Спецможливості
Агрохімія

Як контролювати сегетальну рослинність ріпаку

26.08.2020
2990
Як контролювати сегетальну рослинність ріпаку фото, ілюстрація

Засміченість посівів ріпаку озимого негативно впливає на продуктивність рослин. Відомо, що від комплексу бур’янів, які пригнічують посіви цієї культури в ранні фази її вегетації, зниження врожаю ріпакового насіння може сягати 20–25%. А в разі надмірної засміченості — навіть більше за наявною інформацією, сильне забур’янення культури призводило до зменшення врожайності насіння навіть до 30–40%.

 

 

 

Окрім того, сегетальна рослинність сприяє поширенню хвороб, погіршує якість продукції, ускладнює збирання врожаю і його переробку. Восени найбільшими конкурентами ріпаку в його посівах є: підмаренник чіпкий, види ромашки, види осоту, волошка синя, мак дикий, падалиця зернових та інші. Якщо не контролювати ці бур’яни, то ріпак не зможе конкурувати з ними, що може зумовити надмірне винесення точки росту над поверхнею ґрунту та, відповідно, послаблення розвитку кореневої системи. А це збільшує ризик вимерзання ріпаку взимку, адже лише міцна коренева система є запорукою успішної зимівлі рослин.

Застосування хімічних заходів контролю сегетальної рослинності залишається важливою складовою комплексної інтегрованої системи захисту культури й підвищення її врожайності. Водночас варто враховувати, що ріпак належить до медоносних культур, тому під час контролю сегетальної рослинності за допомогою гербіцидів останні слід застосовувати з обережністю та в екстрених випадках. У разі, якщо в посівах культури наявна незначна кількість дводольних видів бур’янів, доцільно внести один із грамініцидів — похідних галоксифоп-R-метилу, хілазофоп-П-етилу, клетодиму.

Слід зазначити, що гербіциди на основі діючої речовини хізалофоп-П-етил, 125 г/л, рекомендовано застосовувати для контролю як односім’ядольних бур’янів, так і падалиці зернових. Ефективними будуть обприскування такими гербіцидами під час активного росту бур’янів: фаза розвитку однорічних — два-три листки, багаторічних бур’янів — за висоти рослин 10–15 см. За дотримання цих вимог допускається застосування мінімальної норми витрати препаратів щодо рекомендованої. Під час обприскування бур’янів у пізніші фази їхнього розвитку рекомендовано збільшувати норму витрати препарату.

Гербіциди з умістом хізалофоп-П-етилу спрямовані на знищення підземних органів злакових бур’янів. Дотримання всіх рекомендацій щодо їхнього застосування усуває можливість повторної регенерації сегетальної рослинності. Для отримання ефективності контролю падалиці зернових культур достатньо мінімальних норм витрати препарату. Крім того, такі гербіциди вирізняються швидким проникненням у тканини рослин, що запобігає змивання їх опадами навіть через одну годину після обприскування.

Активна речовина клетодим забезпечує знищення бур’янів упродовж одного — трьох тижнів після обприскування. Зниження температури повітря, а також посушливі умови послаблюють його гербіцидну активність. За надмірного забур’ янення посіву двосім’ядольними бур’янами гербіциди на основі діючої речовини клетодим, 240 г/л (із додаванням ПАР) допустимо поєднувати у бакових сумішах з іншими гербіцидними препаратами, ефективними для контролю цих бур’янів. Проте не слід змішувати два й більше препарати із сильно вираженою системною дією. Для отримання бажаної ефективності в кожному конкретному випадку доцільно провести перевірку препаратів на сумісність.

Гербіциди на основі діючої речовини клетодим, 240 г/л, рекомендовано використовувати під час мало- та мікрооб’ємного обприскування. Слід ураховувати, що препарати на основі діючої речовини клетодим, 240 г/л, з нормою витрати понад 0,6 л/га недоцільно застосовувати вранці, за наявності на рослинах роси, а також після випадання атмосферних опадів.

Незалежно від фази розвитку культури, задля зменшення шкідливості однорічних злакових бур’янів застосовують гербіциди з умістом діючої речовини клетодим, 240 г/л, та нормою витрати 0,2–0,4 л/га з додаванням ПАР та з нормою 0,4–0,8 л/га — за обприскування бур’янових рослин у фазі розвитку два — шість листків. Для знищення багаторічних злакових бур’янів, незалежно від фази розвитку культури, вносять ці гербіциди з нормою витрати 0,4–0,8 л/га, з додаванням ПАР у нормі 0,8–1,6 л/га, за висоти бур’янів 10–20 см.

Гербіциди з умістом активної речовини клетодим, 120 г/л, завдяки їхній м’якій дії на культурні рослини, застосовують у будь-який період вегетації культури, у т.ч. під час фази сім’ядолі. Гербіциди на основі діючої речовини клетодим, 240 г/л, і клетодим, 120 г/л, ефективно знищують понад 40 видів однорічних і багаторічних злакових бур’янів, а також проблемні бур’яни, контроль яких грамініцидами інших хімічних груп незначний, зокрема тонконогу однорічного, курячого проса, видів мишію, пирію повзучого, видів осокових, гумаю, падалиці зернових колосових культур.

Для контролю однорічних злакових бур’янів гербіцидами з умістом активної речовини клетодим, 120 г/л, обприскують посіви за висоти бур’янів 3–5 см (незалежно від фази розвитку культури) з нормою витрати 0,4–0,8 л/га. Для обмеження шкідливості багаторічних злакових бур’янів посіви озимого ріпаку обприскують гербіцидами з умістом активної речовини клетодим, 120 г/л, за висоти бур’янів 15–20 см (незалежно від фази розвитку культури) з нормою витрати 1,4–1,8 л/га.

До переваг гербіцидів на основі цієї діючої речовини належить те, що вони не мають обмежень у сівозміні завдяки короткому (один-три дні) періоду напіврозпаду в ґрунті. До сівби чи після неї, до сходів ріпаку озимого для обмеження шкідливості сегетальної рослинності застосовують ґрунтові гербіциди, які мають широкий спектр дії, зокрема похідні хлор-ацетаніліду — метазахлор, S-метолахлор та похідні динітроаніліну — трифлуралін. Однак препарати на основі наведених вище діючих речовин неефективні для контролю багаторічних бур’янів. Для раннього післявисівного контролю бур’янів посіви обприскують препаратом на основі діючої речовини кломазон, а для пізнього післявисівного — клопіралід.

Досходове внесення ґрунтового гербіциду на основі діючої речовини S-метолахлор забезпечує ефективний контроль злакових і деяких дводольних бур’янів. Під час дії гербіциди на основі діючої речовини S-метолахлор перешкоджають перебігу процесу поділу клітин, що зумовлює блокування початкових стадій мітозу, внаслідок чого чутливі бур’яни призупиняють ріст на ранніх стадіях свого розвитку. Діюча речовина S-метолахлор проникає в злакові бур’яни через колеоптиль, у результаті проросток скручується та відмирає.

Для гербіцидів на основі діючої речовини кломазон характерна фітотоксичність. Тому задля недопущення негативного впливу післядії препарату на культуру виробничники повинні зважено підходити до вибору й використання гербіцидів. Наприклад, під час застосування препаратів на основі діючої речовини кломазон, 360 г/л, робочий розчин слід готувати відповідно до рекомендованої норми (250–300 л/га), обприскування ґрунту виконують до появи сходів культури. Оптимальна температура повітря для обприскування — в межах 15–25°С. Краще здійснювати обробку за оптимальної вологості повітря й ґрунту та швидкості вітру 3–4 м/с.

Для розширення спектра дії під час контролю злакових бур’янів рекомендовано застосовувати похідні діючої речовини кломазон у баковій суміші з гербіцидом на основі S-метолахлору. Однорічні злакові й дводольні бур’яни в посівах ріпаку озимого рекомендовано знищувати за допомогою гербіцидів з умістом діючої речовини трифлуралін, 480 г/л, та нормою витрати 1,5–2 л/га. Обприскування ґрунту, із негайним загортанням внесеного препарату, можна виконувати: до висівання, під час висівання, після висівання, але до появи сходів культури.

Основними перевагами таких препаратів є тривалий захисний період — до восьми тижнів, ефективність за нестабільних погодних умов, контроль широкого спектра злакових і дводольних бур’янів. Для знищення однорічних і багаторічних дводольних бур’янів у посівах ріпаку озимого застосовують гербіциди з умістом активної речовини клопіралід, 750 г/л, та нормою витрати 0,12– 0,2 л/га. Обприскувати посіви рекомендовано у фазі шість — вісім листків у однорічних бур’янів та у фазі розетки — початку формування генеративного пагона (28 см) — для контролю видів осоту. Гербіциди з умістом активної речовини клопіралід, 300 г/л, та нормою витрати 0,3–0,5 л/га були ефективні під час контролю однорічних дводольних і багаторічних, у т. ч. коренепаросткових, бур’янів.

Застосування препаратів з умістом клопіраліду за дотримання регламентів забезпечить високий рівень контролю також усіх видів осоту: завдяки результативному впливу на кореневу систему, він ефективно викорінює цей бур’ян на полях сівозміни. Для збереження всіх характеристик таких препаратів потрібно, щоб на час застосування температура повітря була в діапазоні 10–25°С.

Унесення препаратів на основі діючої речовини клопіралід забезпечує ефективний контроль ромашки непахучої. А от підмаренник чіпкий стійкий до дії таких гербіцидів. Нечутливі до клопіраліду також бур’яни з родини лободових і амарантових, найпоширеніші з яких — лобода біла та щириця звичайна.

Наразі для контролю підмаренника чіпкого, березки польової, видів гірчаку, жабрію, вероніки, кропиви та щавлю, незабудки польової, кульбаби лікарської, падалиці соняшнику, шпергелю звичайного, лободи білої, маку дикого, ромашки непахучої, грициків звичайних, гірчиці польової, волошки синьої та інших бур’янів, а також видів борщівника та осотів, амброзії полинолистої рекомендовано застосовувати гербіциди на основі діючих речовин: клопіралід, 100 г/л, у поєднанні з флуроксипіром, 15 г/л.

Діюча речовина флуроксипір у рослинах порушує поділ клітин, провокуючи дисбаланс гормонів росту в меристемі. У результаті в меристемі через перенасичення синтетичним гормоном росту відбувається порушення поділу й росту клітин, унаслідок чого в рослинах бур’янів зупиняються всі ростові процеси.

Препарати, завдяки поєднанню цих двох діючих речовин, швидко поглинаються листям бур’янових рослин, а також частково абсорбуються їхніми коренями з ґрунту. Гербіциди на основі клопіраліду, 300 г/л, та піклораму, 75 г/л, з нормою витрати 0,27–0,31 + ПАР, 0,2 л/га, застосовують у посівах ріпаку озимого для ефективного контролю окремих багаторічних, зокрема осоту польового, та широкого спектра видів однорічних дводольних бур’янів: жовтого осоту городнього, ромашки непахучої, волошки синьої, конюшини польової, горошку мишачого, злинки канадської, гірчаків — шорсткого та березко подібного. Також така обробка спричинює істотне пригнічення підмаренника чіпкого, лободи білої, щириці звичайної. Гербіциди не діють на бур’яни з родини капустяних і на злакові бур’яни.

Фіалка польова, види щириці і глухої кропиви, незабудка польова, жабрій звичайний, гречка татарська, зірочник середній, мак дикий, лобода біла (до чотирьох листків) та галінсога дрібноквіткова — середньочутливі до дії гербіцидів з умістом вищезазначених речовин. Пригнічення росту чутливих бур’янів відзначали через кілька годин після обприскування гербіцидами. Під час активного росту бур’янів перші симптоми ураження, а саме: зупинка росту, скручування, деформація стебел і листків — відмічали через 12–18 годин. Листки чутливих рослин через один — три тижні ставали хлоротичними, точки росту відмирали.

Найбільша ефективність таких препаратів буде за обприскування молодих, активно вегетуючих бур’янів, зокрема однорічні — найуразливіші у фазі два — чотири листки, а багаторічні коренепаросткові — у фазі розетки. Для максимально ефективного контролю підмаренника чіпкого його рекомендовано обприскувати за висоти рослин до 8 см. Хоча й за обробки за висоти рослин від 8 до 15 см гербіциди стримували шкідливість цього бур’яну. Ріст і розвиток підмаренника чіпкого гальмувався, його рослини залишалися у нижньому ярусі культури й пригнічувалися нею та більше не конкурували з ріпаком озимим.

За змішаного типу засмічення посівів злаковими, зокрема пирієм повзучим і дводольними бур’янами, а також для контролю падалиці зернових у посівах ріпаку препарат на основі поєднання діючих речовин клопіралід + піклорам допускається застосовувати в баковій суміші з грамініцидами. Препарати, які поєднують такі діючі речовини: клопіралід, 267 г/л, піклорам, 80 г/л, та амінопіралід, 17 г/л — забезпечують надійний захист ріпку озимого від широкого спектра бур’янів восени. Такі гербіциди вирізняються ефективністю щодо контролю підмаренника чіпкого, видів осоту, маку дикого, лободи, видів ромашки. Низька вологість ґрунту не знижує ефективності цих препаратів.

Для контролю бур’янів також застосовують гербіциди на основі діючих речовин або їхнього поєднання, зокрема: хілазофоп-П-тефурил, флуазифоп-П-бутил, феноксапроп-П-етил, пропізохлор, імазамокс, метазахлор+квінмерак, пропахізофоп (для знищення падалиці зернових культур).

Післясходові гербіциди з умістом діючої речовини феноксапроп-П-етил, 69 г/л, мають високу ефективність щодо знищення метлюгу звичайного, вівсюга звичайного, лисохвосту, проса півнячого, проса волосоподібного, гумаю, мишію. Діюча речовина феноксапроп-П-етил поглинається лише через листя, тому властивості ґрунту чи його вологість не впливають на ефективність препаратів із умістом цієї речовини.

Для контролю однорічних злакових і дводольних видів бур’янів у посівах ріпаку озимого доцільно застосовувати препарати на основі діючої речовини пропізохлор, 720 г/л. Найвищу ефективність препаратів з умістом цієї активної речовини відзначають за обприскування у початкові фази розвитку бур’янів. Діюча речовина абсорбується через проростки й кореневу систему бур’янів, які тільки починають проростати. Проникаючи через кінчики кореневої системи, активна речовина швидко призводить до загибелі бур’янів. Крім інгібування синтезу білків та нуклеїнових кислот, препарат порушує і ріст кореневої системи. Спектр дії таких препаратів поширюється на просо куряче, види мишію і пальчатки, вівсюг звичайний, метлюг звичайний, гумай (із насіння). Також він контролює: однорічні дводольні, види галінсоги, маку, щириці й ромашки, підмаренника чіпкого, рутку лікарську, кучерявця Софії, лутигу розлогу, зірочника середнього, гірчака розлогого, нетребу колючу, грицики звичайні, гірчицю польову, талабан польовий, спориш звичайний, волошку синю, кропиву глуху, кривоцвіт польовий.

Виробники підкреслюють, що завдяки цій діючій речовині, за сприятливих погодних умов, такі гербіциди забезпечують високу ефективність дії впродовж тривалого часу, майже 12 тижнів. У посівах культури для знищення бур’янів рекомендовано застосовувати післясходові гербіциди на основі діючої речовини імазамокс, 120 г/л. Такі препарати ефективно знищують однорічні злакові та дводольні й деякі багаторічні бур’яни, а саме: амброзію полинолисту, лободу білу, гірчицю польову, вівсюг звичайний, види нетреби, мишію і щириці, осот жовтий, рутку лікарську, просо куряче, канатник Теофраста та інші. Помірно чутливими є види полину, осот рожевий, пирій повзучий та інші.

Важливо враховувати те, що гербіциди з умістом імазамоксу мають обмеження у сівозміні. Так, у рік застосування цих препаратів, крім ріпаку озимого (сорти та гібриди, стійкі до імідазолінонів), допускається висівання й пшениці озимої. Через рік можна висівати ярі й озимі пшеницю, ячмінь, жито, тритикале, кукурудзу, сою, боби, горох, сорго, люпин, люцерну, ріпак і соняшник (сорти й гібриди, стійкі до імідазолінонів). Через два роки — овес, соняшник (традиційні сорти й гібриди), а через три — будь-які культури без обмежень, включаючи традиційні сорти й гібриди ріпаку, цукрові буряки. Ймовірність післядії цієї активної речовини вища на кислих ґрунтах за умов випадання мінімальних опадів і коротких періодів із низькими температурами повітря.

Гербіциди з умістом діючої речовини флуазифоп-П-бутил, 150 г/л, завдяки можливості їхнього застосовувати незалежно від фази розвитку культури та швидкому проникненню й поширенню рослинами бур’янів, ефективно контролюють багаторічні та однорічні злакові бур’яни. Важливо враховувати, що такі препарати містять сурфактанти, тому для їхнього ефективного застосування важливо дотримуватися рекомендованої концентрації робочого розчину.

Окремо слід зазначити, що для контролю падалиці зернових культур у посівах ріпаку озимого рекомендують застосовувати препарати на основі діючої речовини пропахізофоп, 100 г/л. Крім того, такі препарати ефективні й для знищення більшості видів однорічних і багаторічних злакових бур’янів. Діюча речовина швидко (протягом однієї години) поглинається листям і переміщується всередині рослини до коренів, столонів і кореневищ.

Кращим періодом для внесення гербіцидів буде: щодо контолю однорічних видів — фаза від трьох листків до середини кущення, у багаторічних видів — коли більшість бур’янів досягає фаз розвитку три листки — трубкування, за висоти гумаю 30–40 см, 15–20 см — свинорию, 15–25 см — пирію повзучого. Стійкі до дії препарату види осокових і дводольних бур’янів.

Для обмеження шкідливості однорічних дводольних і злакових бур’янів у посівах ріпаку озимого застосовують гербіциди на основі поєднання діючих речовин: метазахлор, 333 г/л, та квінмерак, 83 г/л. Завдяки суміші цих речовин забезпечується висока ефективність контролю видів вероніки, ромашки, кропиви, зірочника середнього, лободи розлогої, маку дикого, метлюгу звичайного, тонконогу однорічного, підмаренника чіпкого.

До дії препаратів чутливі також види стоколосу, лисохвіст польовий, лобода біла, грицики, види щириці, талабан польовий. А такі бур’яни, як волошка синя, кучерявець Софії, фіалка польова — середньочутливі до цих препаратів.

Забезпечуючи максимальну ефективність контролю бур’янів у найуразливіший період росту культури, гербіциди створюють не тільки сприятливі умови для росту й розвитку рослин ріпаку, а й запобігають витягуванню кореневої шийки, що покращує умови перезимівлі ріпаку.

Для знищення основних двосім’ ядольних бур’янів у післясходовий період у посівах ріпаку озимого застосовують гербіциди системної дії з умістом активної речовини етаметсульфурон-метил, 750 г/кг, з додаванням ПАР. Чутливими видами до дії цих препаратів є щириця звичайна, гірчиця польова, грицики звичайні, кучерявець Софії, жабрій звичайний, види герані, ромашка непахуча, триреберник непахучий, роман польовий, зірочник середній, талабан польовий.

Середню чутливість проявляють бур’яни: лобода біла, гірчак розлогий, рутка лікарська, березка польова, галінсога дрібноквіткова, глуха кропива стеблообгортна та інші. Стійким видом є, зокрема, осот. Основні двосім’ядольні бур’яни (види герані, щириця звичайна, гірчак розлогий, гірчиця польова, грицики звичайні, талабан польовий, кучерявець Софії) ефективно контролюють за допомогою таких препаратів, застосованих у ранні фази їхнього розвитку.

Ефективність дії гербіцидів зберігається за температури повітря 5°С, що й дає можливість використовувати їх в осінній період. Після обприскування чутливі види бур’янів зупиняються в рості, симптоми дії можна виявити через сім-десять днів. Посіви ріпаку озимого рекомендують обприскувати в осінній період, починаючи з появи сходів культури (період формування сім’ядоль — до утворення восьми листків), у ранні фази розвитку бур’янів (сім’ядолі — два листки), а також у системі осіннього й ранньовесняного внесення (гербіциди на основі клопіраліду або клопіраліду в поєднанні з піклорамом).

Для зменшення ризику появи резистентних бур’янів, а також розширення спектра й механізму дії гербіциди з умістом цієї активної речовини добре поєднуються у бакових сумішах із гербіцидами ґрунтово-листкової дії (на основі діючих речовин: метазахлор, метазахлору+квінмерак, пропізохлор). Такі суміші застосовують, починаючи від появи сім’ядоль до утворення двох листків у культури.

Ефективними на ріпаку для застосування після появи сходів будуть бакові суміші з післясходовими гербіцидами на основі діючих речовин клопіралід і клопіралід+піклорам. Науково підтверджено, що отримання максимально високої врожайності сільськогосподарських культур залежить від правильно дібраних і своєчасно та якісно виконаних усіх технологічних операцій із дотриманням відповідних вимог, рекомендацій та послідовним проведенням комплексу заходів, зокрема й цілеспрямованого контролю бур’янів з урахуванням особливостей різних ґрунтово-кліматичних зон та кожного конкретного поля.

 

І. Сторчоус, канд.с.-г. наук

Журнал «Пропозиція», №9, 2018 р.

Ключові слова: Ріпак, гербіциди

Інтерв'ю
Голова асоціації «Укрцукор», голова ГС «Всеукраїнська аграрна рада», а також лідер низки громадських асоціацій Андрій Дикун у ході І Міжнародного конгресу для виробників і переробників цукрових
Малі запаси вологи та відсутність опадів в період березень-квітень формують певні обмеження для вирощування даної культури. Так, на 10 квітня ц. р. залежно від типів грунтів, у південних регіонах, запаси вологи складали в метровому шарі 60... Подробнее

1
0