Спецможливості
Статті

Як виростити «справжнього альпійця»

07.02.2014
266
Як виростити «справжнього альпійця»  фото, ілюстрація

Дніпропетровщина — це і давня кіммерійсько-сарматська культура, і широкі степи, і могутній сивочолий Дніпро, це унікальні природні родовища та багаті чорноземи. Це батьківщина великих акторів, письменників, політичних діячів та навіть засновниці теософічного руху. Край славиться видатними людьми, які склали золотий фонд української нації, унікальним, неперевершеним розписом знаних далеко за межами нашої країни петриківських майстрів…

Дніпропетровщина — це і давня кіммерійсько-сарматська культура, і широкі степи, і могутній сивочолий Дніпро, це унікальні природні родовища та багаті чорноземи. Це батьківщина великих акторів, письменників, політичних діячів та навіть засновниці теософічного руху. Край славиться видатними людьми, які склали золотий фонд української нації, унікальним, неперевершеним розписом знаних далеко за межами нашої країни петриківських майстрів…

А. Назаренко
a.nazarenko@univest-media.com

Із сивої давнини — в сучасність
Там, де колись проходили племена сарматів та кіммерійців, де розвівались на вітрі козацькі хоругви й знамена, наразі розкинулися широкі лани та величіють могутні заводи. Найбільші провідні аграрні підприємства також розташовані тут.
Та, безумовно, за колишніми надбаннями і сьогочасними досягненнями регіону стоять працьовиті і віддані своїй справі люди, які щоденно творять загальний добробут і процвітання країни. Можливо, незламний дух предків теперішніх дніпропетровців дає їм сили робити виклики сьогоденню, не боятися криз, а сміливо йти до досягнення своєї мети. І підтвердження цього — наша подальша розповідь.
Майже на околиці самого Дніпропетровська є унікальне господарство.
ТОВ АТП «Ювілейне», окрім виробництва зернових, займається ще й виробництвом молока. Здавалося б, нічого особливого у цьому немає. Та молоко у цьому господарстві виробляє найбільше у світі стадо швіцької (бурої) худоби. Як тварини з Альп добралися до сарматських степів та як вони тут себе почувають — піднімемо завісу таємничості.

Амбітний проект
Усю дорогу до Дніпропетровська мене не полишало питання: чому саме швіци? Навіщо йти таким складним шляхом: закуповувати тварин із-за кордону, організовувати їхнє транспортування, проводити адаптацію тощо, — коли можна піти за прикладом сусідніх агрохолдингів та «зробити бізнес» на голштинах? Та виявилося, шлях таки був ще складніший, проте завдяки наполегливості, точному розрахунку, правильній розробці проекту майбутнього господарства його вже успішно подолано. До того ж господарство отримує й економічний зиск із такого виробництва. Та про все по порядку.

Більшість приміщень комплексу побудували лише рік тому. Раніше ця територія належала радгоспу «Дніпро». Він був у такому занедбаному стані, що реставрувати абсолютно всі його приміщення не було сенсу. Адже переробляти або доробляти щось у готових приміщеннях завжди складно: техніка може не пройти у старі приміщення або обладнання не підійде під розміри будівель. Тож лише деякі старі корівники переробили під телятники. А ось приміщення для утримання дійного стада побудували нові. Наразі у новому корівнику із безприв’язним утриманням створено усі «блага цивілізації»: тут і душ та вентилятори для зменшення негативного впливу спеки на тварин, гумові мати у боксах, інфрачервоне освітлення корівників уночі, а на виході із доїльної зали встановлено селекційні ворота та ванни для копитець з розчином мідного купоросу. Справді сучасний комплекс, який може дати фору навіть багатьом закордонним фермам!

Комп’ютеризація усіх… корів
Керівництво подбало і про високотехнологічну складову менеджменту виробництва молока. Господарство має комп’ютеризовані програми: управління доїльною залою, управління стадом, розробки раціонів та роботи з кормороздавачами, що забезпечує високу організацію годівлі стада.
Минулого року господарство купило новий самохідний кормороздавач — це значно полегшило та оптимізувало годівлю на комплексі. Кормороздавач оснащено бортовим комп’ютером, у якому міститься інформація щодо раціону та кількості тварин, на яку готується корм. Будь-яке відхилення у процесі приготування одразу ж фіксує комп’ютер.
Корми зберігають під навісом — кожен вид в окремій комірчині. Годують корів монокормом: сіно, кукурудзяний силос, сінаж (вика — овес), соняшниковий шрот, пивна дробина, соєва макуха, додають концкорми.
Як і на всіх сучасних фермах, тут для спрощення та налагодження ефективної роботи ветлікарів у пригоді стають селекційні ворота на виході із доїльної зали — завдяки їм можна легко відокремити від стада потрібну тварину, не завдаючи їй при цьому стресу. Адже дуже важливо своєчасно та саме після доїння проводити всі необхідні ветеринарні процедури: лікування або профілактику захворювань, додатковий огляд тварини, синхронізацію статевого циклу тощо.
Кожна тварина має датчик, вмонтований у транспондер. На датчику міститься уся інформація про його носія: стан здоров’я, продуктивність, тільність, щоденний та загальний надій тощо. Ця інформація зберігається на сервері протягом декількох лактацій. Тож можна порівнювати продуктивність або інші показники тварини протягом декількох років.
На селекційних воротах встановлено сканер та датчики, які зчитують номер корови та фіксують інформацію щодо операцій, які проводили тварині. Тож одразу після проведеної вакцинації, синхронізації чи будь-якої іншої операції у базу даних конкретної тварини надходить інформація щодо її поточного стану. Також і під час доїння оператор може одразу побачити актуальні дані щодо продуктивності тварини безпосередньо у доїльній установці. Доїння проводять два оператори з допомогою підгонщика. Корів доять тричі на день на установці типу «паралель» 2х20. Молоко забирають щодоби.

Ставка на бурих
Поголів’я закупили в Австрії. Такої концентрації чистопорідного поголів’я швіців немає ніде у світі — 1000 голів дійного стада (а найближчим часом планується збільшити його до 2000). Ще зі старого комплексу залишилося невеличке стадо червоно-рябої худоби місцевої селекції. Ці тварини стоять разом із швіцами у приміщеннях для дійного стада.
У господарстві обрали саме швіців, тому що це справді унікальна порода. Серед вітчизняних молочарів ходить легенда, що бура худоба дає невеликі надої молока. Проте це зовсім не так: це високопродуктивні, міцні тварини, за ними легко доглядати. Порівняно із, наприклад, голштинами, які дуже часто мають проблеми із кінцівками, швіців віками утримували на високогірних пасовищах, тварини багато пересувалися, тож мають міцні кінцівки.
А ще швіци відзначаються відмінною адаптаційною здатністю — адже протягом дня міняють як пасовища з певним видовим складом трав, так і висоту над рівнем моря. Завдяки своїй невибагливості, ці тварини легко витримують і транспортування. І ті господарства, що закуповують швіців із-за кордону, знають, що проблем з адаптацією у цих тварин не буде — вони швидко пристосовуються як до кліматичних умов, так і до місцевого корму.
Деякі корови вже дають по 50 л молока за добу із вмістом жиру 4,1, білка — 3,6–3,7%. Середня продуктивність по стаду — 25 л, що у перерахунку на жир та білок становить не менше 30 л. Кількість соматичних клітин — у середньому 150–200 тис./см3. Тож сумніви щодо продуктивності цих тварин, певно, будуть зайвими.
Тварин закуповували нетелями (наразі вони мають першу лактацію), отже, проблем з отеленнями не було. До того ж працівники господарства відмітили, що ці тварини, на відміну від корів голштинської породи, рідше хворіють на мастит та краще піддаються лікуванню.
Завдяки належному догляду та високим технологіям господарство реалізувало свій проект, розпочавши практично з нуля. Селекція тварин також іде у ногу з часом та адаптується до нових високотехнологічних умов. Проте пояснити тваринам, що відтепер вони живуть «за новими правилами», неможливо. Тож довелося імпровізувати. Так, на вигульних майданчиках для молодняку та корів працівники зробили невеличкі гірки з піску. Позаяк у себе на батьківщині тварини полюбляють гуляти у горах, то для того, щоб вони почували себе, як в Австрії, і були зроблені невеличкі імпровізовані Альпи. Та й самі вигульні майданчики хоча й не можуть замінити альпійські луки, проте просторі та охайні і не викликають у тварин стресу чи будь-яких інших негативних асоціацій. Усе тут зроблено з любов’ю до особливої швіцької худоби. І корівки щедро віддячують своїм дбайливим господарям.

Інтерв'ю
Органіка
Садівництво належить до найперспективніших галузей аграрного сектора. Інтенсивні сади у поєднанні з органічним садівництвом збільшують можливості експорту продукції.
З лютого цього року підрозділ Crop Science компанії «Байєр» в Україні очолив Франк Хатке, який водночас займає посаду керівника регіонального маркетингу в країнах Центральної та Східної Європи і нещодавно приїхав у нашу країну з Польщі.... Подробнее

1
0