Захист винограду від хвороб і шкідників в ранньовесняний період

За­хист ви­но­гра­ду в цей період ду­же важ­ли­вий, ад­же інтен­сив­но фор­мується ли­ст­ко­ва ма­са рос­ли­ни, тож по­шко­д­жен­ня бру­нь­ок, мо­ло­дих па­гонів, а зго­дом і суцвіть не­га­тив­но впли­не на май­бутній уро­жай.

Щорічні об­сте­жен­ня про­мис­ло­вих на­са­д­жень Північно­го При­чор­но­мор’я фіксу­ють зро­с­тан­ня шкідли­вості ґрун­то­вих та ли­с­то­г­ри­зу­чих шкідників, а та­кож брунь­ко­вих кліщів із ро­ди­ни Eriophyidae. Най­по­ши­реніші ви­ди — ви­но­град­ний по­встя­ний кліщ, або зу­день (Eriophyes vitis Pgst.) та ви­но­град­ний брунь­ко­вий кліщ (Eriophyes vitigineusgemma Mal.). Знач­но по­ши­ри­лись на ви­но­град­ни­ках хво­ро­би ба­га­торічної де­ре­ви­ни: чор­на пля­мистість (Phomopsis viticola Sacc), інфекційне вси­хан­ня, або ан­т­рак­ноз (Gloeosporium ampelophagum Pass.).

На­прикінці бе­рез­ня — на по­чат­ку квітня під час мар­ш­рут­них об­сте­жень на­са­д­жень мож­на ви­я­ви­ти жуків кримсь­ко­го ви­но­град­но­го ско­са­ря (Otiorrhynchus asphaltinus Germ.), гу­се­ниці дим­ча­с­то­го бу­ро-сіро­го п’яду­на (Boarmia gemmaria Brahm.), а на­прикінці квітня — на по­чат­ку трав­ня — жу­ка олен­ки во­ло­ха­тої (бронзівка во­ло­ха­та) (Tropinota hirta).

Кримсь­кий ви­но­град­ний ско­сар 

Жук бли­с­ку­чо-чор­но­го ко­ль­о­ру за­в­довжки 8–11 мм. Над­кри­ла силь­но опуклі, з дрібни­ми поз­довжніми бо­ро­зен­ка­ми, крил не­має. Зи­му­ють жу­ки у верх­нь­о­му шарі ґрун­ту, під йо­го гру­доч­ка­ми, опа­лим ли­с­тям і рос­лин­ни­ми решт­ка­ми. На­весні, за тем­пе­ра­ту­ри по­над 10°С, по­чи­на­ють хар­чу­ва­ти­ся брунь­ка­ми. Ак­тивні вночі: один жук за нічний час мо­же зни­щи­ти п’ять-сім бру­нь­ок. Після роз­пу­с­кан­ня бру­нь­ок жу­ки жив­лять­ся ли­с­тям, ха­рак­тер­но об­гри­за­ю­чи його з країв.

Шкідник за­се­ляє кущі ви­но­гра­ду во­гни­ща­ми. Ступінь за­гро­зи виз­на­ча­ють візу­аль­но — ог­ля­дом на­са­д­жень у фазі со­ко­ру­ху.

Дим­ча­с­тий п’ядун бу­ро-сірий

На­­­­­ле­жить до ро­ди­ни п’ядунів, або зем­лемірів (Geometridae). Шкідник по­ши­рюється во­гни­ща­ми. Брунь­ки ви­но­гра­ду по­шко­д­жу­ють гу­се­ниці тре­ть­о­го віку, які після зимівлі про­дов­жу­ють своє жив­лен­ня. Во­ни ма­ють дві па­ри груд­них і три — че­рев­них ніг, то­му пе­ре­су­ва­ють­ся ве­ли­ки­ми «кро­ка­ми», зги­на­ю­чись удвічі, ніби вимірю­ю­чи по­верх­ню п’яд­дю, звідси й от­ри­ма­ли свою на­зву. Од­на гу­се­ни­ця мо­же зни­щи­ти до 10 бру­нь­ок, що ста­но­вить ве­ли­ку за­гро­зу для ви­но­град­ників. Шко­дять гу­се­ниці на по­чат­ку періоду на­бря­кан­ня бру­нь­ок. На ос­танніх мож­на поміти­ти сліди по­шко­д­жень — не­ве­ликі от­во­ри у ви­гляді ло­жеч­ки, при­чо­му де­які брунь­ки бу­ва­ють з’їдені прак­тич­но повністю.

Еко­номічно обґрун­то­ва­ни­ми є за­хо­ди з об­при­с­ку­ван­ня кущів відповідни­ми от­ру­тохіміка­та­ми про­ти жуків ско­са­ря та гу­се­ниць п’ядунів на ділян­ках, де ви­яв­ле­но три-п’ять по­шко­д­же­них бру­нь­ок на кущ. У бо­ротьбі із за­зна­че­ни­ми шкідни­ка­ми ре­ко­мен­ду­ють ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти інсек­ти­ци­ди, що ввійшли до «Пе­реліку пе­с­ти­цидів та аг­рохімікатів, доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні» (на­далі — «Пе­релік…»), із до­три­ман­ням рег­ла­ментів за­сто­су­ван­ня та пра­вил техніки без­пе­ки. За на­ши­ми спо­с­те­ре­жен­ня­ми ви­со­ку технічну ефек­тивність про­ти цих шкідників ма­ють об­при­с­ку­ван­ня інсек­ти­ци­да­ми з гру­пи фо­с­фор­ор­ганічних (Дур­сбан 480, к.е., Зо­лон 35, к.е.) і піре­т­роїдних (Ка­ра­те Зе­он 050 CS, мк.с.) та інших пре­па­ратів.

Важ­ли­ви­ми аг­ро­технічни­ми прий­о­ма­ми, які спри­я­ють об­ме­жен­ню чи­сель­ності ви­ще­заз­на­че­них шкідли­вих ор­ганізмів, є ран­нь­о­вес­ня­на куль­ти­вація ґрун­ту на гли­би­ну 10–12 см та бо­роть­ба з бур’яна­ми в міжряд­дях.

Олен­ка во­ло­ха­та (бронзівка) 

Чор­ний жук, гу­с­то вкри­тий сіри­ми во­лос­к­а­ми з біли­ми пля­ма­ми на над­кри­лах, за­вдовжки 10–12 мм. Усе тіло жу­ка, особ­ли­во з ниж­нь­о­го бо­ку, вкри­те жов­ту­ва­то-сіри­ми гу­с­ти­ми во­ло­с­ка­ми.

Торік виліт фіто­фа­га спо­с­теріга­ли ра­но на­весні, що зу­мов­ле­но по­год­ни­ми умо­ва­ми, які скла­ли­ся 2016-го. За да­ни­ми ме­те­о­ро­логічно­го пунк­ту при ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїро­ва», да­та пе­ре­хо­ду се­редніх до­бо­вих тем­пе­ра­тур повітря за 10°С (біологічний нуль для ви­но­гра­ду) ви­пе­ре­д­жа­ла се­редні ба­га­торічні зна­чен­ня на два тижні. З по­чат­ком ак­тив­ної ве­ге­тації відбу­ва­ло­ся при­ско­ре­не роз­пу­с­кан­ня вічок, особ­ли­во на ранніх сор­тах сто­ло­вих сортів. Вста­нов­ле­но, що на цих сор­тах ви­но­гра­ду (Вос­торг, Іршаї Олівер, Ар­кадія, Таврія) мо­лоді па­го­ни до­ся­га­ли 3–5 см завдовжки, тоді як на на­са­д­жен­нях технічних сортів (Ка­бер­не-Совіньйон, Одесь­кий чор­ний та ін.) спо­с­теріга­ли тільки по­ча­ток роз­пу­с­кан­ня вічок. 
У ви­но­град­ни­ках на по­ча­ток фа­зи рос­ту па­гонів олен­ка во­ло­ха­та за­вдає ве­ли­кої шко­ди, об­гри­за­ю­чи мо­лоді суцвіття. Один жук мо­же по­шко­ди­ти декілька суцвіть, що суттєво впли­ває на рівень по­тенційно­го вро­жаю, особ­ли­во сто­ло­вих сортів ви­но­гра­ду з ве­ли­кою ма­сою гро­на.

У прак­тиці ви­но­гра­дар­ст­ва, як пра­ви­ло, не­має по­тре­би в до­дат­ко­во­му за­хисті на­са­д­жень від олен­ки во­ло­ха­тої, оскільки стро­ки ак­тивізації до­рос­лих жуків на­ста­ють раніше, ніж по­ча­ток рос­ту па­гонів рос­лин. Шкідник у цей час хар­чується суцвіття­ми й квітка­ми пло­до­вих куль­тур (зер­нят­ко­вих та кісточ­ко­вих), у яких цвітіння на­стає в період ви­хо­ду жуків із зимівлі.

Од­нак в умо­вах не­до­стат­ньої кор­мо­вої ба­зи для олен­ки во­ло­ха­тої за збіган­ня термінів ак­тивізації жуків та ран­нь­о­го по­чат­ку ве­ге­тації ви­но­гра­ду еко­номічно доцільним є до­дат­ко­вий за­хист на­са­д­жень сто­ло­вих сортів ви­но­гра­ду з раннім дозріван­ням ягід за за­гро­зи ма­со­вої за­се­ле­ності шкідни­ка. Сьо­годні в «Пе­реліку…» не за­реєстро­ва­но жод­но­го інсек­ти­ци­ду для бо­роть­би з олен­кою во­ло­ха­тою на ви­но­граді. На­ша прак­ти­ка бо­роть­би з цим шкідни­ком по­ка­зує, що на ви­но­град­ни­ках мож­ли­ве за­сто­су­ван­ня інсек­ти­цидів, доз­во­ле­них для ви­ко­ри­с­тан­ня на пло­до­вих на­са­д­жен­нях. Слід ура­ху­ва­ти й те, що жу­ки постійно пе­реміщу­ють­ся, то­му для їхньої за­ги­белі потрібно, щоб їхнє жив­лен­ня відбу­ва­ло­ся на об­роб­ле­них інсек­ти­ци­да­ми ча­с­ти­нах рос­лин.

На ви­но­град­ни­ках за­сто­со­ву­ють ще й та­кий оригіна­ль­ний спосіб бо­роть­би зі шкідни­ком, як ме­ханічне стру­шу­ван­ня жуків із рос­лин, після чо­го їх зби­ра­ють і зни­щу­ють. Та­кий ме­тод бо­роть­би з олен­кою во­ло­ха­тою доцільно за­сто­со­ву­ва­ти на не­ве­ли­ких за розміра­ми ділян­ках.

Брунь­кові кліщі 

На ви­но­град­ни­ках у період фа­зи со­ко­ру­ху жив­лять­ся ембріональ­ни­ми за­чат­ка­ми бру­нь­ок, унаслідок чо­го відбу­вається де­фор­мація і навіть відми­ран­ня май­бутніх па­гонів. У ре­зуль­таті цьо­го кількість роз­ви­не­них бру­нь­ок та їхнє пло­до­но­шен­ня зни­жується більш як на 50%. Без за­сто­су­ван­ня за­хис­них об­ро­бок зро­с­тає за­се­леність та інтен­сивність роз­вит­ку кліщів, що мо­же при­зве­с­ти до за­ги­белі рос­ли­ни. Хо­лод­на за­тяж­на вес­на сприяє по­си­лен­ню їхньої шкідли­вості. За ве­ге­таційний се­зон, за­леж­но від по­год­них умов, кліщі мо­жуть да­ва­ти до вось­ми-дев’яти по­колінь.

Для виз­на­чен­ня пе­ре­зимівлі кліщів на­весні, до роз­пу­с­кан­ня бру­нь­ок (бе­ре­зень — квітень), потрібно про­ве­с­ти об­сте­жен­ня ви­но­град­ників, відібра­ти не менш як 30 бру­нь­ок на 10 мо­дель­них ку­щах, роз­та­шо­ва­них рівномірно всією пло­щею ділян­ки. Зраз­ки вічок ог­ля­да­ють під біно­ку­ляр­ним мікро­ско­пом на на­явність жи­вих осо­бин для пла­ну­ван­ня за­хис­них об­ро­бок інсек­то­а­ка­ри­ци­да­ми.

У кліщів по­ча­ток жив­лен­ня по­чи­нається під час вес­ня­но­го со­ко­ру­ху, за се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри повітря 7…8°С. Ефек­тив­ною про­ти цьо­го ви­ду є об­роб­ка ака­ри­ци­да­ми в період вес­ня­ної міграції (фа­за на­бу­хан­ня бру­нь­ок — роз­хо­д­жен­ня верхніх лу­со­чок). На­ступ­ну об­роб­ку про­во­дять до цвітіння ви­но­гра­ду, як­що в цьо­му є по­тре­ба.

Особ­ли­вості кліма­ту Північно­го При­чор­но­мор’я, що пов’язані з уп­ли­вом кри­тич­них для ви­но­гра­ду тем­пе­ра­тур у зи­мо­вий період, ство­рю­ють спри­ят­ливі умо­ви для про­ник­нен­ня, розмно­жен­ня, збе­ре­жен­ня й по­ши­рен­ня чис­лен­них видів збуд­ників хво­роб де­ре­ви­ни або су­дин­ної си­с­те­ми рос­ли­ни, які при­зво­дять до по­сту­по­во­го зни­жен­ня про­дук­тив­ності і зре­ш­тою до за­ги­белі рос­лин. Хво­ро­би ба­га­торічної де­ре­ви­ни ви­но­гра­ду за ха­рак­те­ром за­вда­ної шко­ди відчут­но об­ме­жу­ють по­тенційну про­дук­тивність кущів.

За да­ни­ми на­ших спо­с­те­ре­жень, фіто­санітар­на си­ту­ація, що скла­ла­ся на ви­но­град­ни­ках Півдня Ук­раїни, по­тре­бує обов’яз­ко­во­го моніто­рин­гу та про­ве­ден­ня за­ходів що­до за­хи­с­ту рос­лин від хво­роб ба­га­торічної де­ре­ви­ни (ес­ки, еутіпо­зу, інфекційно­го вси­хан­ня, чор­ної пля­ми­с­тості).

Чор­на пля­мистість (фо­моп­сис)

На­весні, під час мар­ш­рут­них об­сте­жень ви­но­град­них на­са­д­жень мож­на ви­я­ви­ти чор­ну пля­мистість (фо­моп­сис). Ха­рак­тер­ний про­яв цієї хво­ро­би — по­ява біля­с­тих плям на визрілій лозі та ба­га­торічній де­ре­вині. Як­що міцелій гли­бо­ко вро­с­тає в де­ре­ви­ну, ут­во­рю­ють­ся про­гнилі ділян­ки, які спо­чат­ку по­слаб­лю­ють рос­тові про­це­си, а потім зу­мов­лю­ють відми­ран­ня ру­кавів. Інтен­сив­но­го роз­вит­ку чор­на пля­мистість на­бу­ває в ро­ки з найбільшою кількістю опадів. Та­кож відо­мо, що істот­ним фак­то­ром, який впли­ває на роз­ви­ток хво­ро­би, є опа­ди в травні — червні, тоб­то в період по­яви мо­ло­дих па­гонів. Збуд­ник за­хво­рю­ван­ня зи­мує в тка­ни­нах ко­ри та де­ре­ви­ни; на ура­же­них ділян­ках ут­во­рює чорні гор­боч­ки — пікніди, які роз­ви­ва­ють­ся в осінньо-зи­мо­вий період під епідермісом. Во­ни ма­ють ви­гляд сфе­рич­них ут­во­рень бу­ро­го та чор­но­го ко­ль­о­ру діаме­т­ром від 0,2 до 0,5 мм на по­верхні па­гонів. Про­тя­гом ве­ге­таційно­го періоду об­роб­ки фунгіци­да­ми про­ти мілдью бу­дуть ефек­тив­ни­ми й про­ти фо­моп­си­су.

Інфекційне вси­хан­ня ви­но­гра­ду 

Хво­ро­ба, яку спри­чи­нює ком­плекс па­­то­ген­них грибів та бак­терій. Симп­то­ми за­хво­рю­ван­ня про­яв­ля­ють­ся у ви­гляді не­кро­тич­них кілець де­ре­ви­ни ко­ренів та ко­ре­не­ш­там­бу ви­но­град­ної рос­­ли­ни. По­шко­д­жені кущі вирізня­ють­ся при­гні­че­ним рос­том, па­го­ни з уко­ро­­­че­ни­ми міжвуз­ля­ми, інко­ли з хло­ро­тич­ним ли­с­тям. За ура­жен­ня всіх пло­до­вих ла­­нок уро­жай та ма­са од­норіч­но­го при­ро­с­ту кущів зни­жується на 60–70, а про­дук­тивність — на 35–50%.

Ан­т­рак­но­з

Вес­няні опа­ди спри­я­ють ран­нь­о­му ура­жен­ню ан­т­рак­но­зом мо­ло­дих листків та па­гонів ви­но­гра­ду. На па­го­нах ут­во­рю­ють­ся втис­нуті ко­рич­не­во-бурі, а зго­дом ро­же­во-сірі овальні пля­ми з бу­рою об­лямівкою, які мо­жуть за­хоп­лю­ва­ти цілі міжвуз­ля. Зго­дом тка­ни­на розтріскується, у цих місцях ут­во­рю­ють­ся гли­бокі ви­раз­ки. Па­го­ни на хво­рих ку­щах ла­ма­ють­ся та вси­ха­ють. Ан­т­рак­ноз особ­­­­ли­во шко­дить суцвіттям, во­ни спо­чат­ку на­бу­ва­ють ко­рич­не­во­го ко­ль­о­ру, а зго­дом за­си­ха­ють.

Вив­чен­ня впли­ву хво­роб на вро­жайність на­са­д­жень про­во­ди­ла ла­бо­ра­торія за­хи­с­ту рос­лин у 2011–2012 рр. на сорті Одесь­кий чор­ний у ДП «ДГ Таїровсь­ке». Відзна­ча­ли, що з підви­щен­ням по­каз­ни­ка по­ши­рен­ня хво­роб де­ре­ви­ни збільшу­ва­лися втра­ти вро­жаю ви­но­гра­ду. Так, не­добір уро­жаю на хво­рих ку­щах ся­гав від 6,2 до 14,6% і ста­но­вив 11,6–14,2 ц/га.

Для пригнічен­ня роз­вит­ку спор збуд­ників ре­ко­мен­ду­ють за­сто­со­ву­ва­ти об­при­с­ку­ван­ня кущів відповідни­ми фунгіци­да­ми кон­такт­ної дії — у фазі по­чат­ку роз­пу­с­кан­ня бру­нь­ок та си­с­тем­но-кон­такт­ної — за до­вжи­ни па­гонів 15–25 см (три-п’ять листків). 

Об­роб­ка фунгіци­да­ми дає змо­гу зни­зи­ти зи­му­ю­чий за­пас збуд­ників та по­пе­ре­ди­ти роз­ви­ток гриб­них за­хво­рю­вань. За да­­ни­ми на­ших спо­с­те­ре­жень, ви­со­ку технічну ефек­тивність от­ри­ма­ли за ви­ко­ри­с­тан­ня пре­па­ратів Полірам ДФ, в. г., Де­лан, в. г., Ан­т­ра­кол 70 WP, ЗП, Дітан М-45, ЗП, Шавіт Ф, ВГ та ін. Та­кож мож­на за­­сто­со­ву­ва­ти й інші пре­па­ра­ти, ре­ко­мен­до­вані «Пе­реліком…» за умо­ви до­­три­ман­ня рег­ла­ментів їхньо­го ви­ко­ри­с­тан­ня.

У бо­ротьбі з еутіпо­зом та чор­ним інфекційним уси­хан­ням для змен­шен­ня ін­­фекційно­го за­па­су ре­ко­мен­до­ва­не за­­сто­су­ван­ня профілак­тич­них прий­омів — ви­да­лен­ня хво­рих ча­с­тин кущів під час обрізу­ван­ня та їхня утилізація за ме­жа­ми діля­нок.

По­ряд із хімічни­ми ме­то­да­ми об­ме­жен­ня роз­вит­ку хво­роб де­ре­ви­ни, ви­со­ко­е­фек­тив­ним прий­о­мом є ко­­­ре­не­­­ве піджив­лен­ня кущів ма­к­ро- та мік­ро­­е­ле­мен­та­ми. За­вдя­ки поліпшен­ню мі­­не­раль­но­го жив­лен­ня рос­лин збільшується їхня при­род­на стійкість до роз­вит­­ку збуд­ників хронічних хво­роб. 

До­три­ман­ня всіх цих за­ходів до­по­мо­же збе­рег­ти ва­шу ви­но­град­ну ло­зу на­весні в на­леж­но­му стані і, як наслідок, спри­я­ти­ме ре­алізації по­тенційної вро­жай­ності ягід ви­но­гра­ду. 

К. Шмат­ковсь­ка, на­ук. співробітник ла­бо­ра­торії за­хи­с­ту рос­лин,
ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїро­ва»