Спецможливості
Аналітика

Як вплине європейська кліматична нейтральність на сільське господарство України?

15.01.2021
3663
Як вплине європейська кліматична нейтральність на сільське господарство України? фото, ілюстрація

Вже найближчими роками Євросоюз не лише почне масштабну роботу з досягнення нульової емісії вуглекислого газу до 2050 року, а й змусить це робити своїх економічних партнерів за допомогою спеціальних мит. Отже, європейська кліматична стратегія торкнеться не тільки членів ЄС, а й усіх його економічних партнерів, і чим сильніше вони пов’язані з Євросоюзом, тим сильніше. Щоб уникнути сплати цих мит, партнерам ЄС не залишається іншого виходу, як витрачати гігантські суми на досягнення тих самих цілей, що намічені в кліматичній стратегії Євросоюзу – співставні з тими, що планує виділити своїм виробникам для їх досягнення бюджет ЄС. І хоча стратегія зниження викидів вуглекислого газу стосується в першу чергу енергетики і викопного палива, вона торкнеться і сільського господарства.

 

Всі на боротьбу з вуглекислим газом

Коли нещодавно Грета Тунберг наївно закликала закрити всі підприємства, що забруднюють повітря, їй спробували пояснити, що коли мудрі й гуманні західні уряди наважаться на цей крок, то єдиним наслідком стане негайне відкриття аналогічних підприємств де-небудь у Китаї чи Індії. І так само з усіма іншими заходами, спрямованими на зниження викидів вуглекислого газу. І, здавалося, на це нема ради.

Однак у Євросоюзі таки знайшли рішення, здатне вбити двох зайців – так званий вуглецевий корекційний механізм імпорту. Він передбачає обкладання спеціальним податком товарів, котрі надходять з країн, що не дотримуються стандартів щодо викидів вуглекислого газу. Очікуються й такі заходи, як внутрішній податок на національні та імпортні товари, виробництво яких супроводжується емісією вуглекислого газу, або примус іноземних виробників до придбання квот на викиди. Таким чином, рішення ЄС вплине на увесь світ. І в першу чергу на сусідні з Євросоюзом країни, серед яких і Україна.

Євросоюз хоче досягти нульового балансу вуглекислого газу до 2050 року. І від інших країн чекає того самого, хоч і допускає певне відставання. Попри те, що

зв’язок між глобальним потеплінням і концентрацією вуглекислого газу в атмосфері до кінця не доведений.

Відповідно, невідомо, чи призведе стабілізація вмісту вуглекислого газу до стабілізації клімату. Так, вміст вуглекислого газу в атмосфері перевищив максимальні принаймні за останні кількасот тисяч років значення ще в середині 20 ст., а глобальне потепління почалося лише наприкінці 70-х. З тих пір концентрація вуглекислого газу стабільно зростала майже по прямій, а середньорічна температура на планеті, зберігаючи в цілому висхідний тренд, час від часу трохи «відкочувалася» назад. Тож деякі вчені, нагадуючи, що ще в 60-і в Європі і Північній Америці спостерігалися безпрецедентно холодні з початку століття зими, хоча промисловість «диміла» сильніше, ніж у 30-і, коли там же фіксувалися історичні рекорди спеки, подекуди не побиті досі, більш обережні в своїх оцінках. Вони констатують лише те, що

зараз відбувається розбалансування існуючої в попередні століття системи клімату і формування нової, і якою вона буде – ніхто не знає.

Так само невідомо, до чого саме слід готуватися партнерам ЄС. Конкретика європейської стратегії зниження викидів вуглекислого газу стане відома лише в наступні кілька років. Так, лише в 2 кварталі цього року Єврокомісія має подати законопроєкт про формат, часові рамки, механізм застосування, методологію вуглецевого корекційного механізму імпорту. Європейські експерти очікують прийняття відповідного закону не раніше кінця 2022 року. І стосуватиметься він передусім енергетики, металургії, цементної промисловості і хімії (в т. ч. виробництва міндобрив). Тому очікується, що для різних товарів буде встановлено різний перехідний період перед тим, як застосовувати вуглецевий корекційний механізм імпорту. Тож німецькі експерти вважають, що в нинішньому десятилітті європейська зелена стратегія не вплине на імпорт сільгосппродукції до ЄС. А от потім…

 

«Від ферми до виделки»

Річ у тім, що сільське господарство теж зараховують до винуватців викидів вуглекислого газу, хоч і не основних. При цьому 47% викидів парникових газів сільським господарством забезпечує оранка, тоді як на метан з кишечників корів – це лише 14%. Ще 17% викидів парникових газів припадає на закис азоту, що виділяється внаслідок перетворення азотних добрив у ґрунті, 14% утворюється внаслідок спалювання біомаси, 5% - на метан, що виділяється з рисових полів, по 3% виділяється з гною (закис азоту і метан), а також у процесі виробництва міндобрив (вуглекислий газ і закис азоту) та іригації (вуглекислий газ). Для порівняння: вуглекислий газ, що утворюється під час роботи сільгосптехніки, становить лише 1,3% викидів парникових газів сільським господарством.

Тому європейський зелений курс передбачає трансформацію сільського господарства та сільської місцевості, оновлення Спільної сільськогосподарської політики. Однак найбільш конкретним і масштабним документом стала стратегія «Від ферми до виделки», яка встановлює цілу низку цілей вже до 2030 року. Серед них:

Зменшення обсягів використання пестицидів мінімум удвічі. Особливий наголос тут робиться на використанні особливо небезпечних пестицидів. Через це очікується встановлення жорсткіших вимог до залишкового рівня пестицидів в імпортованій продукції;

Зниження обсягів використання добрив щонайменше на 20%, що включає зниження обсягів виносу поживних речовин удвічі;

Зниження обсягів використання антибіотиків у ветеринарії удвічі;

Збільшення частки сільськогосподарських угідь під органічним виробництвом до не менш ніж 25%.

А деякі зміни в законодавстві набудуть чинності вже найближчим часом. Так, обмеження імпорту так званої non-sustainable сої та інших кормових добавок очікується вже з 4 кварталу 2021 р. Це передбачає не тільки обмеження щодо ГМ-сої, що було б на руку українським сільгоспвиробникам, які не настільки масово перейшли на генетично модифіковані сорти, як американські чи бразильські фермери, але й обмеження щодо використання певних пестицидів. В 3 кварталі нинішнього року запроваджується сертифікація обігу вуглецю (скільки вуглекислого газу виділено і поглинуто під час виробництва продукту). А в 4 кварталі 2022 р. набувають чинності нові вимоги до маркування харчових продуктів.

Крім того, стратегія «Від ферми до виделки» передбачає:

перегляд законодавства щодо благополуччя тварин, в т. ч. під час транспортування і забою;

посилення контролю за імпортом і обігом рослин;

проведення досліджень потенціалу нових генетичних технологій в напрямку підвищення сталості по всьому ланцюжку постачання;

підтримку штучного розведення риби та морепродуктів, яке виділяє менше вуглекислого газу, ніж наземне тваринництво;

підтримку вирощування водоростей як альтернативного джерела протеїнів.

 

Порятунок клімату потребує грошей

Ясна річ, усі ці заходи приведуть до зниження конкурентоздатності європейського сільського господарства. Як додали німецькі аграрні експерти, знизиться врожайність і частка продукції високої якості, наприклад, пшениці високих класів, а продукти подорожчають.

Крім того, стратегія не враховує можливого переходу на більш інтенсивні культури (наприклад, плодові), що вимагатиме збільшення обсягів використання пестицидів на гектар. В FAO відзначають, що стратегія не враховує ні соціально-економічних наслідків, ні фактору продовольчої безпеки, ні ризиків.

А збільшення частки органічних площ з нинішніх 8 до 25% обвалить ціни на органічні продукти з основних польових культур в усьому світі.

До того ж органічне виробництво неможливе без оранки, а оранка – це додаткове виділення вуглекислого газу.

Фінансування переходу на нові екологічні стандарти тільки в ЄС вимагає витратити протягом 2020-30 років на зниження обсягів використання викопного палива сільгосптехнікою - 2,2 млрд євро, на перехід на сталі практики обробітку ґрунту – 2,6 млрд євро, на сталі практики поводження з гноєм – 1,4 млрд євро, на створення екологічних поясів притулку для біорізноманіття – 300 млн євро.

Та з грошима проблем у Євросоюзу не буде. Зараз Європейському інвестиційному банку надали статус Європейського кліматичного банку. До 2030 р. інвестиційний портфель ЄІБ зросте до $1,2 трлн. І вже з 2025 р. половина інвестицій банку повинна надходити на проєкти, що протидіють змінам клімату і передбачають зниження навантаження на довкілля. А вже з нинішнього року всі ці проєкти мають відповідати Паризькій кліматичній угоді. І все одно німецькі аграрні експерти прогнозують зменшення обсягів експорту сільгосппродукції з ЄС уже до 2030 р. і зменшення виробництва високоякісних продуктів.

 

Що робити Україні?

Заступник міністра економіки Тарас Качка підкреслює, що всі ці інвестиції, які Євросоюз обіцяє своїм виробникам і які мають допомогти їм перейти на нові, більш дружні до клімату, стандарти – не що інше, як субсидії. А вони заборонені правилами СОТ.

Тож усі ці інвестиції призведуть до нових торгівельних бар’єрів і викривлятимуть правила гри у торгівлі України з ЄС на користь останнього.

Звичайно, всі ці торгові обмеження можна оскаржувати в СОТ. Однак зараз сильні (в першу чергу – економічно) країни висувають убивчий аргумент: слід зупинити зміни клімату, інакше «ми всі помремо».

Тож Україні нічого не залишається, як і самим приводити своє виробництво до заданих Євросоюзом стандартів, щоб не втратити доступу на європейський ринок. Хороші новини полягають у тому, що досягти цілей, вказаних, скажімо, в стратегії «Від ферми до виделки», українським аграріям буде легше, ніж їхнім європейським колегам. Наприклад, зараз у ЄС використовується 3,1 кг пестицидів на гектар. В Україні, за оцінками радника зі стратегічного розвитку президента УКАБ Володимира Лапи, використовується 2,5 кг/га пестицидів. Отже, знижувати їх внесення слід буде не на 50, а на 40%. А азотних добрив на гектар (в д. р.) в Україні вносять трохи більше половини від рівня ЄС. Отже, тут є навіть резерв для збільшення обсягів використання.

По антибіотиках ситуація гірша. В Україні без антибіотиків вирощується всього 2% птиці. І якщо кілька років тому рівень використання антибіотиків у тваринництві в Україні був відносно низьким на фоні Європи, то в 2030-му він буде один з найвищих на континенті, якщо залишиться на нинішньому рівні.

А досягнення рівня у 25% площ під органічним виробництвом (зараз – 1%) взагалі здається нереальним. А ще ж можуть бути вимоги щодо заліснення території, і теж з боку ЄС – того самого, що вимагає зняти обмеження на експорт лісу-кругляка з України.

В бюджеті України коштів на таку масштабну трансформацію сільського господарства немає – на цей рік на допомогу галузі не знайшлося й 300 млн євро.

Тому, як очікують виробники, вуглецевий корекційний механізм імпорту покладе великий тягар інвестицій з метою переходу до нових стандартів, і ляже він у першу чергу на малий і середній бізнес.

Якби Україна була членом ЄС, то підтримка з європейського бюджету була б доступною й нам. Але експерти вважають цілком реальною датою вступу України в ЄС тільки початок 30-х років 21 століття.

Тож залишається тільки сподіватися на кредити Європейського інвестиційного банку, який найближчим часом реалізує в Україні великий проєкт з допомоги малим фермерам, та випрошувати у ЄС допомогу і послаблення в рамках Східного Партнерства або в процесі перегляду Угоди про асоціацію. І готуватися до поступок зі свого боку, яких напевне зажадає європейська сторона. Адже ті кошти, які так би згодилися на адаптацію до нових екологічних стандартів, одні змушені відкладати на викуп землі, а інші значною мірою витратили на кампанії своїх кандидатів, підкуп чиновників та кишенькові ЗМІ.

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Провідний український виробник ЗЗР та добрив – компанія "UKRAVIT" – підбиває підсумки року, що добігає кінця. Попри всі несподіванки й негаразди, "UKRAVIT" продовжив своє зростання. Розширювалися мережа торгових представництв і асортимент... Подробнее
Николай Орлов
До кінця 2016 року парламент повинен прийняти Закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Цей закон має відкрити ринок землі в Україні. 

1
0