Спецможливості
Досвід господарств

Добрий урожай пшениці в посушливих умовах: досвід ФГ «Альфа»

11.11.2019
976
Добрий урожай пшениці в посушливих умовах: досвід ФГ «Альфа» фото, ілюстрація

Як і обіцяли минулого місяця, продовжуємо розповідати про досвід ФГ «Альфа» з Золочівського району на Харківщині, яке входить до Клубу новаторів компанії BASF. На цей раз детальніше зупинимося на озимій пшениці, яка є основною культурою в господарстві, займаючи до 4500 га при загальній площі земельного банку майже 11 тис. га. Цього року вона в господарстві «підгоріла» і дала «всього» 6,5 т/га. Це при тому, що господарство остаточно припинило вирощування пшениці іноземної селекції. І навіть позаторік, коли після снігопаду 19 квітня до кінця вегетації пшениця не отримала жодного продуктивного дощу, вдалося зібрати 6 т/га.

 

Вже другий рік поспіль господарству дошкуляють посухи. І якщо минулого року посуха почалася вже після збирання пшениці, то цього року — в червні. Відповідно, вона спричинила зниження врожайності пшениці: якщо торік у господарстві на круг зібрали 8 т, то цього року — 6,5. Дуже непогано, враховуючи, що культура потрапила в посуху. Що ж забезпечило непогану врожайність?

Однією з найважливіших складових технології заступник голови ФГ Юрій Бєлінський називає якість посівного матеріалу. Зокрема, насіння, на його думку, повинно бути високих репродукцій. Тому сіють у господарстві зазвичай еліту і 1-шу репродукцію, зрідка — 2-гу, але ніколи 3-ю-5-у, як у багатьох господарствах. І ввесь посівний матеріал пшениці господарство вирощує самостійно.

Також наш співрозмовник відзначає важливість якісної підготовки насіння. Тож увесь посівний матеріал очищують на аеродинамічному сепараторі «САД». Протруювачі ПС іще кілька років тому замінили на Petkus, завдяки чому якість протруювання суттєво підвищилася.

Грунт, підготовлений під сівбу пшениціВодночас господарство постійно випробовує нові сорти — щороку до 20. При цьому від іноземних сортів господарство цього року повністю відмовилося. «В оптимальних умовах у пшениць іноземної селекції і якість відмінна, і врожайність висока. Але в таких екстремальних умовах, як останні 2 роки, на них недобір урожайності набагато більший, ніж на вітчизняних. Наші сорти пластичніші», — відзначає Ю. Бєлінський. Щоправда він додав, що нещодавно йому запропонували ранньостиглі сорти пшениці іноземної селекції, які повинні встигати налитися раніше, ніж у даній місцевості може початися посуха. Але випробовувати їх він ще не ризикнув.

Тож найпоширенішим сортом у господарстві цього року є Подолянка. Як вважає Ю. Бєлінський, йому майже немає альтернативи в випадку сівби пшениці по соняшнику. А соняшнику, після якого по всій площі сіють пшеницю, в господарстві 2000 га. Інші попередники забезпечують ширший вибір сортів. Зокрема, в сезоні, що завершився, значні площі в господарстві займала Ліра одеська. «Добре показали себе цього року такі сорти, як Сотниця і Гурт. Годувальниця теж показала хороші характеристики, але вилягає», — поділився спостереження заступник голови господарства.

Попередниками пшениці виступає не тільки соняшник, а й бобові, а саме горох, нут, люцерну, які займають кількасот гектарів. Крім того, два роки пшеницю сіють у великих обсягах (на 700 га) по кукурудзі.

Заступник голови ФГ "Альфа" Юрій БєлінськийДля цього в асортимент ввели ранні гібриди кукурудзи, такі як Зізу (оригінатор — «Євраліс») і Феномен («Сингента»). Перший зараз саме зняли з виробництва, про що Юрій Бєлінський шкодує, висловлюючи задоволення з того приводу, що господарство запаслося насінням Зізу наперед. Тож у ФГ «Альфа» зараз шукають йому заміну. Всього ж під ранні гібриди в господарстві хочуть відводити до 1000 га при загальній площі під «царицею полів» цього року в 3200 га.

Та сама Зізу готова до збирання з оптимальною вологістю (18–20%) у даній місцевості до 10–15 вересня. А в два останніх роки кукурудзу в ФГ «Альфа» починали збирати 5 вересня, причому цього року — при вологості 8%, а соняшник — взагалі 25 серпня.

Такі строки збирання дають змогу вирощувати як наступник озиму пшеницю. Однак у цьому випадку доводиться застосовувати не класичну технологію обробітку грунту (оранка, культивація, боронування), якій віддають перевагу в господарстві, а мілку (дискування і сівба). Основна в господарстві сівалка для сівби зернових — Horsch Pronto — дає змогу сіяти за будь-якої технології обробітку грунту (від оранки до ноу-тілл), до того ж виконувати дискування і сівбу за один прохід. Але кукурудзу намагаються дискувати відразу після збирання — щоб стерню не палили шукачі качанів, що залишилися після комбайна.

Зернова сівалка Horsch ProntoТаким чином, в цілому сівозміна в господарстві виглядає наступним чином: озима пшениця-соняшник-озима пшениця, а потім два роки поспіль кукурудза. Попри те, що кукурудза — така сама злакова культура, як і пшениця, Юрій Бєлінський називає її кращим попередником для пшениці, ніж, наприклад, соняшник, хоча й, звичайно, гіршим, ніж бобові. По-перше, під кукурудзу в господарстві вносять багато азотних добрив, і кукурудза всього цього обсягу не використовує, тож частина залишається й наступнику пшениці. По-друге, кукурудза залишає великі обсяги пожнивних решток, які виступають добривом для пшениці. «Торік після кукурудзи залишилася товста подушка пожнивних решток, і частина насіння потрапила в них, бо сіяти в таку «подушку» пожнивних залишків було не дуже зручно. Я вже думав, що пшениця недостатньо добре зійде. Але вийшло навіть краще, ніж по соняшнику чи гороху», — розповідає Ю. Бєлінський. Річ у тім, що на весну там, де пшеницю сіяли по кукурудзі, грунт був вологіший і м’якший, а де по соняшнику або гороху — твердіший і сухіший. Перегниванню пожнивних решток сприяло внесення по стерні кукурудзи КАС як деструктора. Спеціальних речовин-деструкторів стерні в господарстві не використовують. «У них багато специфіки: спеціалізовані деструктори треба вносити вночі, бо вони бояться ультрафіолетового випромінювання, а потім заробляти в грунт. Це можливо для невеликих фермерів, але нереально на таких великих площах, як у нас», — пояснив Ю. Бєлінський.

Сходи пшениці врожаю-2020Затяжне бабине літо змусило господарство змінити технологію протруювання. «Якщо раніше я насіння для ранніх строків сівби протруював інсектицидами, а пізніших, які мали зійти вже в жовтні — ні, то зараз усе насіння протруюється комплексним інсекто-фунгіцидним протруйником», — розповідає Ю. Бєлінський. Погода цього року підтвердила правильність його вибору: спостереження за падалицею пшениці показали, що в середині жовтня на ній повно слідів діяльності цикадок та інших сисних шкідників. Тож уже 2 чи 3 роки як господарство зупинилось на протруйнику Селест Макс, замінивши ним суміш протруйників Селест Топ і Максим.

Навесні пшеницю підживлюють тричі: по мерзлоталому грунту, в фазі виходу в трубку і в фазі виходу колоса. Підживлення здійснюють розкидачами міндобрив, намагаючись робити це напередодні прогнозованих дощів. Підживлення по листу, як і внесення мікроелементів, у господарстві не визнають. «Я ніколи не бачив реального ефекту від цього», — говорить Юрій Бєлінський.

Обприскують пшеницю за вегетацію двічі або тричі баковою сумішшю інсектициду й фунгіциду. Росторегуляторами працюють у фазі виходу в трубку, а за потреби — і по прапорцевому листку. Зазвичай така необхідність виникає там, де пшениця посіяна по бобових і частково там, де по кукурудзі.

На пшеницю, яку посіяли в господарстві цього року, чекало нове випробування — грунтова посуха. З червня по вересень включно на полях не було дощів, лише в жовтні випало 60 мм, що дало змогу почати сівбу. Та й то грунт дуже сухий і твердий настільки, що на деяких полях не піддавався дискуванню. Тож комплект дискових розпушувачів на сівалці довелося міняти двічі за сезон, хоча зазвичай вони витримують 3 сезони. Однак ми не сумніваємося, що й у сезоні, що почався, господарство вчергове отримає хороший результат. Тим більше, що перші сходи вже з’явилися.

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Максим Тарапата
Україна є лідером з експорту олії в світі. Один з перспективних ринків для української олії - КНР, на якому інтерес до соняшниковій олії постійно зростає. Які складнощі очікують українських імпортерів, розповів Максим Тарапата, генеральний... Подробнее
Олена Березовська, президент громадської спілки «Органічна Україна»
Громадська Спілка виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна» була створена у 2012 році. Її ініціаторами стали шість підприємств, що виробляли молоко, бакалію, овочі, чай та

1
0