Особливості застосування ад’ювантів для гербіцидів

 

При цьому цінною рекомендацією буде ще й порада фахівця з використання форсунок. Отримання експертних знань із кількох джерел дасть змогу обрати власну правильну стратегію сучасної гербіцидної боротьби з бур’янами.

 

Гербіциди сьогодні широко застосовують у різних географічних регіонах, погодних умовах, з різним обладнанням для внесення та баковими сумішами для контролю певних видів бур’янів. Але лише кілька гербіцидних продуктів на ринку формулюють з ад’ювантним пакетом, часто потрібні додаткові ад’юванти для оптимізації внесення гербіциду в конкретних умовах площ, що обробляють. Вибір правильного ад’юванта, його дозування та обладнання для розпилення мають вирішальне значення для успіху чи невдачі обробки.

 

Додані у робочий розчин пестицидів ад’юванти підвищують активність препарату завдяки стабілізації розпиленого розчину на оброблюваній поверхні, поширення крапель та/ або абсорбції.

Поверхнево-активні речовини (ПАР), сурфактанти модифікують взаємодію рідини та поверхонь, з якими вони взаємодіють. Це часто стосується взаємодії між воскоподібною або маслянистою поверхнею листка і краплею розчину для розпилення. Додавання поверхнево-активної речовини знижує поверхневий натяг між поверхнею листка та краплею розчину й у такий спосіб підвищує ефективність дії застосовного пестициду.

Знижений поверхневий натяг збільшує площу крапель, що контактують з поверхнею листка, тим самим збільшуючи потенційну площу поверхні для проникнення гербіциду. Поверхнево-активні речовини можуть змінювати взаємодію рідин на водній і масляній основі в баку для розпилення.

Наразі найпоширенішими є два типи поверхнево-активних речовин — неіоногенні ПАР та органосиліконові.

Зокрема, концентрати рослинних олій є продуктами на основі нафтової олії з емульгаторами, що можуть диспергуватися у баковій суміші на водній основі. Їх склади містять мінімум 80 % олії, змішаної з 15–20 % поверхнево-активної речовини. Призначення — знизити поверхневий натяг краплі, що розпилюється, на поверхні листа, збільшити утримання і проникнення гербіцидів через воскові кутикули листя.

Ад’юванти з метильованою рослинною або насіннєвою олією (ріпаковою, лляною, соєвою, бавовняною), змішані з емульгатором для забезпечення дисперсії у воді. Вони також знижують поверхневий натяг краплі, що розпилюється, збільшують утримування і збільшують швидкість всмоктування гербіциду, але вважаються більш агресивними щодо розчинення листкової кутикули порівняно з ад’ювантами-концентратами рослинних олій. З одного боку, це сприяє більшому і швидшому всмоктуванню розчину гербіциду в рослину. З іншого боку, ризик пошкодження цільового об’єкту вищий у порівнянні з іншими типами ад’ювантів.

Сьогодні на ринку також представлені концентрати олій з високим вмістом поверхнево-активних речовин — не менше 50 % нафтової олії, або метильованої олії в поєднанні з 25–50 % поверхнево-активної речовини. Якщо на етикетці гербіциду не вказано конкретних рекомендацій щодо використання, ці ад’юванти слід використовувати в половинній нормі, вказаній на етикетці гербіциду, щоб знизити ймовірність пошкодження врожаю.

 

Активуючі ад’юванти, такі як неіоногенні поверхнево-активні речовини, концентрати рослинних олій або метильована рослинна або насіннєва олія, мають вирішальне значення для позакореневої обробки гербіцидами в умовах посухи з об’єктивної причини.

Сміттєві рослини, що зіткнулися з посухою, зазвичай мають потовщену кутикулу (восковий шар на поверхні листка), через яку гербіциди повинні проникнути, що робить використання правильного активуючого ад’юванта критично важливим для подолання товстого воскового шару.

 

Відповідно до низки досліджень, ефективність розчинення кутикули такий: метильована рослинна або насіннєва олія > концентрати рослинних олій > неіоногенні поверхнево-активні речовини.

Умови довкілля, такі як температура та відносна вологість, також визначають необхідність ад’юванту. У разі низької відносної вологості краплі, що потрапляють листок, висихають швидше, ніж в умовах високої відносної вологості. Використання ад’юванту на основі олії в умовах низької відносної вологості може знизити швидкість висихання крапель і, таким чином, збільшити потенційне поглинання розчину гербіциду листком.

 

Застосування агентів зниження зносу або летючості також залежить від гербіцидів, умов довкілля і рослинності поблизу місця обробки, наприклад, культури на сусідніх полях. Засоби для зниження зносу модифікують розчин, що розпилюється, для зниження утворення дрібних крапель, здатних переноситися на відстань під час розпилення. Більшість таких засобів збільшують в’язкість (густоту) розчину для розпилення для отримання відносно більших крапель розпилення. Однак не всі засоби для зниження зносу однакові, так як деякі з них можуть за використання на певних типах форсунок із низьким зносом утворювати дрібніші краплі, а не великі. Перед використанням нового засобу для зниження зносу та комбінації форсунок завжди проконсультуйтеся з виробниками або експертами у цій галузі, щоб переконатися у сумісності комбінацій.

 

Агент зниження зносу стануть у нагоді у разі застосування гербіциду поблизу чутливої рослинності, адже мінімізуватимуть утворення дрібних частинок, що зносяться. Однак, в інших випадках агент зниження зносу стає небажаним, наприклад, у разі використання гербіциду контактної дії, де покриття має важливе значення. Тому перед застосуванням агентів зниження зносу обов’язково ознайомтеся з тарною етикеткою гербіциду для належного їх використання.

 

Через безліч потенційних комбінацій ад’ювантів, гербіцидів та форсунок досвід експерта є найкращим порадником. Збираєтеся використовувати нову комбінацію ад’юванта та форсунки —  проконсультуйтеся з фахівцем, а також спочатку випробуйте комбінацію на невеликій площі, щоб спостерігати за схемами розпилення та боротьбою з бур’янами.

Важливо визначити правильну норму ад’юванту для конкретного погодного сценарію. Занадто низька норма може не вплинути на боротьбу з бур’янами, в той час як надто висока норма може призвести до пошкодження рослин культури та/або непотрібних витрат.

 

Правильний порядок змішування гербіцидів та ад’ювантів зазвичай вказується на етикетці кожного з агрохімікатів для бакової суміші для отримання конкретних вказівок щодо порядку змішування для кожного з інгредієнтів.

Спільними рекомендаціями є такі. Насамперед йдуть засоби для кондиціювання води. Водні кондиціонери, такі як сульфат амонію, використовуються для зміни властивостей води, зокрема її рН. Кондиціонер для води додається першим, до будь-якого гербіциду чи іншого ад’юванту.

Модифікатори робочого розчину (піногасники, агенти сумісності, які дають змогу змішувати агрохімікати в однорідний розчин, агенти, що зменшують знесення) зазвичай можна додавати разом із добавками для кондиціювання води. Такий порядок зменшує піноутворення та покращує сумісність суміші порівняно з їх додаванням на пізніших етапах процесу змішування. Сьогодні багато ад’ювантів від зносу знаходяться в суміші з іншими типами добавок.  Та якщо у вас виникають сумніви щодо порядку змішування, детально ознайомтеся з рекомендаціями виробників, які, як правило, містяться на етикетці продуктів. 

 

Активуючі ад’юванти слід додавати до бака для обприскування після додавання всіх гербіцидів. Цей порядок особливо важливий у разі використання сухих гербіцидних формуляцій і метильованої рослинної або насіннєвої олії, концентратів олії. Додавання сухого або гранульованого гербіциду після масляного ад’юванту може призвести до того, що сухий продукт покриється олією і не буде ефективно диспергуватись у розчині для розпилення.

Етикетка гербіциду — це те, на що слід звернути увагу найперше, щоб визначити, чи потрібен ад’ювант, який тип необхідний та якою є рекомендована норма. Якщо застосовується кілька гербіцидів, ознайомтеся з етикеткою кожного гербіциду, приділяючи особливу увагу будь-яким вказівкам і попередженням щодо використання ад’ювантів та партнерів по баковій суміші.