Як ховали африканську чуму свиней в СРСР
У березні 1977 р. в Одеській області спалахнула невідома хвороба свиней. Це був перший випадок появи африканської чуми в Радянському Союзі. Хворобу діагностував Всесоюзний інститут ветеринарної вірусології та мікробіології (м. Покров). В Одеську область було спішно відряджено групу ветеринарних лікарів з дуже великими повноваженнями. Очолив її заступник начальника Головного управління ветеринарії МСГ СРСР Павло Петрович Рахманін. Через 35 років про цю секретну місію Рахманін уперше розповів кореспондентам AgroNews і тележурналу «Крестьянская застава».
У березні 1977 р. в Одеській області спалахнула невідома хвороба свиней. Це був перший випадок появи африканської чуми в Радянському Союзі. Хворобу діагностував Всесоюзний інститут ветеринарної вірусології та мікробіології (м. Покров). В Одеську область було спішно відряджено групу ветеринарних лікарів з дуже великими повноваженнями. Очолив її заступник начальника Головного управління ветеринарії МСГ СРСР Павло Петрович Рахманін. Через 35 років про цю секретну місію Рахманін уперше розповів кореспондентам AgroNews і тележурналу «Крестьянская застава».
AgroNews: Павле Петровичу, чому ваша місія була тоді засекреченою?
- Було не зрозуміло, з чим ми маємо справу: з біологічною диверсією, з випадковістю чи головотяпством. Це перша обставина. Друга - був рік 60-річчя Великого Жовтня, а це великий ідеологічний момент. І третє - потрібно було забити й знищити величезну кількість свиней. А в країні був великий дефіцит м'яса. Тож керівництво вважало за краще все засекретити відразу.
AgroNews: З чого все почалося в Одесі?
- Якщо бути точним, то не в Одесі, а неподалік від міста, в підсобному господарстві «Усачовське», де свиней годували харчовими відходами з міста й порту. Коли ми приїхали, хвороба вже була в розпалі, ще здорових свиней різали й продавали на базарі. Це саме м'ясо скуповували різні заготівельні й кооперативні організації. Якщо це відразу не зупинити - хвороба миттєво пошириться. Ми вимагали ввести карантин. І не просто ввести, а вжити оперативних надзвичайних заходів із залученням сил армії та міліції. Одно слово, треба було швидко ізолювати всю Одеську область. Обговорення в обкомі партії було дуже бурхливим.
AgroNews: Хтось був проти?
- Місцеві кадри всі були проти. Уявіть, що таке в ті часи не виконати план здачі м'яса. Але перед нами стояло завдання, яке конче потрібно було розв'язати. І в нас були повноваження. До того ж, поки сперечалися, хвороба вже вирвалася за межі господарства. Наше рішення було таке: негайно почати забій усіх тварин у господарствах, які користуються харчовими відходами. А також вилучити свинопоголів'я в населення, забити його й спалити. На тому й порішили.
AgroNews: Це що були за чарівні повноваження? Особливий мандат? Якими були ці папери?
- Була в нас інструкція 1976 р. щодо боротьби з африканською чумою свиней. Готували її з урахуванням зарубіжного досвіду й наших наукових досліджень. У нас був такий досвід: учені Всесоюзного інституту експериментальної ветеринарії на початку 70-х рр. виїжджали на Кубу допомагати боротися з африканською чумою свиней.
Набутий там досвід і ліг в основу інструкції. Документ затвердив начальник Главку ветеринарії як головний державний ветеринарний інспектор. У разі одиничного захворювання карантинна зона мала бути однією. Якщо ж хвороба вже набула поширення, то карантин накладається на область, якщо поширилася далі, то можна запроваджувати карантин на всій території республіки. Керуючись цим документом, ми й прийняли рішення, що, по-перше, Одесу треба якось заблокувати, щоб не їхали в місто туристи. І вже в травні на пляжах Аркадії було порожньо. Тобто карантинні заходи діяли дуже суворо й жорстко і в аеропортах, і на вокзалах, і на дорогах. Нічого й не вивозили: ковбаса, м'ясо, шкури, сало, навіть зерно не вивозили - нічого. Все, що стосувалося свинарства, йшло у вогонь. Були й проблеми: ніколи не знищували такої кількості свиней.
AgroNews: І все ж, це було зроблено. Як?
- В «Усачовському», де все почалося, організували спалювання. В траншеї в шаховому порядку вкладали туші. Потім поливали соляркою, бензином, підпалювали військовими вогнеметами. Але це виявилося малоефективним. Одна така траншея куріла тижнів зо три, і дим стовпом здіймався в небо. Американці навіть поцікавилися: «Що там в Одесі відбувається?». Ми відповіли, що боремося з класичною чумою свиней (тоді вона була в нас). Начебто заспокоїлися. Але ми зробили висновки й стали закопувати свиней на триметрову глибину. Військова техніка рила траншеї, потім туди складали туші й пересипали їх хлорним вапном. Але була спека, й ці траншеї почали ... вибухати. Від газів туші роздувало так, що не рятував і триметровий шар землі. Тільки потім здогадалися розтинати туші перед похованням. Тоді все й запрацювало справно: машини рили траншеї, зганяли туди свиней, солдати стріляли їх, ветеринари препарували й засипали хлоркою, бульдозер загортав. Так було знищено понад 700 тисяч голів.
AgroNews: А що робили зі свинями з приватних дворів? А з салом з льохів, із ковбасами?
- Якщо в господарствах була виконавська дисципліна, то в приватників її не було взагалі. Переховували свиней. Різали поголів'я й робили домашні консерви. Лякати людей репресіями не можна було: ми мали справу з одеситами. Довелося умовляти й роз'яснювати. Приходили з дільничним, розповідали, переконували. Писали розписки, в яких обіцяли розплатитися за ринковими цінами. І розплатилися. Це породило довіру. Всі підвали та льохи очистили від свинини.
AgroNews: Повноваження вашої місії все ж виходили за межі ветеринарної інструкції ...
- Так, виходили. Коли на нас посипалися скарги в ЦК партії, в уряд, нас усіх викликав до себе Олексій Миколайович Косигін. Вислухав, запитав, чим допомогти? І сказав, що підтримає найсуворіші заходи, які ми вважатимемо за потрібне ввести. Був після цього випадок. Заступник командувача військового округу по тилу, генерал, погрожував виставити автоматників, якщо ми приїдемо в його підсобне свинарське господарство. Справа була в обкомі партії, я йому чемно кажу: «Мені дуже шкода, але після таких слів ви можете вийти звідси рядовим». Не сумніваюся, що так би й було, якби генерал наполягав на своєму. Але все обійшлося ...
AgroNews: А вдалося з'ясувати, звідки в Одесу потрапив вірус?
- Удалося. Ми перевірили порти Одеси та Іллічівська, читали всі суднові журнали з грудня 1976 по квітень 1977 р. І з'ясувалося, що деякі судна закуповували продукти для команди в Бразилії та Домініканській республіці, де тоді лютувала африканська чума. А відходи з камбуза вже в Одесі відвезли свиням. Ось і вся історія. Так само африканка з'явилася і в Росії п'ять років тому. Через порт Поті. Але Грузія приховала факт захворювання, й хвороба поширилася на Закавказзі й далі.
AgroNews: Крім Одеси, чуму в СРСР не фіксували?
- Були два випадки: у військовому училищі під Києвом і в таборі засуджених у селищі Тавда Свердловської області. Обидва випадки пов'язані з Одесою - рідня привезла сала й ковбаски. Та нам удалося швидко все ліквідувати. Більше випадків не було.
AgroNews: Скільки протримали на карантині Одеську область? І що сталося з тими траншеями?
- Шість місяців. У вересні карантин було знято. Траншей тих уже не знайдете. Ми ще якийсь час спостерігали за ними, але вони були безпечні.
AgroNews: Вашу роботу якось відзначили?
- Велику групу фахівців було нагороджено. Ми тоді одержали на всіх два ордени Леніна, чотири ордени «Жовтневої революції», 10 орденів «Трудового Червоного прапора», 15 орденів «Знак Пошани» і медалі.
AgroNews: Як ви вважаєте, чому СРСР упорався з африканською чумою за півроку, а Росія не може зробити цього п'ять років?
- Я давно не працюю в міністерстві, мені важко судити.
AgroNews: - Дякуємо за інтерв'ю.
Розмову вів Ігор Абакумов,
фото AgroNews
та з особистого архіву Павла Рахманіна.
«Крестьянские ведомости»
http://www.agronews.ru/news/detail/118305/