Спецможливості
Аналітика

Як жити без спецрежиму ПДВ?

20.10.2016
3748
Як жити без спецрежиму ПДВ? фото, ілюстрація
Спецрежим ПДВ фото Ю.Давыдова из сайта www.flickr.com

Оподаткування АПК - одна з проблем, які найбільше турбують аграріїв. Спецрежим ПДВ сприяв становленню агросектора в Україні. Питання його скасування викликає дискусії. 

 

Міністерство фінансів, посилаючись на вимоги МВФ, ініціювало скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільгоспвиробників. Така норма має почати діяти у Податковому кодексі із 1 січня 2017 року. Аграрна спільнота вважає, що це негативно вплине на розвиток малого і середнього агробізнесу, неминуче призведе до негативних соціально-економічних наслідків як для виробників, так і для села в цілому. Відтак, представники Міністерства аграрної політики, профільних комітетів Верховної Ради підтримують необхідність внесення змін до Податкового кодексу і бюджетної резолюції на 2017 рік та пропонують компромісні варіанти щодо оподаткування аграріїв. Зокрема, комітет ВР з питань агарної політики та земельних відносин підтримав законопроект №5225 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення системи оподаткування у сфері земельних відносин і сільського господарства».  Ним передбачено запровадження мінімального соціального зобов’язання з 1 га, а також збереження спецрежиму оподаткування для окремих галузей сільського господарства, а саме – для тваринництва, овочівництва, виноградарства, садівництва, а також виробництва цукрового буряку. 

Яка є альтернатива для спецрежиму ПДВ, яка підтримка потрібна аграріям? На ці питання propozitsia.com відповів експерт з податків, доцент кафедри оподаткування та страхування НУБіП України Олександр Лабенко

 

Аграрії  вимагають зберегти спецрежим ПДВ. Мотив зрозумілий:  виживати галузі тяжко, а спецрежим може суттєво допомогти і врятувати.

Ми говоримо про галузь.  Поміж тим, сільське господарство, згідно офіційної статистики, є найбільш прибутковим видом економічної діяльності у нашій країні. А яка галузь на другому місці? Її немає. Всі збиткові. Статистика за 2015-й рік показує, що тільки фінансовий сектор вийшов у прибуток. Всі види економічної діяльності у мінусі. Уявімо, що буде, коли вони всі почнуть вимагати собі додаткових преференцій через механізм ПДВ?

Сільськогосподарські товаровиробники вже звикли до діючої системи. Їм дуже важко її втрачати, адже доведеться звикати до загальних умов оподаткування і сплачувати податки на рівні з іншими, залежно від результатів діяльності. Тому, зберігаючи спецрежим ПДВ у сільському господарстві, ми своїми грішми підтримуємо сільгоспвиробників – практично усіх без виключення.  Єдиний виняток – це неплатники ПДВ. А до цієї категорії якраз і належать чимало дрібних фермерів.

Будемо відвертими, навіть той фермер, який має 50 га, не весь прибуток прозоро декларує і не завжди поспішає реєструватися платником ПДВ.  Адже ПДВ  - це дуже складний податок з позицій адміністрування, тобто фермеру вже потрібно найняти бухгалтера. По єдиному податку за 4 групою він сам може звітувати та сплачувати, це доволі просто. На цей податок не впливають фінансові результати його діяльності. Тим більше, що сучасні засоби електронної звітності дозволяють робити це дуже легко. Тож від збереження спец режиму ПДВ дрібним фермерам, як то кажуть,  «ні гаряче, ні холодно».  

 

До відома: "тіньова" статистика

Спец режим ПДВ, разом з формуванням фіктивного податкового кредиту та заниженням податкових зобов’язань, належить до тіньових схем в АПК. За інформацією ДФСУ, у минулому році понад 17 тисяч сільськогосподарських підприємств, які є користувачами спецрежиму ПДВ, отримали на свої спецрахунки 82,861 млн грн. Із них 1369 не мали в обробітку землі та найманих працівників. Відповідно, безпідставно отримали 2,853 млн грн податкового кредиту.  За цими фактами  було розпочато 81 досудове розслідування. Сума встановлених збитків для держави склала 1 млрд 133 млн грн.

 

Який вихід може бути?

Жодного спецрежиму ПДВ не повинно бути . Тільки на загальних підставах. Причому  в ідеалі скасувати потрібно не тільки спецрежим ПДВ, але і єдиний податок.  Адже наші сільгоспвиробники, які належать до 4 групи,  сплачуючи єдиний податок, звільняються від сплати податку на землю. Поміж тим, використовуючи такий природний ресурс, як земля, вони мали б сплачувати за це певну ренту. Це поширена практика у багатьох країнах. До речі, на Заході рівень податкового навантаження взагалі значно вищий.  І там сплачується все на загальних підставах. Широкого розвитку набуло земельне оподаткування, і на ньому грунтується все оподаткування сільгоспвиробників.

Несплата податків у Європі чи  США сильно б’є по репутації. Там це норма. У нас цього, нажаль, немає. Людину, яка не платить податків, у нас часто навіть поважають як таку,  що вміє «працювати» з державними органами влади. 

В Україні розмір податкового навантаження на сільськогосподарських  товаровиробників можна регулювати за допомогою земельного податку. Потрібно провести бонітування грунтів, включити його результати як основу оподаткування - і сплачувати податок відповідно до якості землі чи інших подібних характеристик. Той, у кого гірший грунт, буде платити менше. Так справедливо.

Не має бути жодних виключень. Існують певні специфічні умови земельного оподаткування, але вони всі знаходяться в рамках загальної системи оподаткування.

Олександр Лабенко

Але якщо галузі тяжко виживати?

Існує досить багато способів підтримки. Для прикладу, має існувати державна цільова підтримка на кожну продукцію. Якщо в цьому році добрий урожай, скажімо, соняшнику, то чому держава має допомагати фермерам, які його посіяли?  Вимагати ще додаткову підтримку, в тому числі і через ПДВ, і через єдиний податок є неправильним. Але коли держава вводить програму цінової підтримки по кожній продукції, це більш справедливо. Цінова підтримка є справедливішою,  вона не зважає на розмір діяльності сільгоспвиробника. Але в умовах нашої держави важливо, щоб ресурси на це були у достатній кількості.

Якби у нашій країні дискусії відбувались навколо того, що певні елементи податків ставлять одних виробників у менш конкурентні умови, то це було б професійно. А коли є вимоги, щоб залишати у своєму розпорядженні ПДВ,  то це не може влаштовувати населення, яке фактично сплачує ПДВ як кінцевий споживач.

Один з аргументів аграріїв про збереження спецрежиму ПДВ – це їхня підтримка, але підтримка безумовна, яка у будь-якому випадку до них дійде. А  якщо перейти на програмну підтримку за певними культурами чи певними видами діяльності,  то її вистачить не всім, бо фінансові ресурси держави є обмеженими. І багато виробників можуть недоотримати цієї підтримки. Тому, в цьому аспекті, спецрежим ПДВ є найзручнішим для сільгосп товаровиробників.

 

Брак коштів – це аргумент. Ми знаємо, що цього року на державну підтримку було виділено 5 млрд грн. Таких грошей усім не вистачить. Виходить, що вимоги про збереження спецрежиму ПДВ обґрунтовані?

Спецрежим ПДВ  підтримує тільки платників ПДВ. А підтримувати потрібно  дрібних фермерів. Вони є основою збереження села, збереження зайнятості у сільській місцевості, розвитку нішових продуктів.  Податки несуть дві функції – фіскальну і регулюючу. Фіскальну функцію єдиний податок виконує досить незначно. А ось регулююча функція цього податку дуже дієва. Єдиний податок (4 група) дозволяє розвиватися найбільшим виробникам. Тому що дрібніші  все одно мусять витрачати свій час на адміністрування цього податку. Вони повинні читати, знайомитися із законодавством. Скажімо, з моїх знайомих дрібних фермерів цим ніхто не має можливості займатися. Більші виробники мають  свого бухгалтера, для них вигідніше збереження спец режиму ПДВ. Їм не потрібно «вибивати» собі кошти від різних програм підтримки.

 

Якщо перевести всіх на загальну систему оподаткування, чи сприятиме це виживанню дрібних фермерів? І чи сприятиме переведенню в публічну площину в плані оподаткування?

Це питання контролю за кількістю платників податків. Думаю, що це не збільшить надходження до бюджету, не збільшить кількість платників суттєво у середньостроковій перспективі, але буде стимулювати людей працювати чесно. Адже лише така система, яка не має ніяких викривлень і преференцій, може бути ефективною і справедливою для всіх її учасників. Впевнений, що фермери  будуть працювати за новими для них правилами. Але варто зазначити, що наша держава ніяк це не стимулює. Це велика проблема - ми всі сплачували б податки і пишалися б цим. Але тільки в одному випадку – якби люди бачили, що кошти від сплачених ними податків ефективно використовуються.

 

Ми всі розуміємо, що спецрежим ПДВ не може тривати вічно. Він вводився для порятунку галузі. Але коли, на Вашу думку, це повинно закінчитися?

Важко сказати. Вважаю, що аграрне лобі якийсь час ще буде досить сильним, бо у них є на це ресурси. Але я не думаю, що це триватиме довго. Керівництво країни налаштоване на те, щоб прибрати спеціальні режими.

Податкові пільги потрібні тільки тим, хто справді  потребує підтримки. Сільське господарство як галузь є прибутковою. Час переходити на цільову підтримку.

В бюджеті має виділятися сума на ту чи іншу програму.   Практична реалізація цих механізмів  спершу може викликати проблеми. Але якщо ми тільки починаємо її вводити, то не варто чекати, що відразу за рік все налагодиться. Так не буває. Але починати рух потрібно.

 

Ольга Бабчук, o.babchuk@univest-media.com

 

Ключові слова: податки

Інтерв'ю
Наталія Гордійчук, засновниця компанії "Агрітема"
"Агріте­ма" своїми біорішен­ня­ми кар­ди­наль­но змінює підхід до зем­ле­роб­ст­ва. Про біоінно­вації, які по­над 10 років компанія на­дає аг­раріям, розповідає засновниця — Наталія Гордійчук.
Про перспективи вирощування не ГМО сої в Україні, а також потенційно цікаві ніші соєвих продуктів для українських виробників у інтерв’ю рropozitsiya.com розповіла представник  Асоціації

1
0