Спецможливості
Новини

Насіннєва продуктивність нових сортів сої одеської селекції

01.12.2011
571
Насіннєва  продуктивність нових сортів сої одеської селекції фото, ілюстрація

Соя у нашій країні завойовує все нові висоти. Недавно, у 2009 році, ми виростили перший мільйон її насіння, а уже у 2011 році посіви цієї культури перевищили 1 млн га, а валовий збір - 2 млн т. Прогнози спеціалістів свідчать про те, що такий тренд збережеться і надалі. У 2015 році її посівні площі досягнуть майже 2 млн га, а валовий збір перевищить 4 млн тонн.

Соя у нашій країні завойовує все нові висоти. Недавно, у 2009 році, ми виростили перший мільйон її насіння, а уже у 2011 році посіви цієї культури перевищили 1 млн га, а валовий збір - 2 млн т. Прогнози спеціалістів свідчать про те, що такий тренд збережеться і надалі. У 2015 році її посівні площі досягнуть майже 2 млн га, а валовий збір перевищить 4 млн тонн.

В. Січкар,
д-р біологічних наук, професор, заввідділу селекції, генетики та насінництва бобових культур Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення

Такі позитивні результати обумовлені високою якістю насіння, якої не досягла поки жодна інша сільськогосподарська культура. Крім того, вирощування сої дає змогу суттєво підвищити родючість грунтів за рахунок біологічної азотфіксації. У ризосфері рослин сої формується високоактивна асоціація корисних мікроорганізмів: симбіотрофних, фосфатмобілізивних і вільноживучих бактерій, а також ендомікоризних грибів. Цей комплекс корисної мікрофлори інтенсивно розмножується у кореневій зоні рослин сої, фіксує азот із повітря, перетворює важкорозчинні фосфорні сполуки на доступні, а відмерлі клітини цих мікроорганізмів збагачують грунт органічною речовиною.
Головний фактор, завдяки якому вдалося різко підняти продуктивність сої, - сорт. Вітчизняні наукові установи останніми роками створили низку високопродуктивних сортів, які добре пристосовані до окремих природно-кліматичних зон.
Суттєвий внесок у розвиток теорії селекції, а також у виведення та впровадження у виробництво нових сортів сої зробив Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення. На сьогоднішній день у Державному реєстрі України перебувають 14 сортів сої, створених цією установою, а ще шість проходять державне випробування.

Відомо, що впродовж останніх десятиріч спостерігається постійне підвищення температури повітря та грунту, мають місце тривалі бездощові періоди. Це досить часто призводить до стресового стану рослин, зниження їхньої продуктивності, погіршення якості сільськогосподарської продукції, поширення хвороб і шкідників. Подібні явища у найближчій перспективі посилюватимуться, оскільки вони пов'язані з антропогенною діяльністю. Рівень протистояння сорту несприятливим умовам перебуває від чітким генетичним контролем. Адаптивні сорти менше страждають від несприятливих умов, а коли настають періоди з оптимальними для росту і розвитку факторами, у них відновлювальні процеси проходять із мінімальними втратами пластичних речовин. Якраз на виведення таких форм сої і спрямовані наші зусилля.
Адаптивніші генотипи вирізняються краще розвиненою кореневою системою, підвищеними показниками регенеративної здатності та водоутримання. Всі ці характеристики в кінцевому рахунку впливають на рівень урожайності та елементи її структури, тому вона і визначає адаптивність сорту.
Виведені останніми роками сорти Ятрань, Данко, Сяйво, Фарватер добре проявили себе як у процесі державного випробування, так і у низці господарств степової та лісостепової зон України. Так, урожай сорту Фарватер у 2006 році у Білоцерківському центрі експертизи сортів досяг 37,7 ц/га. Досить високими врожайними якостями виділяється сорт Ятрань. У 2004 році на Нікопольській державній сортовипробувальній станції Дніпропетровської області одержали по 31,1 ц/га насіння цього сорту, на Артемівській Донецької області - по 34 ц/га, у Полтавському центрі експертизи сортів рослин - по 33,4 ц/га. У фермерському господарстві "Лідер" Добровеличківського району Кіровоградської області у 2009 році цей сорт на площі майже 100 га дав по 30 ц/га, а у 2011 році - по 24 ц/га. У 2011 році у фермерському господарстві "Віра" Новомиргородського району Кіровоградської області зібрали по 26,4 ц/га цього сорту, а у фермерському господарстві "АГРО-ПРОЯЛС" Смілянського району Черкаської області - по 28 ц/га. Ми вважаємо, що цей сорт має досить велику перспективу.
У 2009 році врожай сорту Данко на Кілійській сортодільниці Одеської області досяг 36,3 ц/га, у 2011 році у ФГ "АГРО-ПРОЯЛС" - 28 ц/га, у ФГ "Лідер" - 24,0 ц/га, у ТОВ "Чапаєвське" Золотоніського району Черкаської області - 29 ц з гектара.
Крім названих вище сортів, високою насіннєвою продуктивністю та адаптивністю вирізняється скоростиглий сорт Васильківська, який можна висівати у всіх зонах країни. Наприклад, у 2008 році у Вінницькому центрі експертизи сортів рослин його врожай становив 36,8 ц/га, а на Білоцерківській сортовипробувальній станції Київської області - 34,4 ц/га. У 2009 році на Кілійській сортодільниці Одеської області одержали по 31,9 ц/га насіння цього сорту, в 2011 році у ФГ "Лідер" - по 27 ц/га. З кожним роком площі під цим сортом суттєво зростають.

   Ятрань
Занесений до Державного реєстру в 2005 році.
Вирізняється підвищеним рівнем адаптивності до високої температури повітря та недостатнього зволоження грунту. Добре реагує на зрошення. Стійкий до вилягання та розтріскування бобів. Високопродуктивний. Урожай насіння в суходільних умовах — 26–30 ц/га, на зрошенні — понад 35 ц/га. Скоростиглий. Тривалість вегетаційного періоду в степовій зоні країни — 110–115 днів. Технологічний. Висота прикріплення нижнього бобу від поверхні грунту — 10–13 см. У польових умовах стійкий проти фузаріозу та бактеріозу. У насінні міститься 38–40% білка та 20–22% жиру.

   Фарватер 
Занесений до Державного реєстру в 2008 році.
Сорт придатний для вирощування як у суходільних умовах, так і на зрошенні. Дуже висока стійкість до вилягання. Високопродуктивний. Середній урожай за два роки державного випробування у лісостеповій зоні України становив 27,8 ц/га, що на 5,8 ц/га більше, ніж показник стандарту даної групи стиглості. Ранньостиглий. Тривалість вегетаційного періоду — 110–115 днів. Виділяється польовою стійкістю проти фузаріозу, аскохітозу, пероноспорозу та септоріозу. Належить до високобілкових сортів. У насінні міститься 41–42% білка та 20–22% олії.
Рекомендований для степової та лісостепової зон України.

   Сяйво
Занесений до Державного реєстру в 2010 році.
Середньорослий, рослини заввишки 70–90 см, проміжного типу росту. Вміст білка в насінні — 38–39%, олії — 21–22%. Сорт віднесено до ранньостиглої групи, середня тривалість вегетаційного періоду в степовій зоні — 110 днів порівняно з 114 днями у національного стандарту Аркадія одеська. Технологічний, висота прикріплення нижнього бобу від поверхні грунту — 18–20 см. Стійкий до вилягання, осипання насіння та розтріскування бобів. Посухостійкий. У польових умовах стійкий проти аскохітозу, пероноспорозу, септоріозу, слабо уражується фузаріозом і сірою гниллю. Виділяється підвищеною бульбочкоутворювальною здатністю. У 2005 році в екологічному випробуванні у Кримському інституті агропромислового виробництва на корінні сорту формувалося 32 бульбочки порівняно з 5,2 — у національного стандарту Юг 30.

   Данко
Занесений до Державного реєстру в 2010 році.
Високорослий, висота рослин — 90–110 см, проміжного типу росту. Опушення гілок і стулок бобів густе, жовто-коричневе. Належить до ранньостиглої групи, тривалість вегетаційного періоду в степовій зоні країни — в середньому 107 днів (114 днів — у національного стандарту Аркадія одеська). Вміст білка в насінні — 38–39%, олії — 21–22%. Стійкий до вилягання, осипання насіння та розтріскування бобів. Досить посухостійкий. Вирізняється підвищеною технологічністю, висота прикріплення нижнього бобу від поверхні грунту — 18–20 см. У польових умовах стійкий проти аскохітозу та септоріозу, слабко уражується пероноспорозом і фузаріозом.

Попередня стаття
Наступна стаття

Інтерв'ю
клубника
Ринок ІТ-рішень для сільського господарства у світі сягає $400 млрд. Застосування ІТ-технологій значно збільшує продуктивність аграрного виробництва.  
Раїса Вожегова, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України, директор Інституту зрошуваного землеробства
Інститут зрошуваного землеробства НААН України посів 1-е місце серед експортерів наукоємної продукції та отримав Міжнародний сертифікат «Експортер року». Його керівника - доктора сільськогосподарських

1
0