Захист пшениці м’якої озимої від хвороб

Втрати валового збору зерна від хвороб становлять понад 30%. Рівень розвитку хвороботворних збудників нерозривно пов’язаний із низкою чинників впливу, а саме: фізіологічним станом рослин пшениці озимої; наявністю первинного збудника хвороб; фазою розвитку рослин; попередником; обробітком ґрунту; строками сівби та умовами навколишнього середовища.

Важливим фактором захисту рослин від хвороб і збереження врожаю є застосування пестицидів. Хімічний метод захисту рослин здатен швидко й надійно зменшити чисельність шкідливих об’єктів до економічного порогу шкодочинності.

Ефективним засобом хімічного захисту рослин від хвороб є протруєння насіння. Цей захід дає змогу знешкодити насіння від збудників хвороб, які передаються через насіннєвий матеріал, захищає насіння й проростки від пліснявіння в ґрунтових умовах, знижує ураження сходів кореневими гнилями, послаблює негативний вплив пошкоджень та травмування на якість посівного матеріалу, стимулює ріст і розвиток рослин у результаті первинної дії препаратів на деякі фізіологічні процеси в проростаючому насінні, а згодом й у рослинах.

Іншим ефективним методом хімічного захисту є обробка посівів фунгіцидами. Ефективність застосування фунгіциду і його вплив на поліпшення врожайності зерна багато в чому залежать від погодних умов та рівня тяжкості захворювання рослин у посіві. Найкращий захист культури від хвороб забезпечує застосування фунгіцидів у фазі прапорцевого листка та колосіння.

У Миронівському інституті пшениці імені В.М. Ремесла НААН було впроваджено програму досліджень, яка передбачала вивчення дії протруйників проти хвороб на штучному інфекційному фоні збудника твердої сажки та ефективність фунгіцидів проти збудників хвороб листків на різних за стійкістю сортах пшениці озимої: Берегиня миронівська, Господиня миронівська, Горлиця миронівська, Подолянка. Агротехнічні умови закладання досліду — типові для зони вирощування. Сівбу проводили в третій декаді вересня. Насіння пшениці озимої протруювали препаратами: Вітавакс 200 ФФ, Ранкона І Мікс, Максим Форте 050 FS, Ламардор 400 FS, Юнта Квадро 373,4 FS, Селест Топ 312,5 FS. У фазі трубкування вносили фунгіцид Аканто Плюс 28, Таліус 20, Фалькон 460 ЕС та у фазі колосіння — Амістар Тріо 255 ЕС, Тілт Турбо 575 ЕС, Вареон 520.

За результатами досліджень виявлено неоднакову реакцію досліджуваних сортів пшениці м’якої озимої на протруєння насіння перед сівбою різними протруйниками. Так, найбільшу ефективність відзначали за протруювання препаратами: Ранкона І Мікс, МЕ (1,2 л/т), Юнта Квадро 373,4 FS, ТН (1,5 л/т) та Селест Топ 321,5 FS, ТН (1,5 л/т). В умовах виробничого сезону 2016– 2018 рр. прояв хвороб на сорті пшениці озимої Берегиня миронівська відзначали у фазі весняного кущення (ВВСН–23). В середньому за роки досліджень у контролі ураження септоріозом листя перебувало на рівні 2%, борошнистою росою — 1%. У фазі молочно-воскової стиглості тверду сажку зафіксували лише у варіанті з протруєнням насіння Вітавакс 200 ФФ. У фазі виходу в трубку ступінь ураження кореневими гнилями була на рівні 30%, борошнистої роси — 40–70%, септоріозу листя — 54,2–83,4% А у фазі молочно-воскової стиглості відзначали розвиток твердої сажки — 95,1–100% та кореневих гнилей — 16,9–54,4% (табл. 1).

Протруювання насіння дало змогу зберегти врожайність зерна на рівні 0,14–0,34 т/га. Найбільшу врожайність (5,22 т/га) одержано за застосування протруйника Юнта Квадро 373,4 FS (1,5 л/т). Під час вивчення впливу протруйників на хлібопекарські показники в контрольному варіанті вміст білка становив 12%, сирої клейковини — 24%, а показник седиментації — 58 мл. Найбільші показники якості (вміст білка — до 12,8%, сирої клейковини — до 25,9%, показник седиментації — до 67,3 мл) визначені у варіантах із протруйниками Селест Топ 312,5 FS, Юнта Квадро 373,4 FS, Ламардор 400 FS і Ранкона І Мікс (табл. 2).

У фазі виходу в трубку у всіх сор- тів перед першим обприскуванням відзначали ураження борошнистою росою — від 1 до 5%. Ураження септоріозом не перевищувало 3%. До фази колосіння рівень ураження рослин борошнистою росою підвищився до 4–9%, септоріозом — 4–10%. Як виявилося, сорт Подолянка в наших дослідженнях у фазі молочної стиглості нестійкий до борошнистої роси та септоріозу. Так, у контрольному варіанті кількість уражених рослин становила від 18 до 27%.

Обробка фунгіцидами Аканто Плюс 28, Таліус 20 та Фалькон 460 ЕС у фазі колосіння пшениці сортів Горлиця миронівська та Берегиня миронівська, забезпечила стійкість до борошнистої роси (55,9–79,2%) та септоріозу (28,4– 68,4%). На сорті Подолянка фунгіциди мали ефективність на рівні 43,3–70% проти борошнистої роси та 39,2–63,3% — проти септоріозу. На цей період розвитку пшениці озимої більшу ефективність проти борошнистої роси та септоріозу на більшості сортах відмічено за обробки фунгіцидом Аканто Плюс 28 (табл. 3).

У фазі колосіння (ВВСН-59) провели другу обробку фунгіцидами Вареон 520, Амістар Тріо 255 ЕС і Тілт Турбо 575 ЕС. Застосування фунгіцидів у фазі трубкування та колосіння забезпечило технічну ефективність у період молочної стиглості сортів Берегиня миронівська, Господиня миронівська та Горлиця миронівська: проти борошнистої роси — на рівні 95,8–100% та септоріозу листя — 57,8–76,2%. Відповідно для сорту Подолянка — 71,7–84,7% та 59,8–66,2%. А ефективність фунгіцидів проти бурої іржі становила на цих сортах 100%.

Обробка фунгіцидами надійно захищає посіви пшениці, завдяки чому реалізується формування культурою потенційного врожаю високоякісної продукції. Так, дворазове застосування фунгіцидів у фази трубкування та колосіння дало прибавку врожайності на рівні 0,39–0,62 т/га для сорту Берегиня миронівська, 0,64–0,88 — сорту Господиня миронівська, 0,82– 0,86 — сорту Горлиця миронівська і 0,58–0,75 т/га — сорту Подолянка (табл. 4).

Високу прибавку врожайності (0,82–0,86 т/га) отримано завдяки застосуванню фунгіцидів Таліус 20 + Тілт Турбо 575 ЕС на сорті Горлиця миронівська. Найвищі показники якості (вміст білка — 12–13,3%, сирої клейковини — 24,7–28,8%, показник седиментації — 60,7–80,7 мл) відзначали за використання фунгіциду Аканто Полюс 28 у фазі виходу в трубку та Амістар Тріо — у фазі колосіння. Застосування фун- гіцидів покращило показник якості зерна на сорті Подолянка: так, вміст білка перевищував контроль на 0,6– 0,9%, сирої клейковини — на 2,4– 2,9%, показник седиментації — на 4–6 мл.

Таким чином, для захисту пшениці озимої від хвороб на початкових етапах розвитку ефективним є протруювання насіння препаратами Ранкона І Мікс, Юнта Квадро FS та Селест Топ 321,5 FS, які забезпечують збереження врожаю на рівні 2–3,4 ц/га. Від фази виходу в трубку і до колосіння найбільшу технічну ефективність має фунгіцид Аканто Плюс 28. Для подальшого захисту пшениці озимої від хвороб і підвищення врожайності та якості зерна доцільно у фазі колосіння провести обробку рослин фунгіцидами Амістар Тріо 255 ЕС, Вареон 520 або Тілт Турбо 575 ЕС.

О. Дергачов, завідувач лабораторії агротехнологій, канд. с.-г. наук

О. Заїма, наук. співробітник, канд. с.-г. наук,

Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла НААН України

Журнал «Пропозиція», №1, 2019 р.