Захист капусти білоголової — від сходів до збирання врожаю

Капуста білоголова (Brassica oleracea var. capitata) стала поширеною овочевою культурою завдяки цінним поживним властивостям. Мабуть, немає жодного відомого на даний час вітаміну, якого не знайшли б у ній, тож її цілком можна назвати «природною аптекою». Вона займає вагому частку в структурі виробництва і споживання овочів, чому сприяли й такі її господарські якості, як висока врожайність, а також хороша лежкість і транспортабельність.

Цю культуру вирощують на великих площах майже в усіх країнах з помірним кліматом, а в холодну пору року навіть у субтропіках. В Україні вона займає більше 20 % у структурі посівних площ овочів і залишається лідером серед овочевих культур з виробництвом 1,5 млн т на рік. Однак внаслідок діяльності шкідливих організмів та забур’яненості посадок господарники часом втрачають понад 30–40 % урожаю з одночасним погіршенням його якості. Відтак, високорентабельне виробництво капусти неможливе без застосування для її захисту сучасних фунгіцидів, інсектицидів та гербіцидів, що має забезпечити отримання сталих урожаїв високої якості.

Інтегрований захист капусти від шкідників, хвороб та бур’янів передбачає застосування різних методів. Зупинимося на хімічному та розглянемо сучасний асортимент препаратів, зареєстрованих на капусті та внесених до Реєстру пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

Бур’яни

На початкових етапах розвитку рослини капусти характеризуються уповільненим ростом, тож можуть значною мірою пригнічуватися бур’янами, особливо за вирощування прямим посівом. Тим паче, що бур’яни не лише конкурують з культурними рослинами за вологу, світло й поживні речовини, а ще й є рослинами-господарями для багатьох фітофагів та хвороб, які також негативно впливають на урожайність і якість продукції.

Відтак, боротьбу із забур’яненістю слід починати завчасно. Якщо ділянки, де планується садити капусту, сильно засмічені, особливу увагу варто приділити знищенню багаторічних бур’янів, таких як осоти, багаторічні злакові, берізка тощо. Найбільш ефективно з ними справляються гербіциди на основі гліфосату (Ураган Форте 500 SL, РК Гліфоган, Космік). Їх слід застосовувати у період активної вегетації бур’янів, у конкретні найбільш уразливі фази їх розвитку та лише за сприятливих погодних умов.

За безрозсадного способу вирощування до появи сходів капусти застосовують гербіциди ґрунтової дії на основі кломазону, пендиметаліну чи метазахлору, за розсадного — препарати з діючими речовинами трифлуралін (з негайним загортанням у ґрунт), S-метолахлор або метазахлор (протягом тижня після висадки з обов’язковим поливом після обприскування) (табл. 1). Через два тижні після висадки розсади та на початку формування головок варто обробити ділянки гербіцидами проти дводольних бур’янів на основі клопіраліду (Лонтрел 300) та протизлаковими препаратами з діючими речовинами флуазіфоп-п-бутил, хізалофоп-п-тефурон, хізалофоп-п-етил, пропахізафоп чи феноксапроп-п-етил.

Таблиця 1. Препарати для захисту капусти від бур’янів

Хвороби

У період вегетації та під час зберігання капуста білоголова уражується як грибними, так і бактеріальними хворобами. Вони істотно пригнічують розвиток рослин, зменшуючи врожайність та погіршуючи якість продукції.

Фітопатогенний комплекс представлений широким видовим складом, проте на початку вегетації домінуючим захворюванням є чорна ніжка (1,2 %), а впродовж вегетації — пероноспороз та альтернаріоз (2,4%), фузаріозне в’янення та фомоз (5 та 2,7 %). Небезпечні й бактеріози — судинний (39%) і слизовий (48%), а також сіра та біла гнилі, які уражують капусту під час зберігання.

Із агротехнологічних заходів захисту капусти від хвороб ефективні профілактичні, зокрема знищення рослинних залишків, дотримання сівозміни та просторової ізоляції ділянок першого і другого року вирощування, вибір сортів і гібридів з підвищеною стійкістю, посів здоровим насінням, знезараження ґрунту у випадку накопичення інфекції та його вапнування (оскільки для розвитку збудників деяких хвороб сприятливе кисле середовище), а також підтримання оптимального режиму поливу.

Проте стримувати розвиток збудників хвороб лише такими засобами неможливо, тож у разі загрози їх масового розвитку доцільно застосовувати фунгіциди, що внесені до Реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, суворо дотримуючись рекомендацій щодо їхнього застосування (табл. 2).

Наприклад, для попередження розвитку кореневих гнилей та деяких інших хвороб насіння капусти протруюють або проводять його передпосівну обробку з використанням суспензії препаратів на основі металаксилу-М, боскаліду, піраклостробіну чи флудиоксонілу. Для захисту від кили ґрунт перед висадкою розсади обприскують препаратом на основі сірки ТіовітДжет 80 WG. Протягом вегетаційного періоду фунгіциди добирають залежно від спектру їх фунгітоксичної дії та рівня захисної спроможності діючої речовини щодо певних збудників хвороб.

На даний час на капусті зареєстровано ряд фунгіцидів з такими діючими речовинами: азоксистробін, флуопірам, тебуконазол, флуопіколід, пропамокарбгідрохлорид, тіофанат-метил, трифлоксистробін та іпродіон.

Таблиця 2. Фунгіциди на капусті

Шкідники

В усіх районах вирощування капуста пошкоджується багатьма видами фітофагів, тож вкрай важливо протягом усього періоду вегетації відслідковувати їх розвиток і своєчасно проводити захисні заходи. В Україні найбільш поширеними шкідниками є хрестоцвіті блішки, попелиці, ріпаковий та капустяний білани.

Для капусти білоголової вкрай небезпечні пошкодження, спричинені комахами у фазу утворення центральної розетки листя. У цей час гусениці білана ріпакового та капустяної молі обгризають серединні листки й пошкоджують точку росту, внаслідок чого головка не утворюється. У другій половині літа масово розмножуються капустяна попелиця й літня капустяна муха, що також значно знижують урожай та погіршують його якість.

Вибираючи засоби захисту від шкідників (табл. 3), обов’язково слід звертати увагу на їх санітарно-гігієнічні характеристики — оскільки продукція, як правило, потрапляє з поля на стіл, вимоги до строків очікування, допустимих залишків пестицидів та токсичності препаратів дуже суворі.

Найбільше розповсюдження серед хімічних засобів захисту в останні роки набули інсектициди групи неонікотиноїдів. Це препарати системної дії з пролонгованим ефектом, які можна використовувати не лише для обприскування рослин у період вегетації, а й методом обробки коренів розсади перед її висаджуванням у ґрунт. Такий підхід забезпечує радикальне придушення шкідників та надійний захист рослин протягом вегетації.

Таблиця 3. Препарати проти шкідників капусти

Одним з ефективних способів контролю фітофагів, які пошкоджують рослини капусти вже з появою сходів, є замочування коренів розсади у розчині інсектицидів з діючими речовинами імідаклоприд (Нупрід 600 ТН), циантраніліпрол (Верімарк, КС) чи тіаметоксам (Актара 25 WG, ВГ). Робити це найкраще у ранкові години, оскільки в цей період коренева система більш інтенсивно адсорбує ґрунтовий розчин. Проти ґрунтових шкідників під час сівби або висадки розсади вносять інсектицид Форс (тефлутрин, 15 г/кг).

Хімічний метод боротьби необхідний лише у випадку, коли знизити чисельність шкідливих організмів до значень економічних порогів шкодочинності іншими шляхами не вдається. Інсектициди застосовують, перш за все, у ранні фази розвитку рослин, коли використання біологічних засобів лімітується низькими середньодобовими температурами або недостатнім спектром їх дії. Використання інсектицидів проти комплексу лускокрилих (білани, молі, совки) виправдане лише за високої чисельності шкідливих об'єктів (більш ніж у 3 рази вище порогових рівнів) чи у випадку запізнення з обробкою біопрепаратами, коли у популяції переважають гусениці старших вікових груп. Проти шкідників цієї групи є широкий набір інсектицидів як системної, так і кишково-контактної дії.

Для контролю комплексу фітофагів у основний період вегетації (білани, совки, молі, листоїди, попелиці) використовуються інсектициди на основі діючих речовин тіаметоксам, імідаклоприд, фозалон, дифлубензурон, тефлубензурон, есфенвалерат, хлорпірифос-метил, зета-циперметрин, альфа-циперметрин, циантранілілпрол, люфенурон, дельтаметрин тощо.

Останнім часом все більшим попитом користуються комбіновані інсектициди (Енжіо 247 SC, КС, Воліам Флексі 300 SC, КС, Ампліго 150 ZC, ФК), що ефективні проти комплексу лускокрилих (білани, совки, молі) та шкідників з інших рядів: рівнокрилих (попелиці), твердокрилих (блішки, листоїди), бахромчатокрилих (трипси), двокрилих тощо. Встановлено, що біологічна ефективність таких препаратів щодо личинок капустяного та ріпакового біланів, капустяної совки, капустяної молі і попелиць становить до 100%. Для ефективного захисту капусти білоголової від вказаних шкідників обприскування необхідно проводити відразу після виявлення фітофагів на ранніх стадіях розвитку культури.

Загалом спеціалісти відзначають такі переваги двокомпонентних інсектицидів:

• висока ефективність проти шкідників у широкому діапазоні температур,
• висока початкова дія (нокдаун-ефект),
• висока стійкість до змивання опадами,
• різний механізм дії запобігає виникненню резистентності (звикання до препарату).

Останніми роками в Україні все ширше застосовується краплинне зрошення. Цей спосіб поливу відносно недорогий та найбільш ефективний, адже поливна вода подається безпосередньо у прикореневу зону культури. До того ж, з водою за необхідності можна вносити й пестициди, що значно покращує всю систему захисту рослин, забезпечуючи низький рівень заселення фітофагів. На даний час для капусти білоголової зареєстровано два інсектициди для краплинного зрошення на основі діючих речовин тіаметоксам та циантраніліпрол (табл. 4). Вони ефективно контролюють широкий спектр шкідників, зменшуючи біотичний стрес на ранніх фазах розвитку, та підсилюють ріст культури.

Таблиця 4. Інсектициди для внесення методом краплинного зрошення

Перевагою внесення інсектицидів з поливною водою є те, що препарати абсорбуються корінням поступово та переміщуються по всій рослині, захищаючи її від сисних, листогризучих та ґрунтових шкідників як на ранніх, так і у більш пізні фази розвитку. Якщо захисні заходи проводяться на ранніх фазах розвитку культури, рослини стають більш розвиненими, що у подальшому відкриває потенціал для отримання більшого врожаю кращої якості.

Висновки

Доведено, що капуста білоголова від сходів до збирання урожаю більше піддається впливу фітофагів та уражується хворобами, ніж інші овочеві культури. Основними шкідливими об’єктами, які можуть спричинити відчутні втрати врожаю, є:

• серед хвороб — пероноспороз, альтернаріоз, фузаріозне в’янення, фомоз;
• серед шкідників — хрестоцвіті блішки, капустяна попелиця, капустяний та ріпаковий білани, совки.

За сприятливих для них умов чисельність листогризучих та сисних шкідників значно збільшується, хвороби максимально розвиваються та уражують рослини. Тому для збереження врожаю необхідно систематично обстежувати насадження для своєчасного виявлення проблем та застосування захисних заходів.

Сучасні системи захисту капусти білоголової для обмеження негативного впливу бур’янів, хвороб та контролю чисельності фітофагів має включати застосування гербіцидів, фунгіцидів та інсектицидів. Асортимент препаратів, внесених до «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», досить широкий, і за продуманого їх вибору та правильного застосування високий та якісний урожай капусти білоголової гарантовано.

Ф. Мельничук, к. с.-г. н., ст. н. с., О. Гордієнко, к. с.-г. н., C. Алєксєєва, к. с.-г. н., ДП «Центральна лабораторія якості води та ґрунтів» ІВПІМ НААН