Заборона деяких ЗЗР призведе до масштабних збитків в економіці та зашкодить екології більше, ніж продовження їх використання, — науковці

Наслідки заборони використання в Україні деяких засобів захисту рослин обговорили під час засідання Бюро президії Національної академії аграрних наук України (НААН).

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на ВАР.

Мова йшла про широко вживані препаративні форми: гліфосат, інсектициди неокатиноїдної групи, що містять діючі речовини клотіанідину, тіаметоксаму та імідаклоприду та інші. Їх у своєму зверненні до Ради національної безпеки та оборони України (РНБО) пропонує заборонити Держпродспоживслужба, оскільки вони заборонені в Європі.

«Заборона згаданих ЗЗР призведе до масштабних збитків в економіці та зашкодить екології більше, ніж продовження їх використання, оскільки вони є значно безпечнішими, ніж їх альтернатива. Зокрема, втрати агросектору через недобір урожаю, зниження якості продукції та додаткові витрати на внесення інсектицидів-замінників можуть зрости майже до 75 млрд грн, а в разі заборони гліфосату — до 55 млн грн. Екологічні втрати через збільшене використання води на обробку посівів зростуть до 6,8 млн м куб на рік, викидів СО2 — до 92,4 млн кг щорічно», — запевняють науковці.

«Речовини, які пропонують заборонити, є більш безпечними для людей і довкілля, в порівнянні з їх замінниками. А щодо неонікатиноїдів, то альтернативи їм взагалі немає. Їх заборона призведе до необхідності використання інших інсектицидів, які потребують більшої кількості обробок, що веде до зростання обсягу інсектицидів, води та палива, що використовуються, відповідно, й викидів СО2. Ми говоримо що хочемо захистити екологію, але насправді лише зашкодимо їй ще більше», — зазначила Ольга Ходаківська, заступник директора, завідувач відділу земельних відносин та природокористування ННЦ «Інститут аграрної економіки».

Це підтверджується й тим, що в Європі, не заважаючи на формальну заборону тих самих неонікотиноїдів їх використання зменшилося лише на 5%, оскільки європейці виявилися неспроможними знайти їм більш безпечну заміну. Тому кожен рік видають сотні спеціальних дозволів на їх використання попри заборону.

В обговоренні також взяв участь заступник голови ВАР Михайло Соколов, який наголосив: законодавство України встановлює необхідність наукового обґрунтування як реєстрації, так і заборони ЗЗР. Відповідно, якщо з’являється ініціатива щодо заборони певних їх видів, то необхідно мати конкретні наукові докази, що ті чи інші препарати або діюча речовина, яку раніше дозволили, чомусь вже не є ефективними або стали нести загрозу, якої раніше не спостерігалась. Таких наукових даних наразі немає.

Підсумком обговорення питання стало утворення комісії з доопрацювання проєкту постанови Бюро президії НААН, до якої увійшов і заступник голови ВАР Михайло Соколов. Постанова з результатами наукових досліджень доцільності заборони деяких видів ЗЗР в Україні буде направлена до РНБО.