Укр
Технології
Вирощування картоплі на зрошенні: 5 факторів у фокусі уваги вчених
27.08.2024
445
Останнім часом зростає необхідність у кращому розумінні систем добрив і фумігації для картоплі, особливо коли йдеться про вирощування культури на зрошенні, оскільки цей спосіб набирає популярності.
Карл Розен, професор, фахівець із живлення картоплі в Університеті Міннесоти, давно досліджує вплив різних елементів живлення на якість і врожайність картоплі, яку в Міннесоті зазвичай вирощують в умовах зрошення на піщаних ґрунтах із низьким вмістом органічних речовин. Через високу потребу в поживних речовинах і відносно слабку кореневу систему (більшість коренів знаходиться у верхній частині ґрунту) культура відчутно реагує на поживні речовини, що вносяться, особливо на три основні макроелементи (азот, фосфор і калій), але при цьому слід враховувати фумігацію та здоров’я ґрунти. Ось п’ять речей, які були вивчені у багаторічних дослідженнях.
Азотні добрива для картоплі на зрошенні
З усіх необхідних поживних речовин азот (N) найчастіше обмежує виробництво картоплі. Азотні добрива дуже чутливі до втрат при вилуговуванні у вигляді нітратів в умовах надмірних опадів або непередбачуваних опадів після зрошення.
Щоб оптимізувати азотне підживлення на зрошуваній картоплі, потрібно вибрати реалістичну цільову норму азоту. Потім розділити програми відповідно до потреб урожаю. Це означає внесення більшої частини азоту по сходах та після них. Найвища швидкість поглинання N відбувається між зародженням бульб та початковим набором маси бульб. Залежно від сорту може статися через 20–30 днів після появи сходів.
Добрива підвищеної ефективності, такі як сечовина з полімерним покриттям або сечовина з інгібіторами нітрифікації, що вносяться по сходах, можуть продовжити доступність азоту в період набухання бульб.
Переваги добрив підвищеної ефективності насамперед проявляються у сезони з надмірною кількістю опадів.
Для визначення потреби в азоті протягом вегетаційного періоду аналіз нітратів у стеблах слід проводити від зародження бульб до періоду набухання. Якщо вміст нітрату у стеблі падає нижче за критичний рівень у цей період, то рекомендується внесення розчинного азоту за допомогою фертигації.
Поточні дослідження зосереджені на використанні дистанційного зондування з допомогою дронів для планування внесення азоту. Перевага дистанційного зондування полягає в тому, що просторову мінливість стану азоту в межах поля легше визначити, ніж під час вибіркової перевірки стебел.
Фумігація та азотні добрива
Хвороби, що передаються через ґрунт, зокрема вертицильозне в’янення, а також кореневі нематоди погіршують здоров’я коренів картоплі та їхню здатність засвоювати поживні речовини. Короткострокове вирішення цих захворювань - використання засобів для фумігації, таких як, наприклад, карбатіон (вапам) або хлорпікрин (в Україні ці продукти не застосовують).
Наше дослідження показало, що якщо у ґрунті наявні високі рівні ґрунтових захворювань, фумігація може підвищити ефективність використання азоту, але не істотно впливає на норму азоту, необхідну для оптимізації врожайності. На жаль, ефект фумігації недовговічний, і потрібне повторне використання фумігантів протягом усього періоду вирощування картоплі.
Поточні дослідження позитивно оцінюють посадку покривних культур, у тому числі гірчиці, для природної біофумігації, окремо або в поєднанні з хімічною фумігацією.
Сівозміна та здоров’я ґрунту
Здоров’я ґрунту за вирощування картоплі є проблемою через значний його обробіток під час садіння, підгортання та збирання врожаю, а також через необхідність фумігації для боротьби з хворобами, що передаються через ґрунт. Сівозміна з культурами, що вимагають меншої обробки ґрунту, може бути адекватною відповіддю.
В одному дослідженні польову ділянку з монокультурою картоплі, де її вирощували протягом кількох десятиліть, вдалося оздоровити трирічною сівозміною, знизивши тиск вертицильозу. При цьому промікробна обробка, включаючи біофумігацію, була настільки ж ефективна, як і хімічна фумігація, але, слід наголосити, тільки за трирічної ротації.
Фосфорні добрива для картоплі на зрошенні
Фосфор (Р) – макроелемент, необхідний усім форм життя. Дефіцит фосфору в картоплі пов’язаний із затримкою вегетативного розвитку, поганим зав’язуванням та набуханням бульб, а також зниженням урожайності.
Рекомендації щодо фосфорних добрив для картоплі часто ґрунтуються на тестуванні ґрунту на вміст фосфору та цільовому рівні врожайності, але численні дослідження показали, що економічний ефект від внесення додаткового фосфору іноді може мати місце навіть на ґрунтах із високим вмістом цього елементу. З цієї причини для картоплі зазвичай рекомендують деякі фосфорні добрива, навіть якщо у ґрунті вміст фосфору високий. Однак ефект від внесення фосфорних добрив не завжди гарантований, навіть на ґрунтах із низьким умістом фосфору.
Причини, через які картопля часто реагує на фосфор навіть за умов високого вмісту фосфору у ґрунті, не зовсім зрозумілі досі, але можуть бути пов’язані з кількома факторами. Наприклад, картопля за своєю природою має обмежену кореневу систему, а практика підгортання ще більше обмежує цю кореневу систему. Оскільки фосфор нерухомий у ґрунті, додаткове його внесення в цілому окупається.
pH ґрунту – те, що треба враховувати у разі удобрення картоплі фосфором.Фіксація заліза та алюмінію в кислих ґрунтах та кальцію у лужних ґрунтах знижує доступність фосфору. Для деяких сортів рН ґрунту підтримують нижче 5,5 для боротьби зі звичайною паршею. Хоча ця практика може поліпшити якість бульб, вона може призвести до зниження доступності фосфору.Інша причина змінної реакції фосфору може бути пов’язана з хворобами, що передаються через ґрунт, такими як вертицильоз і патогенні нематоди, які можуть ще більше обмежувати розвиток коренів, що постраждали внаслідок підгортання.
Для боротьби з хворобами, що передаються через ґрунт, застосовують фумігацію, але ця практика не є специфічною для хвороботворних організмів і може зменшити кількість корисних мікробів, зокрема мікоризи. Мікориза — це гриби, що зустрічаються в природі, які утворюють симбіотичні відносини з корінням рослин, збільшуючи площу поверхні коренів і тим самим покращуючи поглинання фосфору.
Нарешті, можуть бути явні сортові відмінності у поглинанні фосфору через відмінності у структурі коренів та площі поверхні. Деякі сорти можуть бути більш ефективними у сприйманні та засвоєнні фосфору, ніж інші, через адаптацію коренів до розчинення фіксованого фосфору або розщеплення органічного фосфору.
Хоча картопля може реагувати на фосфорні добрива на ґрунтах із високим вмістом фосфору, підвищення врожайності недостатньо, щоб компенсувати поточну високу вартість фосфорних добрив, особливо якщо поширені ґрунтові захворювання. Необхідні зусилля щодо виявлення або розробки сортів картоплі, які більш ефективно поглинають фосфор із ґрунту, та краще розуміння того, як застосовувати фумігацію з найменшою шкодою для мікоризи.
Калійні добрива для картоплі на зрошенні
Калій (К) є важливим елементом, необхідним у великих кількостях для прибуткового вирощування картоплі.
Застосовувані норми калійних добрив ґрунтуються на цільовій урожайності та рівні K за аналізу ґрунту. Зазвичай калійні добрива вносять розкидом навесні чи восени.
Дефіцит калію призводить до раннього відмирання картопляного бадилля, ураження чорною плямистістю, поширення інших хвороб і поганої врожайності бульб. З іншого боку, високий рівень калію може призвести до зниження питомої ваги та збільшення «синців», що утворюються за збирання бульб, особливо за використання калію у формі хлориду (Cl) (0-0-60).
Разом із тим, хлорид калію – це саме те добриво, що найчастіше застосовують на картоплі. Хлор вважається мікроелементом, але засвоюється рослиною у таких самих кількостях що й макроелементи. Хоча більша частина поглиненого хлору залишається у хлоридній формі, відомо, що рослини включають хлорид в органічні сполуки. Відомі 100 органічних сполук у рослинах, які містять хлориди, але їх функція значною мірою знову ж таки невідома.
Крім вивчення реакції картоплі на калій, сьогодні дослідження зосереджені на хлориді калію, його роздільному застосуванні для кращого поглинання і, отже, зниження його потенціальної схильності до вилуговування.
Карл Розен, Університет Міннесоти
Читайте також
Інтерв'ю
У розвинених країнах агрострахування вже давно застосовується як ефективний інструмент розвитку агробізнесу, в Україні страхування ризиків сільського господарства все ще знаходиться на стадії розвитку
Голова асоціації «Укрцукор», голова ГС «Всеукраїнська аграрна рада», а також лідер низки громадських асоціацій Андрій Дикун у ході І Міжнародного конгресу для виробників і переробників цукрових
Статті
1
0
