Спецможливості
Досвід господарств

Вирощування ріпаку з професіоналами

02.04.2019
2633
Вирощування ріпаку з професіоналами фото, ілюстрація

Ріпак є доволі привабливою сільгоспкультурою. Про особливості й переваги його вирощування ми вже не раз писали у своєму виданні. І чимало аграріїв переконалися в цьому на власній виробничій практиці, серед них — агроном ТОВ «СП “Агродім”» (відділення с. Голінка) Олексій Деркач. Як зазначив агроном, продуктивність озимого ріпаку становить 9 т/га, і залежить вона від природних чинників та уміння агронома управляти розвитком рослин.

 

Справа в тому, що культура в певні періоди свого росту й розвитку потребує відповідного підживлення чи захисту, тож стан посіву слід постійно тримати під агрономічним контролем. Про чинники, які зумовлюють втрати врожаю цієї високотехнологічної культури, йтиметься далі в цій статті.

У господарстві «СП “Агродім”» відділення с. Голінка озимий ріпак вирощують у середньому на площі 1300 га. Планування виробництва будь-якої культури залежить насамперед від підготовки ґрунту.

 

Який обрати ґрунтообробіток під озимий ріпак?

агроном СП "Агродім" Олексій ДеркачЩодо технологічних пріоритетів у цьому плані, як говорить Олексій Деркач, є різні думки. Проте, як вважає агроном господарства, основна мета підготовки ґрунту має бути націлена на знищення плужної підошви. Це потрібно для того, щоб забезпечити умови для проникнення коріння ріпаку в глибші ґрунтові шари.

Зазвичай озимий ріпак у господарстві висівають після озимої пшениці, але вона — не найкращий попередник. Однією із технологічних вимог під час збирання такого попередника є подрібнення соломи та рівномірне її розподілення полем. Для цього насамперед зернозбиральні комбайни мають бути правильно налаштовані. Насправді ті, хто професійно займається вирощуванням ріпаку, обирають озимий ячмінь як попередник, адже після його збирання агроном має більше часу на проведення якісної підготовки ґрунту. Звісно, в регіонах із більш-менш достатнім вологозабезпеченням і озима пшениця буде хорошим попередником. А от якщо не вистачає цього важливого для життя рослин природного фактора, то, ясна річ, буде віддаватися перевага ячменю (з тієї причини, що його збирають на два тижні раніше). Зазвичай останніми роками після збирання попередників спостерігають нестачу вологи в ґрунті на момент висівання ріпаку. Для того, аби нівелювати вплив такого ризику, в господарстві обирають ультраранні строки висіву озимого ріпаку. Тобто ґрунтообробну підготовку поля й власне висівання розпочинають відразу після збирання озимої пшениці (приблизно з 20-го липня).

Я здивувався: можливо, агроном щось переплутав, довелося його перепитати щодо дати висівання. Таки справді — саме з 20-го липня. Адже, пояснив він, у серпні вологи в ґрунті вже не буде — в такому разі сівбу доведеться відкласти й чекати дощів, відтерміновуючи висівні строки на вересень.

Солому після збирання рівномірно розподіляють пружинними боронами по діагоналі поля. Після такої операції вносять 100 кг/га КАС із додаванням біодеструктора Екостерн. Відразу після цього виконують разове лущення стерні на глибину 5–7 см із застосуванням дискових лущильників, а також комплексу «Рубін».

Проте якщо ґрунт досить сухий, то виникають проблеми з роботою такого агрегату. Через те, що в конструкції його рами коротка база між першим і другим рядами дисків, ґрунтова маса із соломою забиваються між ними — тож забезпечити якісний обробіток ґрунту на глибину 10 см досить проблематично.  Оскільки озимий ріпак вирощують на площі 1300 га, а підготовку ґрунту слід провести в найкоротші строки, то в господарстві поєднують різні технології ґрунтообробітку: глибоку оранку, дискування і глибоке розпушення. Вслід за ґрунтообробними агрегатами проводять коткування ґрунту котками КЗК-10 для ущільнення верхнього шару ґрунту і після цього висівають культуру. Тобто всі ці операції виконують в одному конвеєрі.

Для сівби добирають гібриди, які восени не схильні до переростання, зокрема: Абакус, Технік, Брентано, Альбатрос. Сіють насіння із густотою 600 тис. шт./га, глибина загортання — 2–2,5 см. Сівбу виконують сівалками Horsch та Great Plains. Після сівби поле знову коткують КЗК-10.

На думку агронома, озимий ріпак закладає свій урожай ще з осені, тож що більше листків культура сформує до входження в зиму, то вищий урожай ви отримаєте. Є такі цікаві дані: якщо ріпак входить у зимівлю у фазі 4–6 листків, то діаметр кореневої шийки має бути 6 мм, якщо 6–8 листків — 8 мм, 8–10 — 12 мм, 10–12 — 15 мм, понад 12 листків — більше як 20 мм. Ріпак у СП «Агродім» входить у зиму зазвичай у фазі 12–14 листків із діаметром кореневої шийки 25 мм, що свідчить про хорошу підготовку рослин до перезимівлі.

 

Для чого потрібно рахувати листки культури восени?

Від кількості утворених листків безпосередньо залежить споживання азоту самою рослиною. Ріпак восени може засвоїти азоту навіть більше ніж 100 кг/га, тож якщо рослини в осінній період своєї вегетації не забезпечені цим мікроелементом для подальшого нормального їхнього розвитку, то навесні вже цього не виправиш. Також від внесення осінньої норми азоту залежатиме якість перезимівлі рослин.

Після висівання вносять ґрунтовий гербіцид Бутізан Стар у нормі 2,2 л/га. Після появи сходів з’являється і падалиця пшениці. Хоч в інструкції із застосування цього продукту вказано, що він контролює і цю падалицю, проте на практиці все ж таки гербіцид не знищує її повністю. Тож для того, аби «підчистити » пропуски гербіцидної дії, застосовують будь-який грамініцид. Як правило, в господарстві використовують дешевий китайський препарат, тож, як результат, і це друге внесення також не вирішує проблеми падалиці в посіві ріпаку. Велика кількість падалиці проростає зазвичай після дискування, адже все зерно, яке осипалося на землю під час збирання пшениці, внаслідок перемішування ґрунту опиняється в зоні проростання, тоді як за проведення оранки воно майже все загортається на більшу глибину.

 

Регуляція росту рослин восени також обов’язкова за ранніх строків сівби

З цією метою дворазово застосовують препарат Карамба Турбо: перше внесення — в нормі 1 л/га, друге — 0,5 л/га із додавання бору, 75 г/га. Завдяки регуляції ростових процесів, ріпак входить у стан перезимівлі у фазі 12–14 листків.

Мінеральне живлення — також один із ключових елементів отримання високого врожаю. Так, під цьогорічний сезон восени 2017 року було внесено моногранули NPK 8:19:20 — 300 кг/га.

Якось одного року в господарстві посіяли ріпак на площі 1800 га. На одному полі на ділянці 30 га з осені з’явилася свиріпа, вона буквально заглушила ріпак. Як наслідок, рослини увійшли у зиму ослаблені. Навесні, під час підрахунку густоти рослин у посіві на цій ділянці було 7–10 рослин/ м2. Зазвичай такі ділянки підлягають пересіванню, адже спеціалісти рекомендують залишати проблемне ріпакове поле за наявності рослин не менше як 15 шт./м2 за умови рівномірного їхнього розподілення полем.

Агрономові потрібно було брати на себе відповідальність за прийняття рішення щодо подальшої долі такої ділянки. Проте з організаційних причин на той час не було змоги заїхати на середину поля, де розміщувалась проблемна ділянка, та проводити її пересівання. І тоді спеціаліст прийняв рішення залишити її в такому стані — як експеримент. Тим більше, що загальна площа ріпаку перекриє нестачу врожайності ослабленої ділянки. У весняне підживлення дали лише 50% азотних добрив від запланованої кількості.

Двічі працювали регуляторами росту рослин. Зрештою врожайність на цій ділянці ріпаку становила 30 ц/га проти 45 ц/га на решті площі. На результати такої врожайності, на думку агронома, мало вплив застосування саме регуляторів росту рослин, адже ріпак належить до компенсаційної культури, яка здатна «витягнути» врожай. До того ж, зазначає агроном, за врожайності ріпаку на рівні 30 ц/га можна застосовувати навіть оригінальні продукти, витримуючи будь-які фінансові витрати.

 

Як розрахувати норму внесення азоту для ріпаку?

Щоб не помилитися, в господарстві застосовують науковий підхід. Так, на формування 1 ц насіння рослина виносить із ґрунту 6,5 кг д. р./га (відповідно на 1 т — 65 кг/га). Тому під час планування мінерального живлення цей показник потрібно обов’язково враховувати. Наприклад, за запланованої врожайності на рівні 45 ц/га ріпак витягне з ґрунту близько 300 кг д.р. азоту. Якщо восени на формування рослин культура потребує 120 кг д.р./га, то решту азоту вносять навесні. Весняне підживлення також краще розподілити на два внесення. Щодо проведення такого підживлення є багато скептиків, адже в різних регіонах вологозабезпеченість неоднакова, і в такому разі кожен агроном приймає рішення одноосібно. Все ж якщо звернутися до науки, то вона рекомендує внесення азоту навесні в два прийоми, і такий спосіб однозначно буде кращим за одноразове підживлення. Варто знати, що від початку відновлення весняної вегетації та до початку цвітіння ріпак засвоює 80% внесеного азоту. Це означає, що протягом цього часу ви повинні внести решту визначеної норми цього макроелемента, яку планували на весняний період, для забезпечення потреби культури в азоті.

 

У які строки проводити перше весняне підживлення?

Насамперед його слід розпочинати з ослаблених посівів. На практиці перше підживлення застосовують як по мерзлоталому ґрунту, так і після відновлення вегетації рослин — обидва варіанти будуть правильні. За першого азотного підживлення, тобто у лютневі чи березневі «вікна», слід застосовувати сульфат амонію у нормі 45 кг д. р./га. Амонійна форма азоту зв’яжеться із ґрунтовим розчином. Частина амонійного азоту амоніфікується у нітратну форму, яка засвоюватиметься рослинами після відновлення вегетації, а частина — кореневою системою. Також, окрім азоту, до складу добрива входить сірка, яка сприяє кращому його засвоєнню. Якщо перше підживлення проводять аміачною селітрою, то обов’язково потрібно додавати сірку, яка у співвідношенні до азоту має становити 1:6.

Проведення підживлення по мерзлоталому ґрунту означає, що цей захід слід виконувати, коли ґрунт вночі промерзає, а вдень відтає. Багато агровиробників припускаються помилки, вносячи азотні добрива по сніговому покриву, адже в такому разі після розтавання снігу все добриво стече разом із талою водою. Якщо товща снігового покриву становить 5 см, то, як показує практика, можна застосовувати сульфат амонію — він здатен пропекти сніг і буде поглинутий ґрунтово-вбирним комплексом.

 

Друге весняне підживлення потрібно провести через 12–15 днів після першого.

Німецькі фермери — одні з найбільших експериментаторів у сфері вирощування озимого ріпаку. Так, вони спостерігали таку закономірність: якщо після відновлення вегетації культури, за досягнення висоти рослин 20 та 30 см, підживити її сульфатом амонію чи іншим азотним добривом, то різниця у врожайності може сягати 3–4 ц/га. У цьому господарстві також використовують для весняного підживлення і КАС, і аміачну селітру — все залежить від економічної ситуації.

Також потрібно знати такий аспект: якщо від утворення 8-го листка до розгалуження стебла у культури спостерігатимуться симптоми азотного голодування… можете сміливо «відняти » 30% запланованого врожаю. Якщо ріпак відчуватиме нестачу азоту в період від стеблування до утворення бокових гілок — втрата врожаю буде на рівні 10%, від брунькування до утворення стручків — 20%.

Після підживлення, окрім весняного захисту ріпаку, є ще один досить важливий момент у догляді за культурою — весняна регуляція росту рослин.

 

Коли варто застосовувати рістрегулятори?

Порада така: розпочинаючи з висоти рослин 20–30 см. За словами агронома, є два види регуляторів росту. Перший — ті, що пригнічують розвиток центрального пагона (точку росту), другий — ті, що пригнічують ріст бокових пагонів (наприклад, регулятор Моддус). А рістрегулятори Фолікур і Карамба призупиняють ріст центрального пагона і цим самим дають можливість розвиватися боковим.

Дослідження науковців підтверджують, що перше застосування регуляторів росту слід застосовувати за висоти рослин 20 см, друге — у фазі брунькування. Якщо в результаті їхнього використання на одній рослині утворилося 9,3 пагона — врожайність у середньому становитиме 51,5 ц/га. Застосовуючи суміш Карамба, 1 л/га + Моддус, 0,5 л/га — за висоти рослин ріпаку 20 см та Фолікур, 0,3 л/га — у фазі брунькування ріпаку, в господарстві отримували рослини із гілкуванням 8,4 пагона та врожайність 56 ц/га. На практиці використання регуляторів росту рослин зазвичай зводиться до одного внесення — це можуть бути як тебуконазол, так і метконазол.

Якщо ж на культурі не застосовувати регулятори росту рослин, то центральний пагін витягнеться вгору та забиратиме на себе поживні речовини, в результаті чого бокові пагони відчуватимуть нестачу мінеральних елементів і, відповідно, сформують недостатню кількість стручків. Вважається, що хороший урожай можна отримати за кількості стручків на бокових пагонах 25–30 шт. і на центральному — 70 шт., тобто сумарно 250–300 шт.

Одного разу в СП «Агродім» експериментували із внесенням восени хлормекватхлориду (з метою економії)…

До того ж ріпак восени «давили» хлормекватхлоридом кілька разів, і в результаті точка росту була видовжена — від 3,5 до 5 см, тоді як мала бути не більше як 2 см. Урятувало такий ріпак лише те, що зима виявилася не лютою і на полі був достатній сніговий покрив, що сприяло вдалій перезимівлі рослин. Звісно, що весь вирощений в Україні ріпак іде на експорт у Європу. Своєю чергою Європа контролює якість насіння на вміст хлорних сполук, тож, застосовуючи хлормекватхлорид, майте це на увазі.

 

Мікродобрива: без них також ґешефту не буде...

Слід також враховувати, що культура на формування свого врожаю на рівні 45 ц/га виносить із ґрунту: N2О — 260 кг, Р2О5 — 100, К2О — 220, S — 45, Mg — 35, Са — 70, Fe — 1,3, В — 0,7 кг/га. Тому дворазове застосування навесні мікродобрива Брасістрел (комплекс для олійних) є обов’язковим: перше — після відновлення вегетації ріпаку, 1 л/га. Вдруге застосовують цей поживний комплекс у фазі бутонізації разом із внесенням фунгіцидів та інсектицидів із додаванням Розалік, 1 л/га. Багато прихильників агробізнесу не визнають застосування мікроелементів, мовляв, вони не впливають безпосередньо на прибавку врожаю. Це так, але вони забезпечують культурі імунітет, допомагають раціонально засвоювати мікроелементи, а це все, відповідно, працює на врожай. Тому на сьогодні у ТОВ «СП “Агродім”» під час планування високих урожаїв ріпаку без застосування мікроелементів не обходяться.

Шкідники та хвороби також потрібно контролювати постійно. Основним шкідником в осінній період на ріпаку є хрестоцвіті блішки. Хоча насіння й протруєне Круїзером, проте препарат контролює цих шкідників лише деякий час, тож уже у фазі 3–4-х листків доводиться застосовувати інсектицид з осені. Ситуація із шкідниками за роками буває різна. Так, восени 2017-го на посівах була проблема з озимою совкою, доводилося застосовувати хлорпірифос. У фазі цвітіння найефективніший інсектицид Біскайя, який контролює не лише квіткоїдів, а й стручкового комарика та інших шкідників у цей період. Також у період цвітіння застосовують оригінальні фунгіциди Пропульс або Тілмор, які дають змогу зберегти врожай. І попри те, що ці продукти недешеві, вони вкрай потрібні, адже дешевими препаратами не вдасться якісно захистити посіви.

Перед збиранням проводять десикацію, яка дає можливість забезпечити рівномірне дозрівання культури й зібрати ріпак у максимально короткі строки та без втрат. У господарстві для цього застосовують Раундап, оскільки завдяки системності дії він добре висушує всю рослину. А, наприклад, Реглоном потрібно рясно обробити всю вегетативну масу, щоб він висушив і нижні яруси рослини. Застосування клеїв, на думку агронома, доцільне, лише коли ви чекаєте фізіологічного дозрівання культури. За проведення десикації використання склеювачів буде економічно недоцільним, оскільки вся рослина й без того достигає одночасно.

Тож щоб отримати заплановану врожайність ріпаку, потрібно покроково виконувати всі важливі елементи технології його вирощування, такі як:

якісний основний обробіток ґрунту, який зводиться до руйнування плужної підошви;

зважений вибір відповідного гібрида;

своєчасний якісний висів;

регуляція росту рослин;

забезпечення відповідним мінеральним живленням з обов’язковим унесенням бору, сірки та інших мікроелементів;

якісний захист від бур’янів, хвороб і шкідників;

десикація посівів і своєчасне збирання культури.

 

Г. Жолобецький

Журнал «Пропозиція», №4, 2018 р.

Ключові слова: Ріпак, озимий ріпак

Інтерв'ю
У серпні одна з провідних світових агрохімічних і селекційних компаній Corteva Agrisciences провела масштабне опитування підлітків та їхніх батьків у 6 країнах Східної Європи. В ході опитування тих, хто тільки визначається з вибором... Подробнее
Николай Сафонов
Потенціал зростання органічного сегменту великий, його частка може досягти 5-10%. Тоді як поки що в Україні на нього припадає це менше 0,1% від загального споживання продуктів харчування. І статися це може в найближчі 5-10 років. Багато що... Подробнее

1
0