Вирощування, зберігання та експорт зерна в нових умовах. Рекомендації фахівців із якості

Вирощування агропродукції — це складний, тривалий процес, який вимагає особливої уваги аграріїв. Варто дотримуватися правильної технології вирощування культур, їхнього захисту, зберігання та транспортування.

Експорт української продукції за кордон — це необхідна та важлива складова агровиробництва. Українські порти, через які вивозиться продукція з України, від початку повномасштабної війни, стикнулися з багатьма перепонами, однак українське збіжжя продовжує надходити до тих, хто його потребує. Для того, щоб виростити якісну продукцію, при цьому мінімізувати ризики, які спричинюють небезпечні фактори, і безперешкодно транспортувати її за кордон, варто дотримуватися правильних технологій. На що ж варто звернути особливу увагу? Розповіли експерти з якості під час тематичного онлайн вебінару. Організувала захід Українська Зернова Асоціація.

Ризики щодо пестицидів, бур’янів під час вирощування зерна

Причини, які призводять до підвищення норм залишків пестицидів у продукції бувають:

Видимі:                                                      

• Порушення сівозміни;
• Спрощення технології;
• Несвоєчасне застосування пестицидів;
• Застосування пестицидів без урахування економічного порогу шкідливості;
• Повторне застосування препаратів з однаковими д.р.;
• Збільшення норм та пізні строки застосування.

Не видимі:

• Зміна понять і термінів призводить до неправомірного застосування препаратів;
• Несвоєчасне застосування пестицидів;
• Зниження норм добрив;
• Відмова від мезо- та мікроелементів у підживленні;
• Відсутність кваліфікованого персоналу (виконавців робіт);
• Застосування незареєстрованих на відповідній культурі препаратів із зареєстрованими д.р.

Шляхи вирішення проблем. Оптимізація процесу вирощування:

1. Створення сівозміни і входження в ротацію. Створення карти полів. Автоматизація процесу обліку ГСМ і роботи техніки;
2. Контроль якості посівного матеріалу;
3. Моніторинг виконання польових робіт;
4. Прогнозування біологічної врожайності та якості вирощуваної продукції;
5. Контроль якості процесу збирання і закладання продукції на зберігання, визначення її якості та придатності до споживання. Забезпечення можливості змішування партій;
6. Оптимізація польових технологічних процесів шляхом проведення досліджень і застосування найбільш виправданої технології, підбір сортів;
7. Розгорнутий агрохімічний аналіз ґрунтів.

Степан Кошелєв, ІП «СЖС УКРАЇНА»:

"Контроль за якістю та своєчасне виконання польових робіт — це основа основ, обов’язкові заходи, які варто здійснювати. Потрібно чітко знати, що очікує фермера попереду. Цьогоріч дуже багато господарств не були готовими до масового розвитку шкідників зернових озимих культур. На полях розмножуються злакові мухи, які пошкоджують культури. І низка досліджень, які проводяться в Україні підтверджують цю тенденцію. В такому випадку, якщо фермери не проводять протруєння насіння інсектицидною групою препаратів за висіву, вони змушені будуть вносити велику кількість інсектицидів по вегетації, які в свою чергу будуть накопичуватися, як в ґрунті, так і в рослинах, в подальшому неминуче їхнє потрапляння у продукцію. Але те, що ми мали восени, ураження зернових, говорить про те, що скоріше за все, якщо зима буде м’якою і сприятливою для перезимівлі шкідників, ми отримаємо другу хвилю навали шкідників навесні. А все тому, що не був проведений моніторинг заселення полів шкідниками і не були застосовані відповідні препарати, які могли б докорінно змінити ситуацію. Визначивши, який шкідник домінує (наприклад, злакові мухи, жужелиці, підгризаючі совки на посівах ріпаку), відповідно, на кожному полі повинен був бути вибраний той протруйник, який пригнічує конкретну групу шкідників".

Вибір ЗЗР

Ключовим моментом за вибору ЗЗР є інформація щодо дії препаратів. Її можна зібрати шляхом власного досвіду, з досвіду колег, експертів, яким ви довіряєте або ж отримавши консультації спеціалістів, які не є представниками компаній-виробників ЗЗР. Також варто відвідувати Дні поля, які проводять колеги, науковці, незалежні експерти, які не є виробниками препаратів тощо, самостійно закладати дослідні ділянки для перевірки ефективності препаратів.

Бренд чи дженерік (копія оригіналу)? Наскільки буде ефективною партія, якою буде повторюваність застосування препарату від партії до партії? Якщо поле дає потенційно високий врожай і ситуація достатньо критична, то краще обирати брендовий препарат. Якщо ж ситуація не критична, то можна обійтися препаратами-дженеріками, які досить широко представлені на ринку, але варто використовувати ті, про які є позитивні відгуки або про які ви знаєте. Однак слід пам’ятати, що у багатьох препаратів-дженеріків можуть бути проблеми з вивільненням д.р., з їхнім розкладанням у рослинах і накопиченням у продукції.

Потрібно також враховувати особливості погоди, якщо тепло, волого, рослини добре вегетують, то вони швидше позбуватимуться препаратів, які накопичилися. А якщо погода засушлива, то вірогідність залишкової кількості препаратів у рослинах набагато вища і часу на їхнє вивільнення потрібно набагато більше.

Якість отриманого врожаю має бути безперечною. Зібраний врожай повинен закладатися на зберігання, при цьому виглядати не тільки красиво зовні, а й бути безпечним за його споживання. Моніторинг відвантаженої продукції з її незалежним тестуванням — це те, що дасть можливість господарствам убезпечити себе від негативних наслідків.

Сезон 2022 року видався доволі тяжким. І це спричинено не тільки війною, а і агрокліматичними факторами. Частина країни сіялася в суху землю або не сіялася, а чекала опадів. На Півдні було засушливо, тоді як Схід, Захід мали достатньо опадів, подекуди і забагато. Щодо збирання врожаю, ситуація також не однозначна. Не враховуючи тих, хто знаходиться в окупації чи в зоні активних бойових дій, приблизно 20 % врожаю соняшника не було зібрано, сої — до 30 %, кукурудзи — близько 80 % (станом на кінець листопада – початок грудня). Сою багато хто збирає із підвищеною вологістю, це ж стосується кукурудзи та соняшника. Ця продукція, відповідно, буде досушуватися.

В Україні часто сушать зерно, при цьому продукція контактує з вихлопними газами. Це призводить до накопичення ароматичного вуглецю, підвищує вміст діоксинів і поки зерно курсує від поля до сушки, воно перестоює, до того моменту поки буде висушеним. Так, є загроза розповсюдження грибів у продукції, які призводитимуть до утворення мікотоксинів, що не менш токсичні, ніж штучні речовини (пестициди, ароматичний вуглець, діоксини). Тому дуже важливо контролювати продукцію не лише в момент збирання врожаю, а і за її зберігання.

Накопичення мікотоксинів у продукції може очікувати нас вже цього року, каже експерт. Спостерігається переростання ріпаку озимого на окремих полях, тому потрібно вже зараз застосовувати ретарданти. Тепла погода призводить до того, що може перерости стеблостій і вийти з фази зимівлі. Потрібно серйозно поставитися до того, що застосовувати і в яку фазу. Якщо використовувати препарати, котрі не зможуть зупинити ріст рослин, ймовірно, потрібно буде проводити декілька таких обробок, а це накопичення речовин в рослині. Так, до збору врожаю ще багато часу, але навесні також потрібно буде багаторазово обробляти культуру. Про це варто пам’ятати.

Вимоги ЄС до показників безпеки продукції

Діяльність людини, а також хвороби, шкідливі організмі призводить до того, що в продукції накопичуються різноманітні шкідливі речовини. ЄС визначив відповідні вимоги до показників безпеки продукції (зерна сільськогосподарських культур). Для того, щоб знати, що вимагається, потрібно розуміти як саме буде використовуватися продукція (продовольче зерно або фуражне). До зернової продукції, яка йде на виробництво кормів, відповідно, є окремі вимоги.

Вимоги ЄС змінюються досить часто і за цим необхідно стежити. Детально з вимогами можна ознайомитися на офіційному веб-сайті Європейського Союзу.

Важливо також визначати вміст залишків пестицидів та інших речовин у зерні, яке експортується.

Визначення наявності і концентрації ГМО експрес методами

Павло Футерник, к.б.н., ТОВ «РОМЕР ЛАБС УКРАЇНА»:

"Існує багато сортів ГМО ріпаку, які зареєстровані в ЄС, розроблені різними компаніями і містять різноманітні білки. В Україні найпоширенішим є GT73 — RoundupReady ріпак, який містить різні генетичні елементи, в тому числі елемент, який кодує СР4 EPSPS-білок, що може бути визначений за допомогою тест-смужок чи ПЛР тестів.

В Україні сорти ГМО сої все ж не так поширені. Оскільки соя може містити різні трансгенні протеїни, серед них слід відзначити: СР4 EPSPS (стійкість до гліфосатів); РАТ (стійкість до глюфосинатів); DMO (стійкість до Дикамби); aad-12 (стійкість до 2,4-Д); Cry 1 Ac, Cry 1.105, Cry 1F, Cry 2 Ab (стійкість до комах). Тож в Україні офіційно зареєстрованих ГМО сортів немає. Закон ще перебуває в стадії розробки, проте за фактом, два сорти ГМО сої користуються попитом в Україні — це GTS 40-3-2 — RoundupReady соя та MON89788 — RoundupReady 2 соя. Вони різні, але обидва містять модифікований EPSPS-білок.

Визначати вміст ГМО білків у сої можна за допомогою тест-смужок або ПЛР тестів. Крім того, використовуються і валідовані методи визначення сої в інших культурах, наприклад, у пшениці, житі, ячмені, вівсі, соняшнику. Чутливість при цьому складає 0,1 % сої по масі насіння. Відповідно, якщо спостерігається засмічення насіння сої, можна не віддавати зразки в ПЛР лабораторію, а зробити в умовах елеватора загальний аналіз і визначити чи несуть небезпеку домішки сої, які присутні у вищезазначених культурах.

У ГМО кукурудзі також міститься дуже багато білків. Загалом налічується близько 142 різних модифікацій, які містять одну чи більше вставок різних білків, що стійкі до тих чи інших параметрів (гліфосатів, глюфосинатів, Дикамби, Імідазолінону, Сульфонілсечовини, комах). В Україні реєстру ГМО сортів кукурудзи немає, можливості зареєструвати також немає, тому все, що є на ринку, вирощене не легально.

Найчастіше в Україні виявляють різні сорти ГМО. У 2020 році було знайдено досить екзотичний сорт кукурудзи DАS-59122-7 — Herculex™ RW Rootworm Protection maize, який містить білки Cry34, РАТ й інші. Найбільш часто виявляються білки NК603 — RoundupReady кукурудза, які дуже давно присутні в Україні та часто виявлялися у 2019–2020 роках. Така кукурудза може бути, як самостійно, так і в суміші з іншими ГМО сортами, такими як MON810 або MON863.

Для виявлення ГМО білків у кукурудзі в Україні застосовують ті ж самі тест-смужки, що й для ріпаку, AgraStrip. Для визначення якісного аналізу ГМО кукурудзи використовують комбо смужки, якими можна визначити чотири різні білки. Буферний розчин застосовують задля збільшення відсотка відновлення модифікованого протеїну. Він потрібен для проведення кількісного аналізу.

Прилад для визначення ГМО білків Agra Vision вже знятий з виробництва. На його заміну прийшов новий, більш сучасний апарат Agra Vision Pro , яким можна визначати як ГМО, так і мікотоксини в зерні культур, що є дуже важливим".

Фумігація під час зберігання та безпечне використання фумігантів

Євген Маковенко, ІП «СЖС УКРАЇНА»:

"Фумігація — це процес знищення шкідників запасів за допомогою газоподібного інсектициду в герметичному об’ємі. Фумігація потрібна для оброблення вантажів, саме газоподібними пестицидами. Також використовують контактні пестициди, але така обробка буде називатися дезінсекція. У світі застосовують безліч фумігантів. В Україні зареєстровано єдиний фумігант — Фосфін (РН₃). Найбільш поширеними фумігантами є: Метилбромід; Фосфін; Сульфурилфлюорид; Карбонілсульфід. Метилбромід — дуже ефективний фумігант, його могли використовувати в Україні років 10 тому, наразі його застосування обмежене, бо він є руйнівником озонового шару нашої планети, але досі в деяких країнах його використовують (Австралія, США, Індія). Сульфурилфлюорид і Карбонілсульфід поширений на Заході, в Україні ці фуміганти не зареєстровані".

Фосфін. Переваги:

• Без залишкових продуктів (газоподібних);
• Безпечний для навколишнього середовища;
• Має добре проникнення у вантаж;
• Має сигнальний запах.

Недоліки Фосфіну:

• Повільний ефект, 4–14 днів (респіраторна отрута);
• Чутливий до температури;
• Впливає на мідь і мідні сплави;
• Ризик довільного вибуху.

Для фумігації також використовують інертні гази, їх застосовують для органічної продукції, коли не можна застосовувати пестициди. Технологія фумігації інертними газами досить вимоглива, тому не дуже поширена, але застосовується, коли іншого шляху немає.

Для проведення фумігації варто користуватися засобами індивідуального захисту (ЗІЗ): повнолицьові маски; газоаналізатор для контролю концентрації газу в робочій зоні; фільтруючі елементи (фільтри марки В для захисту від неорганічних газів газів та парів).

Варто дотримуватися техніки безпеки за проведення фумігації. Приміщення, в якому зберігається зерно, яке потрібно фумігувати повинно бути в першу чергу герметичним.

Після проведення фумігації потрібно обов’язково провести дегазацію (вентиляція складу, контроль залишків фосфіну газоаналізатором, десорбція газу вантажем, використання ЗІЗ).

Небезпечні фактори — контамінанти

Небезпечні фактори, які можуть зустрічатися під час вирощування, зберігання та транспортування продукції:

• Біологічні (хвороби);
• Хімічні (те, що може спричинити людина під час вирощування, зберігання продукції — ЗЗР, нітрати, радіонукліди, мастильні матеріали, залишки миючих засобів тощо);
• Фізичні (людський фактор — камінці, частки металу, деревина, скло, зерно інших культур (алергени), птахи, гризуни, комахи і продукти їхньої життєдіяльності тощо).

Вадим Турянчик, радник президента УЗА з харчової та кормової безпеки:

"Працювати з пестицидами потрібно під час вирощування культур, їхнього зберігання та транспортування. При цьому варто використовувати ті препарати, які зареєстровані в переліку і дозволені для використання в Україні. Сьогодні аграрії ще досі експортують врожай 2021 року і навіть за ідеального його зберігання, за досить довгий термін в зерні можуть з’являтися шкідники (вже були випадки із зерном кукурудзи). Тому потрібно правильно фумігувати продукцію. Фермери знають, що можна обробляти продукцію під час зберігання на току або ж на елеваторах. Є така діюча речовина — піримифосметил, якраз найбільше її зустрічається в кукурудзі. Бо вона ефективна для обробки продукції під час тривалого її зберігання (вкриває зерно плівкою), але в той же час, може нести ризики перевищення лімітів під час експорту до ЄС. Тому, якщо ви плануєте довго зберігати зерно, то я рекомендував би зв’язатися з виробником препаратів і запросити паспорти безпеки, а також опис речовини, яка входить у препарат. Бо, коли обробили продукцію, почекали певний час, то може виникнути така ситуація, що продукцію повернуть, не приймуть, тому, що є певне перевищення лімітів по препаратах. Найбільш безпечним є застосування препаратів на основі фосфіну, він швидко випаровується і не несе загрози зерновим та олійним культурам.

Використання сушарки прямого типу для сушіння олійних культур або кукурудзи може призвести до забруднення продукції діоксинами та поліциклічними ароматичними вуглеводнями (ПАВ) (відносяться до канцерогенних речовин, викликаючи активізацію метаболізму, пошкоджують клітини організму людини і тварин), тому слід уникати, якщо це можливо, прямого типу сушарок. Якщо уникнути сушіння за прямим типом не можливо, то паливо, яке використовується, повинно відповідати затвердженим вимогам галузевих стандартів. Потрібно регулярно перевіряти паливо та зерно в лабораторіях на вміст діоксинів та ПАВ. Крім того, сушарки мають обслуговуватися не рідше одного разу на рік".

Мікотоксини — токсичні продукти цвілі. Виробляються різними типами грибів. Є два типи мікотоксинів у агрономії: польові та заготівельні. Найбільш поширені польові мікотоксини продукують гриби Fusarium. Заготівельні мікотоксини виробляються переважно грибами Aspergilles та Penicillium. Найбільш небезпечні мікотоксини — афлатоксин (найбільш поширений в кукурудзі, рідше зустрічається у пшениці) і охратоксин А.

Важкі метали. Також є встановлені ліміти на вміст важких металів у агропродукції. Основними критичними елементами є: миш’як, свинець, кадмій, ртуть. Мінеральні добрива також можуть містити важкі метали, деякі з них легко засвоюються рослинами (залежно від типу рослини). Важкі метали також знаходяться у поверхневих та підземних водах. Для людини вони можуть бути необхідними (миш’як у невеликих дозах) або токсичними (свинець, ртуть).

За правильної перевірки продукції на вміст тих чи інших елементів та отримання дозволу на безперешкодне її транспортування за кордон видається спеціальний сертифікат (Health Certificates). В ньому прописані всі вимоги до якості продукції, на що варто звернути увагу, які норми елементів допустимі тощо. Також, за аналізу якості продукції варто дотримуватися правильного відбору проб.

Перевірка перед транспортуванням. Що варто знати?

Олександр Ткаченко, керівник інвестиційного відділу, компанія ТОВ «Блек Сі Сюрвей»:

"Перед транспортуванням продукції варто провести перевірку не лише вантажу, а і транспорту, елеваторів в якому вона зберігається. Варто звернути увагу на чистоту та цілісність транспортного засобу. Через великий попит перевезення продукції вагонами, спеціальних зерновозів не достатньо, тому для перевезення агропродукції подають вагони з-під цементу чи чогось іншого. Часто такі вагони іржаві, із залишками попереднього вантажу. Такі вагони перед завантаженням потрібно зачищати, вимивати, провітрювати. Також варто перевірити вагон на наявність комах, кліщів, які можуть там оселитися. Це стосується і автотранспорту, тенти мають бути цілими, кузови без пошкоджень та чисті.

Важливо також звертати особливу увагу на відбір зразків продукції, яку потрібно перевозити. За стандартом рекомендовано відбирати проби в потоці, а ще відібрати зразки можна за допомогою щупів (у вагонах краще відбирати зразки триметровими щупами). При цьому, відбирати зразки потрібно правильно! Для кожного транспортного засобу метод відбору зразків окремий. Від правильного відбору зразків залежить достовірність результатів аналізу.

У процесі завантаження транспорту потрібно спостерігати за процесом, аби разом із зерном не потрапляли сторонні предмети (каміння, не живі миші, птахи тощо).

Усі транспортні засоби потрібно зважувати (тара вагона перед завантаженням і вага брутто після завантаження).

Пломбування транспортних засобів — також важливий момент. Це свідчить про те, що вантаж перевірено і він може прямувати до точки вивантажування".

Транспортування українського зерна до ЄС має бути з дотриманням необхідних вимог і містити спеціально визначені показники та норми вмісту тих чи інших елементів у зерні. Наприклад, кукурудзу, пшеницю можна експортувати з максимальною вологістю зерна 14,5 %, ячменю — 14 %, сої — 12,5 % та інше. Специфікація вологості фуражної кукурудзи може становити 13,5 %. Окремо варто звернути увагу на контроль вмісту в культурах ГМО. Особливу увагу слід звертати на кукурудзу, сою та ріпак.

В. Полевик

v.polevik@univest-media.com