Спецможливості
Аналітика

Логістика експорту зерна в Україні

16.11.2016
12380
Логістика експорту зерна в Україні фото, ілюстрація
Перевалка зерна

Більшість аг­раріїв свідо­мо ви­ро­щу­ють зер­но для йо­го по­даль­шо­го ек­с­пор­ту. До цьо­го їх сти­му­лю­ють світові ціни та по­­стій­­ний по­пит на про­дукцію. Cтри­му­ю­чи­ми фак­то­ра­ми для зернового ек­с­пор­ту є вітчиз­ня­на логістич­на інфра­с­т­рук­ту­ра, яка пра­цює з низь­кою ефек­тивністю до­роб­ки та пе­ре­ве­зен­ня зер­на. 

 

 

Ук­раїна вхо­дить до де­сят­ки най­більших світо­вих ви­роб­ників зер­на та є од­ним із лідерів ек­с­пор­ту цієї сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції. Но­вий зер­но­вий се­зон тільки підтвер­д­жує по­пе­редні здо­бут­ки вітчиз­ня­них аг­раріїв. Так, за про­гно­за­ми Міністер­ст­ва сільсько­го гос­по­дар­ст­ва США (USDA, сер­пень 2016 ро­ку) у 2016/17 мар­ке­тин­го­во­му році (МР) Ук­раїна збе­ре­же першу схо­дин­ку світо­во­го рей­тин­гу ви­роб­ників насіння со­няш­ни­ку та ек­с­пор­терів со­няш­ни­ко­вої олії (експорт зерна України). При цьо­му ча­ст­ка вітчиз­ня­них аг­раріїв у світо­во­му ви­­роб­ництві насін­ня со­няш­ни­ку до­сяг­не 31%, а в ек­с­порті со­няш­ни­ко­вої олії — 56%. До то­го ж, у но­во­му зер­но­во­му се­зоні Ук­раїна зай­ма­ти­ме чеиверту схо­дин­ку світо­вих ек­с­пор­терів ку­ку­руд­зи, яч­ме­ню та жи­та, п’яту — по сор­гу та вівсу, шосту— з ек­с­пор­ту пше­ниці. 

До­хо­ди від зовнішньо­го про­да­жу зер­на на­разі є од­ни­ми з найбільших се­ред ук­раїнсько­го ек­с­пор­ту. Уп­ро­довж ос­тан­нь­о­го де­ся­тиріччя ек­с­порт зер­на з Ук­раїни збільшив­ся май­же у 2,5 ра­зи та пе­ре­ви­щив рівень попереднього се­зону у 35 млн т. Очікується, що до 2030 ро­ку ек­с­порт­ний фонд зер­на в Ук­раїні мо­же пе­ре­ви­щи­ти 50 млн т. Тож для зміцнен­ня своїх по­зицій на світо­во­му рин­ку по експотру зерна не­обхідно роз­ви­ва­ти внутрішню логіс­тич­ну інфра­с­т­рук­ту­ру (аграрна логістика).

Україна встановлює чергові рекорди з експорту зерна. За підсумками попереднього зернового сезону було експортовано понад 35 млн т. У новому сезоні оцінки з продажу на зовнішні ринки перевищують 36 млн т. 

Про­бле­ми

Ос­нов­ни­ми про­бле­ма­ми ек­с­пор­ту ук­раїнсько­го зер­на є значні ви­тра­ти та три­валість внутрішніх пе­ре­ва­лок і транс­пор­ту­ван­ня зер­на. Че­рез невідповідність логістич­них мар­ш­рутів су­ча­сним ви­мо­гам аг­рар­но­го ек­с­пор­ту нинішні ви­т­ра­ти на пе­реміщен­ня зер­на від ліній­них еле­ва­то­рів до портів Чор­но­го мо­ря при­близ­но на 40% пе­ре­ви­щу­ють по­дібні ви­т­ра­ти у Франції чи Ні­­меч­чині, та на 30% такі ж ви­т­ра­ти — у США (аграрна логістика). Тоб­то транс­пор­ту­ван­ня зер­на об­хо­дить­ся їм у се­ред­нь­о­му на 20 дол./т до­рож­че порівня­но з та­ки­ми ж по­слу­га­ми в євро­пейсь­ких країнах. Як наслідок, вітчиз­няні ви­роб­ни­ки зер­на на цьо­му що­ро­ку втра­ча­ють близь­ко 600 млн дол.

За­га­лом ви­сокі логістичні ви­т­ра­ти в Ук­раїні зу­мов­лені до­сить низь­кою ефек­тивністю логістики, що підтвер­д­же­но оцінка­ми міжна­род­них ек­с­пертів (аграрна логістика). Так, за по­рів­няль­ною ефек­тивністю логісти­ки країн світу, що виз­на­ча­лась у 2016 році за інте­г­раль­ним по­каз­ни­ком Світо­во­го бан­ку Logistics Performance Index (LPI), Ук­раїна перебуває ли­ше на 80-у місці та на тре­ти­ну по­сту­пається Німеч­чині, яка є ліде­ром цьо­го рей­тин­гу.

Донині про­бле­ма з логісти­кою мен­ше відчу­ва­ли­ся зер­но­т­рей­де­ра­ми, ос­кіль­ки об­ся­ги ек­с­пор­ту зерна бу­ли знач­но мен­ши­ми, а ви­сокі світові ціни на зер­но з над­лиш­ком пе­ре­кри­ва­ли до­дат­кові логістичні ви­т­ра­ти. Про­те, порівня­но з 2011 ро­ком, ціни світо­вих ринків на зер­но зни­зи­ли­ся май­же напо­ло­ви­ну. Тож для ут­ри­ман­ня до­хід­ності ви­роб­ництва зер­на на на­леж­но­му рівні слід еко­но­ми­ти на логістич­них ви­т­ра­тах та роз­ви­ва­ти пер­спек­тивні на­пря­ми вітчиз­ня­ної логістич­ної інфра­с­т­рук­ту­ри (аграрна логістика). 

При­пор­то­ва інфра­с­т­рук­ту­ра

Пе­ре­важ­на більшість ук­раїнсько­го зер­на ек­с­пор­тується морсь­ки­ми шля­ха­ми. 

Припортова аграрна інфраструктура

Внаслідок цьо­го пор­тові зер­нові тер­міна­ли ста­ли клю­чо­вим суб’єктом транс­порт­но-логістич­ної си­с­те­ми. В Ук­раїні на­ра­хо­вується 33 зер­но­вих тер­мі­на­ли з мак­си­маль­но мож­ли­вою по­­тужністю пе­ре­вал­ки близь­ко 50 млн т зер­на у рік. У 2015/16 зер­но­во­му се­зоні че­рез пор­ти Ук­раїни ек­с­пор­ту­ва­ло­ся по­над 39 млн т зер­на та про­дуктів йо­го пе­ре­роб­ки, що за­ван­та­жи­ло по­над дві тре­ти­ни наявних пе­ре­ва­лоч­них по­туж­но­с­тей. Та­ким чи­ном, при­пор­тові еле­ва­то­ри Ук­раїни в змозі за­без­пе­чи­ти ви­ко­нан­ня укладених ек­с­порт­­них кон­трактів на по­став­ку зер­на (аграрна логістика). 

Про­те у функціону­ванні транс­порт­но-логістич­ної си­с­те­ми спо­с­теріга­ють­ся склад­нощі з до­став­кою зерна ек­с­порт­них пар­тій у пор­ти. Насамперед це пов’я­за­но зі зро­с­тан­ням на­ван­та­жен­ня на транс­порт­ну інфра­с­т­рук­ту­ру, з ви­хо­дом на ри­нок трей­дин­го­вих зер­но­вих ком­па­ній. Так, в залізнич­но­му транс­порті ста­ло про­бле­ма­тич­но по­да­ва­ти ва­го­ни за всіма за­яв­ками, особ­ли­во в разі від­ван­та­жен­ня не­ве­ли­ких партій. То­му пер­спек­тив­ни­ми на­пря­ма­ми роз­вит­ку ек­с­порт­ної логісти­ки є за­лу­чен­ня інве­с­ти­цій у залізничні то­варні пе­ре­ве­зен­ня та роз­ви­ток аль­тер­на­тив­но­го транс­пор­ту.

Зберіган­ня і пе­ре­вал­ка зер­на

Однією з ос­нов­них про­блем логісти­ки зер­на в Ук­раїні є не­ефек­тив­не ви­ко­ри­с­тан­ня інфра­с­т­рук­ту­ри зберіган­ня та пе­ре­вал­ки зер­на. 

Нині Ук­раїна має для цього до­стат­ньо по­туж­но­с­тей, од­нак ба­га­то об’єктів є мо­раль­но та фізич­но за­старіли­ми, а зер­нові скла­ди ок­ре­мих сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємств не за­без­пе­чу­ють якісно­го зберіган­ня зер­на впро­довж се­зо­ну. До відміни обов’яз­ко­вої сер­тифікації в Ук­раїні функціону­ва­ло близь­ко 790 зер­но­с­хо­вищ місткістю близь­ко 33,5 млн т. Інші скла­ди та еле­ва­то­ри,або не на­да­ють якісні по­слу­ги, або не ма­ють на­леж­но­го технічно­го ос­на­щен­ня. Як наслі­док, на та­ких підприємствах збереження зерна та зерна на експорт потребує до­дат­кових ви­т­ра­т на по­слу­ги із сушіння, на­ван­та­жен­ня/роз­ван­та­жен­ня, зва­жу­ван­ня, про­ве­ден­ня те­с­то­вих замірів. До то­го ж має місце низь­ка опе­ра­тивність про­ве­ден­ня та­ких опе­рацій. 

Та­ким чи­ном, інве­с­ту­ван­ня в онов­лен­ня цієї інфра­с­т­рук­ту­ри дасть змогу підви­щи­ти її ефек­тивність, зни­зи­ти ви­т­ра­ти та за­без­пе­чи­ти не­обхідну швид­кість пе­ре­ве­зен­ня зер­на. Це важ­ли­во для аг­ро­ком­паній, оскільки дає змогу своєчас­но та якісно ви­ко­ну­ва­ти взяті міжна­родні зо­бов’язан­ня та до­став­ля­ти про­дукцію на світові рин­ки у періоди підви­ще­но­го по­пи­ту та при­ваб­ли­вих  цін. Тож на­разі ор­га­нам міс­це­во­го са­мо­вря­ду­ван­ня та ви­ко­нав­чої вла­ди потрібно ство­ри­ти умо­ви для за­лу­чен­ня при­ват­них інве­с­тицій у роз­ви­ток су­час­них тех­но­логій зберіган­ня і пе­ре­вал­ки зер­на.

На­разі в Ук­раїні для за­ван­та­жен­ня по­вно­го по­тя­гу із зер­ном (54 ва­го­ни-хо­пе­ри) із ви­ко­ри­с­тан­ням за­старіло­го об­лад­нан­ня не­обхідно до 10 днів, тоді як су­час­не об­лад­нан­ня виконує цю тех­но­логічну опе­рацію за один день. При цьо­му за­оща­д­жу­ють­ся ви­т­ра­ти енергії, ро­бо­чо­го ча­су, при­швид­шується обіг (про­дук­тивність) ва­­гонів та ло­ко­мо­тивів, а та­кож змен­шу­ють­ся втра­ти зер­на під час транс­пор­ту­вання. 

 

Залізнич­ний транс­порт

Стан залізнич­ної транс­порт­ної си­с­те­ми  в Ук­раїні що­ро­ку погіршується. Це пов’яза­но як зі збіль­шен­ням на­ван­та­жен­ня, так і з ви­со­ким рівнем спрацювання ру­хо­мо­го скла­ду

Нині суттєво відчу­ваються брак інве­с­тицій у роз­ви­ток залізнич­но­го транс­пор­ту, зно­шеність пар­ку ва­гонів та за­трим­ка з виділен­ням ва­гонів-зер­но­возів у періоди ак­тив­но­го ек­с­пор­ту зер­на. Залізничні пе­ре­ве­зен­ня на сьогодні зай­ма­ють близь­ко 60% за­галь­них об­сягів пе­ре­ве­зень зер­на, а їхнє ре­гу­лю­ван­ня здійснює дер­жав­не підприємство «Укр­залізни­ця». Про­те стан заліз­нич­ної транс­порт­ної си­с­те­ми в Ук­раїні що­ро­ку погіршується. Це пов’яза­но як зі збіль­шен­ням на­ван­та­жен­ня, так і з ви­со­ким рівнем спрацювання ру­хо­мо­го скла­ду. При­близ­но для тре­ти­ни зер­но­возів закінчився термін ек­сплу­а­тації, оскільки їхній вік пе­ре­ви­щує 30 років. До то­го ж ча­ст­ка ва­гонів із терміном ек­сплу­а­тації від 21 до 30 років ста­но­вить 62% (аграрна логістика). 

Більшість зер­но­возів пе­ре­бу­ва­ють у дер­жавній влас­ності. Так, Укр­залізниці на­ле­жить 79% за­галь­ної чи­сель­ності всіх ва­гонів для пе­ре­ве­зен­ня зер­на. Го­ло­вною при­чи­ною об­ме­же­них інве­с­ти­цій при­ват­них пе­ревізників у влас­ний парк хо­перів є чинна та­риф­на політи­ка дер­жа­ви, що пе­ред­ба­чає оп­ла­ту по­вної вар­тості ви­­ко­ри­с­тан­ня залізнич­них шляхів під час пе­реїздів з ван­та­жем та без нього, тоді як ви­ко­ри­с­тан­ня хо­перів без ван­та­жу Укр­залізниці не та­рифі­кує­ться. Тоб­то при­ватні пе­ревізни­ки ма­ють ви­т­ра­ти в се­ред­нь­о­му на 3–7 дол./т більше порівня­но з дер­жав­ни­ми.

 До то­го ж ма­ють місце за­трим­ки з роз­поділом ва­гонів для пе­ре­ве­зен­ня зер­на. Так, у період 11–13 серп­ня упер­ше за три­ва­лий час в Ук­раїні ого­ло­ше­но об­ме­жен­ня на відван­та­жен­ня зер­на на експорт залізнич­ним транс­пор­том у на­прям­ку морсь­ких портів. Згідно з інфор­мацією, розміще­ною на сайті Укр­залізниці, в цей період вво­ди­ло­ся тим­ча­со­ве при­зу­пи­нен­ня відван­та­жень зер­на та насіння у ва­го­ни-зер­но­во­зи із при­зна­чен­ням «ст. Чорноморськ — ек­с­порт Одесь­кої залізниці». Та­ке об­ме­жен­ня ста­ло пер­шим у по­точ­но­му році. Ос­танній раз подібні за­хо­ди про­во­ди­ли­ в грудні 2015 ро­ку.

Оче­вид­но, що пра­ви­ла і та­ри­фи ви­ко­ри­с­тан­ня залізнич­ної інфра­с­т­рук­ту­ри ма­ють бу­ти про­зо­ри­ми та од­на­ко­ви­ми для всіх пе­ревізників. Це дасть змо­гу при­ват­ним пе­ревізни­кам ство­ри­ти влас­ний парк ва­гонів-зер­но­возів та кон­ку­ру­ва­ти на рин­ку вітчиз­ня­них залізнич­них пе­ре­ве­зень зер­на. 

Річко­ва транс­порт­на інфра­с­т­рук­ту­ра

В Ук­раїні не­до­стат­ньо ви­ко­ри­с­то­вується річко­вий транс­порт, який на­ле­жить до більш еко­номічно при­ваб­ли­вих видів пе­реміщен­ня зер­на завдяки міні­мальним ви­т­ра­там. На­разі близь­ко 3% від за­галь­но­го об­ся­гу транс­пор­ту­ван­ня зер­на відбувається річко­ви­ми шля­ха­ми. Як­що в 1990 році Дніпром пе­ре­во­зи­ло­ся 66 млн т ван­тажів, то в 2014 році цей по­каз­ник ста­но­вив близь­ко 5 млн т.

За­га­лом річка Дніпро має по­тен­ційні мож­ли­вості за­без­пе­чен­ня віднос­но надійно­го і де­ше­во­го пе­ре­ве­зен­ня зер­на із зон ви­роб­ництва до портів Чор­но­го мо­ря (аграрна логістика). Об­сяг зер­на для транс­пор­ту­ван­ня цією річкою оцінюється на рівні 4,5 млн т, а вра­хо­ву­ю­чи про­гнозні тен­денції зро­с­тан­ня ви­роб­ництва — мо­же до­сяг­ти 7 млн т. Про­те для по­вно­го ви­ко­ри­с­тан­ня по­тенціалу Дніпра не­обхідні інве­с­тиції у ство­рен­ня річко­во­го ван­таж­но­го фло­ту та інфра­с­т­рук­ту­ри, зо­к­ре­ма: по­глиб­лен­ня рус­ла річки в ок­ре­мих місцях для про­ве­ден­ня су­ден більшо­го тон­на­жу; по­до­вжен­ня періоду навігації у зи­мо­вий період ро­ку (ли­с­то­пад — бе­ре­зень); ре­фор­му­ван­ня си­с­те­ми навігації до су­час­них стан­дартів, оп­тимізація ро­бо­ти шлюзів та розвідних мостів; усу­нен­ня бар’єрів для до­сту­пу іно­зем­них суден у внутрішні во­ди Ук­раїни шляхом спро­щен­ня дозвільних про­це­дур та зни­жен­ня та­рифів на по­слу­ги з навігації.

До­рож­ня інфра­с­т­рук­ту­ра

В Ук­раїні спо­с­терігається ак­тив­не ви­ко­ри­с­тан­ня ав­то­мобільно­го транс­пор­ту для пе­ре­ве­зення зер­на і зерна на експорт в при­пор­тові еле­ва­то­ри. Роль ав­то­мобільних пе­ре­ве­зень у зер­новій логістиці зро­с­та­ла впро­довж ос­танніх років. Нині близь­ко 36% усіх об­сягів зер­на пе­ре­во­зить­ся ав­то­мобільни­ми шля­ха­ми. Про­те на це впли­ва­ла не ефек­тивність пе­ре­ве­зен­ня та роз­ви­ток до­рож­ньої інфра­с­т­рук­ту­ри, а прак­ти­ка пе­ре­ван­та­жен­ня ав­то­мобілів-зер­но­возів та зде­шев­лен­ня за ра­ху­нок цьо­го собівар­тості пе­ре­мі­щен­ня про­дукції. 

Ви­ко­ри­с­тан­ня ав­то­мобільно­го транс­пор­ту у пе­ре­ве­зенні зер­на до морсь­ких портів і на­далі за­ли­ша­ти­меть­ся важ­ли­вим еле­мен­том транс­порт­ної інфра­с­т­рук­ту­ри, оскільки є аль­тер­на­ти­вою залізнич­но­му транс­пор­ту та сприяє своєчасній по­ставці про­дукції в періоди ак­тив­но­го за­ван­та­жен­ня за­лізниці (аграрна логістика). Од­нак транспортування дорогами ве­ли­ко­ван­таж­ними зерновозами при­зво­дить до руй­нації до­рож­нь­о­го по­крит­тя та зро­с­тан­ня ви­кидів вуг­ле­цю в ат­мо­сфе­ру. То­му па­ра­лель­но із за­без­пе­чен­ням не­об­­­хідних інве­с­ти­цій у роз­ви­ток ме­­режі ав­то­доріг на­разі по­ча­ли ство­рю­ва­ти си­с­те­му пунктів ва­го­во­го кон­тро­лю. Відтак по­до­рож­чан­ня ван­таж­них пе­ре­ве­зень дасть змогу пе­ре­на­пра­ви­ти над­лиш­ко­вий ван­та­жо­потік на залізничні та річкові мар­ш­ру­ти.     

Висновки

За­га­лом зер­но­ва логістич­на си­с­те­ма як не­обхідний еле­мент функціону­ван­ня рин­ку зер­на по­тре­бує мо­дер­ні­зації наяв­­них та уве­ден­ня в дію но­вих по­туж­­но­с­тей. Для цьо­го потрібна ви­ва­же­на інве­с­тиційна політи­ка зацікав­ле­них суб’єктів гос­по­да­рю­ван­ня та дер­жав­на підтрим­ка. 

Підви­щен­ня ефек­тив­ності ро­бо­ти логістич­ної інфра­с­т­рук­ту­ри з кож­ним ро­ком стає все важ­ли­вішим для ук­раїн­­ських ви­роб­ників зер­на та їхньої кон­ку­рен­тоспроможності на світо­во­му рин­ку, поставок на експорт. За­про­ва­д­жен­ня інно­вацій у ло­­гістиці сти­му­лю­ва­ти­ме май­бутнє зро­с­тан­ня ек­с­пор­ту зер­на з Ук­раїни. До то­го ж роз­ви­ток зер­но­вої логістич­ної інфра­с­т­рук­ту­ри за­без­пе­чує ство­рен­ня ро­бо­чих місць, до­­да­ної вар­тості про­дукції, що сприяє збі­ль­­шен­ню над­хо­д­жень у дер­жав­ний та місцеві бю­д­же­ти. Отже, ре­фор­ма дер­жав­но­го ре­гу­лю­ван­ня має бу­ти ком­плекс­ною і спря­мо­ва­ною на мак­си­маль­но мож­ли­ве усу­нен­ня бар’є­­рів для при­ват­них ком­паній, що пра­цю­ють на рин­ку аг­рар­ної логіс­ти­ки та ма­ють ба­жан­ня інве­с­ту­ва­ти в онов­лен­ня інфра­с­т­рук­ту­ри (аграрна логістика). 

Дер­жа­ва має зо­се­ре­ди­тись на про­б­лем­них ас­пек­тах роз­вит­ку інфра­с­т­рук­ту­ри. Це дасть можливість оптима­льні­ше ви­ко­ри­с­товувати транс­порт­ний по­­тенціал Ук­раїни та за­без­пе­чи­ти мак­си­маль­но спри­ят­ливі умо­ви транс­пор­ту­ван­ня для вітчиз­ня­них ек­с­пор­терів зер­на. А отже — спри­я­ти­ме ут­ри­ман­ню рів­­­ня експорту зерна та на­ро­щен­ню об­сягів ук­раїн­­­­­­­­сько­го зер­на на світо­во­му рин­ку. 

 

О. Мас­лак, канд. екон. наук, до­цент ка­фе­д­ри логісти­ки та ви­роб­ни­чо­го ме­недж­мен­ту

Сумсь­кий національ­ний аг­рар­ний універ­си­те­т

 

 

 

Інтерв'ю
Petro Melnyk2
Компанія Agricom Group спеціалізується на рослинництві. Обробляє землю на Чернігівщині та Луганщині, вирощує олійний льон, соняшник, кукурудзу, овес та гречку. Але більш відома як виробник товарів із
Керівник СТОВ "Дніпро" (Чорнобаївський р-н Черкаської обл.) Андрій Душейко
Керівник СТОВ «Дніпро», що на Черкащині, Андрій Душейко є унікальною постаттю в українському агробізнесі, адже свій чималий практичний досвід вирощування овочевих та польових культур вдало поєднує з серйозною теоретичною базою, будучи... Подробнее

1
0