Захист промислових насаджень зерняткових культур у серпні

Фітосанітарна ситуація в агробіоценозі багаторічних насаджень у цьому році є надзвичайно складною. Спостерігається масове ураження листкової поверхні дерев філостиктозом (бурою плямистістю) і борошнистою росою та листя і плодів — паршею. Цього року очікується до 10 генерацій конідіальної стадії збудників парші яблуні та груші. Водночас відбувається зараження листя і плодів сумкоспорами, які продовжують утворюватися на минулорічному опалому листі та поширюються по саду, особливо після дощів. Плями на плодах від ураження збудником цієї хвороби знижують їхню товарність і значно погіршують лежкість. На сьогодні спостерігається до 30% втрат листя в яблуневих садах від ураження збудником бурої плямистості, що викликає серйозну тривогу за майбутній урожай 2007 року і перезимівлю рослин. У цьому вегетаційному періоді очікується 8 поколінь гриба борошнистої роси у його конідіальній стадії. Також спостерігається на уражених пагонах, черешках і жилках листків наявність плодових тіл сумчастого спороношення гриба, хоч ця стадія не має істотного значення у збереженні інфекції. Уражене борошнистою росою листя грубшає, видовжується, передчасно опадає. Розвиткові хвороби в цьому році сприяли спекотна погода з підвищеною вологістю повітря в травні та липні. У серпні очікується ураження плодів моніліозом (плодова гниль). Спочатку з’являється невелика пляма, а через деякий час плід загниває повністю. За дотику ураженого плоду до здорового останній інфікується, навіть якщо на ньому немає ран. Часто збудник гриба потрапляє в тріщини плода, що викликані паршею.
Ураження плодів збудниками хвороб під час їх зберігання (плодова гниль, або моніліоз; чорна або чорноракова гниль; сиза пліснява гниль; сиза пліснява, або пеніцильоз; сіра головчаста пліснява, або ризопус; фузаріозна гниль, або фузаріоз, гниль плодів) здебільшого відбувається внаслідок пошкоджень паршею, шкідниками, градом, а також через травмування плодів під час їх зберігання, сортування, пакування. Цьогорічні підвищена вологість повітря і висока температура повітря впродовж вегетації сприяють масовому ураженню листкової поверхні в грушевих насадженнях буруватістю листків і септоріозом (біла плямистість листків). Згадані вище хвороби спричинили в цьому році 50% передчасного опадання листя, внаслідок чого дерева ослаблені, що викликає тривогу щодо можливого їх підмерзання взимку.
На початку серпня чисельність кліщів на листках плодових дерев відчутно збільшується. Це пояснюється різними причинами: загущеністю насаджень, тривалим внесенням азотних добрив, неправильним і невчасним використанням препаратів, що знищують корисних кліщів (насамперед, більшістю піретроїдів), тощо. Кліщі живуть на нижньому боці листка і живляться клітинним соком. У місцях проколів клітини відмирають і знебарвлюються, листок стає мармуровим. Сильно пошкоджені листки жовтіють й опадають. За значного заселення дерев кліщами плоди дрібнішають.
У серпні розпочинається відкладання яєць амфігонними самицями попелиць яблунево-подорожникової, яблуневої зеленої, листовійки грушевої. Ці яйця зимуватимуть. Упродовж серпня-вересня з’являються самиці горбатки-буйвол, цикадок зеленої і розанової, які за допомогою яйцеклада розрізають кору на гілках і відкладають у розріз яйця. У цей час перелітають з трав’янистої рослинності на дерева самиці яблуневої мідяниці, де відкладають яйця, що зимуватимуть. Протягом серпня-вересня проходить інтенсивне відкладання під щитки яєць самицями щитівки яблуневої комоподібної. На початку другої декади серпня розпочинається інтенсивне відродження личинок-мандрівниць каліфорнійської щитівки другого покоління, яке триває до глибокої осені.
У серпні продовжуються літ і відкладання яєць червиці в’їдливої, молі-крихітки яблуневої, молі-крихітки яблуневої білої, молі глодової кружкової, молі мінуючої верхньобокової плодової, молі мінуючої яблуневої нижньобокової, звійниці листкової, листовійок різнокольорової плодової, кривовусої вербової, сітчастої.
На початку другої декади серпня спостерігається відродження гусениць яблуневої плодожерки другого покоління. Вони живляться в плодах 23–25 днів, потім залишають їх і ховаються на зимівлю.
Обов’язковою умовою проведення останнього обприскування (орієнтовно — 8–12 серпня) в цьому виробничому сезоні є фітосанітарний моніторинг у садах. А тому вже на 5–8 серпня в кожного з господарників мають бути результати обстежень насаджень на предмет заселеності шкідниками з числа членистоногих та ураження збудниками хвороб.
У попередніх статтях ми наголошували, що застосування в системі захисту плодових насаджень фунгіцидів різних хімічних груп є обов’язковою вимогою Фунгіцидного антирезистентного комітету (FRAC) для запобігання появі резистентних штамів збудника хвороб. А тому в план фунгіцидних обробок на сезон слід було включити три блоки: контактні фунгіциди — системні фунгіциди — контактні фунгіциди.
З огляду на це в серпні ті квартали насаджень зерняткових культур, які уражуються паршею, доцільно обприскувати такими фунгіцидами захисної контактної дії: Делан, в.г. (0,5–1,0 кг/га), Дітан М-45, з.п. (2,0–3,0 кг/га), Мерпан 80, в.г. (2,5 кг/га), Еупарен М 50 WP, з.п. (2,0–2,5 кг/га), Скор 250 ЕС, к.е. (0,2 л/га), Полірам ДФ, в.г. (2,5 кг/га), Чемпіон, з.п. (2,0 кг/га).
У масивах яблуні сортів, що уражуються борошнистою росою, слід використовувати контактно-системні фунгіциди захисної терапевтичної дії: Байлетон 25%, з.п. (0,15–0,2 кг/га), Сапроль, к.е. (1,0–1,5 л/га), Кумулюс ДФ, в.г. (6,0 кг/га), Топаз 100 ЕС, к.е. (0,3–0,4 л/га), Топсін М, з.п. (2,0 кг/га).
Варто пам’ятати, що високоефективним заходом проти хвороб, що уражують плоди під час їхнього зберігання, є обприскування промислових насаджень зерняткових культур такими препаратами: Мерпан 80, в.г. (2,5 кг/га), Хорус 75 WG, в.г. (0,25–0,3 кг/га), Флінт 50, в.г. (0,15 кг/га), Топсін М, з.п. (2,0 кг/га), Еупарен М 50 WP, з.п. (2,0–2,5 кг/га).
Високоефективними препаратами проти попелиць, плодожерок та інших листовійок і листогризучих видів є: Піринекс 48, к.е.(2,0 л/га), Піринекс 25, мк.с. (3,0–3,5 л/га), Золон 35, к.е. (2,5–3,0 л/га), Сумітіон, к.е. (1,6–3,0 л/га), Бі-58 новий, к.е. (0,8–2,0 л/га), Фуфанон 570, к.е. (2,0 л/га), Талстар 10%, к.е. (0,4–0,6 л/га), Сезар, к.е. (0,4–0,5 л/га), Карате Зеон 050 СS, мк.с. (0,4 л/га), Карате 050 ЕС, к.е. (0,4 л/га), Фастак, к.е. (0,15–0,25 л/га), Сумі-альфа, к.е. (0,5–1,0 л/га), Ф’юрі, в.е. (0,2–0,3 л/га), Шерпа, к.е. (0,16–0,32 л/га), Альфагард 100, к.е. (0,25 л/га), Арріво, к.е. (0,16–0,32 л/га), Децис Форте, к.е. (0,1–0,2 л/га), Бульдок, к.е. (0,5 л/га), Децис Профі 25 WG, в.г. (0,1 кг/га), Каліпсо 480 SC, к.с. (0,20–0,25 л/га), Конфідор Максі, 70% в.г. (0,07 кг/га).
Строк обробки яблуневих садів проти плодожерки визначається за показниками феромонних пасток (1 пастка на 5 га в промислових садах). Обприскування проводять за 3–5 днів після відловлення однією пасткою понад 5 метеликів упродовж 7 днів спостережень за температури повітря під час заходу сонця понад 15,5°С.
На початку масового відкладання яєць яблуневою плодожеркою застосовують Інсегар 25 WP, з.п. (0,6 кг/га), а за масового відкладання — Димілін, з.п. (0,6 кг/га), Номолт, к.с. (0,5–0,7 л/га), Рімон, 10% к.е. (0,6 л/га) і Люфокс 10 ЕС, к.е. (феноксикарб, 75 г/л + люфенурон, 30 г/л) з нормою витрати 1,0 л/га.
Препарати Інсегар 25 WP, з.п. (0,6 кг/га) і Рімон, 10% к.е. (0,6 л/га) є ефективними проти личинок каліфорнійської щитівки та мінуючих молей. Крім того, Інсегар 25 WP, з.п. (0,6 кг/га) має високу ефективність проти яблуневої і грушевої листоблішок, Матч 050 ЕС, к.е. (1,0 л/га) — проти бурого кліща та побічну дію проти інших видів кліщів у саду, а Люфокс 10 ЕС, к.е. (1,0 л/га) є високоефективним проти яблуневої плодожерки, каліфорнійської та інших видів щитівок і бурого кліща.
Препарат Матч 050 ЕС, к.е. (1,0 л/га) застосовують на початку відродження гусениць яблуневої плодожерки.
У разі заселення промислових насаджень плодовими кліщами (більше трьох екземплярів на листок) слід до названих вище інсектицидів і фунгіцидів додавати акарицид Санмайт, з.п. (0,5–0,9 кг/га).
Обприскування потрібно проводити тільки ввечері (після 19-ї години) і вночі (до появи роси на листі дерев). Норма витрати робочого розчину суміші препаратів у цей період вегетації в інтенсивних насадженнях зерняткових культур становить 600 л/га, а в насадженнях зі схемою садіння 4х5 м–4х6 м — 1000–1200 л/га. Під час роботи з пестицидами слід суворо дотримуватися загальноприйнятих санітарних правил безпеки.

Ю. Яновський,
завідувач кафедри
захисту рослин
Уманського державного аграрного університету