­шу­ван­ня жуків із рос­лин, після чо­го їх зби­ра­ють і зни­щу­ють. Та­кий ме­тод бо­роть­би з олен­кою во­ло­ха­тою доцільно за­сто­со­ву­ва­ти на не­ве­ли­ких за розміра­ми ділян­ках.

Брунь­кові кліщі 

На ви­но­град­ни­ках у період фа­зи со­ко­ру­ху жив­лять­ся ембріональ­ни­ми за­чат­ка­ми бру­нь­ок, унаслідок чо­го відбу­вається де­фор­мація і навіть відми­ран­ня май­бутніх па­гонів. У ре­зуль­таті цьо­го кількість роз­ви­не­них бру­нь­ок та їхнє пло­до­но­шен­ня зни­жується більш як на 50%. Без за­сто­су­ван­ня за­хис­них об­ро­бок зро­с­тає за­се­леність та інтен­сивність роз­вит­ку кліщів, що мо­же при­зве­с­ти до за­ги­белі рос­ли­ни. Хо­лод­на за­тяж­на вес­на сприяє по­си­лен­ню їхньої шкідли­вості. За ве­ге­таційний се­зон, за­леж­но від по­год­них умов, кліщі мо­жуть да­ва­ти до вось­ми-дев’яти по­колінь.

Для виз­на­чен­ня пе­ре­зимівлі кліщів на­весні, до роз­пу­с­кан­ня бру­нь­ок (бе­ре­зень — квітень), потрібно про­ве­с­ти об­сте­жен­ня ви­но­град­ників, відібра­ти не менш як 30 бру­нь­ок на 10 мо­дель­них ку­щах, роз­та­шо­ва­них рівномірно всією пло­щею ділян­ки. Зраз­ки вічок ог­ля­да­ють під біно­ку­ляр­ним мікро­ско­пом на на­явність жи­вих осо­бин для пла­ну­ван­ня за­хис­них об­ро­бок інсек­то­а­ка­ри­ци­да­ми.

У кліщів по­ча­ток жив­лен­ня по­чи­нається під час вес­ня­но­го со­ко­ру­ху, за се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри повітря 7…8°С. Ефек­тив­ною про­ти цьо­го ви­ду є об­роб­ка ака­ри­ци­да­ми в період вес­ня­ної міграції (фа­за на­бу­хан­ня бру­нь­ок — роз­хо­д­жен­ня верхніх лу­со­чок). На­ступ­ну об­роб­ку про­во­дять до цвітіння ви­но­гра­ду, як­що в цьо­му є по­тре­ба.

Особ­ли­вості кліма­ту Північно­го При­чор­но­мор’я, що пов’язані з уп­ли­вом кри­тич­них для ви­но­гра­ду тем­пе­ра­тур у зи­мо­вий період, ство­рю­ють спри­ят­ливі умо­ви для про­ник­нен­ня, розмно­жен­ня, збе­ре­жен­ня й по­ши­рен­ня чис­лен­них видів збуд­ників хво­роб де­ре­ви­ни або су­дин­ної си­с­те­ми рос­ли­ни, які при­зво­дять до по­сту­по­во­го зни­жен­ня про­дук­тив­ності і зре­ш­тою до за­ги­белі рос­лин. Хво­ро­би ба­га­торічної де­ре­ви­ни ви­но­гра­ду за ха­рак­те­ром за­вда­ної шко­ди відчут­но об­ме­жу­ють по­тенційну про­дук­тивність кущів.

За да­ни­ми на­ших спо­с­те­ре­жень, фіто­санітар­на си­ту­ація, що скла­ла­ся на ви­но­град­ни­ках Півдня Ук­раїни, по­тре­бує обов’яз­ко­во­го моніто­рин­гу та про­ве­ден­ня за­ходів що­до за­хи­с­ту рос­лин від хво­роб ба­га­торічної де­ре­ви­ни (ес­ки, еутіпо­зу, інфекційно­го вси­хан­ня, чор­ної пля­ми­с­тості).

Чор­на пля­мистість (фо­моп­сис)

Чорна плямистість на визрілих пагона виноградуНа­весні, під час мар­ш­рут­них об­сте­жень ви­но­град­них на­са­д­жень мож­на ви­я­ви­ти чор­ну пля­мистість (фо­моп­сис). Ха­рак­тер­ний про­яв цієї хво­ро­би — по­ява біля­с­тих плям на визрілій лозі та ба­га­торічній де­ре­вині. Як­що міцелій гли­бо­ко вро­с­тає в де­ре­ви­ну, ут­во­рю­ють­ся про­гнилі ділян­ки, які спо­чат­ку по­слаб­лю­ють рос­тові про­це­си, а потім зу­мов­лю­ють відми­ран­ня ру­кавів. Інтен­сив­но­го роз­вит­ку чор­на пля­мистість на­бу­ває в ро­ки з найбільшою кількістю опадів. Та­кож відо­мо, що істот­ним фак­то­ром, який впли­ває на роз­ви­ток хво­ро­би, є опа­ди в травні — червні, тоб­то в період по­яви мо­ло­дих па­гонів. Збуд­ник за­хво­рю­ван­ня зи­мує в тка­ни­нах ко­ри та де­ре­ви­ни; на ура­же­них ділян­ках ут­во­рює чорні гор­боч­ки — пікніди, які роз­ви­ва­ють­ся в осінньо-зи­мо­вий період під епідермісом. Во­ни ма­ють ви­гляд сфе­рич­них ут­во­рень бу­ро­го та чор­но­го ко­ль­о­ру діаме­т­ром від 0,2 до 0,5 мм на по­верхні па­гонів. Про­тя­гом ве­ге­таційно­го періоду об­роб­ки фунгіци­да­ми про­ти мілдью бу­дуть ефек­тив­ни­ми й про­ти фо­моп­си­су.

Інфекційне вси­хан­ня ви­но­гра­ду 

Хво­ро­ба, яку спри­чи­нює ком­плекс па­­то­ген­них грибів та бак­терій. Симп­то­ми за­хво­рю­ван­ня про­яв­ля­ють­ся у ви­гляді не­кро­тич­них кілець де­ре­ви­ни ко­ренів та ко­ре­не­ш­там­бу ви­но­град­ної рос­­ли­ни. По­шко­д­жені кущі вирізня­ють­ся при­гні­че­ним рос­том, па­го­ни з уко­ро­­­че­ни­ми міжвуз­ля­ми, інко­ли з хло­ро­тич­ним ли­с­тям. За ура­жен­ня всіх пло­до­вих ла­­нок уро­жай та ма­са од­норіч­но­го при­ро­с­ту кущів зни­жується на 60–70, а про­дук­тивність — на 35–50%.

Кущі винограду, хворі на інфекційне всихання

Ан­т­рак­но­з

Вес­няні опа­ди спри­я­ють ран­нь­о­му ура­жен­ню ан­т­рак­но­зом мо­ло­дих листків та па­гонів ви­но­гра­ду. На па­го­нах ут­во­рю­ють­ся втис­нуті ко­рич­не­во-бурі, а зго­дом ро­же­во-сірі овальні пля­ми з бу­рою об­лямівкою, які мо­жуть за­хоп­лю­ва­ти цілі міжвуз­ля. Зго­дом тка­ни­на розтріскується, у цих місцях ут­во­рю­ють­ся гли­бокі ви­раз­ки. Па­го­ни на хво­рих ку­щах ла­ма­ють­ся та вси­ха­ють. Ан­т­рак­ноз особ­­­­ли­во шко­дить суцвіттям, во­ни спо­чат­ку на­бу­ва­ють ко­рич­не­во­го ко­ль­о­ру, а зго­дом за­си­ха­ють.

Вив­чен­ня впли­ву хво­роб на вро­жайність на­са­д­жень про­во­ди­ла ла­бо­ра­торія за­хи­с­ту рос­лин у 2011–2012 рр. на сорті Одесь­кий чор­ний у ДП «ДГ Таїровсь­ке». Відзна­ча­ли, що з підви­щен­ням по­каз­ни­ка по­ши­рен­ня хво­роб де­ре­ви­ни збільшу­ва­лися втра­ти вро­жаю ви­но­гра­ду. Так, не­добір уро­жаю на хво­рих ку­щах ся­гав від 6,2 до 14,6% і ста­но­вив 11,6–14,2 ц/га.

Для пригнічен­ня роз­вит­ку спор збуд­ників ре­ко­мен­ду­ють за­сто­со­ву­ва­ти об­при­с­ку­ван­ня кущів відповідни­ми фунгіци­да­ми кон­такт­ної дії — у фазі по­чат­ку роз­пу­с­кан­ня бру­нь­ок та си­с­тем­но-кон­такт­ної — за до­вжи­ни па­гонів 15–25 см (три-п’ять листків). 

Об­роб­ка фунгіци­да­ми дає змо­гу зни­зи­ти зи­му­ю­чий за­пас збуд­ників та по­пе­ре­ди­ти роз­ви­ток гриб­них за­хво­рю­вань. За да­­ни­ми на­ших спо­с­те­ре­жень, ви­со­ку технічну ефек­тивність от­ри­ма­ли за ви­ко­ри­с­тан­ня пре­па­ратів Полірам ДФ, в. г., Де­лан, в. г., Ан­т­ра­кол 70 WP, ЗП, Дітан М-45, ЗП, Шавіт Ф, ВГ та ін. Та­кож мож­на за­­сто­со­ву­ва­ти й інші пре­па­ра­ти, ре­ко­мен­до­вані «Пе­реліком…» за умо­ви до­­три­ман­ня рег­ла­ментів їхньо­го ви­ко­ри­с­тан­ня.

У бо­ротьбі з еутіпо­зом та чор­ним інфекційним уси­хан­ням для змен­шен­ня ін­­фекційно­го за­па­су ре­ко­мен­до­ва­не за­­сто­су­ван­ня профілак­тич­них прий­омів — ви­да­лен­ня хво­рих ча­с­тин кущів під час обрізу­ван­ня та їхня утилізація за ме­жа­ми діля­нок.

По­ряд із хімічни­ми ме­то­да­ми об­ме­жен­ня роз­вит­ку хво­роб де­ре­ви­ни, ви­со­ко­е­фек­тив­ним прий­о­мом є ко­­­ре­не­­­ве піджив­лен­ня кущів ма­к­ро- та мік­ро­­е­ле­мен­та­ми. За­вдя­ки поліпшен­ню мі­­не­раль­но­го жив­лен­ня рос­лин збільшується їхня при­род­на стійкість до роз­вит­­ку збуд­ників хронічних хво­роб. 

До­три­ман­ня всіх цих за­ходів до­по­мо­же збе­рег­ти ва­шу ви­но­град­ну ло­зу на­весні в на­леж­но­му стані і, як наслідок, спри­я­ти­ме ре­алізації по­тенційної вро­жай­ності ягід ви­но­гра­ду. 

 

К. Шмат­ковсь­ка, на­ук. співробітник ла­бо­ра­торії за­хи­с­ту рос­лин,
ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїро­ва»

Інтерв'ю
Demydov1
В унікальній споруді на території арктичного архіпелагу Свальбард у Норвегії не так давно офіційно відкрито Всесвітнє сховище насіння. Дбаючи про майбутнє планети, людство прагне зберегти генофонд
Кожен садівник, який задумав посадити собі горіховий сад, знає про сорт Ідеал. Цей горіх-легенда, який кочує вже багато років методом «сарафанного радіо», сьогодні просто перетворився на інтернетівську байку - ми нарахували в мережі... Подробнее

1
0