Спецможливості
Агрохімія

Цикадки: ризики поширення та захист виноградників на Півдні України

20.10.2016
2377
Цикадки: ризики поширення та захист виноградників на Півдні України фото, ілюстрація

По­годні умо­ви по­точ­но­го ро­ку спри­я­ли бурх­ли­во­му роз­вит­ку ци­ка­до­вих, зо­к­ре­ма ви­ду Metcalfa pruinosa, який за симп­то­ма­ми про­яву та інтен­сивністю розмно­жен­ня ста­но­вить знач­ну пробле­му, че­рез що садівни­ки у соціаль­них ме­ре­жах на­рек­ли йо­го «ват­ною чу­мою».

 

Уза­галі в світовій фа­уні відо­мо близь­ко 25 тис. видів ци­ка­до­вих. Це ко­­­­ма­хи різних розмірів із ма­ло­рух­ли­вою гіпо­гна­тич­ною го­ло­вою і за­зви­чай із дво­ма па­ра­ми крил, у спо­кої скла­де­них да­хо­подібно вздовж тіла. Ча­с­то кри­ла вза­галі відсутні або зад­ня па­ра крил ру­ди­мен­тар­на. Ро­тові ор­га­ни сис­но­го ти­пу — у ви­гляді чле­ни­с­то­го хо­бот­ка, що відхо­дить від го­ло­ви до­ни­зу. Лап­ки ніг три-, дво- або од­но­чле­ни­кові. У де­я­ких видів но­ги ре­ду­ко­вані. Пе­рет­во­рен­ня не­по­вне.
Ци­ка­дові — рос­ли­ноїдні ко­ма­хи, що жив­лять­ся тільки клітин­ним со­ком рослин. Ба­га­то із них є пе­ре­нос­ни­ка­ми вірусних та міко­плаз­мо­вих хво­роб. Де­які виділя­ють ек­с­кре­мен­ти у ви­гляді мед­вя­ної ро­си, на яких роз­ви­ва­ють­ся саж­кові гри­би, що пе­ре­шко­д­жа­ють про­це­сам фо­то­син­те­зу рос­лин. Най­по­ши­реніші в умо­вах Північно­го При­чор­но­мор’я такі ви­ди ци­ка­док: буй­вол (Stictocephala bubalus F. (ро­ди­на Membracidae)), зе­ле­на (Cicadella viridis L.), жов­та (Empoasca pteridis Dhlb), ви­но­град­на (Empoasca vitis). 
Крім на­зва­них, у біоце­но­зах цьо­го регіону відзна­че­но чималу кількість інших видів рівно­кри­лих, які ма­ють різний рівень шкідли­вості у гос­по­дарсь­ко­му зна­ченні.
Особ­ли­ву не­без­пе­ку ци­кад­ки становлять для од­норічних рос­лин і мо­ло­дих ба­га­торічних на­са­д­жень. Ха­рак­тер по­шко­д­жень різноманітний. Так, на­при­клад, ци­кад­ка буй­вол (Stictocephala bubalus F.) не­без­печ­на тим, що під час жив­лен­ня про­ко­лює зе­лені па­го­ни, вик­ли­ка­ю­чи не­кро­зи тканин, у яких зго­дом по­ру­шується або при­пи­няється рух по­жив­них ре­чо­вин, що при­зво­дить до пригнічен­ня рос­ту і роз­вит­ку рос­лин. Най­не­без­печніше ви­с­­­мок­ту­ван­ня ци­кад­ка­ми соків із фло­е­ми, кси­ле­ми і па­рен­хіми ли­ст­ка, по­за­як це поз­бав­ляє росли­ну не­обхідних для по­бу­до­ви тка­нин азо­ти­с­тих ре­чо­вин та во­ло­ги і при­зво­дить до уповільнен­ня рос­ту, а іноді і до її за­ги­белі. 

Ци­кад­ка японсь­ка (да­ле­косхідна) ви­но­град­на (Arboridia kakogowana Mats) — но­вий для Ук­раїни інвазійний вид. До­вжи­на тіла до­рос­лих осо­бин до­ся­гає 4 мм, ко­ма­ха має за­барв­лен­ня різних жов­ту­ва­тих тонів, із ха­рак­тер­ни­ми чор­ни­ми пля­ма­ми: дві не­ве­ликі — на го­лові і дві більші — на щит­ку. Ли­чин­ки 
де­що дрібніші, без­крилі, у період пе­ре­хо­ду в іма­го ци­кад­ки ли­ня­ють і за­ли­ша­ють на листі про­зорі шкірки-­екзувії. Ци­кад­ка японсь­ка ви­­но­град­на — рос­ли­ноїдна ко­ма­ха, яка живить­ся ли­ше клітин­ним со­ком рос­лин. З’яв­ляється на по­чат­ку трав­ня і шко­дить до ли­с­то­па­да. Особ­ли­во не­­без­печні по­ш­ко­д­жен­ня для са­д­жанців: під час жив­лен­ня ци­кад­ки виділя­ють фіто­ток­си­ни, що пригнічу­ють ріст і роз­ви­ток рос­лин­них тка­нин. Шкідник — поліфаг, жи­­вить­ся на од­но­річних бур’янах та ба­га­торічних на­са­д­жен­нях (ясен, клен, грець­кий горіх). У не­знач­них осе­редках за­се­лен­ня японсь­кою ци­кад­кою до­стат­ньо ефек­тив­ний аг­ро­технічний ме­тод — зни­щен­ня до­дат­ко­вих кор­мо­вих куль­тур (бур’янів), на яких спо­чат­ку, після пе­ре­зимівлі, і роз­се­ля­ють­ся до­рослі ко­ма­хи.

Ци­кад­ка мет­каль­фа (Metcalfa pruіnosa Say., си­ноніми — ци­кад­ка біла, ци­т­ру­со­ва) за своїм по­хо­д­жен­ням із Північної Аме­ри­ки, по­ши­ре­на у Ка­наді, Бра­зилії, Мек­сиці. У Європі впер­ше ви­яв­ле­на в Італії у 1979 році. Поліфаг із ви­со­ким ре­про­дук­тив­ним по­тенціа­лом. По­шко­д­жує по­над 300 видів рослин. У 2012 році ви­яв­ле­на в Ук­раїні, в Одесі, у при­ват­но­му сек­торі на ви­но­граді, яб­­луні, смо­ро­дині, ово­че­вих, де­ко­ра­тив­них та ди­ко­рос­лих рос­ли­нах. На по­чат­ку черв­ня 2016 ро­ку спостерігалося ма­­сове розмно­жен­ня цьо­го шкідни­ка. 
Відо­мо, що шко­дять рос­ли­нам ли­­чин­ки, які жив­лять­ся клітин­ним со­ком на всіх зе­ле­них ор­га­нах рос­лин, про­ко­лю­ю­чи їх хо­бот­ком. У ре­зуль­таті у місцях по­шко­д­жен­ня руй­нується хло­рофіл і на по­верхні ли­с­тя з’яв­ля­ють­ся зне­барв­лені пля­ми. За­зви­чай по­шко­­джені па­го­ни та ли­с­тки не де­фор­му­ють­ся, але внаслідок втра­чан­ня тур­го­ру ріст рос­лин при­зу­пи­няється, ча­ст­ко­во опа­да­ють пло­ди та заси­ха­ють па­го­ни. У ли­чи­нок цьо­го виду ци­ка­док ду­же ціка­вий вид мімікрії. (Мімікрія — вла­с­тивість іміту­ва­ти зов­нішній ви­гляд інших об’єктів). Ли­ня­ю­чи, во­ни виділя­ють пух­на­с­ту білу ма­су, що на­га­дує лип­ку ва­ту. Во­на прикріплюється до ниж­ньої сто­ро­ни листків і слугує для ли­чи­нок схо­ви­щем, яке зовні на­га­дує па­ву­ти­ну або плісня­ву. За най­мен­шо­го зовніш­ньо­го под­раз­нен­ня із цьо­го схо­ви­ща розбіга­ють­ся ци­кад­ки-німфи.
До­рослі ко­ма­хи ви­с­мок­ту­ють із ли­с­тя сік, унаслідок чо­го на ньо­му з’явля­ється ха­рак­тер­на пля­мистість: спо­чат­ку ут­во­рю­ють­ся дрібні білі, а потім розп­лив­часті жовті пля­ми. Не­кро­зи тка­нин ли­ст­ка у місцях по­шко­д­жен­ня ци­кад­ка­ми ма­ють більш розплив­ча­с­ту фор­му, чим і відрізня­ють­ся від не­крозів, спри­чи­не­них жив­лен­ням па­ву­тин­них кліщів. 
Ча­с­то че­рез ран­ки, зу­мов­лені про­ко­ла­ми хо­бот­ка шкідни­ка, у рос­ли­ну про­ни­ка­ють збуд­ни­ки гриб­них і бак­теріаль­них інфекцій. Рос­ли­ни втра­ча­ють свій нор­маль­ний зовнішній ви­гляд (у плодо­вих та ви­но­гра­ду зни­жу­ють­ся при­ваб­ли­ва то­варність і якість). Імунітет рос­лин по­слаб­люється, силь­но по­шко­­джені пло­дові рос­ли­ни втра­ча­ють пло­ди або зовсім їх не ут­во­рю­ють.
Крім то­го, у лип­ких виділен­нях цих ко­мах роз­ви­ва­ють­ся гри­би-са­про­т­ро­фи, що пе­ре­шко­д­жа­ють фо­то­син­те­зу рослин. У пло­до­вих і ви­но­гра­ду за­три­му­ють­ся про­це­си дозріван­ня та на­ко­пи­чен­ня цукрів у пло­дах і яго­дах. Сильніше по­тер­па­ють ос­лаб­лені після пе­ре­зимівлі або внаслідок ура­жен­ня інши­ми па­то­ге­на­ми рос­ли­ни. Ук­рай не­без­печ­ним є те, що ци­ка­ди здатні пе­ре­но­си­ти фіто­плаз­мові, віроїдні та вірусні за­хво­рю­ван­ня.
Про­тя­гом ве­ге­таційно­го се­зо­ну роз­ви­вається од­не по­коління шкідни­ка. Сам­ка відкла­дає до 100 яєць у верхній (кор­ко­вий) шар ко­ри де­рев, де во­ни і зиму­ють. У кінці трав­ня — на по­чат­ку черв­ня відро­д­жу­ють­ся ли­чин­ки, які роз­ви­ва­ють­ся у п’яти віках, во­ни ак­тив­но жив­лять­ся та виділя­ють білий вос­ко­вий наліт у ви­гляді ни­ток або ва­ти. До­рослі ци­кад­ки ма­ють білу­ва­то-сіре або ко­рич­ню­ва­то-сіре за­барв­лен­ня, ак­тив­но жив­лять­ся та виділя­ють мед­вя­ну ро­су. Іма­го до­сить рух­ливі, мо­жуть стри­ба­ти і літа­ти. Роз­ви­ток ци­кад­ки відбу­вається уп­ро­довж трав­ня — серп­ня. У кінці літа іма­го відкла­да­ють яй­ця, які й зи­му­ють. 
На­разі за­хо­ди бо­роть­би зі шкідником грун­ту­ють­ся на за­сто­су­ванні хімічних пре­па­ратів. У цьо­му і по­ля­гає складність та не­без­печність про­ве­ден­ня за­­хис­них за­ходів, оскільки шкідник знач­но по­ши­рив­ся у на­се­ле­них пунк­тах, у дво­рах жит­ло­вих бу­динків, пар­ках, на те­ри­торії ди­тя­чих садків, шкіл, ліка­рень. 
Оскільки шкідник зи­мує у стадії яй­ця, доцільно за­сто­со­ву­ва­ти ран­нь­о­вес­ня­ну об­роб­ку ба­га­торічних на­са­д­жень. На жаль, тех­но­логії за­хи­с­ту будь-якої культу­ри від цьо­го шкідни­ка до­сить за­тратні. Ре­алії сьо­го­ден­ня по­тре­бу­ють до­сить ви­­ва­же­но­го та гра­мот­но­го підхо­ду до ви­ко­ри­с­тан­ня за­собів за­хи­с­ту рос­лин. На по­­чат­ку ве­ге­тації на­саджень ча­сто ви­ни­кає по­тре­ба у про­ве­денні об­при­с­ку­вань за­для од­но­час­но­го пригні­чен­ня роз­вит­ку збуд­ників хво­роб та шкідників.
На­разі пе­ревіре­но і підтвер­д­же­но ре­­зуль­та­тивність за­сто­су­ван­ня інсек­то­-а­ка­ри­ци­ду Брунь­ка® про­ти пе­ре­зи­му­ва­лих стадій шкідників і хво­роб на про­мис­ло­вих ви­но­град­ни­ках та у са­дах, а та­кож у при­ват­них са­ди­бах на де­ко­ра­тив­них ба­­гаторічних на­са­д­жен­нях. Тех­но­логія ви­­роб­ництва цьо­го пре­па­ра­ту роз­роб­ле­на та впро­ва­д­же­на фірмою «Кемілайн Аг­ро». Об­роб­ля­ють ним за тем­пе­ра­ту­ри 10…12°С у період на­буб­нявіння бру­нь­ок, роз­кри­ван­ня брунь­ко­вих лу­сок та по­яви зе­ле­но­го ко­ну­са. Ме­ханізм дії пре­па­ра­ту ба­га­то­функ­ціональ­ний, спря­мо­ва­ний на ефек­тив­не зни­щен­ня шкідли­вих ор­га­нізмів, а са­ме: зи­му­ю­чих стадій кліщів, ци­кад, чер­виць, ли­с­товійок, со­вок, п’я­дунів; збуд­ників ан­т­рак­но­зу, мілдью, оїдіуму, чор­ної пля­ми­с­тості. Пре­па­рат не має ана­логів — це замінник ДНО­Ку, але, на відміну від останньо­го, інсек­то­-а­ка­ри­ци­ду Брунь­ка® не при­та­ман­на гербіцидна дія. Пре­па­рат ха­рак­те­ри­зується ши­ро­ким спе­к­т­ром і три­ва­лою за­хис­ною дією за відсут­ності фіто­ток­сич­ності. За­вдя­ки вда­ло роз­роб­леній пре­па­ра­тивній формі у ви­гляді роз­чин­но­го кон­цен­т­ра­ту препа­рат зруч­ний у ви­ко­ри­с­танні. Об­при­с­ку­ван­ня рос­лин про­во­дять один-два ра­зи на рік: на­весні — до роз­пу­с­кан­ня бру­ньок, во­се­ни — після опа­дан­ня ли­с­тя.
Важ­ли­ви­ми у бо­ротьбі із ци­кад­кою мет­каль­фою є профілак­тичні об­роб­ки ми­ну­лорічних осе­редків роз­вит­ку шкід­ни­ка, які про­во­дять у період пе­ред­ба­чу­ва­но­го мо­мен­ту відро­д­жен­ня ли­чи­нок (при­близ­но се­ре­ди­на тре­тьої де­ка­ди трав­ня) з інтер­ва­лом сім-вісім днів будь-яким інсек­ти­ци­дом для по­пе­ре­­джен­ня роз­се­лен­ня ли­чи­нок. У кінці дру­гої де­ка­ди черв­ня у пух­настій «ваті» відбу­вається ма­со­ве відро­д­жен­ня білих ли­чи­нок, здат­них ска­ка­ти. У цей період за­сто­со­ву­ють си­с­темні інсек­ти­ци­ди. Про­во­ди­ти об­роб­ки потрібно про­тя­гом усь­о­го се­зо­ну ве­ге­тації, чер­гу­ю­чи інсек­ти­ци­ди. За зро­с­тан­ня чи­сель­ності шкід­ни­ка ско­ро­чу­ють термін між по­втор­ни­ми об­роб­ка­ми — їх про­во­дять з інтер­ва­лом сім днів. За ут­во­рен­ня вро­жаю на рос­ли­нах слід за­сто­со­ву­ва­ти інсек­ти­ци­ди із ко­рот­ким періодом очіку­ван­ня. Оскільки ли­чин­ки в ос­нов­но­му пе­ре­бу­ва­ють на нижній стороні ли­ст­ка, то й об­при­с­ку­ван­ня слід прово­ди­ти та­ким чи­ном, щоб роз­чин по­трап­ляв на місце зо­се­ре­д­жен­ня шкід­ни­ка. Слід за­ува­жи­ти, що у теп­ли­цях для збе­ре­жен­ня ранньої про­дукції варто за­сто­со­ву­ва­ти си­с­темні інсек­ти­ци­ди. У при­ват­но­му сек­торі для відлов­лю­ван­ня до­рос­лих ци­кад ви­ко­ри­с­то­ву­ють жовті клей­ові па­ст­ки.

Од­ним з ефек­тив­них ме­тодів бо­­ро­­­ть­би з ци­ка­да­ми є зни­щен­ня по­шко­д­же­них ча­с­тин рос­лин, поза­як у «ват­но­му» на­льоті обов’яз­ко­во пе­ре­бу­ва­ють ли­чин­ки. Ура­жені шкід­ни­ком ор­га­ни рос­лин слід зри­ва­ти та зни­щу­ва­ти. Важ­ли­во ве­с­ти бо­роть­бу з бур’яна­ми, особ­ли­во в літній період, ко­ли мет­каль­фа по­чи­нає розмно­жу­ва­тись. Се­ред на­род­них ме­тодів бо­ротьби із ци­кад­ка­ми відзна­ча­ють об­при­с­ку­ван­ня за­се­ле­них ни­ми рос­лин роз­чи­ном гос­по­дарсь­ко­го ми­ла. Для цьо­го 300 г подрібненого ми­ла роз­чи­ня­ють у 10 л теп­лої во­ди. По­трап­ля­ю­чи на ли­­чи­нок ци­ка­док, роз­чин по­кри­ває ди­­халь­ця на тілі шкідни­ка і та­ким чи­ном пе­ре­шко­д­жає йо­го ди­хан­ню, внаслідок чо­го він ги­не. Ще од­ним ефек­тив­ним ме­то­дом є об­при­с­ку­ван­ня за­се­ле­них рос­лин час­ни­ко­вим або ци­бу­ле­вим роз­чи­ном. Для йо­го при­го­ту­ван­ня 250 г подрібне­но­го час­ни­ку (ци­булі) потрібно на­сто­я­ти в 1000 мл во­ди про­тя­гом се­ми днів у за­критій ємності. Потім суміш роз­во­дять во­дою у співвідношенні 1:50 і роз­пи­лю­ють на за­се­лені шкідни­ком рос­ли­ни. Ефект на­стає після декількох об­при­с­ку­вань.
На­разі є про­гно­зи що­до роз­ши­рен­ня аре­а­лу та зро­с­тан­ня шко­до­чин­ності ци­­кад­ки мет­каль­фи. Це при­зве­де до мож­ли­во­го зни­жен­ня про­дук­тив­ності і три­ва­лості жит­тя ба­га­торічних на­са­­джень і по­тре­би до­дат­ко­вих ви­т­рат на про­ве­ден­ня по­втор­них за­хис­них об­ро­бок, що, своєю чер­гою, збільшить пе­с­ти­цид­не на­ван­та­жен­ня на на­вко­лишнє се­ре­до­ви­ще. З ог­ля­ду на си­ту­ацію, що скла­ла­ся на Півдні Ук­раїни, пов’яза­ну із по­ши­рен­ням до­сить аг­ре­сив­но­го шкід­ни­ка, спеціалісти ма­ють від­повідаль­но про­ва­ди­ти стра­тегію що­до об­ме­жен­ня йо­го чи­сель­ності, а са­ме: вчас­но вжи­ти відповідні за­хисні за­хо­ди ви­хо­дя­чи із ре­зуль­татів моніто­рин­гу по­пу­ляції, фаз роз­вит­ку рос­лин, ме­те­о­ро­логічних чинників. Для за­без­пе­чен­ня очіку­ва­но­го ре­зуль­та­ту слід зро­би­ти оп­ти­маль­ний вибір інсек­ти­цидів для за­хис­них об­ро­бок із ура­ху­ван­ням на­ве­де­них ви­ще фак­торів, ба­жа­но­го еко­номічно­го ефек­ту та еко­логічної без­пе­ки. 

М. Кон­стан­ти­но­ва, канд. с.-г. на­ук, ст. на­ук. співробітник, кон­суль­тант

Імаго цикадки меткальфи
Імаго цикадки меткальфи
Імаго японської цикадки
Імаго японської цикадки
Коніка канадська заселена цикадкою меткальфою
Коніка канадська заселена цикадкою меткальфою
Личинки цикадки меткальфи
Личинки цикадки меткальфи
Личинки цикадки меткальфи на листках троянди
Личинки цикадки меткальфи на листках троянди
Коніка канадська заселена цикадкою меткальфою
Коніка канадська заселена цикадкою меткальфою
Цикадка зелена на жовтій клейові пастці
Цикадка зелена на жовтій клейові пастці
Цикадка меткальфа на гребені грона винограду
Цикадка меткальфа на гребені грона винограду

Інтерв'ю
Міжнародна насінницька компанія Strube, яка спеціалізується на селекції цукрового буряка, пшениці, жита і ріпаку, в 2017-му відзначає своє 140-річчя. В Україні офіс компанія відкрила в 2008 році. Про
ВВП Угорщини в 2016 році зросло на 3,5-5% і вона потрапила в число 7 країн ЄС, чий дефіцит бюджету склав менше 3%. «Україна - одна з найбільших наших сусідніх держав. У 2016 році двосторонні україно

1
0