Спецможливості
Новини

Якісне агрострахування гарантує страхувальникам фінансову стабільність

06.01.2012
357
Якісне  агрострахування гарантує страхувальникам фінансову стабільність фото, ілюстрація

Нинішній рік для сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (СТОВ) "Перемога", що у Фастівському районі Київської області, став особливим: втративши через негоду частину врожаю озимої пшениці, господарство не зазнало фінансових втрат. 

Нинішній рік для сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (СТОВ) "Перемога", що у Фастівському районі Київської області, став особливим: втративши через негоду частину врожаю озимої пшениці, господарство не зазнало фінансових втрат.

С. Гончаренко,
Національний прес-клуб
"Українська перспектива"

Ніякого парадоксу у цьому немає - просто ще минулорічної осені тут застрахували посіви озимини на весь період виробництва. Цей страховий продукт, що одержав назву "Страхування озимої пшениці протягом усього аграрного циклу", на вітчизняному страховому ринку з'явився недавно. До його розробки пряму причетність має проект Міжнародної фінансової корпорації (IFС, Група Світового банку) "Розвиток агрострахування в Україні".
Про особливості нового стандартного продукту і переваги якісного агрострахування - в інтерв'ю з директором СТОВ "Перемога" Миколою Малієнком.
- Два роки поспіль, - розпочав розмову Микола Малієнко, - ми стикаємося з проблемою недоотримання запланованих врожаїв. І все через погоду. Точніше - через її примхи. Здебільшого вони проявляються у дуже високих температурах і відсутності достатньої кількості опадів на початку літа. Все це призводить до запалу озимої пшениці.
Запал озимини - це суттєве недоотримання врожаю. Скажімо, середня врожайність озимої пшениці у 2006-2009 роках у нас була десь 60 ц/га, а у 2010 році вона зупинилася на позначці 23 ц. Цьогорічний показник виявився ще меншим - близько 15 центнерів.

Яким культурам ви надаєте перевагу?
- Якнайменше вирощуємо шість-сім культур. Площі, які відводимо для них, змінюємо залежно від кон'юнктури ринку. Але щоб якійсь культурі надати перевагу?.. Ні, такого ми не практикуємо.
Під озиму пшеницю, зазвичай, виділяємо десь 15-20% земель. За цим показником раніше поступався хіба що озимий ріпак, але цього року ми відмовилися від його висіву, тому що останнім часом маємо з ними лише головний біль. Можливо, цього разу склалося б якнайкраще, але коли один раз обпечешся, то потім і на холодну воду починаєш дмухати.

Ви сказали, що кілька років поспіль потерпаєте від примх погоди. Тож чи навчилися за цей час хоч якось захищатися від них?
- Від негоди не сховаєшся, адже поле - не заводський цех. Така вже специфіка сільського господарства: ми змушені працювати під відкритим небом. А звідси - й ризики.
Але і за цих обставин, як на мене, можна знайти вихід із ситуації, що склалася: треба страхуватися.
Для нас аграрне страхування певний час не носило систематичного характеру. Були роки, коли ми страхували свої посіви, а були й такі, коли, відверто кажучи, нехтували цим. Були впевнені, що біда нас не торкнеться - обійде стороною.
І не лише ми так думали. У селянина безліч проблем, але одна з них - постійне безгрошів'я - дошкуляє чи не найбільше. Тому і змушені були заощаджувати на страхуванні.
Та маю сказати, що з кожним роком впевненості у тому, що небесна канцелярія зглянеться, в аграріїв все меншає, оскільки ми ввійшли в період суцільних погодних катаклізмів. І вже бачимо, що без аграрного страхування не обійтися, бо дуже багато втрачаємо врожаю, втрачаємо в десятки, а то й у сотні разів більше, ніж витрачаємо на страховку.
Торік ми дізналися про новий стандартний страховий продукт на одному із семінарів, який проводили експерти Проекту IFC разом із "Райффайзен банком Аваль". Мені розповіли про особливості та переваги зазначеного продукту та порадили скористатися ним, застрахувавши посіви озимої пшениці на весь період виробництва. Немов у воду дивилися...
Це тільки вважається, що снаряд двічі в одне місце не поцілює. Повірте - це не так: поцілює і ще як поцілює! У 2010 році ми мали суттєві збитки через запал озимої пшениці - більше півмільйона гривень, а у 2011 році ситуація повторилася одне до одного.

Скільки коштувало вам страхування, і від яких збитків воно вас уберегло?
- Комплексне страхування від усіх ризиків - і зимових, і літніх - нам обійшлося у 46 тис. грн. Після страхового випадку компанія "УНІКА", яка застрахувала наші посіви, виплатила нам 500 тис. грн страхового відшкодування. Погодьтеся, сума не копійчана, і навіть не знаю, як би без неї обійшлися. Тому в умовах, коли і погода капризує і з економікою не все гаразд (вона ніяк не вийде з кризового стану), нехтувати страхуванням я б не радив.

Страхове відшкодування отримали без затримок?
- З цим проблем не було. Ми намагалися діяти згідно з інструкціями, які отримали ще на етапі укладання договору про страхування.
На початку червня, коли встановилася зависока температура і на озимій пшениці почалось скручування листочків, відмирання нижнього шару листя, а згодом загибель прапорцевого листка, ми змушені були вдарити на сполох. Миттєво повідомили про надзвичайну ситуацію страховій компанії "УНІКА". Там на наш сигнал відреагували швидко: зафіксували страховий випадок у телефонному режимі, оформили всі необхідні документи, під час жнив визначили біологічну урожайність, рівень недобору врожаю через страховий випадок та розрахували суму відшкодування, яку ми отримали десь за місяць.
Такому швидкому розрахунку ми тільки зраділи. Бо специфіка агровиробництва така, що під час жнив ціни на сільгосппродукцію залишаються на вкрай низькому рівні. Відтак, можливостей поповнити обігові кошти, потреба в яких завжди залишається високою, обмаль. Тому гроші, які ми отримали від страхової компанії, допомогли нам вирішити багато поточних питань.

Швидке повернення коштів найперше зумовлене чітким виконанням сторонами договірних зобов'язань чи суто людськими стосунками, які у вас склалися з представниками страхової компанії?
- Суто договірними зобов'язаннями. Страхова компанія виконала їх повною мірою. Хоча і людські стосунки у нас склалися хороші. Але до цієї історії вони не мають ніякого стосунку.

Розкажіть детальніше про страховий продукт, яким ви скористалися і який убезпечив вас від суттєвих фінансових втрат?
- Спеціалісти називають його стандартним. Уперше в Україні його випробували у 2009 році. Ми ж скористалися ним роком пізніше, восени 2010-го.
Цей продукт розроблявся з урахуванням найкращого світового досвіду. Можливо, саме тому він виявився таким добрим.
Страхуватися за цим продуктам доволі легко. Торік зі страховиками ми виїхали в поля, оглянули посіви, оцінили їхній стан, порахували густоту і все це зафіксували у документах. І все! Жодних зволікань, ніякої паперової тяганини.
Взагалі маю сказати, що новий страховий продукт дуже зручний. Він дає сільгоспвиробнику впевненість у тому, що його поля перебуватимуть під захистом з моменту висіву і аж до самих жнив. Не потрібно двічі страхувати: спочатку від зимових ризиків, а потім від літніх. А так одним продуктом повністю закриваються всі питання на весь період вегетації.

Аграрії переважно жаліються на те, що такі якісні страхові продукти дорогі. Що ви скажете з цього приводу?
- Цей продукт не надто дорогий. Більше того, в тій схемі, яка нам була запропонована, передбачалася можливість його здешевлення. Принцип простий: якщо хочеш менше платити за страховку, страхуй на меншу кількість відповідальності.
Ми взяли по максимуму. Річ у тім, що продукт передбачає страхування одного центнера недоотриманого врожаю в межах від 50 до 100 грн. Ми ж вирішили, що наш центнер має коштувати 100 грн. І, як потім з'ясувалося, правильно зробили. Якби ми зупинилися на 50 грн, то на страховому внеску зекономили б десь 10 тис. грн, але у підсумку недоотримали б 250 тис. гривень.
Бачите, яка арифметика виходить. Правду кажуть, що скупий платить двічі: спочатку - копійки, а потім - дуже поважні суми.
Як на мене, на страхуванні заощаджувати не можна. Головне, щоб це було справді якісне страхування.
    
Проект IFC "Розвиток агрострахування в Україні", який спільно з українськими страховиками та аграріями розробив цей продукт, запропонував вітчизняному агростраховому ринку й інші стандартні страхові продукти для соняшнику, кукурудзи, інших сільгоспкультур. Чи хотіли б ви скористатися ними?
- Безперечно. Я не думаю, що нові страхові продукти за якістю та зручністю поступаються тим, якими ми вже скористалися. А те, що вони стосуються інших культур, це - добре, бо ми вирощуємо не лише озимину, і не тільки зернові культури. А їх теж треба страхувати.
 
Ви застрахували посіви, які ввійшли в зиму?
- Так. І знову за стандартним продуктом, який захищає нас від зимових та літніх ризиків. І знову нашим партнером стала компанія "УНІКА". Тож змін - ніяких. Має ж бути у наш час хоч якась стабільність.

Як би ви поставилися до того, аби держава відновила програму субсидування частини страхових внесків, які сплачують сільгоспвиробники?
- Це була значна підтримка, і я думаю, що багато сільгоспвиробників, завдячуючи їй, наважувалися на аграрне страхування. Ця програма має діяти. Торік ми такого відшкодування від держави не отримували. Хоча відповідний закон ніхто і не відміняв, але коштів у бюджеті не передбачалося.
Якби відродилося 50-відсоткове державне відшкодування, то варто було б, користуючись моментом, застрахувати все. Але якою є державна допомога, таким за рівнем і якістю нині здебільшого залишається й аграрне страхування.
Втім, гадаю, з часом ситуація виправиться. Адже агровиробництво стає інтенсивним. Воно потребує великих інвестицій, застосування високопродуктивної, а відтак, дорогої техніки, ефективних засобів захисту рослин, які теж коштують недешево. Простіше кажучи, аграрію, крім наступного врожаю, буде ще чим ризикувати. Тому він змушений буде страхувати не просто рослини та техніку - свій бізнес, а з ним і своє майбутнє.
Це розуміння прийде не одразу. Інша справа, що держава своєю активною участю в страховому процесі могла б значно прискорити це прозріння.

Інтерв'ю
Тарас Кутовий, міністр аграрної політики та продовольства України
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий визначив органічний напрямок як один із головних у роботі Мінагрополітики на цей рік. "Це одне з питань, яке мене особисто хвилює і за яке
доцент Львівського національного аграрного університету, канд. с.-г. наук Ігор Дидів (ліворуч) і співвласник компанії "Тетра-Агро" Сергій Прокопенко (праворуч)
Доцент кафедри садівництва і овочівництва Львівського національного аграрного університету, кандидат сільськогосподарських наук розповів сайту «Пропозиція» про нові дослідження і їх результати.                     - Зараз пора літніх... Подробнее

1
0