Спецможливості
Новини

За бразильською системою

10.12.2012
517
За бразильською системою фото, ілюстрація

Під патронатом Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України, Міністерства аграрної політики та продовольства України за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку, компаній БАСФ, «Сингента», «Сантрейд» («Бунге») у Києві відбулася конференція, присвячена вдосконаленню системи кредитування сільгоспвиробників.

Під патронатом Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України, Міністерства аграрної політики та продовольства України за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку, компаній БАСФ, «Сингента», «Сантрейд» («Бунге») у Києві відбулася конференція, присвячена вдосконаленню системи кредитування сільгоспвиробників.

О. Рижков
o.ryzhkov@univest-media.com

День 7 листопада вже давно — не червоний день календаря. Заколот чи революція, що відбулася в цей день 95 років тому, нині не є приводом для масового святкового психозу. Капіталізм вийшов переможцем в історичній суперечці з комунізмом. І, певно, є якийсь символізм у тому, що цього року саме 7 листопада відбулася організована Інститутом розвитку аграрних ринків у рамках проекту АМР США «Фінансові системи та діалог в аграрній політиці» Міжнародна конференція «Перспективи впровадження в Україні системи кредитування сільськогосподарських товаровиробників під заставу майбутнього врожаю та заставу врожаю, що знаходиться на зберіганні. Міжнародний досвід». Адже вітчизняний агросектор — це свого роду оплот капіталізму в нашій країні, дотепер, на жаль, ще просякнутій комуністичними настроями.
Ефективний розвиток вітчизняного агросектору, вочевидь, неможливий без доступу аграріїв до кредитних ресурсів комерційних банків. Природно, що для середніх і дрібних господарств втамування кредитної спраги — більш актуальне питання, ніж для агрохолдингів. Закон України «Про аграрні розписки» якраз і мав на меті запровадження ефективної системи функціонування агросектору. Згідно з цим законом, аграрні розписки — це новий спосіб кредитування сільськогосподарських товаровиробників, які не мають достатньої кількості ліквідного майна, крім прав на майбутній урожай під його заставу. Не менш важливим є і Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо гарантійного фонду виконання зобов’язань за складськими документами на зерно). Згідно з цим законом, запропоновано створити Гарантійний фонд виконання зобов’язань за складськими документами на зерно, що зробить використання складських документів на зерно привабливим інструментом для кредиторів і дасть змогу завершити створення цілісної та ефективної системи складських документів на зерно.
   Народний депутат України, заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Сергій Терещук зазначає: «Питання, якому присвячена наша конференція, є найактуальнішим і найскладнішим у сільському господарстві. Сільське господарство останнім часом демонструє добру динаміку зростання виробництва сільськогосподарської продукції, збільшення прибутковості сільськогосподарських підприємств, але ця динаміка не така, яку б ми хотіли бачити. Певно, я не помилюся, якщо скажу, що наразі потенціал сільського господарства використаний на 50%. Є чимало проблемних питань, які заважають ефективному розвитку сільського господарства в Україні. Але всім зрозуміло, що сільське господарство без фінансових інвестицій, без кредитів розвиватися не може. Це питання в Україні так і не вирішено впродовж останніх двадцяти років. Потреби в кредитах в українському агросекторі нині задовольняються лише на 10–20%. Причин, звичайно, тут багато. Це й питання ринку землі, це питання, пов’язані з тим, що сільське господарство менш привабливе, ніж інші сектори економіки, й банки не надто прагнуть кредитувати агросектор. Є і об’єктивні причини, які пов’язані з доволі високою ціною на кредитні ресурси. Держава якоюсь мірою намагається допомогти вирішити ці проблеми, але ті краплі, які нині є в Державному бюджеті на відшкодування коштів за кредитами комерційних банків, дають змогу вирішити проблему лише на 5–10%. Решту проблем слід вирішувати самотужки.
Наша делегація, яка складалася з представників Верховної Ради, Міністерства юстиції, Міністерства аграрної політики та продовольства, комерційних банків, трейдерів, навесні поточного року мала нагоду побувати у Бразилії з тим, щоб можна було вивчити відповідний досвід і дістати відповідь на питання: як побудувати законодавчу базу, як зробити так, щоб інвестиції прийшли в сільське господарство. Це була доволі вдала поїздка, адже ми багато чого побачили.
Бразилія змогла, завдяки правильно побудованій законодавчій базі, зробити так, щоб сільське господарство відсотків на 30 застосувало ті інструменти, які  б дали можливість інвестиціям прийти у сільське господарство. Впродовж шести місяців після нашої поїздки група фахівців Міністерства юстиції, Міністерства аграрної політики та продовольства, Верховної Ради працювала над розробкою відповідної законодавчої бази для України. Скажу, що це було дуже непросто, адже ламати стереотипи напрочуд важко. Хочу підкреслити, що ми всі були однодумцями: трейдери, інститути, міністерства. І якраз вчора (6 листопада. — Прим. О. Р.) Верховна Рада ухвалила у другому читанні Закон про аграрні розписки. Цей закон, вважаю, є революційним для країни. Сподіваюся, що виробники сільськогосподарської продукції, які найбільше потерпають від нестачі коштів, врешті-решт одержать можливість залучати гроші для виробництва продукції. Сьогодні ми підбиваємо підсумки лише першого етапу. Звичайно, попереду ще велика робота. Перший законопроект — про аграрні розписки, за ним — про гарантійний фонд, а надалі будуть ще інші нормативні акти, які дадуть можливість вибудувати цілісну логічну систему інвестування в сільське господарство».
   Менеджер із торгового кредитування і товарообміну компанії «Сингента» Девід Теліо розповів про бразильський досвід впровадження системи аграрних розписок (їх почали використовувати у цій країні в 2001 р.). А досвід цієї країни вартий запозичення бодай тому, що цього року у ній зібрано 160 млн т зернових. Менеджер з управління ризиками компанії БАСФ Александре Куросакі також наголосив на тому, що аграрні розписки є інструментом, який удосконалює фінансування у сільському господарстві. Начальник відділу інвестицій та інфраструктури аграрного ринку Департаменту економічного розвитку і аграрного ринку Міністерства аграрної політики та продовольства Олексій Кузьменков повідомив, що «значною мірою саме бразильська модель лягла в основу Закону, який було ухвалено Верховною Радою».
   Отже, що ж таке аграрна розписка? Це — товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов’язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити постачання сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах. На перших етапах введення цієї системи заставою може бути лише врожай, а надалі — й худоба. У пояснювальній записці до проекту Закону «Про аграрні розписки» наголошується на тому, що «завдяки використанню такого інструменту в Бразилії обсяги кредитування аграрного сектору щороку становлять 5 млрд дол. США, а сільськогосподарські товаровиробники змогли збільшити валове виробництво та врожайність своєї продукції».
Крім того, пояснювальна записка чітко визначає цілі Закону: «врегулювання правовідносин, пов’язаних з оформленням, видачею, обігом, погашенням аграрних розписок — нового інструменту кредитування сільськогосподарських товаровиробників під заставу такого специфічного об’єкту, як майбутній урожай та сільськогосподарські тварини; другорядні цілі, досягненню яких сприяє законопроект, — створення механізму перенесення ризиків ринкових змін ціни сільськогосподарської продукції із сільськогосподарських товаровиробників на покупців їхньої продукції, збільшення надходжень до місцевих бюджетів населених пунктів — центрів сільськогосподарського виробництва, створення інвестиційних переваг для здійснення коротко- та середньострокових інвестицій у сільськогосподарське виробництво, інтеграція системи інвестування під заставу майбутнього врожаю із системою складських документів».
До того ж, законопроект пропонує надати аграрним розпискам додаткову захищеність здійснюваних за ними інвестицій. Запропонована солідарна відповідальність за аграрними розписками особи, яка їх видала, та нового власника (землекористувача) у разі його зміни до настання терміну виконання розписки.
   Пам’ятаєте сюжет із дитячого гумористичного кіножурналу «Єралаш» про хлопчика, який удосконалював свою воротарську майстерність перед вітриною перукарні? «Спробуй лише не злови!», — грізно попереджав його одноліток-«тренер». Таку систему самозваний «фахівець» підготовки голкіперів назвав «бразильською». В українському агробізнесі також актуалізується бразильська система — система аграрних розписок. Щиро сподіваюся, що ефект від неї буде більшим, аніж успіхи воротаря з «Єралашу» (розслабившись від кількох відбитих ударів, той погано зреагував на черговий, і вітрина перукарні «наказала довго жити»).

Інтерв'ю
Коли на землі буде впевнений власник, який міцно стоїть на ногах, він дбатиме про її благополуччя, сприятиме збагаченню рідного краю. Опорою для розвитку села є сільгоспвиробники середнього рівня, сімейні фермерські господарства. З початку... Подробнее
Компанія Agrieye з'явилася тільки рік тому, але вже встигла вийти на ринки Перу, Еквадору, Пакистану, Малайзії, США, Норвегії, Кенії, Єгипту. Як говорить засновник і генеральний директор компанії AGRIEYE Андрій Севрюков: "Основний мій вид... Подробнее

1
0